08 Кві 2014 22:46 Огляди

Мистецтво кримських татар з інтер’єрів київських колекціонерів

Мистецтво кримських татар з інтер’єрів київських колекціонерів

“Тільки в цій джезві кава не збігає, – запевняє телеведуча Наталка ФІЦИЧ, показуючи на мідну роботу кримськотатарського майстра Асана Галімова. Джезву зі своєї кухні Наталка тимчасово передала до зали Музею Івана Гончара, де до 22 квітня виставлена майже сотня мистецьких творів кримськотатарських митців з приватних збірок київських колекціонерів. Такий виставковий проект кримці задумали вперше, аби звернути увагу на нелегке становище свого народу в окупаційному Криму.

Рустем Скібін

Рустем Скібін. Фото: Богдан Пошивайло

Знаний художник-кераміст Рустем СКІБІН вже протягом місяця живе у друзів у Києві. Перевіз сюди на зберігання свою колекцію старожитностей, аби убезпечити її від мародерства та знищення. Допомагає волонтерам у громадській ініціативі “Крим-SOS”, яка займається проблемами біженців та оперативно інформує про події в Криму.

“Будь-яка окупація, анексія, зокрема й та, що відбувалася протягом 230 років в Криму, в Росії щодо кримських татарів завжди була нищівною. Й остання депортація 1944-го року практично на 80-90% знищила ремесла. Нам довелося відтворювати все практично з нуля”, – розповідає Рустем.

Існувало понад 70 видів ремесел кримських татар – вишивка, ткацтво килимів, ювелірні вироби, кераміка, шитво золотом, одяг, музичні інструменти, тощо. А зараз лишилося десь з десяток видів, – каже Ігор ПОШИВАЙЛО, мистецтвознавець, заступник генерального директора НЦНК “Музей Івана Гончара”:

“Ремісництво було таким розвиненим, бо майстри обслуговували ханський двір – виготовляли домашнє й кухонне начиння. Відголоски тої культури залишилися й донині… Коли закінчилася російсько-кримська війна 1873 року анексією та окупацією Криму, то по суті все обірвалося моментально. А ще перед цим на початку 18 століття відомі факти, що Російська імперія спалювала під час конфліктів їхні писемні пам’ятки, тобто були факти знищення культурної спадщини татар. Здається, 1733 рік – тотальне спалення писемних пам’яток, епосів, рукописних речей, тобто була очевидна цілеспрямована політика на знищення кримсько-татарської культури”.

Кераміка Рустема Скібіна

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

За словами Рустема Скібіна, після депортації 44-го лише у трьох ремеслах (у вишивці, ювелірному мистецтві та ткацтві) залишилися спадкові, на сьогодні вже літні майстри, які таки взмозі навчити ремісничій традиції інших. Інші ж мистецтва відроджуються завдяки дослідженням, експедиціям й на генетичному рівні.

Абдюль Сеіт-Аметов

Абдюль Сеіт-Аметов. Фото: Богдан Пошивайло

“У мене є друг-гончар Абдюль Сеіт-Аметов. Він зробив серію робіт побутового посуду. І от одного разу я знаходжу стару посудину, ідентичну тим роботам, які є в нього, – продовжує розповідати Рустем. – Я питаю Абдюля: Ти бачив таку форму? Він каже: Ні. Тобто форму такої посудини він зробив з уяви, спрацювала генетична пам’ять. До того ж, Абдюль по своєму характеру дуже схожий на кримського татарина, який жив, скажімо, у 18 столітті – ми як художники, майстри бачимо це.

Також ми з назвами працюємо. Наприклад, одна бабця лише на четвертий раз зустрічі згадала назву однієї посудини. Якби вона не згадала і ми не зустрілися, то ми би просто не знали назви предмета, де він застосовувався, тобто це цілий шмат нашої культури, нашого побуту. А таких шматочків дуже багато, з них в принципі ми і складаємося. Це все треба зібрати, щоб народ був”.

Лілі Хайд

Лілі Хайд. Фото: Богдан Пошивайло

Мистецтвом кримців захоплюються не тільки в Україні. Значну частину експозиційних творів надали працівники посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. А британські письменники пишуть про них книги, зокрема журналістка з Англії Лілі ХАЙД, яку зустріли на відкритті виставки, написала книгу “Омріяна земля” (Dream Land) про депортацію і репатріацію кримських татар. Жінка спеціально їздила в Крим, спілкувалася з людьми, що пережили ті важкі часи.

“Я познайомилася із жінкою, що займається традиційною вишивкою. Мені здалася їхня культура красивою і унікальною. Вони так довго боролися за своє право повернутися на батьківщину. Було ціле покоління, яке навіть не бачило Крим, а тільки чуло від їхніх батьків, як їх депортували, як це було прекрасно в Криму до війни. І ця ідея була для них такою сильною, що вони в Узбекистані віддали все – дім, роботу, аби тільки повернутися в Крим, який вони ніколи в житті не бачили” – дивується англійська письменниця.

От і мама Рустема Скібіна також народилася в Узбекистані. Сам Рустем там жив до 20 років і після закінчення коледжу мистецтв в 1996 році одразу повернувся в Україну, на землю своїх предків, в Крим.

“В Самарканді у нас було селище інтернаціональне, російська школа. Тому я до кінця не міг зрозуміти, хто я, що і як, – згадує Рустем. – Я розумів, що я кримський татарин, але своєї культури практично не знав. І лише завдяки зустрічі з Мамутом Чурлу (художник декоративно-прикладного мистецтва, спеціаліст по гобеленах, кримськотатарських килимах, живописець – авт.) і кримській землі відчув, що я вдома, що я повинен цим займатися і що це істинно моє”.

Кримський стиль

Кримський стиль

Рустем Скібін присвятив експедиціям та дослідженням кримськотатарської кераміки 15 років. Зібрав чималу колекцію старожитностей та випрацював в кераміці свій впізнаваний стиль, який входить до загального так званого “Кримського стилю”, і який присутній у всіх напрямках декоративно-прикладного мистецтва кримських татар: керамічних панно і настінних тарілках, килимах, батік-панно, гончарному посуді, розписі на склі, у різьбленні по дереву, ювелірних прикрасах, срібній філіграні, вишитті шовком, золотому шитті, пластиці малих форм та традиційній іграшці. Зовнішня форма та внутрішнє наповнення творів кримськотатарських митців такі, що не лишають людей байдужими.

Євгенія МАЛІКОВА, колекціонер:
“У мене є досить багато предметів, виготовлених митцями кримськотатарського народу. Це, можна сказати, кохання з першого погляду. Кожен раз коли в мене є нагода придбати щось новеньке, я ніколи її не пропускаю”.

Ольга МирцалоОльга МИРЦАЛО, колекціонер, представник USAID:
“Це мистецтво мені підходить з точки зору бачення світу. Ці кольори, теплі кольори, це і є ті кольори, які я вибрала для своєї оселі – оранжевий, синій, жовтий. Я людина не чорно-біла, я людина не мінімалізму, я людина кольорова, тому якось оце мистецтво мені найбільше підходить”.

Деякі відвідувачі виставки вперше знайомилися з мистецтвом кримських митців. Символічне значення зображуваного не розуміли, зате всі відзначали гармонійне поєднання кольорової гами, яка завдяки теплим тонам та яскравим барвам гармонійно впишеться у будь-які сучасні інтер’єрі.

“Реалізм в кримськотатарському орнаменті практично відсутній, тому що це духовний світ, це просто форма, це мова знаків. Якщо турецький орнамент ми бачимо впритул до колихання вітру і відчуття зламаної гілочки, то в кримськотатарському орнаменті цього немає. Якщо воно зламане, то це буде дуже формально, – роз’яснює загальний принцип кримськотатарського орнаменту Рустем Скібін. – Але при цьому прослідковується вплив китайської, сельджуктської, візантійської культур, які були принесені і в Крим і в Туреччину. Хтось побачить у кримськотатарському орнаменті деякі схожі елементи з українським, і це якраз є відповідь, що наші культури перебували в одному просторі й обмінювалися.

Кримський стиль

Кримський стиль

У нас є штани “шалвари”. Шаровари – це тюрське слово, ви знаєте. У нас був проект, пов’язаний з реконструкцією традиційного костюму (щоправда зараз він зупинився). Але ми встигли зробити шалвари, мені вони сподобалися і я захотів в таких ходити. Наша дизайнер мені з джинсів зшила. Кишені зробила великими, бо такими вони історично були, але для чого, не зрозуміло. Я туди клав мобільний телефон, було незручно ходити, бовталися. І от одного вечора поспіла черешня, я заліз на дерево посмакувати ягодами. А потім думаю, треба ж і додому щось принести. І почав в ці кишені складати зірвані черешні. А ще в цих штанях був товстий шнурок. І лише набивши черешнями кишені, я зрозумів його призначення. Ці шалвари були гарною моделлю якраз для збору урожаю. Я зліз з дерева, розвантажив кишені і вийшло рівно відро черешень. Це було дивовижно. Такі відкриття дають усвідомити значення традиції” – підсумовує Рустем.

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Кримський стиль

Виставка творів кримськотатарського мистецтва – благодійна. Відвідувачі експозиції на місці можуть долучитися до збору коштів на продовження дослідницьких мистецьких проектів, що тимчасово припинилися через загрозливу ситуацію на кримському півострові. Нагадуємо, виставка в Музеї Івана Гончара триває до 22 квітня 2014 року з 10:00 до 17:30 щодня протягом тижня, окрім понеділка.

Відеосюжет з відкриття виставки та розмова з Рустемом Скібіним

Катерина Качур, Володимир Хоменко (відео), Медіа-центр НЦНК “Музей Івана Гончара”

“Рукотвори”