Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Рукавичка розміром на три казки

Рукавичка розміром на три казки

На Мамаєвій Слободі у Києві представили рукавичку, у якій змогли б поміститися втричі більше звірів, аніж це було в однойменній народній казці. Не дадуть збрехати батьки з дітками, що брали активну участь у заході. «Рукавичка» — це друга казка з 12-ти, яку впродовж року запланували спільно матеріалізувати Центр народознавства «Козак Мамай» та інтернет-проект «Рукотвори».

На слобідську рукавичку пішло до п'яти метрів тканини та чотири дні кропіткої роботи. Шили текстильний виріб п'ятеро майстринь вручну, без використання швейної машинки. Коричневий відтінок виробу надали фарбами з балончиків.

Та створювали рукавичку не просто так. Вона стала прообразом своєї попередниці, що за сюжетом казки загубили дід з песиком та у яку ховалися від холоду тварини. У лісових звірів перевтілювалися дітлахи, а переконливого вигляду їм надавали відповідні маски. Під супровід кобзаря-казкаря Сашка Гончаренка діти творили свій театр. В ігровій формі вони інсценізували події народної казки. Від листопадового холоду теж ховалися у текстильну хатку, яка явно припала їм до душі. За підрахунками, в пошиту рукавичку змогли одночасно вільно поміститися 33 дітей та один дорослий.

рукавичка

Отак стають лісовими звірятами


рукавичка

Вхід до знаменитої Рукавички


мешканці рукавички

Перші мешканці


Рукавичка

Вигляд ззаду


Рукавичка

Рукавичка вмістила 33 дітей та одного дорослого

Випробовували себе дітки не тільки в акторські грі, а й творили руками. З паперу у формі витинанок під супровід майстрині Світлани Рак вирізали тих самих лісових звірів, рукавички та... сніжинки, чим напевне викликали сьогодні перший сніг у столиці :-).

казка з паперу

Паперова казка


майстер-клас з витинанки

Майстер-клас з витинанки

По завершенні дійства кожен маленький учасник отримав свій подарунок — шоколадну гривню чи медовий пряник, а троє найпрудкіших — стильні теплі дитячі рукавички від усім знаної дизайнерки Оксани Караванської, які вона пошила спеціально до цієї події.

караванська

Рукавички від Караванської


подарунки

Подарунки діти спочатку із зав'язаними очима зрізали ножицями


подарунки

Гірлядна з подарунків


подарунки

А потім за дозволом зривали з мотузки

Нагадаю, минулого місяця у жовтні на Мамаєвій Слободі ожив «Солом'яний бичок». Цього разу гріла дітлахів від холоду «Рукавичка», а от у грудні мандруватимемо із хвалькуватим Колобок, якого хотіли з'їсти всі лісові мешканці.

Організатори «Рукотворної казки» прагнуть не тільки ознайомити дітей з українськими традиційними народними казками, які створювали ще діди дідів-прадідів. А й поінформувати, насамперед батьків, про історичну несправедливість, яка сталася сто років тому і триває донині. Йдеться про крадіжку справді українських народних казок російським письменником Алєксєєм Толстим на початку ХХ століття. Коли той «безсоромно поцупив у Бориса Грінченка, вперше видані ще у 1907 році «Українські народні казки», переклав їх та з гордістю видав під назвою «Русскіє народниє сказкі», хоча прадіди росіян до цих казок не мали жодного стосунку, хіба що тільки вони були написані кирилицею….

Як не безпідставно стверджують теперішні російські біографи: «Для Алексея Толстого переработка народных сказок была долгой и сложной задачей. Если верить его словам, то из многочисленных вариаций русской и народной сказки (це б то українського краденого та перелицьованого фольклору) он отбирал самые интересные, обогащенные истинно народными языковыми оборотами и удивительными сюжетными подробностями сказки, которые могли пригодиться детям и родителям в освоении русской народной культуры (насправді української давньої культури), её истории».

«Тому не дивно, що на обкладинках книг з надписом «Русские народные сказки», котрі продаються в Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Сімферополі, Полтаві та інших містах України, є, зокрема, й такі слова, призначені й для наших українських дітей: «Говорят, что в давние-давние времена случались на свете всякие чудеса: рукавички вырастали размером с дом, только что испеченный Колобок мог запросто отправиться в странствие, а звери разговаривали друг с другом и с людьми. Когда это было, тепер уж никто не вспомнит. Зато остались с тех пор прекрасные русские сказки: «Рукавичка», «Колобок», «Соломеный Бычок», «Курочка ряба», «Волк и Лиса» и многие-многие другие. Садись-ка, малыш, поближе и слушай…»».

«Певна справа, добродії з Москви, які видають подібні книжки, не дуже переймаються, яким робом був вкрадений цілий пласт української духовної спадщини та безсовісно переіменований під назвою «Русские народные сказки». Сучасні продовжувачі справи А.Толстого напевне сподівались, що за останні 80 років, з часу крадіжки графом наших українських казок, ми казковим чином все забули, цебто, як сказано було вище: «Когда это было, тепер уж никто не вспомнит». Помиляєтесь, «добродії», – ми згадали, саме тому й проводимо протягом року наш проект «Рукотворна казка», який спрямований проти безсоромного перелицювання та крадіжки українського національного фольклору, котрий складався нашими прадідами ще в часи, коли вони були козаками» — каже Костянтин Олійник, директор Центру народознавства «Козак Мамай».

А співорганізатор дійства Катерина Качур, як зазначає сайт «Рукотворне мистецтво», наголошує: «Змінити історію ми не можемо. Але мусимо про це знати і використовувати цю інформацію, обираючи казки для своїх дітей. Народне мистецтво та фольклор – це те, на чому треба виховувати маленьких українців».»

Текст Катерини Качур
Світлини Богдана Гдаля

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити