Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

14 станцій київського метро з елементами етнодизайну

14 станцій київського метро з елементами етнодизайну

Столичну підземку не дарма вважають одним з найнадійніших видів транспорту. Рух розрахований до секунд. Трохи більше, як за півгодини столицю можна перетнути вздовж і впоперек. Але це не лише засіб пересування. Це естетика і дух епохи з декотрим присмаком народної культури. До вашої уваги 14 станцій київського метрополітену, у яких цей напрямок мистецтва так чи інакше проявлений.

Золоті ворота

Беззаперечний лідер за складністю та красою оздоблення. А звідси, й лідер за увагою туристів. Станція «Золоті ворота» містить в собі настрій руської доби. Що зумовлено географічним розташуванням — під Золотоворітським комплексом. Особливо зверніть увагу на орнаментальні композиції та чудернацьких міфічних собако-птахів в арках біля платформ.

В арках також подані зображення київських князів. Окрім геометричних мозаїк варто звернути й на світильники. Відкриття відбулося наприкінці 1989 року.  Архітектори станції: Вадим та Борис Жежеріни, Микола Жаріков. Художники: Станіслав Адаменко, Марія Ралко, Григорій Корінь, Володимир Федько, архітектори вестибулів Федір Заремба та Анатолій Крушинський.

До речі, як виявилося, на цій станції у 1989 році у вестибюлі між ескалаторами художники мозаїкою виклали напис «Слава Україні». Тоді ще України як окремої держави не існувало і за таку річ легко можна було зазнати репресій.

 Видубичі

Станція від назви історичної місцевості Києва, де за легендою виринув (видибнув) ідол Перуна, скинутий киянами на Подолі. Поряд розташований Видубицький монастир. Історична тяглість вплинула на оздоблення станції. Настрій створюють керамічні панно з різноманітними абстраціями на стінах самої платформи і сходах до неї. Станція відчинена у 1991 році. Архітектор станції Тамара Целіковська, художники Олександр Бородай і Олександр Бабак.

Хрещатик

Одна з найдавніших станцій. Доступна для пасажирів з 1960 року. Оздоблена майоліковими композиціями. Зважаючи на те, що це була епоха Хрущова, без кукурудзи і соняшників не обійшлося. Сьогодні є однією з пересадочних станцій з найбільшим пасажиропотоком. Кияни настільки швидко повз неї «пролітають», що часом навіть спинитися важко 🙂 Художники станції Оксана Грудзинська та Ніна Федорова.

 Мінська

Автори наголошують, що оздобили станцію білоруським орнаментом. Що зумовлено назвою — Мінська. У мене особисто таких візуальних асоціацій не виникло, але повіримо авторам. Орнамент поданий на стелі станції, бокових стінах та зі сторони касових залів. Станція відчинена 1982 року. Художники Степан та Василь Химочки.

Контрактова площа

Настрій станції зумовлений перебуванням на Подолі загалом і біля Києво-Могилянської академії та Верхнього і Нижнього Валу. Композиції з вічно спраглими до науки спудеями і декотрі тваринно-рослинні композиції стародавнього Києва подані на південному барельєфі зі сторони касового залу, а також на станційних дверцятах колійної стіни. Рік відкриття станції — 1976. Художники Ірина Левитська і Юрій Кисличенко.

Святошин

Назва походить від історичного урочища поблизу, яке серед іншого називали Святим лісом і яке було у володінні київських монастирів. Інші джерела наголошуть, що місцевість названо від імені Миколи Святоші (князя, а потім ченця).  Станція відкрита 1971 року під назвою «Святошино». В 1991 році перейменована відповідно до правил української мови. У оздобленні використані рослинні мотиви. На дверцятах шляхової стіни подані геометричні символи. Художник Нінель Гаркуша.

Нивки

Станція-близнючка сусідньої «Святошин». З єдиної різницею, що на колійній стіні поданий рослинний орнамент в зелених тонах. Художниками є керамісти Ніна Федорова та Ганна Шарай. Назва походить від історичної місцевості, якою була нива праворуч від колишнього Брест-Литовського шосе.  Станція відчинена того ж таки 1971 року.

Вокзальна

Основний вестибюль станції оздоблений радянським трактуванням історії України, але це нас не цікавить. Натяком на народне мистецтво є різьблені розетки на лавках платформ, а також хвилясті металеві решітки на стінах. Художник станції Олександр Мизін. Відчинена 1960 року.

Університет

Відкривалася за Хрущовської доби. Тому знову ж таки, соняшники і кукурудза в тренді. Але до цієї публікації таки потрапила через натяк на народне мистецтво. Орнаментальне оздоблення станції можливо готував Михайло Лисенко. Рік відкриття: 1960.

Петрівка

Станція оздоблена абстрактними композиціями з міді, які віддалено можна назвати приналежними до народного мистецтва. Станція запрацювала у 1980 році. Художники: Людмила Семикіна та Сетрак Бароянц.

Дарниця та Лівобережна

Станції схожі настільки, що були об’єднані у цій публікації. Єдина різниця — керамічні орнаментальні вставки. На Дарниці вони більше геометричного характеру, а на Лівобережній — рослинного. Архітектори: Ігор Масленков та Вольдемар Богдановський. Обидві станції відчинені 1965 року.

Оболонь

Станція оздоблена двома кованими композиціями, які звуться відповідно «День» і «Ніч». Їх створив художник Петро Ганжа. Станція працює з 1980 року.

Поштова площа

Станція присвячена темі Дніпра і має вітраж в кінці станції, який ми можемо віддалено пов’язати з темою народного мистецтва. Станція працює з 1976 року. Художники: Ірина Левитська та Юрій Кисличенко.

Якщо хочете більше дізнатися про історію Київського метрополітену — почитайте цікаві дослідження від киянина tov_tob.

Фотографував Богдан Гдаль, «Рукотвори»

P.S. Подяка прес-службі Київського метрополітену за сприяння у проведенні фотографування

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

11 відгуків

  1. Bullet-13 коментує:

    Окрім Петріки та Поштової площі — згодан з усім.

    Де ви в Петрівські та Поштовій станціях метрополітену узріли натяки на етно стиль — незрозуміло:)

    Але краще побачити його там, де нема, ніж навпаки!

    Дякую за пізнавальну екскурсію київським метрополітеном! (піду поширю, хай всі знають)))

    • Богдан Гдаль коментує:

      Лізо, ти етно-стиль не бачиш, а він там є 😉 За настроєм. Як бачиш станції розташовані у порядку спадання насичення. Тому поштова то майже умовний доважок. Ледь-ледь помітний.

      • Bullet-13 коментує:

        Можливо й так, Богдан 🙂 Та я бачу там художні твори без прив"язки до етніки. Вибачай, що моя думка різниться від твоєї і я маю нахабство її висловити ;))))

        • Богдан Гдаль коментує:

          А я маю нахабство публікувати отакі неформатні репортажі))

          • Bullet-13 коментує:

            Так і супер! Дуже цікавий репортаж, чесно й щиро кажу. Отак, бува, проходимо повз мистецьку річ, і не помічаємо її. Я би, відверто кажучи, могла би з пам"яті вихопити лише Університет і, звісно, Золоті ворота. Про інші довелось би згадувати.

            Розетки на лавах ст.м. Вокзальна — я їх взагалі не помічала ніколи. А це ж станція, якою я користуюсь найбільше!

            Дякую за цінний репортаж 🙂

  2. Киянин коментує:

    За полчаса — вдоль И поперек?

    Новые киевляне хлопцы простые, и с восторженным глазом. Спасибо за хороший репортаж.

    В копилку москвича. Обязательно найдут в этом подтверждени, что Киев городок приятный, но тихий, провинциальный, нестоличный, там люди с узкими сельскими взглядами. Да его же за полчаса легко пересечь и вдоль и поперек, что вы хотите. А новый киевлянин с художественным глазом будет сердиться, спорить с тенью и ругать клятых москалей.

  3. Ярослава коментує:

    Богдане, чи не відомо вам, чия мозаїка на станції Петрівка, зі сторони книжкового ринку? Розташована так, як на Контрактовій металеві спудеї. Дуже нагадує шістдесятників наших (Горська, Семикіна, Зубченко, Севрук). Дуже гарна, як на мене і дуже українська. А от автора не знаю. Може, Семикіна всю станцію робила???

  4. Polina коментує:

    суперовий репортаж, таке собi натхнення щоденними хвилинками в сутолоцi зранку та пiсля роботи =)

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити