08 Бер 2014 16:39 Огляди

Події Майдану крізь пензлі художників, або виставка картин до 200-ліття Тараса Шевченка

Події Майдану крізь пензлі художників, або виставка картин до 200-ліття Тараса Шевченка

В Українському домі у Києві 7 березня відкрили виставку живописних полотен, присвячену 200-літтю Тараса Шевченка. Понад чотири десятки картин творили художники з різних регіонів України, зокрема з Києва, Львова, Донецька, Харкова, Чернівців. Впродовж тижневого пленера, що відбувся напередодні у центрі столиці, митці працювали на Майдані, по майстернях, в Будинку архітектора. Були й такі роботи, що малювалися під час активних дій у центрі столиці.

Юрій Ігнатенко, співзасновник "Мистецької сотні"

Юрій Ігнатенко, Мистецька сотня

Юрій Ігнатенко, співорганізатор “Мистецької сотні”: “Це як відповідь Тарасу Шевченка на його поему: “І мертвим, і живим, і ненародженим”. Щоб не звужувати фантазію художників, просто задали їм таку тему. Я не знаю, чи то їх текст надихнув чи останні події. Взагалі, Майдан то і є як відповідь Тарасу Григоровичу на його поему”.

Серед художників-пленеристів львівський іконописець Лев Скоп, відомий зокрема тим, що малює ікони на старих церковних дошках. На Майдані він від початку подій. Каже, намалював незліченну кількість ікон для бійців, медиків та інших учасників революції. Малював по 5-6 ікон в день, багато просили. За основу для ікони служили дерев’яні дошки, які знаходив на Майдані.

Лев Скоп

Лев Скоп

“Енергетика дощок з Майдану сама мене провокує, це не я вибираю, це мене вибирають. По цій дошці ходили, нею вбивали. Майдан – сам по собі є сакральною ситуацією. Малював ікони бійцям, медикам. Людина їде з Майдану і везе зсобою ікону на майданівській дошці. Людина має радість. Дві ікони згоріли у капличці, що стояла біля стелли на Майдані. Казали, коли горів намет, то в першу чергу виносили мої ікони. Це дуже зворушує. А в тій капличці просто не встигли”.

Для виставки в Українському домі Лев Скоп намалював понад метрову ікону “Святий Тарасій”.

Ікона "Святий Тарасій". Лев Скоп

Ікона “Святий Тарасій”. Лев Скоп

Картини в Українському домі

Картини в Українському домі

Мар'яна Романюк

Мар’яна Романюк

Картини в Українському домі

Картини в Українському домі

Картини

Картини в Українському домі

Картини в Українському домі

Картини в Українському домі

Картини в Українському домі

А деякі полотна по ходу ще домальовували.

Картини в Українському домі

Художники-пленеристи

Художники-пленеристи

Катерина Ткаченко

Катерина Ткаченко

Катерина Ткаченко, художник, куратор пленеру:
“Зараз час інформаційної війни, мистецької війни. Дуже хотілося б, щоб люди змінювали своє сприйняття про Майдан, про Україну – через наші роботи також”.

У неділю 9 березня роботи планують виставити у парку Шевченка. Опісля ж їх перенесуть або назад в Український дім або в яку іншу галерею міста.

“Зараз вирішується питання, як ми будемо існувати в Українському домі, бо зараз Український дім являється будинком Самооборони і вхід за перепустками. Але думаю, ми зможемо організувати вільний доступ чи на базі Мистецької сотні на нульовому поверсі чи прямо тут лишити на першому поверсі для людей, щоб вони бачили ці роботи”, – говорить Юрій Ігнатенко.

Тарас Шевченко

Організатори кажуть, на цьому не зупиняться і виставку планують повозити по галереях багатьох міст України. А саму акцію підкріпити різними мистецькими дійствами, зокрема кінопоказами та театральними виставами.

“Це буде така культурна революція, щоб комунікувати, поєднувати думки, ідеї стосовно проектів, бачення ситуації в країні і як ми хочемо бачити нашу Україну надалі, – продовжує розповідати співзасновник “Мистецької сотні” Юрій Ігнатенко. – Бо коли військовий стан спаде, тоді ми будемо рухатися у культурному полі. І для цього ми зараз налагоджуємо співпрацю з усіма мистецькими середовищами в Україні. В принципі для цього і була створена “Мистецька сотня” як середовище, куди можуть прийти творчі люди зі своїми ідеями, проектами і ми спільними зусиллями допомагаємо їм втілити це в життя. У нас насправді дуже багато нереалізованих людей і тут вони знаходять себе, ми допомагаємо їм розкритися. Тому хотілося б, щоб такі середовища створилися в різних регіонах. Це є мета – такого культурного спілкування, культурної реформації.

Катерина Качур, Рукотвори