Програма

7 січня (субота) 

• 10:00 – початок народних гулянь:
  — Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха).
  — Ярмарок майстрів
  — Різдвяні розваги для дітей та дорослих
  — Майстер-класи від народних майстрів
  — Співи біля вогнищ
  — Катання на санчатах
• 16:00 - Відкриття фестивалю «Країна Мрій Різдвяна».
  — Різдвяна Шопка
• 17:00 — Виступ дитячого колективу «Райгородок»
• 18:00 – Різдвяний Зірковий вертеп (за участі відомих особистостей)
• 19:00 – виступ колективу «Божичі»
• 20:00 – виступ гурту «Воплі Відоплясова»

8 січня (неділя) 

• 10:00 — початок народних гулянь:
  — Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха).
  — Ярмарок майстрів
  — Різдвяні розваги для дітей та дорослих
  — Майстер-класи від народних майстрів
  — Співи біля вогнищ
  — Катання на санчатах
• 17:00 — Різдвяна Шопка від Країни Мрій Різдвяної
• 17:30 – дитячий Різдвяний вертеп «Цвітень»
• 18:00 – виступ колективу «Фолькнери»
• 19:00 — виступ колективу «Кросна»
• 20:00 – Dj O’Skrypka

Довідки та акредитація ЗМІ за телефоном + 38 097 3785960 (Павло)

Більше на krainamriy.com та mamajeva-sloboda.ua

Згідно Євангелія, після народження Христа першими прийшли поклонитися Йому пастухи, яким про цю подію сповістив янгол.

Ангел (янгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях: надприродня істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. Їх називають синами неба або синами Бога. У християнстві вважається, що кожна людина має свого ангела-охоронця. Існування ангелів було навіть офіційно підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986.

«Рукотвори»
Додатково:  uk.wikipedia.org

Ірина Пастернак-Ковальчук, розпис емалями (Київ):
Ми творчі люди і сказати, що якийсь рік більш вдалий чи менш вдалий... У нас завжди є та робота, яка подобається, тому і цей рік був теж хорошим. Я хочу, щоб в новому році усі інші люди знайшли позитивні моменти і налаштовувалися на краще.

Олександр Ковальчук, скульптури з металу (Київ):
Нещодавно на дні народженні я почув тост, який мені сподобався (хочте друкуйте, а хочте ні): «Душа, щоб прагнула кохання, а тіло прагнуло гріха...». Усім звичайно здоров'я, самого світлого в новому році, творчих наснаг і здобутків.

Ятка Олександра та Ірини Ковальчуків

Кожна пара сережок неповторна

Спілкування із шанувальниками

Зоя Предко, гончарство (Київ):
Побажати хотіла б, щоб люди займалися своєю справою не тільки для заробляння грошей, а й щоб це приносило задоволення душевне, бо якщо немає виходу енергії душі, то дуже важко. Якщо людина гониться за грошима, за статком, за посадою, то вона втрачає свою людяність, можливо навіть своє призначення людини, а найголовніше призначення — це бути людиною, кохати, жити в щасті. Тож чого собі бажаю, то бажаю усім й іншим. А собі нічого поганого не побажаєш...

Енергетичний дзвоник

Твори Зої Предко

Поєднання кольорів

Оригінальна візитка

Леся Турукіна, писанкарство (Київщина):
Обов'язково усім бажаю здоров'я, бо без нього усе інше стає неважливим. По-друге, миру і радості в душі, тому що без цього наше життя стає сумним і невеселим...

Надія Білик, гончарство (Київщина):
В цьому році вдалося багато чого, а в новому році хочеться ще більше втілення фантазій. Кераміка — це такий матеріал, де можна безмежно творити. Бажаю, щоб кожен день приносив задоволення і творчість, наприклад можна творити настрій або затишок в сім'ї.

Олена Дзіядевич, в'язання з вовни (Київ):
Хочеться побажати всім віри в те, що все, що не йде, буде на краще. Наші терплячі, мудрі, мужні люди на це заслуговують — завжди вірити в те, що яка б не була сьогодні ситуація, для вас вона повернеться таким боком, що ви скажете, так воно повинно було бути. Я вам всім бажаю якнайшвидше дочекатися того моменту і вірити, що вища сила виведе нас на хорошу щасливу дорогу.

В'язане вовняне вбрання Олени Дзіядевич

Вадим Суліковський, дитячі іграшки з дерева (Київ):
Щоб всі були щасливі, здорові, веселі і кохали одне одного.

Вадим Суліковський за роботою

Дитячі калатала

Ірина Суліковська, лялька, вишивка (Київ):
Дуже важливо, щоб в українському домі була хоча б одна річ зроблена своїми руками, бо народне мистецтво — це душа українського народу. Наші очі на кінцях пальців, ми бачимо своїми ручками, наші предки лишили нам дуже великий скарб того, що ми вміємо все творити руками. Ця генетична пам'ять досі в нас, тож давайте її відроджувати.

Вишивка Ірини Суліковської

Перший ангелик

Жанна Россипчук, гончарство (Київ):
Я бажаю усім людям світла, радості, добра, щастя; добрих думок і щасливого блиску в очах.

Кераміка Жанни Россипчук

У творі цілий Всесвіт

Людмила Дворяківська, розпис керамічних виробів (Київ):
Щастя, добра, стабільності; щоб не росли ціни. Щоб всі гарно зустріли Різдво (дуже жаль, що Новий рік раніше від Різдва, бо Різдво набагато вище свято)... Щоб вся родина зібралася за одним столом, щоб у кожного на столі був Дідух, і щоб всі ми були щасливі й радісні.

Дзвіночки

Людмила Проценко, витинанкарство (Київ):
Доброго здоров'я, гарного настрою, любити один одного і жити для ближніх.

Людмила Проценко серед своїх паперових творінь

Витинанкові закладки для книг

Лариса Мансурова, плетіння з ниток, народний розпис (Київ):
Душевного спокою і достатку на столі. А душевний спокій означає, що всі здорові і щасливі.

Пташка з ниток. Робота Лариси Мансурової

Олександр Куций, вжиткові вироби з дерева (Київ):
Щоб всі були здорові, йшли до своєї мети через творчість. І з політикою щоб не дружили, щоб політика нам не заважала, щоб народ був самодостатнім. Щоб у кожному пробуджувалася іскра його творчості, те, що в ньому закладено від наших предків, в кожному воно є і в кожному воно повинне виходити назовні.

Марія Вовкула, ткацтво (Київщина):
Здоров'я! Як здоров'я є, то все добре.

Богуславське ткацтво

Оксана Фещак, плетіння вінків:
Отак як ми заквітчуємо свої вироби, щоб оце все поєднувалося в нашій Землі і з нашими напевне керівними органами, політиками. Тому що, насправді, саме отут живе життя, і воно має спільне тільки з духовністю, красою, дитинством.

Оксана Фещак (праворуч) демонструє святковий віночок

Наталя Стельмах, віночки з сухоцвітів та дідухи (Рівненщина):
Щоб більше молодих дівчат виходили заміж у вінках, щоб їхня доля була заквітчана і стелилася, як рушничок.

Юрій Калітієвський, гончарство (Дніпропетровщина):
Здоров'я, в першу чергу. Щоб всі мрії збувалися, щоб діти й онуки народжувалися. Щоб були щасливі, веселі і не забували хто батьків, а хто дідів.

Кераміка Дніпропетровщини

Іван Трачук, трипільська кераміка (Київ):
В цьому році було багато змін, ми почали показувати трипілля у вжиткових речах, зокрема на посуді. Не кожна людина розуміє, що таке оберіг, яким він був тоді і як цим користуватись зараз. Щоб дійти до душі людини, їй треба показати оберіг таким способом, щоб вона побачила його у своїй тарілці чи чашці, в якомусь орнаменті, і я думаю в наступному році подібні речі зроблять великі кроки до кращого.

Трипільська кераміка

Ольга Філатова, вишивка (Київ):
Здоров'я, натхнення, радості і щастя.

Неллі Клаудіо, лялька (Київ):
Здоров'я і постійного потягу до краси.

Юля Анусіна, свічки, ляльки, писанки (Київ):
Натхнення, наснаги втілювати нові проекти, вірити в свої сили. Всім великого успіху в цьому році.
Для нас цей рік був дуже вдалим, бо ми з сестрою відкрили свою власну майстерню і втілюємо її в життя — свою мрію найбільшу. Майстерня називається «Сонцечар», там ми проводимо майстер-класи з писанкарства, створення воскових свічок, лялькарства.

Воскові свічки

Галина Жук, намисто з кераміки (Тернопіль):
Здоров'я, в першу чергу, достатку, спокою, рівноваги в серці, позитивних емоцій.

Олена Попова, ткацтво (Київщина):
Добра, миру, здоров'я усім людям. Творчих успіхів, натхнення, молодості, впевненості в собі та в завтрашній день.

Валерій Даниш, живопис на склі (Київ):
Перш за все, це здоров'я, за яким треба стежити; терпіння, бо без нього витрачатимете багато зайвої енергії, яку варто спрямувати на корисніші справи. І звичайно намагатися відшукати в собі якийсь творчий хист, який, як я вважаю, допомагає нам переходити в якісь інші світи, в зовсім інші відносини. Також всім бажаю більше приділяти уваги своїм рідним, близьким, і знати, що все минає і все буде добре.

Розпис на склі

Ангелики Валерія Даниша

Олена Рущак, вироби з кукурудзи (Київ):
Добробуту, миру, злагоди; щоб були щасливі в новому році й легко вийшли з економічної кризи.

