Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Дешевий український плагіат

Дешевий український плагіат
27 травня 2011 16:29

«Якщо тебе копіюють, ти стала популярною! Це ж як сумки Dolce&Gabbana», — сказала мені колега по роботі. Проте я не вважаю плагіат ознакою популярності. У теорії українське законодавство захищає авторське право. Але, як ми знаємо, теорія завжди далека від практики. Тому захистити свої майнові та, головне, немайнові права досить важко.

Я разом з сестрою займаюсь створенням традиційної української ляльки. Ми відшуковуємо старовинне домоткане полотно, підбираємо кольори та створюємо авторські малюнки з вишивки. Над створенням кожної ми працюємо кілька тижнів! Адже намагаємося уточнювати деталі, не припускатися навіть дрібних помилок. Ми прагнемо, аби наші роботи зберігалися десятками, та навіть сотнями років... Мріємо, що ляльки потраплятимуть у надійні руки, які зберігатимуть їх для свої нащадків.

Незважаючи на те, що традиції лялькарства в Україні досить давні — можна навіть сказати, що прототипи ляльки-мотанки існували ще в дохристиянські часи, — справжніх старовинних ляльок майже не збереглося. Найстаріші екземпляри, які можна сьогодні побачити, зібрані в колекції Марка Грушевського. Вони датуються кінцем ХІХ — початком ХХ століть.

На щастя, сьогодні в Україні лялькарство починає відроджуватись. З кожним роком з'являються люди, які з головою поринають у світ української ляльки. Цьому сприяє і те, що в Україні проходить досить велика кількість фольклорних фестивалів та ярмарків. Саме там люди можуть не тільки побачити ляльку-мотанку, але й відвідати майстер-клас по її створенню. Так, для одних лялька стає забавкою, для інших — справжньою професією.

Ліворуч - фото ляльки автора. Саме ця скопійована лялька - Росава - була подарована лялькарками засновнику і першому редакторові однієї з найпопулярніших українських видань. Праворуч на фото - її копія, яку продають через інтернет

Нещодавно на одному українському сайті оголошень у розділі «мистецтво, колекціювання» я побачила фото трьох мотанок, які не просто мені нагадували візерунок наших авторських ляльок — «майстриня» повністю їх скопіювала. Окрім того, роботи були виставлені через Інтернет на продаж.

Я одразу написала листа авторам цього сайту. Але вони відповіли, що представлені на їхньому сайті фота відрізняються від тих, які ми їм надали, і про порушення авторських прав мова не може йти. Крім того, вони зазначили, що «інтернет-магазин не несе відповідальність за товар чи послугу, яку пропонують користувачі в оголошеннях». А також, що всі конфлікти між користувачами мають вирішуватись самостійно, без втручання інтернет-магазину. Так нам відмовили в тому, щоб фото ляльок, які порушують наші права, були видалені з сайту.

Але відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктом АП (АП — авторське право) є «твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо» (стаття 8, пункт 11). До цього переліку можна віднести і ляльку. Крім того, в статті 11 цього ж закону зазначено, що АП виникає внаслідок факту створення: «Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей».

Отже, до наших майнових прав належать виключне право на використання даного малюнку вишивки. Можу сказати, що до нас з сестрою неодноразово звертаються люди з проханням так чи інакше використовувати наші схеми вишивки. Ми не відмовляємо. Навіть надсилаємо фотографії малюнків гарної якості. Але ці люди вишивають для себе, не маючи при цьому ніякої комерційної мети.

До того ж, якщо наша схема десь і оприлюднюється (на виставці або на майстер-класах з вишивки), то при цьому зберігаються немайнові права — вказується наше прізвище.

Тут же все навпаки. Тож з впевненістю можна сказати, що це несанкціонована копія, яка шкодить нашому, як майстрів, іміджу. Хоча, задається, в Україні питання іміджу — особиста справа кожного...

Також ми зателефонували за телефоном, вказаним в оголошенні. Автором цих мотанок виявилась вишивальниця з Сум. В своїх діях порушення авторських прав вона не вбачає, бо за її словами «вона просто копіює малюнок з інтернету». При розмові з цією жінкою, в мене склалось враження, що саме слово «плагіат» вона чує вперше...

Факт крадіжки (плагіату) можна помітити скрізь — у журналістських творах, музиці, образотворчому мистецтві... В глобалізованому світі досить важко знайти свою індивідуальність. Ще важче, коли цю індивідуальність намагаються неякісно скопіювати, а потім продати.

Наталка Катриченко, лялькарка, журналіст

Джерело: life.pravda.com.ua

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

22 відгуків

  1. Ірина Суліковська коментує:

    Шановно Наталко, розумію Ваши почуття. Мої роботи теж крадуть. Так, як і Ви, я теж не мовчу. Господь дає нам можливість творити. Це велика Божа милість. Людина, яка краде, робить великий гріх. Але не усвідомлює цього, як Ви вже побачили. Вкрадене щастя та грошей не принесе. Людина, яка краде, може повторити чужу роботу, а на свою не здатна. Тому вона вже обділена Божою милістю. А Вам Господь дасть вдесятеро більше за Ваш талант та працю. Напишить призвище цієї людини, щоб її всі знали, адже злодії більше за все бояться правди.

    • Наталка коментує:

      Дякую, Ірино за ваші слова! Прізвища цієї людини не знаю, бо під оголошенням ніякої інформації окрім телефонного номеру не було... В данному випадку дивує те, що ця людина вміє вишивати, але при цьому зовсім не хоче експерементувати, а просто копіює малюнок... Можна ж було змінити кольори, додати своїх елементів вишивки?

  2. DaBaG коментує:

    Очевидно, варто використовувати плюси такого ефекту. Якщо ляльку було скопійовано через те що вона засвітилась будучі подарована засновнику і першому редакторові однієї з найпопулярніших українських видань — можливо, наприклад, варто створювати кілька екземплярів рукотвору який буде урочисто подаровано і до (чи після) акції зауважити це, скажімо, в статтях новин. Тобто пропонувати можливість придбати екземпляр рукотвору, який набуває популярність, з перших рук.

    Якщо ви займаєтесь цим професійно і з душею — ви будете знати більше і твори будуть якісніше, значить варто лише бути популярним (помітним) на ринках, де є попит, (які все одно, як святе місце, яке не буває порожнім) будуть наповнюватись популярним товаром. Якщо так склалось що інші майстри роблять теж саме — порозмовляти, об’єднатись, запропонувати розділити ринок. А якщо людина не йде на контакт — далі вже ваш вибір.

    Моє бачення; написано з бажанням навести гарну людину на нову/забуту думку.

    • Богдан Гдаль коментує:

      Не питання в тому, що хтось створює щось подібне. Навіть якщо людина вирішила скопіювати цей виріб, якби вона попросила дозволу у авторок чи подякувала їм за їхню роботу, то було б зовсім інше ставлення.

      Це не питання поділу ринку, адже хороші речі робить багато лялькарів, і вони мабуть знаходять спільну мову. Це питання привласнення собі чужої ідеї і видача за свою.

      • DaBaG коментує:

        Точно. Я спробував показати думку, яка зважує негативні емоції від такого повороту подій. Щось типу наступного кроку або відповіді на такі ситуації.

        Так — я вважаю, що увага до культури і через таку примітивну популярність — добре.

        Я вважаю, що своїх має бути багато, і тих, хто робить ту ж гарну (тут — для культури) справу що й ти.

  3. Катерина коментує:

    Мені чомусь здається, що це взагалі виглядає так: є підприємець, що пропонує роботу «створення сувенірів», знаходить майстрів показує їм фото і питає — "Зробите таке? ". «Зробимо». І все. Людина могли просто взятися за роботу, навіть не знаючи чиї це роботи.

    Це часто трапляється з вишивкою. Навіть мені пропонували — є малюнок у журналі для серветок. Завдання використати цей малюнок і адаптувати його для скатернтини, доріжкки тощо. Це проста комерційна схема, хоч і не приємна.

    • Наталка коментує:

      я розмовляла з цією людиною. Вона сказала, що просто «знаходить малюнки в інтернеті»... При цьому три ляльки, які були представлені в її оголошені — всі три скопійовані з наших малюнків...

  4. Галя коментує:

    А я розділяю тільки думку подруги майстрині-автора. Копіювання — ознака визнання! Народні творці мистецтва навряд-чи з піною доводили б, зсилаючись на закони, що Божі дари (!) — це їх майно. Замість того, щоб великодушно порадіти, що Вас наслідують (не думаю, що людина, яка повторила Ваші роботи заробила мільйони своєю «крадіжкою», тим більше, що якість її ляльок явно поступається...), ви демонструєте свою малодушність. Ваше обурення свідчить більше про Вашу гордість та амбіційність і бажання заробляти на своєму обдаруванні! На мою думку лялька-мотанка не повинна мати нічого спільного з такими емоціями. Хай краще буде примітивно змотана з простого полотна, але людиною доброю!

