Солома, лляна нитка, лушпиння та лоза
Саме з таких матеріалів зроблені більшість творінь київської майстрині Ірини Білай, її учнів та доньки Марії. Рукотвори виставлені в Музеї гетьманства з 16 березня по 5 квітня. Серед майже сотні робіт: коники, баранці, павуки, пташки, ляльки, квіти.
Найбільше здивування викликали коники та баранці з лляної нитки, яка зветься шпагат. Скручена в образи нитка так, що нагадує ту саму солому.
Ірина Білай, майстер соломоплетіння:
— На майстер-класах люди запитують: а де ж нам взяти солому на коника, який ви пропонуєте зробити? Я завжди казала, що ви можете зробити коника з чого завгодно – нарвіть стрічки з тканини, візьміть нитки, траву чи рогіз – будь-які природні матеріали.
Ота пташка зроблена з лушпиння соломи, з того, що ми зазвичай викидаємо.
На виставці майстриня представила й роботи своїх учнів. Окрім солом’яних творінь є й невелика кількість мініатюр з глини.
— Ми й з глиною почали працювати. От тільки вдумайтеся у слово «гончарі»: ті, що гонять чари (як колись Леся Денисенко сказала). Директор центру, де я працюю, якось мене запитав: ви візьмете гончарство? Я сказала, що цим не володію, але якщо купите гончарне коло, то оволодію. А він взяв і купив. То тепер біля дітей й сама вчуся.
До виставки майстриня готувалася три з половиною місяці, працювала по вісімнадцять годин на добу. Допомагала їй донька Марія, яка особливо вправна у «павуках».
Марія, донька майстрині:
— Існує така легенда. Перше, що у світі з’явилося — це павучок. Він наткав усе з тканини і так з’явився світ. Павук має висіти у кутку хати перед образами. Коли приходиш з поганим настроєм, подивишся на павука, розкажеш йому про своє наболіле і він забирає всю негативну інформацію. Вона заплутується десь у його павутинні і ти вже про щось інше починаєш думати. Це як маленький всесвіт.
Про трипільського павука розповів мені чоловік, що його замовив. Я не знала, що він буде крутитися, коли під нього підставиш руку. Пірамідка у цього павука всередині пола (порожня - Рукотвори), ще там має бути довга соломинка і внизу прикріплений ще один ромб. Коли руку під цей ромб підставляєш, він починає сам гойдатися.
На складного павука Марії знадобиться кілька тижнів. А простенького може і за день сплести. Інтерес до соломи молода майстриня виявила ще з дитинства, коли спостерігала за тим, як мама навчає цього мистецтва інших. Тепер же Марія мріє про власну виставку. Каже, що почне, напевне, з колекції солом’яно-повітряних павуків.
Текст та світлини Катерини Качур















Гарнюньо!!! =) Особливо — коні.
Ой, любі мої майстри-майстринечки!!! Багато літ пеклося моє серце на огні
страху:вмирає, щезає, як його порятувати, оте сокровенне, що творив наш
геніальний народ віками — горщик, полотно, вишиття, хліботворення, обряди-
звичаї і найсвятіше — П І С Н Я !!! Та коли на сьогоднішній день вже лише
на «РУКОТВОРАХ» 172 — буде жити Україна-мати і мудра ДУША її!
Але майстром зветься творча особистість лише тоді, коли у неї є учні!
То ж — 172+172 от вже й 344 !!! А якщо — по 2,3?! Тоді нас ніяка сила
не подолає! Засіваймо золоті зерна творчості і БУДЬМО ПРЕВІЧНО!!!
А я у захваті від півня, курки і майбутнього поповнення їхнього сімейства:)