03 Кві 2009 18:15 Розмови

Тетяна Протчева: Японець не скидав мною вишиту краватку

Тетяна Протчева: Японець не скидав мною вишиту краватку

Тетяна Протчева відома власноруч вишиваними краватками, метеликами та чоловічими хустинками для фраку. Традиційного колориту доповнення до ділового костюму приваблюють не тільки молодь, а й високопосадовців. Крім того, завдяки голці та нитці майстрині карта України існує не тільки на папері, а й на тканині.

У березні в Українському фонді культури ви презентували власноруч вишивану карту України. Що вас підштовхнуло до її створення?

У 2005 році в Японії була іміджева виставка, там брали участь 136 країн, виставка тривала півроку. В нашому українському павільйоні я проводила майстер-класи, показувала культуру України через маленькі вишиті листівочки, орнаменти, розповідала їм про нашу країну. І в спілкуванні я побачила, що японці не знали, де на мапі Україна, а знаходили її лише тоді, коли я казала, що вона розташована біля Росії. Це мені було дуже неприємно… На наступний рік, коли я брала участь у виставках в Шотландії, там також відвідувачі питали, що таке Україна… А чули вони тільки про Чорнобиль. Дуже прикро. І так виникла ідея з картою…

Вишивана карта України.Тетяна Протчева

Вишивана карта України. Тетяна Протчева

Хотілося, щоб карта мала естетичний художній вигляд й була інформаційно канонічно вірною… То я пішла в інститут картографії до головного інженера…  Він теж каже, що розуміє цю проблему і чув, що багато іноземців не знають, де на карті Україна. Головний інженер підтримав мене з моєю ідеєю, подарував паперову карту, а я вишила її на тканині в масштабі 1 до 2,5 мільйонів. Це розмір, який буде зручно транспортувати.

Я сама народилася в Києві і мені приємний малюнок червоно-чорний, тому я оздобила карту китицями і вишила червоно-чорними нитками. А написи зробила латиницею, бо з іноземців мало хто розуміє українську.

Відомо, що ви створювали цю карту на французькій тонованій канві…

Я використовую тільки іноземні матеріали. На жаль, в Україні немає якісних, а хочеться ж нашу країну представити на належному рівні. Тому буває, матеріали мені доставляють через Москву. Навіть з Британії я замовляла. Хоча матеріали французькі та німецькі, але ж робота, дизайн, творчість – українські.

У роботі з картою ще використала 140 каменів Сваровські і 2000 метрів французької нитки фірми DMC.

Плюс два місяці роботи, так?
Так, місяць на розробку дизайну. На Новий рік їздила до Коломиї і навіть коли у поїзді сиділа, то розробляла дизайн на листочку в клітинку. Коли мене питали, а що ви робите, то казала, карту України (сміється). І всі сміялися, думали, що я жартую.

А каміння Сваровські де брали?

У мене є знайомі, які з Австрії привозять це каміння. Воно дуже дороге, але мене спонсорує мій чоловік, у нас є приватна медична клініка.

Великим каменем Сваровські позначила Київ, а меншими – регіони, також камінням карта прикрашена по контуру.

То де ця карта зараз знаходиться? Де ви будете її використовувати?

На сьогоднішній день, після фонду Української культури, карта знаходиться у мене вдома… Взагалі, була ідея, щоб картою презентувати Україну. Щоб показувати: ось, дивіться, це наша Україна. На карті ще вишила назви країн, які межують з нами.

Україна китайською мовою

У 2010 році буде іміджева виставка також в Китаї, я вже отримала замовлення на аксесуари для працівників цього павільйону, тобто вони одягнуть мої вишивані краватки. І я також планую вишити таку ж карту, але китайською мовою. Я вже зробила розробку – слово «Україна» трьома ієрогліфами.

Тобто карту ви продавати не будете?

Це іміджевий проект, не комерційний. Але коли я працювала над цією роботою, то відчула дуже великий чисто комерційний інтерес, щоб такі карти робити на подарунок. Тому я й планую зробити це комерційним проектом, але вишиватиму карти трохи меншими за розмірами для зручності перевезення.

Яка приблизна собівартість цієї карти?

Близько 1000 доларів буде коштувати моя робота. Цікаво, що ця карта всередині вишита ниточками, які світяться в темноті…

А такі нитки, за словами пані Тетяни, подаруваа їй в Японії місцева майстриня. Це нитки – люрексовий шовк, вони дуже коштовні і в Україні не продаються.

Тетяна Протчева, краваткиЩе ви славу собі здобули тим, що вишиваєте краватки, метелики і чоловічі хустинки для фраків. Чому саме ці елементи одягу вас привабили?

Мені дуже приємний український орнамент і подобаються вишиті сорочки, але є такі заходи, куди доречніше одягти саме краватку чи метелик.

Першу краватку вишила своєму сину, він одягнув її лише з поваги до моєї праці, а коли прийшов з ліцею, то сказав: «Мамо, супер!» (сміється). Я зрозуміла, що ця річ актуальна і потрібна молоді.

Мій син зараз навчається в медичному університеті Богомольця на першому курсі і часто на вечірки одягає вишивані краватки. Одну краватку я йому зробила білого кольору і вона ще світиться в темноті при неонових лампах, то син мені розказує, як його однокурсники на це реагують. І я бачу, що з великою зацікавленістю. Тому зараз розробила моделі не дуже дорогих краваток, щоб студенти та люди з різним достатком могли собі дозволити їх носити.

Чи питаєте поради у своїх чоловіків як і що краще зробити?

Так, тільки з ними й раджуся. Син сучасні ідеї подає, а чоловік – масштабні, серйозні. Наприклад, чоловік мені порадив, щоб я у своїх роботах залишала голочку з ниточкою і зараз це вже став мій логотип, щоб ніби підкреслити, що це ручна робота.

А які орнаменти використовуєте у своїх роботах? Знаю, що в деяких присутні орнаменти з трипільської кераміки…

Мені дуже приємні орнаменти з трипільської кераміки, подобається їхня гама кольорів – там є біле, теракотове, чорне. Також я розробила вишивану колекцію трипільських орнаментів з посуду.

Також візерунки роблю сама на комп’ютері і використовую домашній архів, який залишився від мами, адаптую їх по сучасному, а також якщо бачу, що мені щось треба в мою колекцію, використовую вже розроблені. Зараз в комп’ютер кладеш фотографію і він може видати розкладку схеми цієї фотографії по нитках DMC на 487 кольорів.

Ви вишиваєте хрестиком чи використовуєте й інші види вишивки?

Використовую декілька технік по вишивці: є хрестик прямий, косий, штапівка, де треба, лічильна гладь. Але більше всього – хрестик.

Відомо, що хрестик – це не український стиль вишивки, а запозичений…

Ну, так кажуть, що низинка це більш канонічна техніка вишивки, але мені приємно хрестиком підтримувати всі давні малюнки. Якщо навіть вони в іншій техніці виконані, я перекладаю їх на мову хрестика.

Чула, що ви працюєте з п’ятої до восьмої ранку…

Так, дійсно, вишивати краще вранці – це і для зору краще, а по-друге, всі сплять вдома і мені спокійно можна попрацювати (сміється).

Уроки вишивання для іноземців

Уроки вишивання для іноземців

Ви багато подорожуєте і за кордоном через мистецтво представляєте Україну – вже були і в Америці, Японії, Шотландії, Ізраїлі. Як там взагалі сприймають українське мистецтво?

Зовсім по-різному. Наприклад, в Японії своя дуже розвинена культура і українське мистецтво сприймали дуже тепло. Коли вони придбали речі з українським орнаментом – це краватки, листівки – у них очі світилися. І коли я презентувала свої роботи меру міста Хаджу, то я вийняла з коробочки краватку і одягнула її на нього, а після розмови хотіла зняти цю краватку, щоб покласти в коробку і передати йому її вже в такому вигляді, але він каже: «Ні, будь ласка, можна я буду в ній!». Мене це дуже зворушило, я зрозуміла, що йому у вишиваній краватці дуже приємно, комфортно. Вишивка як оберіг дійсно працює.

