Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Барокове мереживо витинанок Ольги Коломієць

Барокове мереживо витинанок Ольги Коломієць
19 березня 2019 17:01

Першого березня в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому презентували виставку «Українське бароко у витинанках Ольги Коломієць», що відкриває новий музейний мистецький проект серії виставок «Лауреати обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка», який має на меті популяризацію творчості художників – лауреатів премії у номінації «декоративно-прикладне мистецтво».

Ольга Коломієць – відомий майстер декоративного мистецтва, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва (2011), член Національної Спілки художників України (2012), Лауреат обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка в номінації «декоративно-прикладне мистецтво» (2014).

Народилася 24 листопада 1964 року в м. Кіровограді (нині Кропивницький). Закінчила з відзнакою Іванівський текстильний інститут ім. М.В.Фрунзе (нині Текстильний інститут Іванівського державного політехнічного університету, Росія) за спеціальністю «художнє оформлення і моделювання виробів текстильної і легкої промисловості» (1991). Працювала художником по вишивці на Кіровоградській швейній фабриці «Україна». У 1994 році у відділі мистецтв Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського презентувалася виставка обрядових рушників, вишитих робітниками фабрики за ескізами О.В.Коломієць.

Учасник міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Персональні виставки в Кропивницькому: в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна «Крок» (2005) та «Соло» (2011), обласному краєзнавчому музеї «Діалог» (2006р.), обласному художньому музеї (2017), обласному центрі народної творчості «Вільна України» (2014) та «Козак Мамай» (2018). Її твори знаходяться в обласних художньому та краєзнавчому музеї, художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в місті Кропивницькому, Добровеличківському районному краєзнавчому музеї Кіровоградської області, в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Персоналія «Українське бароко у витинанках Ольги Коломієць» представляє витинанки із серій: «Птахи», «Козаки» та «Мистецька спадщина». В переважній більшості це — сучасні авторські інтерпретації знакових творів українського образотворчого та декоративного мистецтва, народжених ідеями епохи бароко, історичні зразки яких зберігаються в колекціях музеїв України — Національного художнього музею, Національного заповідника «Софія Київська», Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», а також Національного історичного музею імені Дмитра Яворницького та художнього музею в місті Дніпрі, Запорізького обласного краєзнавчого музею, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Слід зазначити, що культура бароко XVI-XVIII століть стимулювала шляхетний спосіб життя, що допомогло її утвердженню на теренах України в часи зародження та розквіту нового соціального стану – козацтва, а стиль отримав означення Козацького (ранній період) та Мазепинського (пізній період) бароко. В світському мистецтві козацької аристократії бароко знайшло свій вираз в архітектурі, книжковій графіці, іконопису, портретному живопису, так званій «парсуні», а в народному мистецтві – декоративних орнаментах вишивок одягу, розписі скринь та хат, картинному образі «Козак Мамай», який став своєрідним сакральним символом українського народу, його прагнень до свободи та вільного життя.

Повернення до елементів та героїв стилю бароко неодноразово спостерігається в українській культурі, особливо яскраво виявляючись в образотворчому мистецтві в часи боротьби за незалежність держави, зокрема, в творах Георгія Нарбута за часів Гетьманату Павла Скоропадського та необарокових тенденціях початку 1990-х років, одним з засновником яких був наш земляк художник Юрій Луцкевич. Тож і звернення до образів барокової культури художниці Ольги Коломієць є також не випадковим, зважаючи на історичні обставини нашого часу.

В її силуетних витинанках на теми: «Козак Мамай» та «Козак-бандурист» відбувається своєрідне злиття епох далекої героїчної минувшини та не менш героїчної сучасності. Простотою форм вона вирізняє у нині звичній народній картині «Козак Мамай» мотив духовної та душевної свободи особи, пропонуючи світ, в якому людина і всесвіт являють собою емоційну єдність. Деяка архаїчність, відмова від витонченої видужності, манерності зміщують акценти, переміщуючи на другий план моменти ілюстративності, повертаючи нас до відкритості та довіри людських відносин, витинаючи чорно-білим зображенням архетип національного образу живої людини, виявляючи риси окремих індивідуальностей без літературної ідеалізації.

Козак Мамай зі старовинних картин у графічних інтерпретаціях Ольги Коломієць з таким же успіхом міг би бути нашим сучасником, учасником Революції Гідності, або оборонцем передової лінії неоголошеної війни на сході нашої країни. Взагалі-то, він, козак Мамай — чоловік тихий, спокійний та умиротворений, поки до його душевного монастиря не лізуть зі своїм «уставом», терплячий до життя, але нетерпимий до несправедливості, з ним можна говорити, але йому не можна нав’язуватися, а ще гірше вказувати, бо він є Людина самодостатня, гідна в побуті та праці, готова відстоювати свої права та вольності, й неначе через століття летять слова: «Я козак Мамай, мене не займай», які ще до ХХ ст. писалися на дверях багатьох хат.

Інші ноти — бравурності, переконливого цивілізаційного поступу звучать у витинанках Ольги Коломієць за мотивами графічних творів Георгія Нарбута, в яких яскравий переспів барокових форм змішується з витонченістю та чіткістю конструктиву епохи модерну. «Молода Україна», «Козаки» породжують асоціації з нещодавнім часом мистецького відродження початку ХХ століття, народженого надіями та великим бажанням самостійно творити власне національне життя. Ці мистецькі, постмодерні нагадування про височинь лінії і графічної гармонії, вигаданої і втіленої Георгієм Нарбутом, в подвоєних симетрією монументалізованих двоколірних витинанках Ольги Коломієць повертають до ідей пошуку великого українського стилю, що вирували не лише в мистецькому середовищі революційних часів 1910-х -1920-х рр., а й на початку 1960-х та 1990-х рр.

Варіації на теми іконописних, сакральних образів символічно постають в жовтому та блакитному кольорах як наочне утвердження приналежності цих духовних пам’яток до скарбниці української культури.

Яскравим колірним наповненням виставки «Українське бароко у витинанках Ольги Коломієць» є твори майстрині за мотивами народної вишивки й декоративного розпису. Ліричними настроями та святковістю барв вони не лише налаштовують глядача на позитивний настрій, але й змушують замислитися про неочікувані ракурси погляду на звичні речі, спонукаючи до народження нових творчих ідей та мистецьких пошуків.

Загалом відкриття персоналії пройшло в теплій, творчій атмосфері. Було презентовано тематичний буклет виставки, на адресу художниці звучали привітання та щирі побажання від шанувальників її творчості, колег та друзів, а на завершення відбулося безпосереднє спілкування з майстринею, яка з задоволенням відповідала на питання всіх, хто в сповнений сонячного сяйва перший день весни завітав на музейний вернісаж.

Андрій Надєждін,
заслужений художник України, мистецтвознавець, провідний науковий співробітник художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна, м. Кропивницький

prostir.museum

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Що нового?Всі новини
Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1144 людей вже підписалися
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2019.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити