Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Знищено статус Музею історичних коштовностей України

Знищено статус Музею історичних коштовностей України
5 листопада 2015 15:58

Із затвердженням Міністерством культури нової структури Національного музею історії України, розробленої генеральним директором Т. В. Сосновською, знищено статус філіалу НМІУ – Музею історичних коштовностей України – як повноцінного музею, а також статус колекції філіалу, як колекції Музею історичних коштовностей, що історично склалася. У зв’язку з цим колектив МІКУ звертається з відкритим листом не тільки до вищого керівництва країни, але й до всієї громадськості, щоб звернути увагу на можливі наслідки таких змін.

Президенту України
Порошенку П.О.

Прем’єр-міністру України
Яценюку А.П.

Віце-прем‘єру України, міністру культури України
Кириленку В.А.

Голові Верховної Ради України
Гройсману В.Б.

Голові Комітету Верховної Ради України
з питань культури і духовності
Княжицькому М.Л.

Голові Музейної ради при МКУ
Піоро В.І.

Президенту Українського національного
комітету Міжнародної ради музеїв
Лаєвському С.Л.

27 жовтня 2015 р. у Національному музеї історії України (далі – НМІУ) наказом № 330 генерального директора Сосновської Т.В. було введено в дію нову структуру музею, яку до того було затверджено у Міністерстві культури України (наказ № 844 від 27.10.2015). Згідно з новою структурою повністю ліквідується структура філіалу НМІУ – Музею історичних коштовностей України (далі – МІКУ).

Як наслідок структурних змін – ліквідується не тільки статус філіалу як музею, але і статус його колекції як колекції Музею історичних коштовностей України, яка була самостійною виокремленою складовою частиною  музейного фонду НМІУ. Хоча колекція МІКУ – це колекція, що історично склалася і була зібрана завдяки зусиллям не одного покоління музейників та науковців. Ця колекція має широку міжнародну визнаність та неодноразово презентувала Україну в багатьох країнах світу.

Колектив МІКУ висловлює свою категоричну незгоду з даними наказами, новою структурою НМІУ та ліквідуванням статусу колекції МІКУ і вважає, що такі рішення Міністерства культури та генерального директора Сосновської Т.В. є помилковими і можуть призвести до невідворотних наслідків.

Керуючись ст. 28 Закону України «Про музеї та музейну справу», де зазначається, що працівники музеїв мають право на «вимогу до юридичних і фізичних осіб про припинення дій, що загрожують збереженню музейних предметів, музейних колекцій Музейного фонду України та предметів музейного значення», колектив МІКУ вимагає відміни наказів Міністерства культури та генерального директора НМІУ щодо нової структури НМІУ та вимагає залишити структуру МІКУ, якою вона була понад півстоліття.

Музей історичних коштовностей України, філіал Національного музею історії України, є історичною та культурною скарбницею України.

Це унікальна, єдина в Україні колекція, а відтак і Музей історичних коштовностей України, створений спеціально задля зберігання, обліку, накопичення та експонування саме цієї колекції, є унікальним. Порушення цілісності структури МІКУ несе загрозу й колекції історичних коштовностей.

МІКУ було започатковано у 1963 р. як особливий заклад для зберігання, вивчення і експонування музейних предметів з дорогоцінних металів та коштовного каміння. В 1965 р. він отримав статус музею як філіалу Державного історичного музею УРСР (нині НМІУ). В 1964 р. до МІКУ з Історичного музею було передано не тільки експонати з дорогоцінних металів, але й вся облікова документація до них. У 1960—1990-ті роки у формуванні колекції філіалу прийняли участь 24 музеї України, Інститут археології Академії Наук, Донецький і Дніпропетровський університети. Тим самим було створеноокремо виділену колекцію МІКУ, яка є складовою частиною музейного фонду НМІУ і на сьогодні налічує понад 56 тисяч одиниць зберігання, а про її страхову вартість навіть важко уявити. Коштовна колекція МІКУ з перших днів існування вважається золотою скарбницею України. Будь-яка інформація про колекцію в цілому та про окремі її експонати довгий час була прирівняна до державної таємниці.

Статус Музею історичних коштовностей України було підтверджено й Указом Президента України № 489/2000 від 22.03.2000 р., згідно з яким філіал нарівніз НМІУ визначено як основний музейний заклад, який здійснює “приймання, зберігання, облік та використання історичних та мистецьких пам’яток, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння”.

Безумовно, що колекція такого рівня вимагає особливих умов зберігання, експонування та обліку, а також підвищеної відповідальності. Саме тому від перших років існування МІКУ було створено й специфічну структуру музею, що удосконалювалася протягом всього часу його існування. Координація роботи всіх підрозділів МІКУ, оперативне вирішення більшості планових та поточних питань  забезпечувалися завідувачем філіалом та головним зберігачем. Всі рішення щодо роботи МІКУ завжди приймалися колегіально, на принципах професіоналізму, чіткого дотримання чинного законодавства й у повному узгодженні та злагоді з усіма попередніми керівниками НМІУ. Тим самим, окрім продуманої структури МІКУ, склалася надійна система колективної усвідомленої відповідальності за унікальну колекцію. Вже понад півстоліття колектив МІКУ бездоганно забезпечував зберігання, облік, експонування, популяризацію колекції та мобільне управління всіма процесами життєдіяльності музею.

Саме ця вивірена часом і досвідом структура МІКУ абсолютно безпідставно знищується рішенням генерального директора НМІУ Сосновської Т.В. Від МІКУ залишається тільки 1 відділ (замість 6 за старою структурою), тоді як інші підрозділи (науково-фондовий, науково-освітній, реставраційний, господарські) повністю зливаються з відповідними відділами НМІУ.

Комунікативний зв’язок між генеральним директором НМІУ та фаховим колективом МІКУ (матеріально і морально відповідальним за зберігання колекції історичних коштовностей) повністю відсутній, оскільки п. Сосновська говорить тільки мовою наказів та доган. Вона не знає, не розуміє і навіть не намагається зрозуміти специфіку роботи філіалу, унікальність його колекції та особливості її зберігання й обліку. Будь-які рішення приймаються одноосібно. Для нового генерального директора не існують такі визначення як виробнича доцільність, музейна практика, вивірена часом традиція.

Повне нехтування вивіреним досвідом та діючими нормами існування музею новим керівництвом НМІУ спочатку позначилися на охороні МІКУ, а врешті-решт призвели до затвердження нової структури НМІУ, яка руйнує структуру МІКУ. Від Музею історичних коштовностей України залишається тільки вивіска.

Знищення Музею історичних коштовностей України як повноцінного музею, його колективу як єдиного організму, ліквідування статусу колекції МІКУ і розчинення її у загальній колекції НМІУ – все це, на нашу думку, є прямою загрозою й збереженості самої колекції історичних коштовностей!
Ми вважаємо, що це може виразитися у наступному:

–розпорошенні колекції, що історично склалася і зберігається у МІКУ;

–загрозі руйнації (навіть незворотної) окремих експонатів;

–криміналізації ситуації щодо охорони та збереження колекції та ін.

Це не об’язково станеться завтра, через місяць, через рік або за каденції п. Сосновської на посаді генерального директора, але це може статися будь-коли, враховуючи, що закладені від початку й вивірені часом діючі принципи зберігання колекції історичних коштовностей повністю перекреслено!

Над унікальною колекцією нависла реальна загроза. Колектив МІКУ постійно намагався апелювати до п.Сосновської, аби зупинити її руйнівні дії, але наш голос не був нею почутий.

Нажаль, не було почуто нас й під час звернення до керівництва держави, Міністерства культури у червні 2015 р. Але тоді це було лише передчуття негараздів, що насуваються. Зараз ситуація дійшла до критичної межі.

Тому колектив МІКУ знову звертається до вищого керівництва країни, всієї музейної спільноти та всіх небайдужих за підтримкою та допомогою зупинити знищення Музею історичних коштовностей України й, тим самим, запобігти загрозі руйнації унікальної колекції!


03.11.2015 р.

Колектив Музею історичних коштовностей України

prostir.museumkampot.org.ua (фото)

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

4 відгуків

  1. Marina Kadri коментує:

    Пiдтримую заклик. Це наша iсторiя i ми мусимо оберiгати.

  2. Valentyna Halushko коментує:

    Підтримую заклик! Бережіть те, що ще залишилося цінного в Україні! Треба зберігати історію для нащадків!

  3. Георгій коментує:

    Скорочується все українське. Це започатковано ще попередньою влалою, щоб ніхто не памятав і не знав цінності України. Такі є кроки робляться і в освіті. Ліквідовано всі навчальні курси, де звучало слово «україненць» або «українознавець». Про це йшлося у березні 2015 р. на нараді у Інституті мистецтвознавства, фольклористики і етнографії (про це говорили усі науковці зі всієї України), про це писав журнал «Народна тволрчість і етнографія», було прослано листа мірністру Квіту С., а отримана відповідь віл зам. мініста «Якщо ви маєте претензії до освіти, то подавайте у суд». От вам і вирішення проблеми. Тому музей це частка дій.

  4. Лев коментує:

    Знов шось хочуть вкрасти!

    Не можна цього дозволити!

    Заклик підтримую!

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити