Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Великодня виставка писанок та ікон

Великодня виставка писанок та ікон

Дата події:

Місце події:

Музей гетьманства
ст.м. Контрактова площа
вул. Спаська, 16-б, Київ
Телефони для довідок: тел. 425-55-49,462-52-90
Музей працює щоденно з 10.00 до 17.00
Вихідний – п’ятниця
hetmanmus@ukr.net

Більше відомостей:

З 3 квітня по 1 травня 2011 року в Музеї гетьманства у Києві триватиме Великодня виставка писанок та унікальних ікон, інкрустованих соломкою, майстрів декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини та Покуття Уляни Лінди-Варцаб’юк та Мирослави Бойків.

Виставка має назву «З любов’ю до минулого, з поглядом в майбуття».

Відкриття виставки відбудеться 3 квітня о 15:00.

Мирослава Бойків – Народилася 30 червня 1977 року в мальовничому Покутському селі Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області. Навчалася в Коломийській дитячій художній школі, Косівському коледжі декоративно-прикладного мистецтва (відділі текстилю), Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника (на художньому факультеті). Працює завідуючою філіалом музею «Писанка» в м. Коломиї.
За плечима цієї молодої жінки півтора десятки виставок. Адже її роботи виняткові. Не кожному художнику до снаги намалювати ікону. А зробити її з соломки взагалі можуть лише одиниці, серед яких Мирослава Бойків. Гобелени, картини із соломки ніби переносять у інший світ, духовний, який є частиною вічності.

Уляна Лінда-Варцаб’юк – народилася 10 січня 1971 року в мальовничому селі Космач, що на Гуцульщині. Ще маленькою дівчинкою Улянка дуже любила малювати квіти і створювати квіткові композиції в малюнках. 1988 року вступила до Прикарпатського університету ім. В.Стефаника на художньо-графічний факультет, який успішно закінчила в 1993 році та на відмінно захистила дипломну роботу на тему “Писанки регіонів України та діаспори”.

З 1993 по 2000 рік працювала у Космацькій середній школі вчителем малювання, креслення та художньої праці, в вільний час займалася декоративно-прикладним розписом, живописом та писанкарством. В 2000-2002 роках працювала в Польщі художником-реставратором на відновленні барокового палацу в містечку Пемпово. Там працювала над проектуванням та виконанням настінних розписів, а також робота з позолотою. В 2001 році в Ліхеню – місце релігійного культу, центр паломництв де розташований найбільший храм в Польщі, сьома за висотою в Європі, та одинадцята в світі вежа, в комплексі базиліки, 141,5 м. на якій було виконано позолоту. З 2002 року працює в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського (м. Коломия) на посаді художника-реставратора. Навесні 2011 року майстриню було запрошено працювати до Прикарпатського університету ім. В.Стефаника на посаду викладача кафедри декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтв.

На даний час майстриня займається декоративно-прикладним розписом, але найбільш за все любить розписувати писанки, писаночки, різної форми та тематики. Проживає в Івано-Франківську, одружена, в її чудовій сім”ї і дорослі і діти люблять малювати і творити мистецьку красу.

Мистецтво писанки

Стародавнє мистецтво писанки стало невід’ємною окрасою, талісманом, оберегом весняних святкових торжеств, які згодом після прийняття християнства зосередились довкола Воскресіння Господнього, або Великодня. Яйце, яке несе в собі початок життя, вважалося талісманом, що відганяє всі нещастя. Орнамент часів Київської Русі відзначався багатством мотивів, форм, забарвлення, наявністю символіки. Удосконалюючись з плином часу, він ліг в основу орнаментики українських народних писанок.

