“Всі ми родом з дитинства. Ще маленькою наряджала ляльок, щось їм шила, в’язала. Потім вже дорослою вишивала рушники. Жити на рідній Україні, вбирати в себе магічну древню народну культуру, солов’їну мову, красиві мелодичні пісні – і як після цього не творити?
Якось потрапила на майстер-клас до пані Валентини Бердник-Сокоринської. Дуже їй вдячна. Для мене це виявилось подією. Ці лялечки-мотанки очаровують! Спочатку для друзів робила подарунки. Бачила, як кожний раз у них щось мінялось в душі, коли вони брали ляльку-мотанку до рук. І я раділа, що дала людям часточку емоцій, якоїсь древньої пам’яті.
Мої мотанки є і в Росії і в Канаді. Так мені написали листа з Канади: «Для творчества нет границ, и оно не имеет времени… Если бы ты видела, как бывшая актриса и художник по керамике трепетно держала в руках твою мотанку… Я очень сожалею, что не ТЫ заглянула в ее глаза, полные всплеска какой-то зарождающейся новой эмоции и вдохновения. Эта женщина – жена офицера, служившего месте с моим мужем, и не просто служившего, а участвовавшего в боевых действиях. Поверь, что у нее множество каких-то реликвий, и она умеет по достоинству оценить истинну творческую работу, в которую человек вложил всю свю душу».
З кожною роботою я удосконалюю свою майстерність. Вже більше додаю вишивки, якоїсь художньої наснаги. І мої лялечки квітнуть та радують людей”.
Народилася 23 серпня 1970 року. Мешкає в Києві.
Вища
2011 – виставляла роботи на конкурсі від «Рукотвори» в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”
2009 – брала участь у ярмарку «Країна мрій»