10 Бер 2012 17:30 Огляди

Килими та панно кримських татар презентували у посольстві США у Києві

Килими та панно кримських татар презентували у посольстві США у Києві

Більше десятка великих тканих килимів, гобеленів та декоративних панно з Криму можна було побачити 6 березня 2012 року в галерейному просторі посольства США у Києві. Американські дипломати відкрили першу виставку у своєму новозбудованому приміщенні. Свої роботи презентували майстри Мамут Чурлу, Юлія Тулупова та Сабріє Еюпова.

Юлія Тулупова, майстриня:
“Мені запропонували виставити 12 робіт, але такої кількості у мене не виявилося, тож лише 6 робіт потрапили на виставку. Орнамент беру традиційний кримськотатарський, його трансформую у сучасні композиційні рішення, використовую не зовсім традиційну кольористику. Традиційними були м’які приглушені відтінки, а в цих роботах все дуже яскраве, контрасне. Це зроблене для того, аби у великих приміщення робота мала добрий вигляд. Від ескізу до вишитих елементів все роблю сама. Одна робота займає трохи менше місяця. Стараюся застосовувати лише льон і бавовну, натуральні тканини несуть собою певне тепло. В межах Кримського півострова дуже важко продати свої роботи, тому що там у людей немає такого фінансового достатку. Але коли виходиш на всеукраїнський рівень, тоді з’являються люди, які купують ці роботи. Середня ціна панно – 600 доларів”.

Сабріє Еюпова, майстриня:
“Я представила чотири свої роботи, зіткані на верстаті за ескізами Мамут Чурлу, але гамму кольорів підбираю на свій смак. На один килими йде приблизно 2 тижні. Використовую вовняні нитки, фарбовані натуральними барвниками. Зараз їх фарбує Мамут Чурлу, бо у нас проблема з водою, а раніше сама фарбувала.
Я вперше на виставці, де виставляються мої роботи. Мені дуже приємно. Моя прабабця ткала, у мене навіть збереглася її марама (кримськотатарське традиційне головне накриття), яку вона сама зіткала. Марамі вже більше ста років. Я виховую внука, діти працюють, а у вільний час тчу. Донька теж вміє ткати, за бажанням і син, якщо сяде за станок, то теж зможе працювати. А зараз вже й онучки кричать, що будуть допомагати. Хоча вони ще маленькі, але я сподіваюся, що хтось з них все-таки перейме це мистецтво. Скільки коштує килим не знаю, бо нитки мені Мамут Чурлу постачає, а вартість моєї роботи 50 доларів за квадратний метр”.

Подія стала можливою завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке співпрацює з громадами Криму вже кілька років. Зокрема і з проектом “Кримський стиль”, який очолює Мамут Чурлу. З його іменем пов’язують загалом відродження традиційного ткацтва килимів з використанням лише рослинних барвників. Майстер наголошує, що теперішня співпраця з американською стороною не обмежена лише проведенням цієї виставки.

Мамут Чурлу, майстер, керівник проекту “Кримський стиль”:
“1996 року керівництво меджліса кримськотатарського народу і ліги кримськотатарських жінок домовилося з фондом “Каунтерпарт” (Counterpart Foundation) про роботу з відродження давнього традиційного кримськотатарського ткацтва. Як спеціалісту в цій сфері мені пощастило очолити цей проект і довести його до логічного завершення. В результаті десятки жінок опанували професію, яка стала основою для виживання у тяжкі роки після повернення на батьківщину. А нещодавно спільно з проектом USAID Link ми реалізували першу частину проекту зі створення в Криму повноцінних народних промислів. На пожвавленій феодосійській трасі в одному з сіл Карасубазарського району (з 1946 – Білогірський район – авт.) були проведені майстер-класи, на яких ми виявили біля 200 людей, які захотіли навчатися традиційним ремеслам. Крім цього, у січні 2012 року USAID профінансував діяльність творчої групи художників проекту “Кримський стиль”, які розробляли ескізи сервізів і порцелянових сувенірів.

Джаніна Ярузельскі, директор місії USAID в Україні, Білорусії та Молдові:
– USAID працює по всій території України. Але якщо ми говоримо саме про культурний розвиток, то тут Крим надає дуже цікаві унікальні можливості, які ми намагаємося зі свого боку підтримати. Можна сказати, ми їм надаємо додаткові навички маркетингу та рекламування своєї продукції, зокрема оцей тримовний каталог тиражем 9 тисяч екземплярів, який ви бачите на виставці, був підготовлений та розроблений за допомогою USAID. Ми сподіваємося, що за рахунок таких виставок більша кількість людей дізнається про цих художників і захочуть приїхати до них у Крим, щоб детальніше з ним познайомитися. І не лише влітку, а протягом всього року, бо одна з переваг етно-культурного туризму полягає в тому, що він є позасезонним, не прив’язаним до якоїсь пори року. Якщо говорити саме про цю програму, то вона триває десь 2-3 роки. У Криму ми проводили багато подібних виставок, а от в Києві така виставка проводиться вперше.

Джон Теффт, посол США в Україні:
– Ці митці відтворюють той культурний простір кримськотатарського народу, завдяки якому багато в чому сама Автономна Республіка Крим є таким унікальним місцем для туризму і відпочинку. І маю сказати, що туризм у Криму – це набагато більше, аніж так званий пляжний туризм. Ця виставка є лише одним з перших проявів сприяння етнічному розмаїттю з боку посольства США в Україні. І звичайно кримський народ, якщо ми говоримо про ту роль, яку він зіграв і продовжує відігравати у новій Україні, його існування, його життя є одним із важливих елементів цього розмаїття. Тому ми звичайно будемо й надалі його підтримувати і закликаємо українську владу сприяти подальшому відновленню громадянських прав кримськотатарського населення, а також його земельних прав, яких воно було позбавлене під час депортації кримськотатарського народу з Криму.

За словами посла США в Україні Джона Теффта, виставка кримськотатарського мистецтва стала першою у спеціально відведеній для цього одній з головних конференц-кімнат нового комплексу посольства США по вулиці Ігоря Сікорського, 4 (колишня Танкова). Виставки українських митців тут планують організовувати приблизно що два місяці.

Катерина Качур, Богдан Гдаль (фото), “Рукотвори”