    А пані Ірина Суліковська зі своїми осудженнями і майже прокльонами (зі згадуванням Господнього імені) — взагалі мене налякала своєю злобою. Я б не хотіла мати оберегів від такої майстрині!

    • Наталка коментує:

      Людина копіює повністю наші роботи! І видає їх на сайті під розділом «колекційні»... Я не кажу, про те, що вона на цьому заробить якійсь гроші. Я кажу про те, що ми з сестрою створюємо авторські малюнки, досліджуємо українську вишивку, а людина це просто копіює... і використовує це не в індивідуальних цілях, а в комерційних.

    • Ірина Суліковська коментує:

      Шановно Галино, мені шкода, що Ви побачили в моїх словах прокльони і злобу. Я перечитала свій коментар, але не знайшла там того, що Ви побачили. Якби Ви знали мене особисто, не казали б так. Я всім бажаю тількі добра. Я співчуваю людям, які вклали свою душу і свій час в роботу.

  5. Галя коментує:

    Хоча з мирської, не духовної точки зору — Ви, безперечно, праві.

  6. Неллі коментує:

    Зі мною теж трапився такий випадок, що передрали, як під копірку.Це дуже неприємно.Я кажу людям, що вони купують авторську роботу — ексклюзив, а виявляється, що таких"авторських робіт" (тільки в гіршому виконанні) вже хтось наштампував. Та людина, яка це зробила, щиро думала, що нічого страшного не трапилося, а рівно через місяць з нею трапилося те ж саме.І я почула"Тепер я тебе зрозуміла.Але ж як могли так зі мною вчинити, яка підлість"

    У будь-якій книзі чи газеті є надпис, що без дозволу редакції матеріали не вкористовувати.Є таке поняття -інтелектуальна власність.І немає різниці це лялька чи книга.

    Кометар Галі дуже дивний.Таке враження, що наш світ -це колгосп.

    Бог дав кожному якийсь дар.І чому людина не може заробляти свій хліб так, як вміє?

    Так і кожен співак, якщо сам не пише, то купує право на пісню.

    Якщо подивитись в історію, то і картини великих художників підробляли тільки з метою наживи.Бо хто ж стане платити за якогось такого-собі майстра.

    Так, що пані Галю, не плутайте грішне з праведним .Тут Ваш вирок про малодушність нідочого.Навіть кожна книга з Біблії підписана автором, хоч і є незаперечним словом Бога.

    А то що ж виходе, що дівчата заробляють на своєму обдаруванні — то вони амбіційні і горді.А людина, яка вкрала інтелектуальну власність — розповсюджувач народної культури і реклама для справжніх майсрів.

    • Галя коментує:

      Дівчатам ніхто і не заважає заробляти на своєму обдаруванні. Їх ляльки безперечно оригінальні і дуже гарні. А от жінка, яка фактично «повторила узор з інтернета» на мою думку не заслуговує всих тих звинувачень і таврувань «вкрала», «плогіат» і т.п. Все набагато простіше. Мало які в інтернеті сьогодні можна схеми знайти. Хіба проста вишивальниця буде ламати голову над тим, які можна повторювати, а які ні? Якби мала місце крадіжка з метою заробітку — було б змінено узор (хіба це важко?), якби було посягання на авторство — було б вказане хоча б прізвище «автора» з Сум. А те, що у розділі «колекційні» — то в який же ще розділ можна помістити подібний виріб. Потім, різниця якості виконання ляльок настільки очевидна, що сплутати оригінал з копією практично неможливо. Саме тому я і вважаю малодушністю і амбітністю емоції спрямовані на адресу вишивальниці з Сум, яка напевно і не підозрювала, що так образить автора узора своєю працею.

  7. Вопрос с авторскими правами в интернете весьма проблематичен. Представьте себе женщину, которая не умеет пользоваться сетью и попросила сына-внука-соседку распечатать «картинку из интернета». Ей распечатали. она повторила. Возможно даже, что она не сама все размещает в сети. Вариантов много.

    Кроме того-схемы вышивок в неисчислимых количествах были в советских журналах, книгах и сейчас в свободном доступе в сети.Если картинка взята просто с какого-то сайта, на котором Вас не упоминали в качестве автора, человек мог просто не задуматься об авторстве именно схемы вышивки.

  8. Анжела коментує:

    Ваша лялечка безперечно краща! Відчувається професіоналізм вищого рівня і в підборі кольорів і у виконанні... Якщо вже розмірковувати про комерційні цілі — покупець розбереться, що йому купувати, знову ж таки: в інтернеті не було вказане ім'я автора — про що мова? Ви автором були і ним залишаєтесь, а от якість виконання — на розсуд покупця. Як на мене — не варто перейматись негативом (його справді багато навколо), творіть собі і людям в радість. Бажаю Вам наснаги, здоров'я і багато-прибагато фантастичних ідей!

  9. Марія коментує:

    Дорогі автори, творці, майстрині!!! Не скупіться роздаровувати багатство своєї душі! Вам повернеться сторицею!

    • Богдан Гдаль коментує:

      Наврядчи хтось скупиться, просто неприємно, коли щось за спиною робиться. Якби до дівчат звернулися з проханням поділитися певним досвідом, то вони би мабуть з радістю це зробили. Та й тема вичерпана. Вгорі достатньо про неї розписали.

  10. Теліженко Лариса коментує:

    Це просто обурливо!!!!

    Про ці виправдання відносно майстрині не може бути і мови. Картинку роздрукували, не хоче ламати голову, щоби малюнок знайти.... Але ж дівчатка ламали голови, викохували й малюнок, і образ ляльки, душу закладали. Це, повірте не так просто — викохати клаптик за клаптиком, щоби вийшов такий твір! Дівчатка супер-талановіті. Сподіваюся й комерційний успіх з того є. Та ви уявляєте який шлях треба було протопати, щоби вже створити таку красу!

    Творіть щось своє! Заробляйте на тому. Це нормально. Купа ж є народних малюнків та образів.

    Дівчата, ви правильно підіймаєте питання. Молодці, що не мовчите! Це твори авторські!!!! Однозначно ваш твір на багато порядків вишуканіший і майстерний. Але ж хай знають, ті що лінуються свої душі так викладати, що зубки й у вас є. Майстер — це творець!

  11. Борис Денисевич коментує:

    мотанка і писанка речі культові і возня з авторством тут на мій погляд є не зовсім коректною.

    це обереги, вони мають виконувати свою роботу, працювати, і їх має робити індивідуально на свою потребу потребуючий, або знаюча людина;

    ставлячи ці речі на поток ми перетворюємо їх на сувеніри, отака петрушка 😉

  12. Оксана коментує:

    Люди добрі, схаменіться! Ляльки-мотанки придумані багато років тому, існують різні види лялечок з певним способом їх виготовлення.І не нам вирішувати хто є автором цих творів.Так само і з вишивкою, «дівчата ломали голову досліджуючи українську вишивку»це як? Сотні вишивальниць досліджують українську вишивку і намагаються як точніше до оригіналу відтворити чудові вишиванки нашіх бабусь і прабабусь, щоб зберегти той скарб який був придуманний до нас.То про який плогіат ідеться мова? Якщо ваша лялька стала прикладом до наслідування-радійте з того, що ваші лялечки подобаються .

    Я сама роблю ляльки, використовуючи свою домотканну тканину, але і в мене був вчитель і може мої ляльки схожі на чиїсь або навпаки чиїсь на мої, що в цьому поганого? Я ж роблю їх не тому що треба, а тому що це стан душі, тому що не можу їх не робити!

  13. Лариса Лебедева коментує:

    Шановні! Сприймайте все, що відбулося з Вами, позитивно, бо це — шлейф всіх по-справжньому творчих людей! Нехай люди користуються тими творчими багатствами, які є невичерпними у майстра. Це було, є і буде! Вони завжди будуть на крок позаду Вас! А контролюючи і перевіряючи, Ви тільки отруїте своє життя. Використовуйте цей час для нових проектів, напрацювань! Натхнення Вам!

  14. Олена коментує:

    Вважайте, що Ваш Майстерклас згодився! Мотанка зараз дуже популярна, а відслідковувати, хто і як копіює- то теж невдячна справа. Люди самі вирішать, ЧИЯ РОБОТА КРАЩЕ. Людині, що Вас скопіювала, може і набриднути як мотати так і Вас копіювати...Якщо то є Ваше життя, то Ви аж ніяк від того не відмовитесь, а якщо у тої пані є почуття власної гідності, то вона почне створювати щось нове, своє. Не треба перейматися, так! В нашій країні то не є страшним гріхом- головне, що на ВАс рівняються, хочуть бути на Вас схожими. Ви ж унікальні, а копії... Згадайте, кого з талановитих тільки не копіюють!:)

    І злою до роботи не ставайте! То святе!!!

    Наснаги!!!

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити