Щотижневі майстер-класи з малювання для демобілізованих військовослужбовців започаткував у Львові відомий український художник, волонтер Лев Скоп. Мистецька терапія, кажуть самі учасники АТО, допомагає їм відволіктись від спогадів про передову, побути разом і поспілкуватись.
За одним столом малюють близько двадцяти воїнів разом із волонтерами. Більшість із них ніколи не творили на папері чи полотні. Завдання – намалювати янгола. Артур Спірін пригадує, як тримати олівець, бо раніше, до Майдану і початку бойових дій на Донбасі, малював. У складі 56-ї бригади воював у 2015 році на Донбасі. Артур намалював янгола-бійця, який на папері вийшов схожим на нього.
«Поки не подобається, що намалював, але сам процес дуже подобається. Класно, бо коли ми всі наодинці, можемо тільки дурне думати, негативні спогади виринають. Воно не забудеться – все те, що було з нами. Ми наодинці просто божеволіємо. А коли ми ось так разом, то можемо пожартувати, всі ці дурні думки відсуваємо. Ми вважали себе на передовій янголами світу, спокою. Але над тими янголами ще був якийсь потужніший. Мама захищає дитину, ми – матерів, нас – янголи. Десь так», – говорить Артур Спірін.
Близько тридцяти майстер-класів провів в Україні, зокрема і на Донбасі, з українськими бійцями і жителями звільнених українських територій художник, волонтер Лев Скоп. Малюють на таких мистецьких заходах лише янголів, кожен так, як собі його уявляє. У реабілітаційному центрі для учасників АТО (нині це відділення психогенної травми Львівської психіатричної лікарні) митець започаткував щотижневу арт-терапію. Лев Скоп хоче допомогти демобілізованим військовослужбовцям передусім відволіктись від спогадів і мати нагоду зустрітись і поспілкуватись.
Лев Скоп
«Я люблю малювати, знаю, яке то спасіння, бо ми в світі всі дуже нервові, а поезія, музика – це спасіння від дурних думок. Це не буде лише малярство, ми хочемо, щоб люди чекали п’ятниці й приходили. Знаю по собі, що мистецтво об’єднує. Це – терапія «ти – не один». Закон – малювати серцем, я підказую якісь технічні моменти, але не нав’язую свого стилю. Зараз малюємо на папері, потім – на полотні і виставку зробимо», – каже Лев Скоп.
«Багато зараз розлучень»
Відділення психогенної травми, яке учасники АТО разом із волонтерами самі відремонтували і облаштували, вони й далі називають реабілітаційним центром. Його щодня відвідує близько півсотні демобілізованих військовослужбовців. У більшості – хронічні болі спини, суглобів, порушений сон, люди не дають собі ради зі страхом і споминами. Тут проходять відновлювальне лікування, а це і масаж, і фізичні вправи, спеціальна корекція. Психолог Оксана Зільник розповіла, що звертаються зараз із психологічними проблемами демобілізовані чоловіки, які служили в 2014-2015 роках.
«У кожного щось є: то проблеми з алкоголем, то сильна агресія. У сім’ї починаються проблеми, хлопці не адаптовані до життя, стараємося їм допомогти. У кожного – проблеми в сім’ї, бо батьки, дружини не розуміють. Дуже багато зараз розлучень. Вони з війни повертаються іншими, і близькі їх не сприймають такими, якими вони повертаються. Нам бракує соціальних працівників, які б їм допомагали адаптуватись у житті. А ми надаємо психологічну допомогу. Я цей центр бачила сімейного типу, щоб було комфортно тут. Хлопці, які навіть не лежать у лікарні, просто приходять сюди», – зауважила Оксана Зільник.
У 2015 році був мобілізований Олександр Кузмінов із Червонограда. Служив у 128-й бригаді рік і два місяці у Станиці Луганській. Під час обстрілів отримав контузію. Повернутись на колишню роботу, де займався деревообробкою, не зміг, бо сильний шум спричинює страх і злість. Олександр часто буває в реабілітаційному центрі, щоб зустрітись із побратимами. А тепер має нагоду приходити на арт-терапію.
Лев Скоп (в центрі) та Олександр Кузмінов (праворуч)
«Можна тут поговорити про те, про що з рідними не поговориш, бо рідні частково не розуміють. Моментами спогади повертаються. Зараз знову почало снитись про війну. Я йшов по вулиці і почув запах диму – і мене одразу повернуло туди, на наші позиції, де був вогонь, готували їжу… Одразу спогадами туди повернувся», – розповів Олександр Кузмінов.
Мистецька терапія, сподівається волонтер Марія Петришин, допоможе учасникам АТО трішки відволіктись від їхніх проблем, бо в гурті відчувають підтримку і розуміння, а це допомагає у житті: «Кожен янгол схожий на ту людину, яка його малює, можливо, і характером».
Лев Скоп мріє разом із іншими художниками влітку поїхати у прифронтову Станицю Луганську, і там на будівлях намалювати янголів, щоб вони дарували людям, які там ще залишились і живуть, радість і надію.