Скільки часу йде на виготовлення однієї краватки?

Якщо це авторська розробка дизайну, то близько місяця. А якщо я копію роблю, то можна й за тиждень зробити.

Відомо, що ваші краватки носять Президент Віктор Ющенко, Анатолій Кінах й інші публічні особистості…

Ви знаєте, я не люблю на цю тему говорити, мені все одно, що носять мої речі високопосадовці – я роблю їх для всіх, у мене цінова політика є і для студента і для Президента. Тобто якщо багато роботи біля вишивки, то дійсно вона буде дуже коштовна.

Ви також долучилися до вишивання Рушника національної єдності. З фотографій було видно, що ви сиділи поруч Катерини Ющенко, вишивали разом з нею…

Цей рушник з домотканого полотна довжиною 9 метрів цілий рік вишивали 1100 майстрів України. З Києва було 7 майстрів і я учасник цієї акції. У завершенні роботи над рушником на території Софіївського собору брала участь також пані Катерина Ющенко. І я разом з нею вишивала цей рушник.

Під час вишивання Рушника національної єдності

Під час вишивання Рушника національної єдності

Коли я прийшла на цей захід, то дуже хвилювалася, у мене щоки горіли, ну з дружиною Президента вишивати це дуже так… (сміється). Але коли я почала вишивати і з пані Катериною спілкуватися, то дуже приємна вийшла з нею розмова. Я спитала, яке в неї хобі, а вона каже, що дуже обмежена часом – є діти і громадська робота, тому на хобі немає часу, але вона вишиває дуже вдало і я бачу, що це не просто для телебачення, а людина вміє і цінує це. І після декількох хвилин праці і розмови з нею я відчула заспокоєння і в мене хвилювання кудись ділося.

А що саме ви вишивали на рушнику? Кожній майстрині наперед виділявся певний орнамент?

Там загальна концепція була складена і в кожний регіон возили цей рушник, щоб майстри по частинці його вишивали – мені дісталося листя біля герба.  І в себе навіть залишила голочку і шматочок ниточки, якими тоді вишивала.

Ви ще вишиваєте одяг для ляльок…

Два роки тому перед Новим роком я зайшла в магазин, хотіла купити подарунок своєму сину і почула таку розмову: дівчинка Вироби Тетяни Протчевої просила маму купити їй на подарунок ляльку, але вони ніяк не могли вибрати. І тоді дівчинка каже, що хоче ляльку в українському одязі, але в магазині такої не було. І я бачила, що вони пішли без подарунка. Тоді я пройшлася ще по магазинах і ніде не бачила ляльок в українському одязі. І тоді у мене виникла ідея вишивати одяг.

Першу ляльку я зробила, коли побачила по телебаченню Юлію Тимошенко в одязі Чернівецького регіону. Я маю вдома дуже велику бібліотеку і в книжках знайшла цей малюнок. Тоді я купила готову ляльку, а одяг зробила з орнаментами цього регіону. Ну і всі нарекли цю ляльку Юлею і так у мене появилась перша лялька Юля.

Перші ляльки купляла в магазинах, але знову таки, коли хотіла знайти ляльку з українським типажем, то не знайшла такої і перші ляльки мої були китайські. А потім вже почала робити ляльки сама з тканини, з мішковини. Роблю ляльку без обличчя, щоб власник, який її придбає зміг сам надати їй ім’я та характер… Це виставкові роботи, але як у кого є бажання купити, то їх продаю по 500-600 доларів. Деякі ляльки прикрашені золотим хрестиком, золотою застібкою на сумочці, золотою застібкою на кораловому намисті, у деяких є шкіряні чобітки або тапки з листя кукурудзи, а ось на цій ляльці намисто з венеціанського скла.

Розмовляла Катерина Качур