Писанковий орнамент – це соборний твір і дійшов до нас завдяки обрядовому значенню писанки. За християнських часів писанка стала втіленням радості й віри у Воскресіння Христове, символом всепрощення та великоднього вітання. Символічним був не тільки орнамент, а й кольори, якими розписували писанку. Так наприклад червоний колір означає радість життя, любов, надію. Жовтий – місяць і зорі, урожай, достаток. Блакитний колір – небо, повітря, здоров”я. Зелений – весну, воскресіння природи, багатство рослинного та тваринного світу. Бронзовий та коричневий колір позначали землю-матір і поклін до неї. Чорний – символізує зв’язок з душами, плодючість, землю. Сполучення кількох кольорів мали своє значення, тому сама чарівна писанка вважається писанка мальована 4 – 5 кольорами. Найбільш давнім є геометричний орнамент, наприклад вогонь позначається знаком “триріг” триквер” трикутник, цей знак є символом родючості. Солярна (сонячна) символіка пов”язана з вшануванням небесних сил. Сонце – це небесний вогонь,цей символ має безліч форм – гачки кола овали зірки , сонце також позначається у вигляді шести та восьмипроменевих розеток,зірок…. До найдавніших знаків, що символізує світо створення належить хрест, існує кілька сотень різновидів хреста. У християнській православній символіці хрест накладений один на другий,що утворює правильний восьмикутник, використовується як символ ,що супроводжує зображення Бога – Саваофа (Бога – отця), зірки на писанках позначають крапками, також крапками позначають паростки пшениці, сльози Божої Матері…Символами небесної вологи є гребінці, грабельки решето та ін….Важливим символом на писанці є Дерево життя яке перетворюється в Жінку – Берегиню з піднятими до неба руками – образ родючості і добробуту. Багато знаків є рослинного і тваринного характеру: дубок – символ чоловічої краси, верба – космічне дерево,встановлює лад і порядок, калина – символізує Різдво світу,має сонячну символіку, сосонка, смерека, ялина, яблуня – плодючість і знання та багато інших. Писанка – це чудо-оберіг народного мистецтва, культовий атрибут великого християнського свята.

На Гуцульщині є цікава легенда про писаку. Невдовзі після свого Воскресіння Христос переміг диявола і закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою, за дванадцятьма залізними дверима, котрі замкнені на дванадцять залізних замків. Але нечистий ще має силу, день і ніч він рветься на волю, розгриз уже одинадцять залізних замків і злизав одинадцять залізних дверей. Ще мить – і впаде остання, дванадцята перепона. Вирветься тоді диявол на білий світ, і настане світу кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами “Христос воскрес!” і обдаровують одне одного писанками. Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері й замки. Отож сидіти там, за ними дияволу довіку – поки люди на землі писатимуть писанки і вітатимуть одне одного з Великоднем.

Участь у виставці також приймають майстри народного мистецтва Гуцульщини та Покуття з писанкарства. вишивки, гончарства тощо. Вони виставляють свої мистецькі роботи та з великою гордістю та шаною прославляють унікальне мистецтво рідного краю:

• Ганна Линдюк – майстриня писанкарства та вишивки
( с. Космач Косівський район Івано-Франківська обл.)
• Ольга Реведжук – майстриня писанкарства та вишивки
( с. Космач Косівський район Івано-Франківська обл.)
• Марія Юсипчук – майстриня писанкарства та вишивки
( с. Космач Косівський район Івано-Франківська обл.)
• Марія Варцабю’к – майстриня писанкарства та вишивки
( с. Космач Косівський район Івано-Франківська обл.)
• Параска Плиторак – майстриня писанкарства
( с. Космач Косівський район Івано-Франківська обл.)
• Олена Кравчук – майстриня виробів з сиру
( с. Космач Косівський район Івано-Франківська обл.)
• Гафія Чорняк – майстриня вишивки
( с. Космач Косівський район Івано-Франківська обл.)
• Оксана Василишин – майстриня писанкарства
( с. Чорний Потік Надвірнянський район Івано-Франківська обл.)
• Ярослава Василишин – майстриня писанкарства
( с. Чорний Потік Надвірнянський район Івано-Франківська обл.)
• Надія Никорович – заслужений майстер народної творчості України
( м. Коломия Івано-Франківська обл.)
• Уляна Шкром’юк – заслужений майстер народної творчості України
( м. Косів Івано-Франківська обл.)

На виставці можна побачити писанки на курячих, гусячих та страусових яйцях, розписані, як авторською так і традиційною технікою, ікони інкрустовані соломкою (авторська техніка), гобелени, вишивку, вироби з сиру, кераміку, гуцульські пасківники тощо.

Найвідоміші у світі писанки Гуцульщини, а надто – писанки з с. Космач, орнамент космацьких писанок витримано в жовто-гарячій гамі як і одяг і звичаї цих людей. Ще й понині в кожній гуцульській оселі можна побачити над дверима три писанки – великодню, вербну (шуткову) і третю – в грабельках. Перша – з хрестом – огороджує хату від зла, вербна – дає здоров’я, а в грабельки – вигрібає нещастя. Писанкове народне мистецтво нині переживає ренесанс: писачка беруть і дорослі, і діти.

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Залишити відповідь

Радимо придбатиДо крамнички
Що нового?Всі новини
Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1147 людей вже підписалися
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2020.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити