Любов Литовченко

Творчість

Майстриня на своєму полі вирощує житню солому, жне, сушить її та обробляє. Їй в усьому допомагає родина. В роботах використовує овес, пшеницю, льон, мак, але найбільше приваблює житній колос – високий, довгий, стрункий.

Любов Литовченко також опанувала лозоплетіння. Поєднання двох народних ремесел лозоплетіння і соломоплетіння дають можливість створити неповторні, ексклюзивні речі. Це і напільні вази висотою один метр та прикрашені солом’яними квітами; настінні панно з лози і оздоблені солом’яними букетами тощо.
З соломки також полюбляє плести сучасні панно, віночки, букети, гілки дерев, янголів, головні убори, прикраси і аксесуари до дівочих суконь, брилі, кошики та інше.

З давньої символіки плете різдв’яні павуки, дідухи, творить авторську роботу – Сонце, або Ярило. А зараз в пошуках астрономічних предметів, хоче представити зображення Місяця і зірок через житнє стебло і колоски.

Походження

Народилася 15 березня 1964 році у Хмельницькій області. Зараз проживає у Дніпродзержинську Дніпропетровської області

Освіта

Закінчила Дніпродзержинське медичне училище, за фахом медсестра.

Досвід

Свою творчу діяльність Любов Литовченко починала з лозоплетіння. Перші уроки їй надавав син, учень 5 класу, який відвідував гурток лозоплетіння. Протягом 6 років плетіння з лози було просто захопленням, поки пані Любов не побачила давні роботи з соломи. Якось вона зустріла в автобусі незнайомого дідуся, який їхав у солом’яному брилі і загорілась бажанням навчитися й собі такі робити. Розшукала, де проживає той дідусь і він люб’язно навчив плести солом’яну стрічку “зубатку”. Водночас, дідусь був дуже здивований, що в наш час ще хтось має бажання плести і цікавиться його ремеслом.

Першу колекцію солом’яних брилів майстриня створила кількістю 9 штук. Це дівочий і жіночий бриль, хлопчачі і чоловічі канотьє, картуз, панама, мисливський бриль та інші.

А далі зі слів Любов Литовченко:

“Публікація в газеті “Зоря”, стаття “Житнє поле Марії Кравчук” пройшло в моєму серці червоною рискою, де від її витворів мистецтва я загубила сон і спокій. Довго роздивлялась її роботи, далекої Волинської майстрині, і не знала, як її знайти, доки чоловік, спостерігаючи мої хвилювання, не приніс мені її домашню адресу. Довго вагалась на лист, але одного разу, помолившись Богу, сіла і написала на одному диханні листа про свою мрію. Відповідь не примусила довго чекати. Одного вечора пролунав телефонний дзвінок, який зачепив всі струнки моєї душі. Теплий голос, ніжила українська мова, люб’язно запросили мене з донькою Анною відвідати синьооку Волинь, зустрітися з народним майстром Марією Василівною Кравчук, а головне – навчитись плести з золотавої солом’яної стеблинки. Це було свято для моєї душі. Вона стала нашою вчителькою, завжди її згадую, підтримую стосунки і низько вклоняюся до землі цій українській жіночці, яку я люб’язно прозвала Моя Соломійка.

Плету соломкою вже 12 років, переважно з житньої соломки”.

Виставки

Брала участь у міських, обласних, республіканських виставках.
Отримала дипломи на таких виставках:

• 2009 – Симпозіум майстрів з художньої обробки соломки та природних матеріалів “Солом’яний диво-птах”.
• 2008 – участь у конкурсі на Кращий виріб року, що проводила Спілка народних майстрів.
• 2008 – Всеукраїнська творча лабораторія “Солом’яний бичок”. Волинська область, м.Луцьк.
• 2007 – I Всеукраїнський симпозіум “Солом’яне диво”. м.Нетішин, Хмельницька область .