17 Тра 2009 23:20 Розмови

Олександра Пренко: Кожна моя лялька має своє призначення

Олександра Пренко: Кожна моя лялька має своє призначення

Олександра Пренко з Кіровограда все життя мріяла щось винайти. Мати справу, яка б водночас була і захопленням і роботою. Але й гадки не мала, де себе знайде. Каже, що допомоги просила у Бога і стверджує, що  прохання були почуті. Тепер майстриня знана в Україні та за її межами як килимарка, художниця та педагог. Вона винайшла й запатентувала власний спосіб ткацтва ляльок. Цей досвід вже 20 років передає своїм учням у студії «Килимарство» у Кіровограді.

— Коли я розробила свого першого ангела за цією методикою, то якраз була в Києві й вирішила зайти в Печерську Лавру. Думаю, спитаю у священника, чи можна робити такі речі, бо можливо для цього потрібні якісь дозволи. Священник, як побачив мій виріб, то сплеснув руками, дуже багато приємних слів сказав, а потім поклав мені біблію на голову і благословив на цю працю… І так сталося, що я питала тільки дозволу, а отримала благословення. І вважаю, що з Божою поміччю і благословенням у мене так все успішно й пішло.

Лялька-килимок. Тканий винахід Олександри Пренко

Лялька-килимок. Тканий винахід Олександри Пренко

Кожна лялечка Олександри Пренко виткана не просто так, а має своє призначення, виконує оберегову функцію. Усі ляльки майстриня робить так, щоб були в парі або ж якщо одну, то самодостатню ляльку-господиню. Великі килимові ляльки, на кожну з яких йде по кілька тижнів роботи, ткаля одягає в традиційний стрій різних регіонів — підбирає відповідні за кольоровою гамою нитки та тче кожну ляльку у святковому одязі. А маленькі лялечки розміром з мізинчик, які умілими руками можна зіткати й за кілька годин, за словами майстрині, несуть велику силу – поєднують серця та наповнюють гаманці.

— У мене є лялечки «Бізнес-леді», лялечка «Гривенька», лялечка «Долярик» та «Золотий хлопчик». Якщо покласти будь-яку з цих лялечок до гаманця, то вони працюватимуть на гроші, на бізнес, на хорошу роботу та матеріальний достаток. А є лялечки, наприклад, в парі – у кого немає половинки, то вони допоможуть зустріти достойну людину, а якщо є пара, то зміцнять стосунки. І обов’язково треба дати цим лялькам імена — або свої або просто людські — і повісити на дзеркало. Бо коли приходять до вас гості, то вони одразу що роблять, дивляться на себе у дзеркало, а потім вже компліментами закидають господиню. А тут вони підходить до дзеркала, бачать ці лялечки, багато хороших слів кажуть про них і потім вже без емоцій, спокійно сприймають все господарське майно. Тобто за таких умов не буде зурочення. А коли ви дивитеся в дзеркало і бачите ці лялечки, скажімо, на пару, то радієте, уявляєте свою половинку, таким чином ваша підсвідомість й візуалізація працюють. І воно складається так, що ви зустрінете або хорошу людину або стосунки у вас зміцняться. Можна до пари ляльок ще додати дітей. Такий комплект варто дарувати людині, в якої немає дітей або не може їх народити. При цьому ляльці-дитині треба обов’язково дати те ім’я, яке має бути у майбутньої дитини.

На скільки я зрозуміла, коли ви творите ляльки, то певним чином запрограмовуєте їх на певну дію?

Коли я роблю ляльки, то вже наперед знаю, для чого саме їх роблю. І ще цікаво, наші думки пов’язані з кінчиками пальців на руках і через мої пальці проходить нитка, а з ниточкою у виріб відповідно вплітається й думка.

Майстриня показує магічні ляльки розміром з мізинчик

Майстриня показує магічні ляльки розміром з мізинчик

Чи були у вас видимі випадки, коли лялька новому власнику допомагала саме так, як ви її на те напучили?

