«Terra Cosaccorum» лунатиме в Німеччині

«Terra Cosaccorum» лунатиме в Німеччині

Гурти «Гуляйгород» та «Хорея Козацька» презентували спільну збірку «TERRA COSACCORUM». Нова робота містить 14 зразків пісенної творчості українців XV – XVIII сторіч і є першим подібним диском, що об’єднує 2 напрямки у музиці. З одного боку, це фольклористичне крило, тобто, народні  пісні, думи чи танці («Гуляйгород»). Та, з іншого боку, медієвістична гілка. Іншим словом, середньовічна аристократична  пісенно-музична спадщина козацької України, яка нерозривно перегукувалася із загальноєвропейською пісенною традицією («Хорея Козацька»). Виконувані твори гурти свого часу записали у експедиціях, або ж віднайшли в старовинних рукописних або друкованих джерелах.

Спільну роботу дві творчі ватаги показали в Музеї книги та друкарства на території Києво-Печерської Лаври, підкреслюючи дух презентованої епохи шаблями, свічками, козацькими килимами на вікнах, та одягом козацької доби як на самих виконавцях, так і на манекенах обабіч зали. Куратором і натхненником заходу був лідер «Хореї Козацької» Тарас Компаніченко.

Сам диск оформлений у стилі презентованої епохи, а за назву взятий фрагмент напису з мапи Йогана Баптиста Гомана 1720 року «Ukrania, que et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae,Moldaviae, Minoris Tartariae provinciis…» («Україна, що є Землею Козаків з сусідніми провінціями Валахії, Молдавії, Малої Татарії…».

Видання двомовне: українською та німецькою мовою, з перспективою поширення в Німеччині.

Історія створення диску незвична. Просто у потрібний час і у потрібному місці зійшлися люди, яким не завадив ні мовний бар’єр, ні велика відстань.

«Все почалося з Тижня української культури в Баварії, який у жовтні 2009 року відбувся на території Етнографічного музею олімпійського чемпіона Маркуса Васмаєра у містечку Шлірзее, неподалік Мюнхена. Поштовхом до акції було бажання познайомити німців, які цінують й оберігають власні національні традиції, із автентичною української культурою й спростувати нав’язаний за радянських часів кітчевий образ українців, що лише п’ють горілку й танцюють гопак» – йдеться у прес-анонсі до презентації.

Ідейним натхненником акції стала українка Вікторія Щербань, яка 17 років живе у Німеччині. Саме в неї виникла маленька мрія запросити українські гурти та народних майстрів в Німеччину.

Міні-фестиваль підтримали члени клубу «Йозефшталлєр-Елєфант», Етнографічний музей Маркуса Васмаєра та Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000».

Український тиждень у Баварії викликав живий інтерес німців до України. У результаті, німкеня Сібіллє Штрак-Ціммерман запропонувала українським гуртам записати спільний диск і повністю профінансувала його. Випуск диску в Україні було покладено на мистецьку агенцію «Арт Велес». Запис здійснено на студії «Комора».

Вікторія Щербань, натхненник Українського тижня в Баварії:

«Я, дивлячись в Баварії на їхнє давнє надзвичайно красиве традиційне свято господаря, коли діти їдуть заквітчані квітами, спитала себе, чому я плачу? Чому в мене це викликає такі емоції? Тоді я дуже хотіла, щоб так було в нас в Україні. І у нас колись так було… Мені дуже хотілося там у Баварії сказати, що ми також це маємо. Я мріяла, і мої тихі молитви десь почули на небі. Я зустріла на своїй дорозі людей, які так само відчувають і думають в чужій країні, і завдяки цим людям створився цей проект».

Сібіллє Штрак-Ціммерман, меценат проекту:

«Ми хоч і не володіли українською мовою, але нас єднала музика. Ми відчули єднання. І коли закінчився український тиждень у Баварії, то ми подумали, що було б добре, якби не тільки ми це почули, а й багато інших людей. Так і виникла ідея створення нового диску. Ми сподіваємося, що цей диск допоможе подолати кордони. Це такий маленький подарунок всім вам».

Автори проекту обіцяють, що презентація диску – це лише перша ластівка серед низки інших культурних акцій. Зокрема, показу в Німеччині, Бельгії, Франції, Великій Британії колекції українських строїв: автентичного народного  одягу, зібраного у фольклорних  експедиціях на Поділлі, Поліссі та Центральній Україні (колекції Ігоря Перевертнюка та Володимира Щибрі), а також реконструйованого шляхетського одягу та сучасного одягу в етностилі (ательє «Шляхетний одяг»). Показ супроводжуватиме музика та співи гуртів, які нині презентували спільний диск.

