Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Glyn-kar: Як народжується живий посуд

Glyn-kar: Як народжується живий посуд
28 січня 2017 15:34

Glyn-kar – естетичний гончарний посуд, у котрому вдало сплетені давні українські традиції та сучасний погляд творців бренду. У глиняному горнятку, випеченому в молоці та старанно розписаному прадавніми символами в авторській стилістиці, здається, напій стає ще смачнішим і духмянішим. Звісно, асортимент Glyn-kar далеко не обмежується горнятками. Чайники, цукорниці, тарілки, блюдця – майже все для того, щоб сповнити оселю екологічним посудом. І творять цю якісну красу багатогранні особистості…

ХТО Є ХТО У Glyn-kar

У жовтні 2015 року троє талановитих майстрів з Обухова, які вже багато років створюють керамічні вироби і вже три роки виготовляють глиняний розписаний посуд, вирішили об'єднатися і заснувати Glyn-kar. Тепер під назвою цього бренду на світ з'являється екопосуд рук Ярослава Бабяка, Марини Галузи та її матері – Антоніни Галузи.

Власне, саме від мами Марина й перейняла любов до глини. Спостерігаючи ще змалку за роботою пані Антоніни на заводі «Металокерамік», дівчина зацікавилася гончарством. І коли настав вирішальний момент – вибір між графікою та художньою керамікою – дівчина обрала останнє. «Мене захоплює піддатливість глини – із неї можна зробити, що завгодно. Головне – ідея. До того ж це різноманітний матеріал, з яким можна експериментувати», – пояснює Марина Галуза. Спершу підкорювати глину майстриня вчилася в Київській державній художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка у відділі «Художня кераміка». А згодом доля звела її з Ярославом у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Саме там обоє вчилися за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво» та здобули кваліфікацію «художник кераміки, викладач».

Цікаво, що Glyn-kar – лише один із декількох острівців творчості Ярослава та Марини. Окрім ужиткової кераміки майстри створюють декоративні глиняні скульптури – об'ємно-просторову, зооморфну, антропоморфну пластику, декоративні тарелі, вази, панно – котрі експонують на виставках. Саме тоді творці досхочу експериментують з ідеями, формами, матеріалами. «Я, наприклад, люблю інтерпретувати квіти. При цьому глину поєдную з іншими матеріалами, як ось тканиною, нитками, дротами», – ділиться Марина.

ТУТ ТВОРИТЬСЯ ГЛИНЯНЕ ДИВО

Майстернею творцям Glyn-kar служить невелика хатина у місті Обухові на Київщині, нав'ючена глиною, пензлями, гончарними виробами. «Обігріваємо її дровами, воду до неї носимо з криниці. Усе як сотні років тому. Єдине – тільки глину купуємо», – жартує Ярослав. Саме тут, у не зовсім затишних умовах, народжується теплий глиняний посуд високої якості та мистецької вартості; посуд, що випромінює любов майстрів, які творять його власноруч. Невдовзі вони працюватимуть у новому місці та мріють, що це буде велике, тепле приміщення. Тож можна тільки уявити, які вироби вони створять у комфортнішій, натхненній атмосфері.

ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС

Гончарити у Glyn-kar вміють усі. Однак передусім виготовлення кераміки лягає на плечі Ярослава, а пані Антоніна ліпить посуд вручну. Марина ж розписує вже готовий посуд, причому любить декорувати вироби прямо на дивані, де спить.

Технологія виготовлення посуду Glyn-kar – молочна кераміка. «Звісно, багато хто використовує такий спосіб декорування кераміки. Однак ми ще й лощимо – не всі майстри це роблять, бо воно забирає багато часу. Взагалі ми докладаємо максимум зусиль, щоб наші роботи були якісними, служили багато років», – резюмують Ярослав і Марина.

До того ж в асортименті бренду Glyn-kar наявний посуд із поєднанням молочарства (поверхня виробу) і поливи (всередині виробу). «Ми робимо виключно екологічний посуд. Наприклад, бувають поливи зі свинцем. Однак ми такий шлях оминаємо», – стверджують майстри.

Процес виготовлення глиняного посуду доволі тривалий. Спершу майстри купують гончарну білу глину, привезену до Києва зі Слов'янська. Потім створюють посуд на гончарному колі. Як тільки глина трохи підсохне – Марина вишкрябує на ній зображення і замальовує їх ангобом (кольоровою рідкою глиною). Після того, як виріб ще раз добре підсохнув, настає етап лощення: майстри беруть природний камінець і натирають посуд, завдяки чому увиразнюється фактура виробу, а його поверхня стає гладкою. Далі – затирають глазур у щілинки декору, змащують зображення прозорою поливою. Потім випалюють посуд за температури 1100 градусів, охолоджують його і занурюють у молоко. Виріб висихає і знову потрапляє до печі – опиняється у вирі 400 градусів. Завдяки цьому глиняний витвір набуває приємного коричневого кольору, а ще він не протікає, оскільки випечений у молоці, котре «забиває пори». Насамкінець посуд натирають ганозисом – на основі воску, олії, каніфолі.

Такий посуд – живий, адже створений виключно із природних матеріалів. А ще вирізняється таким собі «спецефектом»: якщо постійно пити з такого екогорнятка молоко – виріб пахнутиме молоком, каву – кавою...

Що важливо – молочну кераміку треба зберігати у сухому місці, вона вкрай не любить сирість. У разі необережного використання та появи цвілі на посуді, майстри радять просто поставити його до духівки на максимум градусів. Опісля ним можна сміливо користуватися й надалі.

СИМВОЛИ

Творці Glyn-kar надають особливого значення розпису посуду, як кажуть, декор – родзинка їхніх виробів. Вправність Марини Галузи не лише в кераміці, а й у графіці, живописі дозволяє їй створювати направду цікаві, колоритні розписи для глиняних творів. І навіть традиційні символи Марина сміливо переосмислює і представляє в авторській стилістиці, при цьому зберігає їхню основну композицію, елементи, щоб не втратити їхню духовну складову та сенс. Чи не найбільше майстриня любить інтерпретувати звірів, птахів, рибу.

"Я працюю без ескізів: просто починаю робити свою справу – і ті символи самі самою виринають. Був період, коли я багато вивчала. А потім в останньому класі художньої школи настав переломний момент – донині його чітко пам'ятаю – я відчула композицію. Після того усі образи, символи, котрими декорую вироби, самі собою виливаються на «полотно».

Деякі зразки посуду Glyn-kar декоровані символами трипільської культури, наприклад колом, спіральними формами, ромбами... «Пам'ятаю, мама ліпила для мене глиняні тарілки, а я їх розписувала акриловими фарбами. Вже тоді мене цікавила трипільська культура, її кольори, символіка. Однак я не сліпо копіювала якісь символи, а надавала їм свого бачення. А вже коли здобувала професійну освіту, то шукала різні способи, щоб цікаво показати Трипілля».

У майбутньому творці Glyn-kar обіцяють вдосконалювати свої вміння, шукати нові форми кераміки, вдаватися до нових технологій – наприклад, поливи. Наразі придбати такий етнічний екопосуд, створений із теплом, можна у крамниці «ЗЕРНО». До того ж станете власником унікального гончарного витвору, адже, зі слів майстрів Glyn-kar, навіть якщо вони повторюють раніше створений посуд, новий має свої особливості.

Дарина Фіалкоzerno.fashion

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1136 людей вже підписалися
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2017.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити