Вчимося петриківському розпису

Як твориться картина? З чого починають її малювати, як виглядав ескіз, чи не перемальовував автор свого початкового задуму, які відтінки накладав художник в першу чергу? Усе це та навіть більше можемо простежити у роботі майстрині Петриківського розпису Галини Назаренко. Не тільки подивитися, а навчитися малювати й собі.

Необхідні матеріали:

• папір – тонкий та цупкий
• фарби – акварель або гуаш
• яєчний жовток або клей ПВА
• вода
• палітра (площа для розмішування фарб)
• пензлики різної товщини
• пензлик з котячої шерсті, або котяча кісточка
• мастихін (лопатка для розмішування фарб)

1. Спочатку на тоненькому папері робимо олівцем ескіз малюнка.

2. Далі зворотній бік того ж аркуша паперу, на якому малювали ескіз, повністю замальовуємо олівцем.
3. Прикладаємо замальованим (чорним) боком до чистовика (міцний папір) й обмальовуємо, тиснучи, контур малюнка – робимо такий собі безбарвний відтиск. На чистовику відобразяться легкі лінії малюнка за рахунок замальованого зворотного боку (або штучно зробленої перебивачки).

Щоб надати відтінки або зробити фарбу більш-менш прозорою, на палітрі фарбу змішуємо з яєчним жовтком або з клеєм ПВА. Насиченість фарби залежить від кількості доданого жовтка або клею: якщо додати більше клею, то фарба стане прозорою – крізь неї виднітиметься папір (що і характерно петриківському розпису).

Малюнок починаємо розмальовувати від світлішої фарби до темнішої.

4. Починаємо з фону для облич і рук людей – з прозорого світло жовто-коричневого кольору.

5. Далі жовтою фарбою робимо фон, або «підкладку» під квіти, листочки (не залежно від кольору майбутньої квітки). З «підкладкою» малюнок тримається цільно. На спідницях також робимо фон (може бути різного кольору) для майбутніх зображень.

6. Малюємо пелюстки на соняшниках. Пензлика вмочаємо у жовту фарбу, а його кінчик в оранжеву. Коли ведемо пензликом, то виходить плавний перехід.

7. Прикріплюємо  листочки до соняшників. Для цього знадобиться три кольори фарб: трав’яна, краплак (темно-вишнева), темно-зелена. Основна фарба трав’яна, кінчик пензлика вмочаємо у краплак, або темно-зелену.

8. Обробляємо середину листочка. На кісточку набираємо світло червону, а на кінчик краплак. Робимо довгий мазок.
9. А от в листочках і соняшниках – основна фарба на пензлику оранжева, а кінчик вмочаємо у червону.
10. Потім наводимо рожевою фарбою підкладки на спідницях, стрічки і ромашки, квіти на фартушках, у букеті.

11. Далі мазочками малюємо ромашки.
12. Робимо бірюзову підкладку на кептарики і листочки на спідницях.

13. Зворотнім кінцем пензлика малюємо намиста дівчатам. Та прикрашаємо кептарики.

14. На сірники намотуємо ватку. І робимо відтиском квіти на спідницях дівчат.

15. Беремо медичну піпетку. Гумову основу до кінця одягаємо на скляну. І відтискаємо ягоди на соняшнику.

16. Схожим методом  робимо піпеткою калину. Для калини беремо світлішу і темнішу фарбу – тикаємо спочатку темнішою, а потім світлішою фарбою – виходить з відтінком ефект нахилу. Петриківці кажуть, у кожного художника виходить своя калина.

17. На сірник намотуємо ватку і ставимо серединки у квітах, що на фартушках, рукавах, букетах, віночках.

18. Починаємо зводити малюнок котячою кісточкою, бо тільки нею можна зробити найтонші лінії. Розводимо темну-зелену і трав’янисту фарби. Вмочаємо у трав’янисту, а на кінчиках набираємо зелену – це дає ефект «завернутості», бо якщо тільки однією фарбою малювати, то виходить площинно – і зводимо, або прив’язуємо квіти та листочки один до одного.

19. Серединки у колосочках і порожнини у листочках грон в калині замальовуємо бірюзовим кольором, щоб якось прив’язати цей колір до малюнка.
20. А потім «розшиваємо» (розмальовуємо) сорочки, віночки, фартушки, букети. Основну фарбу беремо трав’янисту, а на кінчики бірюзову.

21. Зафарбовуємо жовтою фарбою середину грона – підкладку, щоб малюнок тримався купи.

22. Піпеткою і рожевою фарбою робимо ягоди. Якщо дужче нажати на піпетку, вийде більша ягода з порожниною всередині, а якщо не сильно, то заповнені маленькі.

23. Малюємо коси дівчатам. Для цього беремо світло-коричневу і темно-коричневу фарби.

24. Зворотнім  кінцем кісточки вмочаємо у чорну фарбу і малюємо очі, великі і малі серединки в ромашках.

25. Далі вмочаємо саму котячу кісточку у чорну фарбу і краплачимо (зазвичай роблять краплаковою фарбою) – обробляємо листочки і соняшники (як показано на малюнку).

26. Обробляємо чорною фарбою листочки бігунця під дівчатами – вони стають ніжнішими, тендітнішими – ставимо крапельки (петриківські майстри  називають “пітушиння”).

27. Обводимо контур дівчат чорною фарбою.

Ось так народжуються картини…

Майстер-клас провела Галина Назаренко
Світлини автора