Так, звичайно. Наприклад, на день ткалі в Пирогові хлопець з Ужгороду брав у мене інтерв’ю. Я йому розповідала про це все, а потім запропонувала взяти й собі пару лялечок. Сказала, якщо ти зустрічаєшся з дівчиною і хочеш з нею одружитися, то можеш подарувати їй другу половинку цієї пари, тобто дівчині віддати хлопчика, а собі залишити дівчинку. А коли ви одружитесь, то ці лялечки зв’яжіть разом і на дзеркало повісьте. А він мені каже, ну, не знаю, це такий відповідальний крок, я б не хотів своїй дівчині дарувати. А потім роздумався і каже, ні, я все одно візьму у вас. За кілька після цієї розмови я приїжджаю додому, дивлюся, а на мене вже чекає лист. І цей хлопчина пише: «…або ви така чарівна або ваші ляльки магічні, але я того ж вечора на майдані побачив дівчину і одразу зрозумів, що хочу їй подарувати цю лялечку і подарував. Познайомився з цією дівчиною і виявилося, що вона з мого міста Ужгорода і з моєї вулиці, але ми ніколи не зустрічалися, а тут такий випадок». І далі він каже, що «зустріч з вами і ці ваші ляльки закарбуються на все моє життя».

Інша людина також писала листа, що їй подруга подарувала дві такі лялечки на день народження і вона одразу зустріла хлопця. А їй було біля 30 років і вона ніяк не могла влаштувати своє життя, а тут раптово зустріч і все склалося дуже добре. З цією жіночкою ми й досі дружимо, як тільки я приїжджаю в Київ, то зустрічаємося. А взагалі багато різних випадків було…

Знаю, що у вас дуже напружений графік і дуже часто вас запрошують на виставки, фестивалі, ярмарки… Коли ви встигаєте наткати стільки ляльок?

Я багато тчу в зимовий період, поки нікуди не виїжджаю. Це як раніше було — взимку жінки ткали, а влітку з весни працювали.

Я ще працюю з дітьми, у мене студія килимарства є і на наступний рік буде 20 років, як я веду цю студію. А недавно я ще атестувалася на керівника гуртка-методиста, тобто у мене є методичка, своя авторська програма, за якою проводжу заняття та майстер-класи.

Олександра ПренкоА раніше дітей я вчила ткати тільки гобелени та килимки. Ви знаєте, діти дуже непосидючі і швидко покидали цей гурток. А мені хотілося, щоб діти довго у мене вчилися і ставали моїми наступниками. До речі, у мене вже є дівчина, яка в Олександрії Кіровоградської області веде гурток килимарства за моєю програмою. Отже, я подумала, щоб таке вигадати, щоб дитина швидко отримувала результат від роботи, бо коли дитина щось швидко зробить, то задоволена від цього і так швидко не втомлюється. І я поставила себе на її місце і подумала, а що мені було б цікаво – звичайно, лялька. І якось воно у мене швидко пішло. Тобто в ляльці є багато закінчених моментів – чобітки, штанці, кептарик, спідниця, сорочка, фартушок – і дитина у такий спосіб по частинах ту ляльку робить і психологічно не втомлюється. А в цій ляльці одночасно вивчається багато аспектів – і кольорова гама і техніка, і підбір ниток, тобто композиційно-художній підхід, і народні традиції, тобто всі напрямки народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Якщо одним-двома реченнями, то що лялька значить у вашому житті?

Хочу сказати, що я дуже щаслива людина, тому що є винахідником і це дуже класне відчуття, коли ти новатор і не повторюєшся. Щаслива тим, що це моє хобі і праця, що є у мене наступники, що люблю людей і люди люблять мене.

Олександра Пренко під час розмови кілька разів перепитувала, наскільки добре вона говорить українською. Каже, що народилася в Казахстані, але мріяла переїхати в Україну, вивчити українську мову і жити в будинку з вікнами, які виходять на продуктовий магазин. Щоб бачити, коли він працює. Запевняє, що всі мрії здійснила.

«Рукотвори»