Напередодні Великодня писанки пишуть у всьому світі, особливо часто там, де живуть українці. Столиця Австрії Відень не виняток. У березні українці та австріяки щотижня збиралися разом, аби пописати писанки. Вже майже рік 24-річна Юлія Тимчук, родом з Львівщини, у Відні веде гурток народної творчості, який діє в Українській суботній школі.
Під час відвідин Відня цього року на початку весни пощастило зустріти Юлю та розпитати про її життя і захоплення.
Юлія Тимчук
1. Розкажи, як почалося твоє знайомство з писанкою?
Ще у дитинстві я пробувала розфарбовувати писанки перед Великоднем. Але це було не так, як мало б бути. Я використовувала звичайні фарби. Дуже люблю малювати, і це стало для мене ще одним шансом спробувати свої творчі навики у чомусь зовсім новому для себе.
Розписувати писанки мене ніхто не вчив. Я вчилася простим і на перший погляд банальним способом – переглядаючи відео-уроки в інтернеті, а пізніше вже спробувала це втілити практично.
Мені до вподоби різноманітні орнаменти писанок, кожен з яких несе якусь свою історію чи значення. Для мене процес вибору орнаменту, який я б хотіла написати на своїй писанці, є зазвичай нелегким. Я можу годинами сидіти та підбирати те, що б хотіла бачити на своєму майбутньому виробі.
2. Коли почала проводити майстер-класи?
На проведення майстер-класів мене надихнула одна дуже активна українка тут, у Відні. В неї виникла така ідея ще минулого року. От одного разу вона попросила мене порадити когось, хто б зміг таке провести в Українській Суботній Школі для діток. Вона не знала, що я трішки цим раніше захоплювалася, і зраділа, коли я запропонувала свою допомогу в організації цього дійства. Майстер-клас пройшов на УРА. Бажаючих виявилося стільки, що ми й самі не очікували. На майстер-класах у школі мені допомагали ще дві дівчинки-студентки, які також надзвичайно гарно малюють і творче настроєні. Тут у нас дуже багато талановитих українців, які завжди намагаються нести і прославляти українську культуру та традиції.
3. Хто відвідує заняття з писанкарства – українці чи мешканці Відня?
Гурток є відкритим для всіх бажаючих як австрійців, так і українців будь-якого віку. Молодші дітки приходили до нас зі своїми батьками, старші могли брати участь у процесі розпису самостійно.
4. Де береш матеріали для заняття – писачки, фарби, зразки візерунків – там купуєш чи з України привозиш?
Писачки нам привозять з України, зі Львова. Фарби – австрійські, візерунки я знаходжу сама в інтернеті або ж у книжках. Дітки полюбляють самі творити свої орнаменти на писанці, тому деколи мої наочні матеріали не задіюються.
Самостійна творчість
5. Як довго у Відні? З якою метою переїхала?
Моє перше знайомство з Віднем було у вересні 2012 року. На той час я вже закінчила навчання в університеті і почала працювати в агрофірмі у себе в Самборі. А все почалося з того, що під час мого навчання у Дрогобицькому педагогічному університеті ім. Івана Франка я стикалася чимало разів з процесом обміну студентами, який, власне, здійснювався між нашим університетом та Віденським університетом. Тому у мене на меті стало також спробувати себе, але не як студентки по обміну, а як студентки-абітурієнтки на бакалаврську програму. Тож на навчання у Віденський університет документи я подала ще будучи на п’ятому курсі навчання. Зазвичай цей процес надзвичайно затяжний, тому я була теж не винятком. Це все тривало близько 1,5 роки. У Відні я хотіла не лише спробувати свої сили у навчанні, а й знайти щось захоплююче, випробувати саму себе на міцність, витривалість, самостійність, реалізувати себе як особистість.
Відень – надзвичайно красиве місто, яке манить своєю музикою та архітектурою. Він дуже нагадує своїми будівлями Львів, тому цей фактор відіграв важливу роль у моїй адаптації тут. Мені це місто з кожним місяцем ставало все рідніше і рідніше, оскільки я живу тут у вихорі свого повсякдення: навчання, робота і т.д.
На даний час я навчаюся на факультеті міжкультурної комунікації (Transkulturelle Kommunikation). Також я викладаю в Українській Суботній Школі, веду перший клас і є керівником гуртка народної творчості.
6. Як часто в Україну приїздиш?
Це питання для мене дуже болюче. Звичайно, я б хотіла мати змогу частіше їздити в Україну, навідувати своїх рідних та друзів, але, на жаль, не завжди є так, як ми цього хочемо. Додому стараюся приїздити один раз на 4-5 місяців, буває і частіше (у випадку свят).
7. Чи проходять у Відні ще якісь заняття/майстер-класи/зустрічі, пов’язані з українською культурою?
Проводимо зустрічі з відомими українцями, так званий Stammtisch, з Юрком Прохаськом, Олегом Горникевичем та іншими. Більше можна почитати тут: http://storinka.at/blogy/ukrayintsi/
Раніше організовували літературні вечори, присвячені відомим українським письменникам. Ось недавно завітали до нас українські письменники, які презентували свої нові видання (О.Забужко, Ю.Андрухович, Ю.Винничук, Л.Дереш).
Ставили цього року виставу «Великий льох». З нею мали гастролі в Мюнхен та Рим. Докладніше про це тут: http://storinka.at/novyny/misteriya-velykyj-loh-prysvyacheno-richnytsi-yevromajdanu/
8. Чи святкуєте у Відні українські свята і як це у вас відбувається?
Намагаємося святкувати усі українські свята. Зазвичай ходимо на церковну службу, організовуємо гаївки, свято Миколая, Святу Вечерю для українців, Вертеп. Ось тут можна подивитися, як це у нас відбувається: https://www.youtube.com/watch?v=0ypY7shFgso
Українська церква у Відні
9. Опиши українську громаду Відня: кількість, молодь/старше покоління, чим займаються, чи об’єднані у спільноту чи мешкають самі по собі?
У нас створена організація під назвою «Товариство української молоді Австрії», або ТУМА. До неї долучаються усі активні, творчі, креативні та просто ті молоді люди, які хочуть щось робити. Наша організація допомагає не лише інформативною підтримкою, а й допомагає відчути себе вдома. Це проявляється у спілкуванні, у підтриманні наших традицій та звичаїв. Ми завжди намагаємося триматися разом, думати та працювати як одне ціле. Насправді молоді у Відні дуже багато. Австрія є відкритою для студентів, які хочуть вчитися, тому можу сказати, що молодь переважає. Щодо старшого покоління, то воно переважно прив’язане до церкви.
Учасники Товариства української молоді Австрії
17. Чи присутнє у Відні таке поняття, як австрійська традиційна культура?
Австрійська культура у Відні звичайно присутня. Ми її можемо спостерігати в архітектурі, музиці, кав’ярнях, ресторанах, одязі, святкуванні свят.
Катерина Качур, Рукотвори
Світлини з фб-сторінки Юлії Тимчук та storinka.at