Дзвіночки з кукурудзи Олени Рущак

Світлана Вискочил, писанкарство (Київ):
Хай побільше приходять, побільше цікавляться, побільше бачать і знають наше рідне мистецтво. А ми як майстри стараємся людям більше показувати, розказувати, навчати, щоб самі також ставали майстрами. А вам (Рукотворам — авт.) наснаги витримати такий великий колектив... :-)

На головній світлині пташка Лесі та Юлі Анусіних

Записала Катерина Качур, «Рукотвори»
Світлини — Богдан Гдаль, Богдан Пошивайло, Катерина Качур  

«…бо прийдуть до тебе три празники в гості…»

Глиняна макітра під кутю, глечик для узвару, солом’яний «павук», різдвяний дідух, рукотворні подарунки для дітей та листівки для рідних, а також веселі колядки від фольклорних гуртів та все для Українського Різдва на ярмарку в Музеї Гончара.

Традиція передріздвяних святкових ярмарків є досить давньою та поширеною у всьому світі. Українці здавна любили гарно ярмаркувати перед найбільшими святами в році. Годилося не лише гарно оздобити оселю, а й бути вбраним у нове та щедро обдарувати рідних.

Відчути смак давньої традиції та тепло Різдвяних свят ви зможете у мистецьких виробах, подарунках та сувенірах, зроблених вправними руками та щирою душею майстрів з різних куточків України, що будуть представлені на Різдвяному Ярмарку. Гончарі та вишивальники, різьбярі та іграшкарі, творці з соломи, ткачі, кравці, ковалі, лялькарі, малярі та витинанкарі створили речі спеціально до Різдва, що можуть стати унікальним подарунком для кожного. Особливі дари чекають на дітей — іграшки з дерева, соломи, глини, тканини, кукурудзиння, льону та паперу. Найкращі книги для дітей та дорослих будуть представлені улюбленими видавництвами: «Грані-Т», Видавництво Старого Лева, Прудкий Равлик, Свічадо та ін...

Крім того, на всіх відвідувачів чекає особлива нагода. Лише перед Різдвом в рамках святкового ярмарку Ви зможе створити подарунки власними руками. Досвідчені майстри навчатимуть всіх охочих та зможуть розкрити таємничу магію справжнього мистецького творіння руками та душею.

Особливу атмосферу свята творитиме «Львівська майстерня шоколаду».
А про давні традиції святкування Різдва, як терти мак і приготувати справжню кутю до Святвечірнього столу навчатимуть учасники етногурту «ДахаБраха» під власний супровід колядок.

Розклад майстер-класів та заходів. Участь безкоштовна!

	23 грудня (п'ятниця)
15:00-16:00	- Вирізання витинанок (Рак Світлана) - Розпис глиняних дзвоників (Наталя Дворяківська)
16:00-17:00	- Ліплення з глини (Наталя Тригубова) - Птахи з ниток (Лариса Мансурова)
17:00-18:00	- Вирізання витинанок (Людмила Проценко) - Лялька-мотанка (Віра Цимбал)
19:00-19:30	Гурт «Царина». Колядки

	24 грудня (субота)
13:00-14:00	Музична казко терапія для малят «Країна сніговія»
14:00-15:00	- Розпис глиняних дзвоників (Наталя Дворяківська) - Ляльки з кукурудзи (Олена Рущак) - Вчимо колядки разом: діти та дорослі (Ольга Карапата)
15:00-16:00 15:00-15:30 15:30-16:30	- Ангел з тканини (Ірина Суліковська) - Ліплення з глини (Наталя Тригубова) «Райгородок» та Сусанна Карпенко. Колядки Вертепні маски та різдвяні зірки: виготовлення та розпис (Іван Приходько)
16:00-17:00 16:30-17:30	- Плетіння з соломи (Ірина Білай) - Птахи з ниток (Лариса Мансурова) - Майстер-клас від знаного художника-графіка, видавця Олега Петренка-Заневського. Видавництво "Сіма". Казки Лірника Сашка та ін.
17:30-18:30	Ігри, колядки та забави для дітей. Гурт "Берегинька"
18:30-19:00	Школа традиційного народного співу. Колядки

	25 грудня (неділя)
13:00–13:45 13:45–14:15	Різдвяна презентація від письменника Сергія Пантюка Різдвяна презентація від видавництва «Веселка»
14:00-15:00 14:15–15:00	- Ляльки з кукурудзи (Олена Рущак) - Лялька-мотанка (Віра Цимбал) - Майстер-клас з виготовлення різдвяної листівки. Видавництво «Братське»
15:00-16:00	- Ангел з тканини (Ірина Суліковська) - Вирізання витинанок (Світлана Рак) - Презентація книги «Від Романа до Йордана»
16:00-17:00 16:00–16:30 16:30-17:30	- Вирізання витинанок (Людмила Проценко) - Плетіння з соломи (Білай Ірина) - Гурт «Рожаниця». Колядки - Презентація проекту «Майстер-клас із зимового анімаційного мультика»
17:30-18:00	Гурт «Роксоланія». Колядки
18:00-18:30	Гурт «Кросна». Колядки
18:30-19:30	Гурт «ДахаБраха»: - Тертя куті - Приготування куті - Колядки - Розповіді про Різдво

Зроби собі та своїм рідним справжній подарунок!
Відвідай Різдвяний Ярмарок!

