Зоя Чегусова: Кожен художник зображує ангела по-своєму

Як київські художники уявляють собі ангелів-охоронців – до 22 січня 2012 року можна побачити у столичному Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Там 15 грудня відкрилася виставка близько сотні “небесних посланців”, створених руками 40-ка майстрів під назвою “Ангеле мій, охоронцю мій”.

Ангельську тему майстри спробували розкрити у гобелені, живописі на шовку, вишивці, ляльці, гутному склі, кришталевій гуті, у різних видах кераміки. Готувалися до виставки майже рік. Деякі твори для експозиції зі своїх фондів надав музей.

Кадочніков С.П. "Птах щастя", 2009. Бронза

Виставка ангелів

Дюговська Г. "Ніжне серце", 2011. Льон, авторська техніка

Виставка ангелів

Галенко М.А. "Трійця", 2011. Шамот, емаль, ліплення

Кіршина І.М. "Трійця", 2009. Текстильна аплікація

Кадочніков С.П. Скло, кришталь, авторська техніка

Базак М.І. "Ангел з чорним і білим крилом", 1988. Вовна, металева нитка, ручне ткацтво

Нібак E.B. Бавовна, вовна, авторська техніка, аплікація, вишивка

Спеціально до виставки зробили "ангельські крила", біля яких може сфотографуватися кожен

Зоя Чегусова, автор та ініціатор виставки, мистецтвознавець, президент Української секції міжнародної асоціації арт-критиків “AICA”:

“Кожна православна людина знає, що це перші слова молитви до ангела-охоронця: “Янголе-охоронцю, збережи мою душу, зміцни моє серце на всякий день, час, на всяку хвилину”. Хотіли зробити різдвяну, дуже світлу, теплу, божественну за своєю красою виставку-молитву.

Внаслідок багаторічних моїх спостережень за майстрами професійного декоративного мистецтва я з’ясувала, що найулюбленіша їхня тема – тема ангела. Але у кожного майстра абсолютно різне, неповторне, оригінальне уявлення про образ цієї надприродної істоти, яка призначена бути посередником між небом і людьми.

Що цікаво, в кожному релігійному культі – і в християнстві і в іудаїзмі, і в мусульманстві – ангел – це втілення милосердя і справедливості. В перекладі з грецької “ангел” – це божий вісник, божий посланець. А ідеали у наших професійних художників дуже різні, тому і цікаво було зробити таку виставку, щоб продемонструвати різні образно-пластичні рішення цього образу”.

Андрій Іллінський "Вертеп"

Зустрічає і проводжає відвідувачів виставки постмодернова композиція відомого київського кераміста Андрія Іллінського, яка називається “Вертеп”.

“Ви знаєте, що Вертеп – це ляльковий пересувний народний театр 18-19 століття. На жаль, наше життя в нашому суспільстві останніми десятиліттями нагадує якусь лялькову виставу з відомими добрими, злими персонажами і де добро швидко обертається на зло, лихо. Це символ нашого часу… Але він залишається за лаштунками основної експозиції, де всі твори дуже світлі й радісні…”.

Катерина Качур, “Рукотвори”