Ідеї музеїв просто неба зародилися ще з ХVІІІ століття. Їх створювали задля збереження та консервації побутових умов минувшини. Музей просто неба в Чернівцях – наймолодший з-поміж музеїв такого типу в Україні. Його почали створювати 1977 року, а 1986 для відвідувачів відкрили першу музейну експозицію.
Думку про створення на Буковині музею народної архітектури та побуту вперше було висловлено у 1906 році на засіданні наукового товариства у Зальцбурзі (Австрія). У 1934 з ініціативи та зусиллями директора Українського музею народовідання В.Залозецького і краєзнавців-ентузіастів у передмісті Чернівців на горі Цецин було відтворено перевезену з буковинського передгір’я селянську садибу. Вона включала хату, декілька господарських споруд та ворота з різьбленою брамою. Двір мав започаткувати експозицію майбутнього музею в краї. Однак проіснував недовго. Є відомості, що під час Другої світової війни цей двір-музей згорів.
Вітряки – традиційні споруди сільських околиць східної частини Буковини XVIII – початку XX століть. Дерев’яні вітряки такої конструкції – двоярусні, з розширеним приміщенням на другому поверсі – характерні лише для Буковини. Весь їхній корпус разом з крилами обертався навколо осі – масивного стовпа, глибоко закопаного в землю. В робочому приміщенні млина відтворено борошномельний механізм. Саме в таких вітряках протягом багатьох століть буковинські селяни розмелювали зерно на муку, а деякі з подібних млинів працювали до 60-х років ХХ століття.
Місцеві народні майстри
Музей розташовано на околиці міста в урочищі Гореча на площі 20 гектарів. Нині тут експонується понад ЗО пам’яток архітектури, які охоплюють сектори “Західне Подністров’я” і “Хотинщина”. У перспективі будуть створені “Підгір’я” і “Гуцульщина”. Крім архітектурних споруд, тут зібрано близько 8 тисяч предметів побуту та творів народного мистецтва.
Музей створювався, коли в країні панували ідеологічні догми. Експозиції будувались з так званих “класових” позицій. Наукові засади нехтувались. Це призвело, в окремих випадках, до недоречностей, наприклад, вікна на фасадах окремих хат зорієнтовано на північ.
Але, незважаючи на ці промахи, музей має цінні архітектурні експонати. Це і два вітряки “буковинського типу”, і церква, і дзвіниця, і господарські будівлі, і малі архітектурні форми… Музей у Чернівцях продовжує забудовуватись. Передбачається збільшення його експозиційної площі до 45 гектарів.
Текст за матеріалами http://www.ukrain.travel та книги Архипа Данилюка “Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку”
Світлини – Рукотвори