Програма ярмарку:

• 10 грудня о 18.00 — Урочисте відкриття
  (святкова програма)
• 11 грудня о 18.00 — Вечір ірландської музики
• 18 грудня о 16.00 — Миколай крокує до нас
• майстер-клас з виготовлення ляльки мотанки
• Святкова програма для дітей
• 25 грудня о 18.00 — Святкуємо Різдво з Європою (Виступи етнічних груп)
• 2 січня о 16.00 — Зустріч нового року
• виготовлення коралів з тканини та горіхів
• Ліпка прикрас з глини та малої скульптурної пластики
• Концертна програма
• 6 січня о 15.00 — Різдвяна зірочка, Львівська коляда (виступи вертепів)
• 7 січня о 16.00 — Львівська коляда (виступи вертепів)
• 8 січня
• 13.00 — Майстер-клас з виготовлення вітражних прикрас
• 19.00 — Виступ львівських музик з веселою колядою
• 14 січня о 15.00 — Майстер-клас з Виготовлення прикрас в техніці гарячої перегород частої емалі

Офіційна інформація на сайті: yarmarok.lviv.ua

Майданчик №2

7 грудня
10.00-11.00 — Майстер-клас з виготовлення прикрас. Проводить Кириченко Надія
14.00-15.00 — Вишивка стрічками. Проводить Арт-Дизайн Студія «7th SKY». Майстер - Кривогуб Віра
15.00-16.00 — Майстер-клас з вишивки. Проводить майстер Кушнерик Лариса

8 грудня
17.00-18.00 Майстер-клас з вишивки. Проводить Карлова Олена

9 грудня
10.00-11.00 — Майстер-клас з вишивки. Проводить Кучер Наталя
11.00-12.00 — Майстер-клас «Вишивка стрічками». Проводить журнал «Ательє». Майстер - Корчак І.І.
16.30-17.30 Майстер-клас з виготовлення прикрас. Проводить Ковальчук-Пастернак Ірина

10 грудня
10.00-11.00 — Майстер-клас з вишивки. Проводить Родак Тетяна
14.00-15.00 — Майстер-клас з писанкарства. Проводить майстер Турукіна Леся

Майданчик №3

7 грудня
10.00-11.00 — Майстер-клас з виготовлення керамічних сувенірів. Проводить майстер заслужений майстер народного мистецтва України Денисенко-Єременко Леся
14.00-15.00 — Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки «Малюк». Проводить майстер Кольвах Олена
13.00-14.00 — Майстер-клас з виготовлення керамічних сувенірів. Проводить майстер Білик Надія
14.00-15.30 — Майстер-клас «Прикраси зі шкіри». Проводить Ксюк Наталя Юріївна

8 грудня
13.00-14.00 — Майстер-клас з виготовлення керамічних сувенірів. Проводить майстер Білик Надія
14.00-15.30 — Майстер-клас «Прикраси зі шкіри». Проводить Ксюк Наталя Юріївна

9 грудня

10.00-11.00 — Майстер-клас з виготовлення керамічних сувенірів. Проводить Музиченко Тетяна
11.00-12.00 - Витинанка чи морозні візерунки на папері. Проводить Арт-Дизайн Студія «7th SKY». Майстер — Юлія Дякова
12.00-13.00 — Майстер-клас з виготовлення керамічних сувенірів. Проводить майстер Білик Надія
13.00-14.00 — Майстер-клас з витинанки. Проводить майстер Ігоніна Олена
14.00-15.00 — Майстер-клас «Прикраси зі шкіри». Проводить Ксюк Наталя Юріївна

Майданчик №4

7 грудня
11.00-12.00 — Майстер-клас з писанкарства. Проводить майстер Турукіна Леся

8 грудня
13.00-14.00 — Майстер-клас з писанкарства. Проводить майстер Турукіна Леся

9 грудня
12.00-13.00 — Майстер-клас з бісероплетіння. Проводить майстер Карських Ната

Майданчик «Майстрівська слобода»

7 грудня

11.00 Відкритий майстер-клас з реставрації народного одягу. Проводить майстер Негода Тамара (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з виготовлення гончарних виробів на гончарному колі. Проводить майстер Китик Виталій (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з писанкарства. Проводить Білоус Оксана (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Олени Щербань (протягом дня)

8 грудня

11.00 Відкритий майстер-клас з реставрації народного одягу. Проводить майстер Негода Тамара (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з виготовлення гончарних виробів на гончарному колі. Проводить майстер Китик Виталій (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з писанкарства. Проводить Білоус Оксана (протягом дня)
12.00-13.00 Майстер-клас з бісероплетіння. Проводить майстер Карських Ната
11.00 Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Олени Щербань (протягом дня)

9 грудня

11.00 Відкритий майстер-клас з реставрації народного одягу. Проводить майстер Негода Тамара (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з виготовлення гончарних виробів на гончарному колі. Проводить майстер Китик Виталій (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з писанкарства. Проводить Білоус Оксана (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з виготовлення керамічних сувенірів. Проводить заслужений майстер народного мистецтва України Денисенко-Єременко Леся (протягом дня)
11.00 Мастер-класс з виготовлення ляльки-мотанки від Олени Щербань (протягом дня)

10 грудня

11.00 — Відкритий майстер-клас з реставрації народного одягу. Проводить майстер Негода Тамара (протягом дня)
11.00 — Майстер-клас з виготовлення гончарних виробів на гончарному колі. Проводить майстер Китик Виталій (протягом дня)
11.00 — Майстер-клас з писанкарства. Проводить Білоус Оксана (протягом дня)
11.00 Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Олени Щербань (протягом дня)

Повний розклад майстер-класів: medvin.kiev.ua

Мірило успішності сезону у кожного своє. У когось за кількістю проданих речей, у інших за відвіданими дійствами. Хтось придумав нові витвори, а хтось просто не хоче нічого підсумовувати і насолоджується спілкуванням з однодумцями. Висновки різні, і скоріше залежать від настрою того чи іншого майстра.

Віктор Чорний, гончар, Київщина

«Цей рік був успішним, бо я їздив на фестивалі в Косів, сюди в Пирогів... Фестивалів вистачає, а рік ще не закінчується... Он буде свято у Віті Поштовій, день села, потім Прилуки, потім Ніжин... Я і так зараз сутками роблю все... А на ярмарок зазвичай 50 робіт взяв тай вистачає...
А щодо мрій, то хочу у Васильківському районі зробити дворик майстрів, ставочок є, рибу запустив... Аби зібрати друзів і робити отакі фестивалі.»

Ганна Шкрібляк, ткаля, Івано-Франківщина

«Зараз набагато слабше торгівля йде. Люди бідніші стали... Була на Країні Мрій, в Пирогові, на Андріївському узвозі... Найкраще було за Ющенка. Тоді люди більше цим цікавилися. Навіть 2009 року краще торгувалося... А зараз бензин дорогий... На Покрову може ще приїду... Ми всі зроблені вироби беремо з собою... Ми гірські люди... Нас зима спасає, бо є вільний час... Якби купували всі речі, то було б нормально...

Буває вночі пробуджуюся і придумаю якийсь узір, рано намалюю, до того шось додам... Мені від того задоволення і я хочу, щоб це було гарно. Може й не ті гроші, але шоб людина була задоволена. І мені тоді добре. Але що від того, що будеш падати духом. Треба підніматися, треба йти, треба вірити в краще.»

Хаірбєнат Сеіт-Аметова, з родини кераміста Абдюля Сеіт-Аметова, Крим

«Наші недавно їздили в Туреччину. Зараз моя донька поїде в Краків з виставкою. На день Ялти нас запрошували. Але небагато запрошують, бо в Криму більше комерції. Ми дякуємо шанувальникам, що завжди нас чекають. Нам багато дзвонять.

Майстер не може забезпечити всіх. Треба створювати умови, як у інших майстрів, що працюють з учнями. Син працює один і ледь встигає на подібні ярмарки. От ми поїхали з Країни мрій. Минуло 2 з половиною місяці. І тільки до цього ярмарку були готові роботи. Цієї кількості ярмарків для нас вистачає.

Буває до нас заїжджають бізнесмени, що вже відбулися, люди середнього віку. Беруть вироби для представницьких цілей. Їдуть в Америку, в Африку. Вони це цінують, дарують і приїджають до нас зі словами вдячності. Вони задоволені тим, що іншим людям дарують задоволення.»

Віктор Андрощук, гончар, Рівне

«Ми 100% працюємо на замовлення і виставки, ярмарки — це спосіб відпочити. Не дати замовнику виробів, а самому взяти, поїхати і поторгувати. Це ми можемо собі дозволити 3 рази в рік. Ми були на Співочому полі. Ми їдемо заради спілкування, побачити тенденції. Я побачив, що люди більше прагнуть до ужиткових речей. І коли людям розказати, що ми використовуємо природні властивості глини, це відновлення, то люди починають розуміти, що краще шукати щось натуральне. 

В ці дні в першу чергу пішли горшки, супниці, ємності для готування їжі. Традиційно турки йдуть, щоб каву варити, кухлики, і традиційно наші ворони. Нас питають, чи ще ми кудись їдемо. Ми не встигаємо. Навіть не встигли на Сорочинський ярмарок потрапити...

Із останнього, я зліпив такі великі глеки. Мабуть більше 10 літрів. Вони в мене потріскали, бо я мав їхати сюди і не доробив... А ще хочу зліпити глек на 40-50 літрів, щоб можна було самому туди сховатися. Колись такий посуд робили для збереження зерна. Зараз люди ними користуються з декоративною метою. Поставити у дворі... Воно настільки привабливе, має енергетику в собі, що хочеться біля нього постояти, потриматися...»

Олена Дзіядевич, художнє вишивання, Київ

«Виходячи з того, що в мене одяг сезонний, осінній ярмарок для мене і вдалий зазвичай, і люди цікавляться. Я люблю його. Це дійcно підсумок, зустрічаєшся з майстрами, якісь вже задумки на зиму. Ідеї шукаєш. Дещо нове придумала, але ще не розповідатиму, бо ж не вийде. На Рожаницю планую взяти участь, на Покрову. Щодо цього року, то люди може й більше цікавляться, але у них менше змоги купити. Спілкування більше, а от з прагматичної точки зору вже люди не можуть собі дозволити.  Якби була якась державна підтримка, можливість реалізувати вироби. Але справжній майcтер і далі буде творити, які б часи не були. Воно з тебе лізе, і його не природньо в собі душити.»

Анатолій Бровченко, вироби з дерева, Київ

«Я цей рік захистив дисертацію на ступінь, тому не було часу займатися творчою роботою по дереву, їздити по ярмарках. Матеріалу надбав достатньо. Думаю, що взимку надолужу. Та й далеко не заїдеш без автомобіля, в сумках далеко не повезеш. Є тільки плани великі. А що буде далі — побачимо.»

Олександр Титаренко, вироби з дерева, Київ

«В мене зараз більше індивідуальні замовлення. А по ярмарках беруть небагато. Але хочеться звісно, щоб краще купували тут, бо для ярмарків робиш, те що хочеш, як душа лягає. А замовлення — це нав'язується думка і терміни. Це речі, які дещо заважають творчості... В цьому році вийшло так. 

Іншими роками в мене забирали ці роботи з першого ж разу. Найгірший варіант — це коли робота залишається непроданою. А раз багатий покупець „жме“ гроші, то треба переходити на дрібніші речі. Я ось іграшки роблю. Попродавав їх на Країні Мрій. В Копачеві вони пішли. Треба, щоб була інтелігенція багата, середній клас. Бо зараз ці люди тратять гроші на картоплю... Зараз роблю шафу-бандуру, гарбу і вітряк дуже класний.

А так — я плани, які на рік построїв, здійснив, грошей скільки хотів, стільки заробив. Тільки хочеться більше отут працювати, щоб роботи брали. А для цього треба людям гроші платити...»

Зоя Предко, гончарка, Київ

«Цього року я „прілічно“ наміняла речей. І сумочки, і пташечки, і картиночку з маленькою дівчинкою у віночку виміняла. Вона там з кошиком гусяток випасає. Гусятки вищі за неї зростом. На всіх ярмарках приблизно однаково міняється. Хоча на цей раз на осінній ярмарок більше всього. На Країні Мрій намінялася з „петриківцями“. Вони поруч стояли. Дзиґами, шкатулочками маленькими. Де станеш, там і міняєшся (сміється)...

Зараз у мене і кухлики, і тарілочки, ужиткові речі купують. Беруть саме те, чим можна користуватися. В мене цього року успішно все. Я задоволена. Бувало що так в перший день купили, сподобалось дуже, а на наступний день кажуть — нам не вистачило, ми прийшли добрати. Щодо нових робіт, то я ще не робила кицьок, коників. Часом ці речі приходять самі по собі. Просинаєшся і: „О! Треба коників зробити“...

Ще на Мамаєву Слободу хочу. Не була там жодного разу, то хочу і подивитися і поторгувати... Цього року я собі вирішила подарувати літо в майстерні, тому мені виробів вистачає. Але не завжди так виходить. Буває так, чи більше замовлень, чи є якась робота, і воно затягає так, що не встигаєш.»

Варвара Мацелла, лялькарка, Київ

«От ідуть, дивляться, а купляти, то не купляють. На Співочому полі на виставці квітів перші дні було нормально. А потім уже так. Уторгуєш 50-70 гривень, але хіба це гроші. Я раніше не робила тряп'яні ляльки. А це одну зробила, і вона вже брала участь у виставці у мистецькому центрі на Позняках... А ле я працюю. Я не кину ляльки! Вони вже для мене як діти. Мені це подобається!»

Тамара Швець, з родини ложкарів, Київщина

«Останнім часом ми почали робити ложки „кінь зі дзвоником“. А іграшку — після народження внука. Квіти пішли. Пошук триває. Були на Сорочинцях, в Пирогові. Їду в Дніпропетровськ, потім в Київ, в Музей Гончара... Можна назвати успішною участь у ярмарках. Раз людям подобається, то треба працювати (сміється). Доньки роботи в Софіївці. Ми там буваємо. У нас вся сім'я працює: чоловік ріже, донька малює, я шліфую. Це нам подобається і радість приносить.

Мені здається, що коли ти несеш позитив, то він до тебе вертається. Значить треба може полюбити свої роботи. Які б реалії не були, посміхайся, роби, знаходь в усьому позитив і все буде добре. Може людина мати масу грошей і нещасна. Може мати найнеобхідніше і щаслива. Не створюйте собі проблем, і вони вас не будуть шукати...

А щодо смішних історій, то... приходить жінка. А ми продавали ступки. Питає: „А з чого ступка?“ Кажу: „З горіха!“. Вона: „Да? А мені треба для часнику...“. І пішла (сміється)...»

Ірина Пастернак, декоративний живопис, Київ

«В мене ше такі творчі задуми, що я й не знаю... Відвідали багато ярмарків, Пирогів, Країну Мрій, Андріївський узвіз. Ще буде Мамаєва слобода. А ще нас запросили на свято вишиванки у Хотів і в мене трагедія — я одна, а у мене 15 вишиванок (сміється)...

В нас ще підсумків немає. Ще є 2 ярмарки. У нас вічний процес. А по іншому і не виходить. Чоловік ше хоче сорочку з вишивкою і джинсом... Є матеріал, але ще не зібраний в таку сучасну річ. Який підсумок? Давайте так — 31 грудня про підсумок і поговоримо...»

Текст та світлини Богдана Гдаля, «Рукотвори».

Усі вироби були виготовлені руками та з натуральних природніх матеріалів. Зокрема, це вироби з соломи (дитячі іграшки та сувенірна продукція), текстилю (вишиваний одяг, рушники, ігрові та обрядові народні ляльки), дерева (вжитковий посуд, різьблені декоративні скульптури, дитячі іграшки), глини (вжитковий та декоративний керамічний посуд, музичні інструменти), паперу (паперові картини — витинанки), також всеможливого декорування писанки, жіночі прикраси з бісеру та металу.

Вагоме місце зайняв живопис в якості кращих традицій народної картини та Петриківський розпис, який привезе одна з кращих художниць села Петриківка на Дніпропетровщині Валентина Міленко.

Валентина Міленко, майстер петриківського розпису (праворуч)

Однозначно нікого не залишили байдужими меблі з цільного дерева від майстра з Чернігівщини Юрія Петруші. Це не просто меблі, а справжні витвори мистецтва, подаровані природою і злегка оброблені вправною рукою майстра.

Меблі з цільного дерева Юрія Петруші з Чернігівщини

Ковальство

Учні Федора Липчука, коваля з Одеси

Малярство від Сергія Кирієнка з Житомирщини

Яворівська іграшка від Семена Тлустого та його дружини з Львівщини

Керамічні іграшки від Ольги Отнякіної з Черкас

До участі у ярмарку були запрошені найдосвідченіші майстри України, зокрема лауреат Шевченківської премії живописець та майстер витинанки з Вінничини Віктор Наконечний, члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України, як-то: різьбярі Іван Нащубський з Хмельниччини та Сергій Святний з Чернігівщини, Ольга Отнякіна з Черкас (відома міфічно розписаними керамічними звірами), майстер яворівської дитячої іграшки Семен Тлустий з Львівщини, винахідниця тканих ляльок Олександра Пренко з Кіровограда, віртуозний кераміст з Криму Рустем Скібін, тощо.

Запрошені майстри неодноразово виставляли свої твори на колективних та персональних виставках в Україні та за кордоном.

Для усіх охочих на ярмарку проводили майстер-класи з виготовлення народної ляльки, гончарства, навчали і ковальській майстерності дужі ковалі.

Також у програмі була музична частина свята — виступали фольклорні колективи різних етнічних груп, що мешкають в Одесі та Одеській області.

Ярмарковий майданчик в центрі Одеси організований за допомогою співробітників Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ), який поставив собі за мету бути передовою сучасною установою з вивчення, збереження, відтворення та презентації традиційних культурних цінностей і культурної самобутності України.

Катерина Качур, «Рукотвори»
Світлини Богдана Пошивайла, НЦНК «Музей Івана Гончара»

Міський портал gorod.dp.ua та МА «Арт-Вертеп» (аrtvertep.com) святкують День Міста фестивалем hand-made — Gorod Майстрів!

Близько 10 000 дніпропетровців були учасниками, глядачами та покупцями Першого фестивалю Gorod Майстрів , що відбувся 24 серпня в Дніпропетровську. 60 майстрів з Дніпропетровська та України, представили унікальні авторські роботи та провели 30 майстер-класів з традиційних та модерних ремесел.

На сцені під пам’ятником Валерію Чкалову кращі тренери міста навчали танцювати сальсу, хіп-хоп, танго і вальс. Музична програма теж вражала оригінальністю. Струнний ансамбль «ViArt», електронні експерименти гурту «Каяма», кельтський фолк гурту «Теярем» та мейнстрім від гурту «LimitedEdition» знайшли своїх прихильників як серед учасників так і серед відвідувачів свята.

