26 Лют 2011 19:51 Огляди

Що ж за будинок згорів у музеї у Пирогові?

Що ж за будинок згорів у музеї у Пирогові?

У ніч з 21 на 22 лютого ц.р. на території Національного музею народної архітектури та побуту у віддаленій експозиції “Карпати” зайнялася будівля – полонинська стая з Гуцульщини. Вже відомо, що йдеться про зумисний підпал – ймовірно, це “диверсія” в межах рейдерської атаки, яка провадиться на Музей протягом останнього року.

Стая з полонини Германівка була занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Це унікальна пам’ятка народної архітектури, яка презентувала високогірне будівництво Карпат. Такі стаї будувалися на полонинах і виконували як житлові, так і виробничо-господарські функції. Стая завжди була головною будівлею полонини, навколо неї розміщували інші господарські та виробничі будівлі, які разом утворювали цілий комплекс з своїм унікальним обличчям.

Полонинська стая з Гуцульщини. Таким будинок був до підпалу

Все, що лишилося від унікальної споруди

Ця стая датувалася початком ХХ ст. Вона була перевезена з полонини, яка належала радгоспу Брусторівський, що у Косівському районі Івано-Франківської області, і встановлена в музейній експозиції “Карпати” на поч. 1970-х років. Це була традиційна зрубна житлово-господарська будівля з двосхилим дахом. Конструкція стаї відображає давні будівельні традиції і зберегла унікальні архаїчні конструктивні елементи − як, наприклад: однозрубна кліть з кругляка, ґарівниця, посіжняк, димник, ватарник з берфелом тощо. Внутрішнє планування будівлі пристосоване до виробничих процесів, пов’язаних з переробкою молочних продуктів на сири й масло. Тут були відведені місця для зберігання продукції і для відпочинку ватага та його помічника.

Скотарство, а відтак і полонинське господарювання було чи не найголовнішим заняттям у Карпатах. Тому, маючи на меті відтворення й показ відвідувачам традиційного побуту Карпат і, зокрема, Гуцульщини, неможливо обминути увагою полонинські будівлі та обладнання, у яких втілено традиції, досвід і конструктивні знахідки багатьох поколінь. На сьогодні германівська стая була єдиною автентичною будівлею, яка представляла у Музеї традиційне полонинське будівництво. Тут планувалося розгорнути цілий полонинський комплекс з традиційними будівлями й огорожами, який би відображав традиційне будівництво і побут карпатських горян. Тому втрату цієї пам’ятки неможливо ототожнювати з втратою її суто фінансової вартості: це була давня, на сьогодні унікальна і архетипна традиційна будівля, яка мала велику історичну, культурну та наукову цінність.

Михайло Матійчук,
зав. науково-дослідного відділу “Карпати”
Національного музею народної архітектури та побуту України