Інформація про виконавців

«Хорея Козацька»

Склад: Тарас Компаніченко, Сергій Охрімчук, Данило Перцов, Михайло Качалов, Маруся Данилейко, Іванна Данилейко, Ірина Данилейко.

Виконує пам’ятки української музичної культури від пізнього середньовіччя до ХХ ст. Гурт виник у 2005 році у Києві. Його назва походить від назви музичної пам’ятки Horea kozacky («Танець козацький») XVII ст. Пріоритетними для гурту є дослідження, озвучення та виконання епічної традиції, лицарської поезії, історичних пісень з музичної та літературної духовної спадщини України-Руси.

Очолює  формацію відомий кобзар Тарас Компаніченко. Скрипаль гурту Сергій Охрімчук, крім «Хореї Козацької» грає також у кількох інших музичних проектах, зокрема у Le Grand Orchestra. Скрипаль Михайло Качалов співпрацює із гуртом «Бурдон». Данило Перцов є успішним і відомим в українських мистецьких колах композитором.

Дискографія:
2010 – «Рицер  смілостю упоєний»

«Гуляйгород»

Склад: Сергій Постольников, Ірина Барамба, Анастасія Філатова, Олена Дідик, Олександр Вовк, Северин Данилейко, Данило Данилейко, Кий Данилейко, Руслан Павлюк, Олексій Нагорнюк.

Досліджує і відтворює традиційну інструментальну музику, обрядові та побутові пісні, а також танці території Середнього Подніпров’я (Черкащина, Полтавщина, Кіровоградщина). Пісенний матеріал подається в традиційній манері багатоголосного співу, характерного для Центральної України. Багато разів гурт був учасником фольклорних фестивалів у Грузії, Литві, Польщі, Данії та Німеччині.

У 2005 році «Гуляйгород» записав спільний диск із гуртом «Тартак», в якому  музиканти поекспериментували зі звучанням народних пісень у сучасній обробці. Дотепер ця платівка вважається однією з найвдаліших у дискографії «Тартака».

11 коментарів

Ваш відгук

Маєте думку, уточнення чи власний досвід? Долучайтеся.

Увійдіть, щоб долучитися

Авторизація допомагає нам захищати коментарі від спаму й підтримувати змістовне обговорення.

Увійти через Google
  1. Божечко,як чудово слухати пісні козацьких часів!Навертаються сльози…,щоб там не говорили,як би не принижували вороги наших патріотів,захисників нашої нації,бо боялися їхньої волі,через це
    вони і донині живуть у наших серцях. Благословляю вас на цей тернистий путь,відродження духовності нації.
    P.S.
    На сайті “Рукотвори “в розділі кравці є фото ваших дівчат в очіпках,які я також відроджую. Дуже гарні дівчата !!!!!!!!!!

  2. Ви не уявляєте собі скільки сил і нервів коштувала всім той диск.Бюрократія,цинізм наших політиків і чиновників та байдужість просто вбивала.Щоб зробити той міні-фестиваль з якого все почалося, з чиновниками почали говорити ще минулої весни,при тому,що від них треба було тільки підписи. До чого це я ?Прошу вас не скачуйте диск в Інеті,допоможіть хлопцям та дівчатам цих гуртів хоча б трохи підняти українську музику,купуючи їх диск.Як багато в них матеріалу,ви собі не уявляєте і всі ці пісні вони знаходять у селах(ходять,записують,розпитують) потім їх реанімують.Колосальний труд…
    До речі,по приїзді з Німеччини після фестивалю,ми запитали у “Гуляйгорода”:”Ну як?” Спочатку пауза,а потім тихо”Ми їх шокували!”Вони зроду такого не чули і були просто шоковані.І це не українці,які виїхали в Німеччину, а етнічні німці!

  3. Диск чудовий! Довго його не могла придбати – ніде не було.
    І мені абсолютно не шкода грошей, що віддала за нього. Чудова музика, красиве оформлення, багато пізнавальної інформації. Диск приємно тримати в руках, тому навіть і не думала скачувати.
    Мої щирі вітання Тарасу Компаніченку, Хореї Козацькій, Гуляйгороду! Ви справжні!

Проєкт створено ще у 2009 році

Підтримайте «Рукотвори»

Так ви дасте найцінніше — час і можливість працювати над проєктом. Не час від часу, між іншими справами, а регулярно: знаходити й розповідати історії майстрів, документувати живі традиції, їздити в експедиції, організовувати події, ярмарки, загалом повертати увагу до українського рукотворного світу.

Стати патроном