Саме тому на численні прохання організатори Gorodа Майстрів продовжують дарити свято Краси та Творчості мешканцям та гостям міста. Ще більше творів мистецтв, прикрас та авторського одягу, декорів та інтер`єрних цікавинок, ексклюзивних подарунків та приємних сувенірів буде представлено 10 вересня для усіх охочих. А також численні майстер-класи, музика, танці та інші розваги для дітей та дорослих.

Нагадаємо, що Ідея Gorodа Мастеров виникла у березні 2011 року, коли міський портал gorod.dp.ua успішно запустив проект Місто Майстрів — каталог майстрів ручної роботи Дніпропетровська та області. Метою проекту є створення єдиної бази всіх творців ручної роботи, їх просування та привернення уваги суспільства до майстрів і їх виробів.

До участі запрошуються майстри, художні школи, майстерні, магазини та салони що створюють та пропагують авторські вироби, музичні та танцювальні колективи.

Умови участі:

250 грн. – членський збір для місцевих майстрів
300 грн. — членський збір для місцевих майстрів (включно з обладнанням: стіл та стілець)
250 грн. — членський збір для майстрів з інших міст (включно з обладнанням)
400 грн. — членський збір для крамниць, салонів тощо.

Запрошуємо до проведення майстер-класів та художніх виступів.

Реєстрація учасників запитання та консультації:
тел. (056) 745-10-60, mail@artvertep.dp.ua, uls@gorod.dp.ua
для майстрів з Дніпропетровська: Уляна Сидоренко- 056-7890513
для майстрів з інших регіонів: Тимофій Хомяк-099-3876673

Світлина artvertep.com

Організатор: Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” 

Програма

24 вересня «Свято майстрів»

6:00 – 9:00 Заїзд та реєстрація фольклорних колективів та майстрів на територію Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

10:00 – 17:00 Виставка-продаж виробів майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

11:00 – 17:00 Майстер-класи з традиційних народних ремесел:

• Гончарство
• Різьба по дереву
• Вишивка
• Лялька-мотанка
• Соломоплетіння, лозоплетіння
• Ковальство…

(Базарна площа)

11:00 Обряд «Засвіти посвіт»
Виконує музичний театр «Намисто» (м. Київ)
(Базарна площа)

12:00 Представлення народних ремесел та промислів, виступи фольклорних колективів
(Базарна площа)

15:30 Нагородження учасників свята
(Базарна площа)

25 вересня фольклорне свято весільних народних звичаїв та обрядів «На городі зілля — а хаті весілля»

6:00 – 9:00 Заїзд фольклорних колективів та майстрів декоративно-прикладного мистецтва на територію Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

10:00 – 17:00 Виставка-продаж виробів майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

11:00-17:00 Майстер-класи з традиційних народних ремесел:

• Виготовлення весільних головних уборів
• Вишивка
• Соломоплетіння, Лозоплетіння
• Писанкарство
• Гончарство
• Ковальство…

(Базарна площа)

11:00-11:20 Обряд «Бгання короваю».
Виконує фольклорно-етнографічний ансамбль «Калинонька» (с. Красне Білоцерківський р-н. Київська обл.)
(Хата гребінника)

11:20-11:40 Обряд «Бгання короваю».
Виконує фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня» (с. Козацьке Бобровицький р-н. Чернігівська обл.)
(Хата гребінника)

11:40-12:20 Обряди «Виряджання молодої», «Приїзд молодого», «Перегуки сватів», «Викуп», «Зустріч зятя тещею», «Дарування».
Виконують фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» (м. Прилуки Чернігівська обл.) та фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня» (м. Гребінка Полтавська обл.)
(Хата ткача)

12: 20-12:45 Обряд «Вихід молодих з церкви», Весільний поїзд, «Батьківське благословення».
Виконує фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня» (с. Дударків Бориспільський р-н. Київська обл.)
(Церква Св.Георгія із с.Андруші, Базарна площа)

12:45-13:10 Обряд «Скривання молодої».
Виконує фольклорно-етнографічний ансамбль «Червона калина» (с. Пилиповичі Бородянський р-н. Київська обл.)
(Базарна площа)

13:10-13:30 Другий день весілля. Обряди «Одягання намітки», «Розподіл короваю».
Виконує фольклорно-етнографічний ансамбль «Серпанок» (с. Берестя Дубровицький р-н. Рівненська обл.)
(Базарна площа)

13:30-13:50 Другий день весілля. Обряд «Снідання у молодої».
Виконує фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня» (м. Гребінка Полтавська обл.)
(Базарна площа)

13:50-15.30 Виступ фольклорних колективів.
(Базарна площа)

15:30 Нагородження учасників свята.
(Базарна площа)