11 Вер 2012 15:33 Знахідки, Огляди

До “Одеських Карпат” на гостину

До “Одеських Карпат” на гостину

Культуру на своїх плечах виносять ентузіасти. Ми вже писали про хутір Савки під Києвом, про хатинку майстрині Ірини Білай на Черкащині, а тепер поринемо на Одещину. Там теж є люди, які кинули міський комфорт, щоб створити його у звичайному селі. Та ще й не хочуть на цьому зупинятися, бо мають мрію – і школу ремесел там відкрити і сільський музей старожитностей організувати.

2010-го року з Одеси до села Грабове Кодимського району перебралася родина Скориків. Цю місцинку називають “Одеськими Карпатами” або “Малою Швейцарією” завдяки унікальним ландшафтам. Подружжя почало втілювати свої мрії поетапно. Перший крок – створення хати-гостині, де б кожен не тільки ознайомився з традиційною культурою, але й міг щось зробити своїми руками. Садибу назвали “Білочі”.

“Ми зрозуміли, що це наше місце, наше служіння. Особливо після весілля… Зібравши у ході двох етнографічних експедицій матеріал, що стосувався місцевого традиційного весільного обряду, ми вирішили його втілити. Далі були й інші проекти, серед них майстер-класи з писанкарства, ляльки-мотанки в школах ближніх сіл, підготовка колективу села Загнітків до виступу на Всеукраїнському дитячому фестивалі «Орелі» 2010 року, випікання хлібів для Всеукраїнської поминальної виставки «Печу, печу хлібчик» столичного Музею Івана Гончара 2011 року.”

Родина Скориків запрошує до себе гостей з міста і обіцяє частувати традиційними стравами на живому вогні, вбрати у народний одяг, навчити пекти хліб, збирати лікарські трави, місити ногами глину. Біля хати джерела з цілющою водою, смородинова галявина, луки, швидкоплинна річка. Хата, кажуть, реконструйована у стилі традиційного житла Поділля-Придністров’я ХХ століття, але з елементами сучасного дизайну та сантехнікою. Скорики мають особливі цікавинки для діток – вивчення традицій, майстер-класи з народних ремесел, знайомство з місцевою флорою та фауною.


Поряд село Шершенці з унікальними криницями-«ізворами» з білими різьбленими хрестами, будівлею-маєтком місцевого пана ХІХ століття графа Сумарокова-Ельстона. Ним же облаштована панська криниця, старе кладовище, кам’яні мури. У сусідніх селах кілька унікальних дерев’яних церков, давнє юдейське кладовище, кам’яний кар’єр, Кармелюкова печера, вапнякові шахти та чудотворні джерела.

Коротко про родину:

  • Дмитро Скорик – викладач біології, хімії, релігієзнавець, фотохудожник (освіта: ОНУ ім. Мечникова, Православний Свято-Тихоновський гуманітарний університет, м. Москва): “Вбачаю своєю метою і покликанням пробудження в молоді любові до народних традицій, виховання людини, яка прикрашала би рідну землю і не жадала «закордонного» щастя”.
  • Надія Скорик – художник кіно, поет, фольклорист (освіта: КНУ ім. Т.Шевченка, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, член НСПУ – Надія Калениченко): “Вивчаю українську народну культуру, яку вважаю ґрунтом, поштовхом, смислом моєї творчості. Сім’ю вважаю смислом мого життя”.
  • Мають сина Пантелія Скорика.

Зацікавлені та охочі відпочити серед природи та в етно середовищі пишіть або телефонуйте авторам проекту: +38098 4308984, kolo_nad@ukr.net

[mapsmarker marker=”1″]

Сторінка етно садиби “Білочі” на Facebook

“Рукотвори”