19 Сер 2012 19:50 Вісті

До Спаса на Мамаєвій Слободі виклали карту України з 4 тисяч печених яблук

До Спаса на Мамаєвій Слободі виклали карту України з 4 тисяч печених яблук

Свято Преображення Господнього, або яблучний Спас у козацькому селищі “Мамаєва Слобода” відсвяткували по-особливому. На подвір’ї біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці, що знаходиться на території скансену, з рушників виклали символічну карту України площею понад 38 квадратних метрів, яку заповнили понад чотирма тисячами! спечених у печі та ще й приправлених гречаним медом яблук. Інсталяцію назвали «Спасівською картою козацьких земель України». Після церковної служби її освятили, а яблука роздали прихожанам.

Особливістю “Спасівської карти” є те, що до її території включили й Кубань, куди після ліквідації Січі пересилилася частина запорозьких козаків.

Костянтин Олійник, директор центру народознавства “Козак Мамай”:

“Ми пам`ятаємо, що 237 років тому, на Першого Спаса (Маковея), російська імператриця Катерина ІІ своїм Указом офіційно ліквідувала Запорозьку Січ та покріпачила українських козаків. Українські козацькі землі споконвіку розміщувалися на обширі території від Карпат до річки Дон і далі до Кубані – аж по Кавказ… На цих землях святий хліб називали «запашним» українським словом «Паляниця». Це слово для кожного українця має глибокий сакральний зміст. І там, де його донині можуть вірно вимовити козацькою балачкою без акценту, й знаходяться козацькі землі…

Роздаровуючи дари на Спаса, наші прадіди таким чином поминали покійних родичів та близьких. Ми ж, в козацькому селищі «Мамаєва Слобода», роздаровуючи печені яблука з медом, виноград та інші фрукти, хочемо, аби вся Україна на Спаса згадала та пом`янула добрим-тихим словом наших Великих прадідів Запорожців – лицарів степу.

Здавна в козацькій Україні на свято Преображення Господнього святили груші, сливи, яблука і мед. Моя бабуся Югина розповідала, що ще за царя її дід був іконописцем, проте для прожитку мав велетенську пасіку в садку поряд із хатою – понад 200 вуликів. У 1905 році бабусі було 5 років, і вона розказувала, згадуючи своє дитинство, що на Спаса, після служби в церкві, дід Юліан роздавав по кварті меду (близько 1 літра) всім мешканцям села. А це було біля 250 дворів. А вже потім на возах приїжджали жиди-крамарі з Гумані (Умані) та скуповували у мого прапрадіда віск та мед. За виторговані кошти він жив з родиною цілий рік та писав ікони…

Християнам до Спаса взагалі заборонялось їсти яблука. Їх не їли, бо ж, як казали у нас на козацькій Вкраїні: «Саме яблуком змій спокусив Єву, та, в свою чергу, спокусила Адама. Тож відтоді закінчилось райське життя перших людей…».

Саме тому, святити до церкви мед, яблука та інші фрукти годилось лише заміжнім жінкам та чоловікам. Дівчата остерігались навіть підходити до огорожі церкви, переймаючись тим, що їм можуть піднести в дарунок яблуко. У дівчат це називалось «сором», напевне через старозавітну легенду про гріх праматері Єви.

Наші прадіди, після освячення плодів та меду пригощали освяченим у церкві своїх рідних та близьких. Роздавали дари сусідським дітям та старцям. В давніх козацьких родинах знали, що чим більше роздаси, тим кращий врожай очікуватиметься наступного року. Тож і ми, на Слободі, хочемо продовжувати гарні традиції лицарів Війська Запорозького Низового”.

mamajeva-sloboda.ua
Більше світлин на сторінці Мамаєвої Слободи на facebook