Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Історія різьбяра з рогу Макара Науменка з Чигиринщини

Історія різьбяра з рогу Макара Науменка з Чигиринщини
19 листопада 2015 16:53

У статті досліджено творчий доробок (вироби з рогу) 70-80-х рр. ХХ ст. жителя с. Розсошинці Чигиринського району Макара Науменка. Подано опис виробів, що зберігаються у колекції родини Солодарів-Колесників та дружини Макара Макаровича Мотрі Науменко.

Ще в дуже давні часи люди використовували ріг для створення ужиткових предметів, прикрас, амулетів. Кістки та бивні мамонтів, невеликі об’ємні скульптурки, здебільшого жіночі фігурки, знайдені на багатьох пізньопалеолітичних стоянках на території України [1, 83]. В колекції історика, дослідника Чигиринщини Олександра Солодаря є мотика з рогу благородного оленя, знайдена у старому руслі
р. Тясмин та інші вироби з кістки та рогу.

Олександр Солодар записує розповіді Мотрі Павлівни про війну, голодомор, замовляння

Олександр Солодар записує розповіді Мотрі Павлівни про війну, голодомор, замовляння

У період неоліту, коли людина освоїла нові прийоми обробки каменю, почала виготовляти предмети побуту із кераміки та бронзи, обробка кістки та рогу перестала бути домінуючим видом художньої діяльності [1, 83].

Ріг великих тварин має листкову будову та відрізняється значною пружністю. Його можна використовувати цілком або у вигляді розігнутих платівок [2, 45], різати й полірувати до блиску або пофарбувати у чорний та коричневий кольори [3, 192]. Художні вироби з рогу обмежені їх природними розмірами.

Ще у ХІХ-І пол. ХХ ст. ріг активно використовувся для виготовлення ужиткових предметів: порохівниць, гребінців, чарок, сільничків, ґудзиків тощо. Згодом їх витіснили побутові речі із пластмаси. Проте з рогу майстри і надалі створювали декоративну пластику малих форм (анімістичні та фігурні скульптурки, квіти, нагрудні хрестики, браслети, намиста тощо) [4, 98]Серед таких митців – і житель с. Розсошинці Чигиринського району Макар Науменко.

Розповіді про майстра записані у 2010 році у с. Розсошинці від його дружини Науменко (дівоче – Дивнич) Мотрі Павлівни, 1925 р.н.

Науменко Макар Макарович, майстер-різьбяр з рогу

Науменко Макар Макарович, майстер-різьбяр з рогу

Народився Макар Макарович у 1923 році. Родина жила бідно: хворі батьки і п’ятеро дітей. З Мотрею Павлівною одружився 6 січня 1946 року, на Святвечір, “коли не положено було”. У шлюбі прожили 46 років. Працював лісником у с. Розсошинці [5].

Мистецтво різьби по рогу Макар Макарович опанував самотужки за книжками й малюнками, які купував у односельця Ігоря. За словами Мотрі Павлівни, більше в селі ніхто виробів з рогу не виготовляв.

Спершу роги недовго варив, поки м’які стануть. Тоді на станку, “той, шо стругать одвірки”, гнув, “як йому нужно”. Далі спеціальним ножем і скальпелями різав, дивлячись телевізор.

Коров’ячі та баранячі роги збирав і купував у колгоспі. Коли хто із селян різав худобу, несли роги до хати Макара. “Бувало, літру горілки дамо, то по мішку приносили. А було таке, шо за один ріг давав Макарій літру”. Горілку жінка варила сама [5]. Макар займався мисливством, тому були ще й роги кіз, свинячі ікла [6].

Різав багато, так, що витворів “була повна хата”. Проте вироби не продавав, а, за словами Мотрі Павлівни, “оддавав у державу”. У 80-х роках брав участь у виставках, на яких “то те, то книжечку дадуть”. А за дві чашечки і два блюдечка перше місце посів.

Останні роки життя чоловік шив шапки з хутра нутрій, тому рідко працював з рогом. “Яку цяточку виріже, так ото ріг некінчений був” [5].

Мотря Павлівна у своїй оселі

Мотря Павлівна у своїй оселі

Помер Макар Макарович у 1992 році. Його витвори дружина роздарувала родичам та знайомим. Собі лишила з рогу одну лелеку, що “літає” під стелею біля світлин: на одній – весілля Мотрі та Макара, на іншій – Толику, сину, 4 роки, далі – його весілля. Зігнуте тіло птахи, спрямованої у небо, прикріплені розпростерті крила та напруга детально пропрацьованих лапок вдало створюють відчуття злету. Декоративності фігурці додають вирізьблене пір’я на крилах та хвості. Повісила пташку, як син умер, аби та йому “письма носила”.

Нашій родині Мотря Павлівна подарувала фігурки, що нагадують тетерь та шпака, композицію із птахів на гілці та кілька заготовок із рогів.

У фігурці тетері вражає відчуття пропорцій, добре передано характер птахи завдяки майстерно вирізьбленим очам, привідкритому дзьобу та пір’ю біля нього, граційній пластиці голови, згорнених крил та хвоста. Подібна до першої друга тетеря, проте з коротшими крилами та хвостом. Усіх птахів виготовлено із суцільних шматків рогів. Фігурка шпака має обламані лапки, на відміну від тетерь, які мають лише отвори у нижній частині тіла.

Фігурки тетерь та шпака (ріг)

Фігурки тетерь та шпака (ріг)


Лелека з рогу в оселі Науменко Мотрі Павлівни

Лелека з рогу в оселі Науменко Мотрі Павлівни

Цікавою з точки зору сюжетності є композиція із пташок на гілці. Фігурки пропрацьовано не настільки детально, як попередні. Проте вони відрізняються динамікою: пташки із розгорненими крилами ніби готуються сісти або ж злетіти із нерухомої гілки. Це весняна розмова, чи-то залицяння криланів.

Композиція із пташок на гілці (ріг, дерево)

Композиція із пташок на гілці (ріг, дерево)

Також у колекції маємо ніж – інструмент Макара Науменка для різьблення, та вісім заготовок для фігурок птахів та риб. Імовірно, їх зроблено в останні роки життя, коли витвори з рогу вже не були головним захопленням чоловіка.

Заготовки птахів та риб з рогу

Заготовки птахів та риб з рогу

Отже, за радянських часів виробництво художніх виробів з рогу було зосереджено переважно на підприємствах із відповідною сировинною базою. Значний асортимент продукції випускали сувенірні цехи. Проте на Чигиринщині не було подібних осередків виготовлення виробів з рогу. Тож творчий доробок жителя с. Розсошинці Макара Макаровича Науменка вартий уваги істориків та мистецтвознавців та є яскравою сторінкою у самодіяльному мистецтві Чигиринського краю.

Роговий гребінець (с. Тіньки, Чигиринський р-н)

Роговий гребінець (с. Тіньки, Чигиринський р-н)


Коник. Кістка. Навершя руків'я ножа, 18 ст. (узбережжя р.Дніпро, урочище Ґлеї, с. Червона Слобода, Черкаський р-н)

Коник. Кістка. Навершя руків'я ножа, 18 ст. (узбережжя р.Дніпро, урочище Ґлеї, с. Червона Слобода, Черкаський р-н)


Амулет. Ікло вепра (узбережжя Дніпра, р-н Долини Троянд, м. Черкаси)

Амулет. Ікло вепра (узбережжя Дніпра, р-н Долини Троянд, м. Черкаси)


Мотика з рогу благородного оленя (стариця р.Тясмин)

Мотика з рогу благородного оленя (стариця р.Тясмин)

Використані література та джерела:
1. Народні художні ремесла УРСР: Довідник. – К.: Наукова думка, 1986. – 144 с.
2. Абросимова А.А. Художественная резьба по дереву, кости и рогу / А.А. Абросимова, Н.И. Каплан, Т.Б. Митлянская. – М.: Высшая школа, 1989. – 160 с.
3. Ганжа П.О. Таємниці українського рукомесла. – К.: Мистецтво, 1996. – 192 с.
4. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є.А. Антонович, Р.В. Захарчук-Чугай, М.Є. Станкевич. – Львів: Світ, 1993. – 272 с.
5. Польові дослідження Лідії Колесник та Олександра Солодаря. Записано від Науменко (дівоче – Дивнич) Мотрі Павлівни (1925 р.н.) у с. Розсошинці Чигиринського р-ну у 2010 р.
6. Польові дослідження Олександра Солодаря. Записано від Науменко (дівоче – Дивнич) Мотрі Павлівни (1925 р.н.) у с. Розсошинці Чигиринського району у 2010 р.

Лідія Колесник, краєзнавець, для Рукотворів

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити