Діжечка з врізаним дном і цільним остовом – архаїчний прототип діжок з клепок. В такому посуді набагато краще зберігати рідкі продукти, цукор, сіль, різні приправи, аніж у скляному, металевому або пластиковому. Київський майстер Володимир Іншаков крок за кроком показує, як зробити власноруч таку посудину з дерева.
Діжечка з врізаним дном і цільним остовом може використовуватися для зберігання рідких продуктів, на відміну від посудин точених або довбаних з цільної колоди, бо в них рідина буде просочуватися крізь пори в дні або в бічних поверхнях. У врізаному дні пори дна назовні не виходять, тому рідина не просочується.
Конструкцію діжечки в розрізі зображено на Малюнку 1, обручі умовно не показані.
Малюнок 1
Кришка може мати руків`я іншої форми або не мати його взагалі, або притискатися до посудини за допомогою клина, що вставляється в отвори у «вухах» остова, але нижче піде мова про те, як з`єднати дно з остовом, тобто, одержати, власне, посудину, а чим вона буде накрита – несуттєво.
Матеріалом для діжечок може бути деревина липи, верби, осики, тополі. Я використовую липу і вербу. З осики і тополі діжечки робити не пробував, але в літературі стверджують, що виходить добре. Деревина повинна бути добре висушена.
Після довгого використання діжечки для зберігання рідини, в остові можуть з`явитися тріщини, для того, щоб виріб був придатний для використання і надалі, при виготовленні на посудину натягують обручі. З ними діжечка, маючи тріщину, працює, як діжка, зроблена з клепок.
Обручі краще робити з клена, береста, або іншої твердої і гнучкої деревини, бо на маленьку діжечку великий і товстий обруч не посадиш, а якщо деревина обруча буде слабка, то він може розірватися.
Розміри основних конструктивних елементів діжечки показані на Малюнку 2. Більші величини розмірів – для виробів більшого розміру, менші – для менших.
Дно. Нижня площина дна завжди повинна бути вище нижньої торцевої поверхні остова, тобто діжка, коли стоїть, не повинна опиратися на дно. Діаметр дна не повинен перевищувати найбільший внутрішній діаметр паза.
Зовнішня поверхня діжечки має бути трохи конічна, щоб можна було натягувати обручі, опускаючи їх донизу від меншого діаметра до більшого. Внутрішня поверхня остова від нижнього торця до паза має бути циліндрична, вище паза – як захоче майстер.
Якщо товщина стінки остова буде замала, то наш виріб може тріснути вже при виготовленні.
Інструменти. Для перших спроб можна користуватися звичайними столярними і різьбярськими інструментами, тільки для нарізання паза, в який вставляється дно, треба буде зробити спеціальний інструмент, що зображено на Малюнку 5. Пилку (різець) цього інструмента можна зробити з шматка полотна від ножовки по дереву, зубів на пилці повинно бути не менше 5.
Робимо діжечку вручну, як наші далекі пращури.
Виготовлення остова
- Відрізати заготовку з колоди, помітити її нижній і верхній торці. З боку нижнього торця будемо ставити дно.
- Розмітити площини, перетин яких утворює вісь за допомогою косинця (Малюнок 3).
- Розмітити чистову лінію нижнього торця (вісь має бути перпендикулярною до чистової поверхні нижнього торця).
- Обрізати нижній торець заготовки по чистовій лінії.
- Побудувати верхню і нижню точки осі (Малюнок 3).
- Побудувати за допомогою циркуля лінії зовнішньої і внутрішньої поверхонь остова (див. Малюнок 3).
Малюнок 2
Малюнок 3
- Обробити внутрішню поверхню остова до отримання чистових розмірів. Спочатку внутрішній об`єм вибираємо за допомогою свердла, потім – різцем. Можна в кінці скористатися стругом, але для перших спроб, можна обійтися і без нього. Пам`ятайте, що поверхня від нижнього торця до паза має бути циліндрична, вище паза – як захоче майстер.
Отримаємо виріб приблизно такий, як на Малюнку 4.
Малюнок 4
Нарізання паза для дна.
Цю операцію виконаємо за допомогою інструмента, зображеного на Малюнку 5. Пилка на інструменті призначена для нарізання паза. Від її товщини залежить ширина паза. Відстань від широкої дошки інструмента до пилки визначає відстань паза від торця остова.
Нарізання паза
Вставити інструмент в остов з боку нижнього торця пилкою до внутрішньої поверхні, рухаючи інструмент по колу, притиснувши його широкою дошкою до торця остова, нарізати паз (Малюнок 6). Глибину паза контролювати шаблоном, або звичайним сірником.
Малюнок 5
Малюнок 6
В результаті наших дій одержимо остов, як на Малюнку 7.
Малюнок 7
Виготовлення дна
Дно повинно заходити в паз, тобто, його зовнішній діаметр має бути на 5..7мм ( це залежить від розміру нашої посудини) більший, ніж внутрішній діаметр остова, але не більший за внутрішній діаметр паза. Дощечку для дна краще зробити з тієї ж колоди, що і остов. Її можна спочатку виколоти, а потім обробити рубанком. Якщо використовуєте готову дошку, то вона має бути зроблена шляхом розпилу вздовж колоди.
Розмітка дна
Встановити остов на дощечку, як на Малюнку 8, окреслити олівцем внутрішній контур остова на дощечці, поставити риски на дощечці і на остові. Це треба для того, щоб можна було при з`єднанні готового дна і остова, їх вірно зорієнтувати одне відносно одного, бо в житті внутрішня поверхня остова ідеально круглою не буде, а верхня і нижня площини дошки дна можуть бути непаралельні.
Накреслити на дощечці лінію на відстані 2,5…3мм від лінії (залежить від розміру нашого вироба), якою було окреслено внутрішню поверхню остова. Ця лінія окреслює діаметр дна, дивись Малюнок 9.
Малюнок 8
Малюнок 9
Обрізати дощечку по лінії «Діаметр дна». Бічна поверхня, яка утвориться після цього повинна бути перпендикулярною до верхньої площини дощечки, на якій є риска (Малюнок 9). Одержимо деталь,зображену на Малюнку 10.
Малюнок 10
Розмітити лінію, відносно якої зріжемо фаски дна (кут 90…110°, Малюнок 2) за допомогою рейсмуса. Рейсмус базувати відносно верхньої площини заготовки (там де риска). Відстань, на якій проводиться лінія має дорівнювати приблизно половині товщини заготовки дна (див. Малюнок 11).
Малюнок 11
Зняти фаски на заготовці дна (див. Малюнок 2). Одержимо дно (див. Малюнок 12).
Малюнок 12
З`єднання дна і остова.
Занурити заготовку остова (Малюнок 7) у воду нижньою частиною на глибину не менше,як 2/3 її висоти, витримати у такому стані приблизно добу. Заготовка остова збільшиться у діаметрі.
З`єднати дно і заготовку остова так, щоб дно увійшло в паз, а риска на дні співпадала з рискою на заготовці остова (не переплутайте верхню і нижню сторони дна).
Увага! Дно повинно входити в остов досить щільно, це в ідеальному випадку. Якщо після того, як ми з’єднали дно з остовом, дно трохи хитається, це не страшно, бо коли остов всохне, то він затисне дно. Якщо дно завелике і зовсім не хоче входити в остов, то можна трохи пошліфувати дно по зовнішньому діаметру, але не перестарайтеся.
Торці остова з’єднаного виробу можна помастити клеєм, про всяк випадок.
Помістити наш виріб у місце, де немає протягів і прямого сонячного проміння, поставити виріб так щоб під дно проходило повітря, і витримати в такому стані не менше двох місяців, чим довше – тим краще. Остов повинен всохнути і щільно затиснути дно.
Якщо все зроблено добре, то наша діжка не повинна протікати, коли остов добре висохне.
Якщо, не дивлячись на всі старання, діжечка протікає – не страшно, бо по-перше, наберіться терпіння і почекайте ще, може, остов недостатньо усох, по – друге, якщо щілина досить велика, її можна залити воском або парафіном з зовнішньої сторони посудини. Тільки заливайте щілину, коли виріб буде готовий. Після цього Ваша діжечка буде цілком придатна для використання.
Обробити зовнішню поверхню діжечки (див. Малюнок 2) після того, як вона досить висохне. Одержимо виріб, приблизно, як на Малюнку 13.
Малюнок 13
Робимо кришку, яку забажаємо.
Обручі
Обручі робимо з висушених пагонів. При виготовленні обов`язково треба видалити серцевину і шар деревини, що поряд з нею. Заготовка обруча повинна мати більшу довжину, ніж готовий обруч. Заготовку обруча треба розпарити для того, щоб зігнути.
Технологій розпарювання існує декілька, тому кожен може вибрати на свій смак, зараз ми їх розглядати не будемо.
Кінці обруча з`єднуються за допомогою замка, дивись Малюнок 14.
Малюнок 13
Конструкцію обручів зображено на Малюнку 15 і Малюнку 16. Це – обручі, зняті з готового виробу, і кінці їх уже зрізані, заготовки обручів мають бути довші.
Малюнок 15
Малюнок 16
Натягуємо обруч за допомогою інструмента, зображеного на Малюнку 17.
Натягування обруча
Розпарити заготовку обруча.
Зігнути заготовку обруча на тому місці виробу, де ми його розраховуємо розташувати, і розмітити місце на заготовці обруча, де повинен замикатися замок.
Вирізати замок (Малюнок 15, Малюнок 16).
Зігнути заготовку обруча на виробі вище місця, де буде розташовано обруч і замкнути замок,дивись Малюнок 14, після цього пальцями натягнути обруч якомога нижче і без нахилу.
Натягнути обруч, як показано на Малюнку 18. Поставити інструмент на верхній край заготовки обруча і злегка вдарити по інструменту рукою, перемістити інструмент вздовж обруча і знову вдарити по інструменту рукою, таким чином обходити обруч по колу до тих пір, поки він не займе належне місце, або не розтягнеться так, що далі не зможе рухатися. Слідкуйте, щоб обруч не перекошувався.
Увага! Пам`ятайте вислів – « сила есть – ума не надо» – і все буде добре.
Зрізати кінці заготовки обруча (див. Малюнок 14, 17), що занадто виходять за коло обруча.
Малюнок 17
Малюнок 18
Готова діжечка матиме приблизно вигляд, як на Малюнку 19. Діжечка на Малюнку 19 має два верхні подвійні обручі. В такому випадку замок треба розташовувати там, де перехрещуються перше і друге кола обруча.
Малюнок 19
Ось і все! Якщо щось не вийде з першого разу – не впадайте у відчай, проаналізуйте причину невдачі і зробіть нову спробу.
Успіхів вам!
Матеріал підготував Володимир Іншаков
Світлини та графіка автора