іграшкарі

Гончарка-початківець родом з Черкащини. Де бачить глину – там і копає, повз пройти не може. Каже, якщо не поліпить бодай два дні, то тягне до глини, немов магнітом. На виробах зображує символи із писанок, старовинного гончарного посуду або вигадує сама...

Майстер-іграшкар з Київщини. З соснових дошок виготовляє дитячі народні іграшки. В асортименті переважають коники - гойдалки, на колесах, на палицях. Іграшки добрі та теплі, прості для сприйняття малечі.

"Коли робиш мистецтво, то йдеш у поле і черпаєш з природи, як повинні квіти бути, як вода, як дерева, як осока, як очерет. Ти відчуваєш - і тоді тільки можеш правду намалювати... А якщо працюватимеш на якомусь заводі, то воно тебе лише вимучить. А природа кричить, як повинно бути, тільки... зрозумій її."

"А цього корінця знайшов у лісі, ним собак тренували, а це ж практично страус готовий. Бачите: дві ноги, хвіст, голову треба доробити. Затрати мінімум. Стати день попрацювати і з нього буде «супер». Навіть продавати можна…"

"...Шаблю не зробиш же турецьку або якусь китайську чи японський меч самурая. Треба було знайти дійсно ту шаблю, яка була у козаків. Дуже багато літератури перебрав про козаків-мамаїв. А на зображенні «Козака Мамая» здебільшого була коротка шабля, подібна до цих. Я навіть використав ті знаки, які там були або трапляються на деяких шаблях... Таким чином ...

Різьбяр з Києва робить потужні воли та коні з дерева. До цього він майстрував меблі і гадав, що іграшки нікому не потрібні. Але зробив кілька робіт на виставку. І став отримувати численні іграшкові замовлення.

Особливе місце у творчості художника посідають народні музичні інструменти. Керамічні окарини, свистунці й хихички – інструменти, що прийшли до нас із глибокої давнини та були розповсюджені у багатьох народів, часто використовувались у магічних і культових обрядах. На сьогодні інструменти зрідка можна почути на концертах етнічної музики.