Померла найвідоміша українська вишивальниця

Померла найвідоміша українська вишивальниця

У Сімферополі в неділю, 3 жовтня, на 100-му році життя померла Герой України, Заслужений майстер народної творчості України, відома вишивальниця Віра Роїк. Про це повідомив журналістам син майстрині Вадим.

Похорон запланований на середу, 6 жовтня.

Віра Роїк народилася 25 квітня 1911 року в місті Лубни Полтавської області. З 1952 року жила в Сімферополі. У 1963 році закінчила Московський художній інститут.

Вперше свої вишивки Роїк показала світові у 1936 році на Всесоюзній виставці у Москві.

Крім традиційного українського мистецтва вишивки, жінка володіла більш ніж 300-ми техніками вишивання.

Майстриня організувала понад 140 персональних виставок своїх творів Український рушничок в усіх обласних центрах країни та у Росії, Німеччині, Болгарії, Польщі, Туреччині, також брала участь у 287-ох загальних художніх виставках в СРСР, Україні й закордоном, у тому числі, в Бельгії, Франції, Угорщині, Італії, Монголії, США, Хорватії.

Її роботи зберігаються у 43 музеях різних країн світу.

Віра Роїк була удостоєна звань Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений художник Автономної Республіки Крим. Вона була також лауреатом Державної премії Автономної Республіки Крим.

19 серпня 2006 року за видатний особистий внесок у розвиток культури України, утвердження традицій національного декоративно-прикладного мистецтва, багаторічну самовіддану творчу та педагогічну діяльність Указом Президента України Вірі Роїк було присвоєно звання Герой України.

Джерело УНІАН
Світлина vikcentr.narod.ru

7 коментарів

Ваш відгук

Маєте думку, уточнення чи власний досвід? Долучайтеся.

Увійдіть, щоб долучитися

Авторизація допомагає нам захищати коментарі від спаму й підтримувати змістовне обговорення.

Увійти через Google
  1. Дуже приємна, щира, прцьовита була пані Віра. Ми мали щастя спілкуватися з нею. Земля пухом.

Проєкт створено ще у 2009 році

Підтримайте «Рукотвори»

Так ви дасте найцінніше — час і можливість працювати над проєктом. Не час від часу, між іншими справами, а регулярно: знаходити й розповідати історії майстрів, документувати живі традиції, їздити в експедиції, організовувати події, ярмарки, загалом повертати увагу до українського рукотворного світу.

Стати патроном