02 Лют 2011 11:55 Огляди

Як народилася хотівська Вертепна скриня

Як народилася хотівська Вертепна скриня

Унікальне мистецтво виготовлення вертепів, що передавалося від батька до сина по чоловічій лінії, знайшло своїх продовжувачів у селі Хотів, що під Києвом.

Перші згадки про лялькові вертепи в Україні датуються XVII століттям і до початку XX живуть повнокровним життям, а далі заборони і поступове згасання традиції.

Нам перейшли у спадок – три давні вертепні скрині, тексти та нотні зразки, що зберігаються в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України. Саме з цього музею і розпочалося дивовижне народження вертепної скрині у Хотові. Ініціативу та втілення проекту взяв на себе родинний центр «МАМАЇ», що збирає та об’єднує майстрів та творчих людей довкола ідеї етновиховання та піднімає із глибин забуття народні родові знання і впроваджує в сучасне сільське середовище.

На початку листопада знайомство з експонатами музею, а в січні вже презентація вертепу перед сільською громадою у виконанні дитячого фольклорного гурту «Будимир».

Цього року вдалося показати тільки релігійну частину вертепного дійства, оскільки лише третина з класичної кількості (близько 40 ляльок) була виготовлення вертепником Борисом (учасником родинного центру «Мамаї») та його дружиною пані Оксаною. А ось для розпису скрині довелось поєднати зусилля декількох майстрів – художниця Світлана Рак оздоблювала зовнішню частину, а Роксана Альошкіна з Оксаною Денисевич розписували двоповерхову сцену вертепу. Сама скриня, не порушуючи основних канонічних принципів її втілення, набула своєрідної форми розширеної сцени за рахук подвійних дверей.

За тиждень до завершення Різдвяних свят виготовлення скрині та ляльок було завершено. На двох репетиціях дітям довелося опанувати мистецтво пересування ляльок по прорізам (що виявилося досить складно!). Текстову частину вертепу без особливих змін взяли із записів етнографа Миколи Маркевича ще за 1840 рік. Музичним супроводом до дійства стали колядки з репертуару гурту «Будимир» та окремі піснеспіви з класичного Вертепу.

День 21 січня у Хотові бабусі називають Роздяним (Різдвяним) днем, оскільки це завжди саме той день, на який двома тижнями раніше припадало Різдво. Тоді ж востаннє робили святу вечерю і співали колядки. І от саме цього вечора вже у новому 2011 році хотівська громада побачила дійство, про яке в цьому селі ніхто вже не пам’ятає, але в пам’яті ще тримаються унікальні колядки та щедрівки.

Після традиційного завершення театралізованого народного дійства віншуваннями благополуччя, добробуту та спільним многоліття за кулісами знову починає звучати голос з хору вертепників. Спільну українську молитву за долю народу наймолодші учасники промовляють про себе пильно вдивляючись у палахкотіння свічок, а дорослі зі сьозами та радістю в очах промовляють на підтвердження – «Ми живі сьогодні, розумійте, народи, бо з нами всемогутній Бог! – Амінь.»

Одразу після завершення дійства у розмові з вертепником Борисом обговорюємо формат дійства на наступний рік, адже втілена лише частина ідеї, а творчих планів ще багато. А пані Оксана під враженням на мить у стані дежавю: «Це ж наші предки колись відчували те саме…». Наступного року Хотів чекає повноцінний Вертеп з релігійною та світською частиною. А ще в планах показати дійство перед сільською громадою на майдані біля ставка, якщо буде добрий мороз.

Мирослава Вертюк, співорганізатор Вертепу у Хотові
Ольга Троян (СВІТЛИНИ)