Найрукотворніші полтавчани зібралися разом 15 вересня на творчий звіт, що традиційно відбувся у Палаці «Україна» у Києві. Вони привезли зразки різних видів традиційних промислів — кераміка, різьба, соломоплетіння, вишивка, ткацтво — які характерні саме для цієї області. Та найгустіше рясніло знаменитими полтавськими сорочками, вишитих «білим по білому». Їх привезли як майстрині так і заздалегідь спеціально до заходу вдягли відвідувачі виставки.

Окремо треба сказати про чудову колекцію полтавських сорочок, представлених Тетяною Федорівною Черненко, яка походить з села Тахтаулове Полтавської області. Вона вже роками збирає жіночі полтавські сорочки (переважно XIX ст.). Кожну сорочку майстриня обережно реставрує, а потім робить копію.

 

Для копій пані Тетяна використовує спеціальне сучасне лляне полотно, котре подібне до фабричного (мануфактурного) полотна, поширеного в той час. І вишиває копію такими самими нитками, як й оригінал – чи то бавовняними, чи то вишукано-дорогими шовковими. Тому в її колекції кожна сорочка є в двох примірниках – давній оригінал та сучасна копія.

Тетяна Федорівна так ретельно ставиться як до збереження давніх сорочок, так і до створення копій, що з першого погляду навіть важко сказати: де стара сорочка, а де нова. І тільки уважно придивившись, починаєш помічати різницю.

Зверніть увагу на техніки вишивки: насамперед це лічильна гладь, а також тамбурний шов, мережка. Такий поширений зараз хрестик у XIX столітті тільки починав поширюватися Україною, тому на цих сорочках його ще немає.

 

За матеріалами Рідна Мода