Також в Українському домі пройдуть авторські майстер-класи, оригінальне пісочне шоу для дітей і дорослих та майстерня з писанкарства. Окрім цього, дітлахів навчать складати дизайнерські Великодні кошики з урахуванням української традиції та з використанням традиційних та сучасних дизайнерських матеріалів.

До участі у виставці запрошуються писанкарі, вишивальниці, гончарі та інші майстри.

Під час заходу відбудеться благодійний збір коштів, продуктів та подарунків для дітей-сиріт зі шкіл-інтернатів України, відзначає прес-служба центру.

Виставка працюватиме з 11.00 до 19.00.

kiev.pravda.com.ua

У рамках програми:

• Лекції: «Котилася писаночка…», «Значення і місце писанки в сучасній оселі», «Свято Великодня в українській та єврейській культурах».
• Тематичні екскурсії: «Українська народна писанка», «На білому яйці…» з демонстрацією традиційної техніки писанкарства.
• Тематична екскурсія-конкурс «Писанка для близької людини».
• Майстер-класи з писанкарства
• Концерт «Кто кріпко на Бога уповая» від гуртів «Божичі» та «Хорея Козацька».
• 3-й етап соціального проекту «Повернення до джерел». Поїздка в Черкаську область з програмою майстер-класів з писанкарства.

Графік проведення культурно-освітніх заходів на квітень 2012 року

Увага! Обов’язковий попередній запис! за телефоном: 280-36-93; e-mail: novmuz@ukr.net

Про музейну колекцію та писанки

Національний музей українського народного декоративного мистецтва володіє унікальною збіркою традиційного народного та професійного декоративного мистецтва. Колекцію було започатковано у 1899 р. Сьогодні вона складає понад 77.000 творів від ХV ст. до наших днів. Значне місце в ній посідає колекція писанок, яка нараховує понад 5 тисяч одиниць. Це унікальні пам’ятки мистецтва, що вражають бездоганним смаком, безліччю кольорів, і філігранною технікою виконання.

Своє походження писанка бере від старовинних обрядів та свят, присвячених весняному пробудженню природи. З приходом Християнства на Україну, нова віра вбирає в себе багато давніх дайбозьких традицій, а узори на писанках, у давнину – магічні символи, перетворюються у символи Християнства. Відтак писання писанок стало невід’ємною частиною найбільшого і найурочистішого християнського свята – Великодня. Яйце – символ народження, джерело життя, саме тому стало найважливішим елементом дохристиянських вірувань нашого народу.

Проте музей дбає не лише про збереження наявних фондів, важливе місце займає популяризація українського народного декоративного мистецтва. Тому вже традиційно з початком Великого посту Національний музей українського народного декоративного мистецтва розпочинає програму «Зустрічаємо Великдень».

Взявши участь хоч в одному із запропонованих розділів програми, ви дізнаєтесь про найдавнішу в Україні колекцію писанок, значення її в сучасній оселі, про традиції святкування Великодня. На майстер-класах навчитесь мистецтву писанкарства та напишете свій великодній кошик писанок. Участь в конкурсі це – можливість створення власних узорів (за що отримаєте приз).

Відтак з багажем знань і святкових прадавніх атрибутів гідно зустрінете найбільше і найурочистіше християнське свято – Великдень.

Українські великодні писанки без перебільшення можна вважати “листами до Бога”. В архаїчних символах візерунків на яйці закладалися молитви, побажання та мрії. Довершена єдність форми, кольору і змісту нагадує про одвічну гармонію Всесвіту. З яйця, за міфологічними уявленнями українців, почався світ.

Розклад майстер-класів з виготовлення великодньої атрибутики

Майстер-клас для дорослих - 45 грн.,
для дітей, пенсіонерів та студентів – 30 грн.
(у вартість майстер-класу входить матеріали для майстер-класів, а також відвідування музейної експозиції та виставок)

Увага! Відвідування майстер-класів можливе лише за попереднім записом. 
Запис на вівторок, четвер, суботу за тел. 067-598-75-71 (п.Лариса)
На понеділок, п'ятницю за тел. 288-92-68 (Олена), 063-793-36-48 (Вікторія)

1. Трипільська символіка

З книги «Зорі Трипілля» Є. Паламарчука та І. Андрієвського.

Сторінка / Файл (1,9мб)

2. Герб Війська Запорозького

Достатньо відомий історичний козацьких герб.
Сторінка / Файл (776 кб)

3. 9 символів дощу

Графіка з книги Валерія Войтовича. Українська міфологія. Київ, 2005

Сторінка / Файл (738 кб)

4. Колядники

Перша спроба намалювати персонажів у векторі. Ці малюночки ми зокрема використовували для друку новорічних листівок.

Сторінка / Файл (1358 кб)

5. Символіка з українських писанок

Символіка з якоїсь хорошої тематичної книги про писанки... 

Сторінка / Файл (1,2 мб)

6. Великодні птахи

Це власна інтерпретація великодньої тематики на основі легенди про птахів, які принесли людям писанки.

Сторінка / Файл (821 кб)

7. Сонечка та дерево-життя з писанок

Намальовані власноруч зразки на основі малюнків з посібника Зої Сташук та Оксани Білоус «Школа писанкарства.»

Сторінка / Файл (854 кб)

Додатково як бонус

Завітайте на мою сторінку у розділ «Що дарую» і зможете знайти ще кілька корисних речей з точки зору дизайну. Зокрема, фото-текстури зі стін хати-мазанки та новий експериментальний шрифт Велес, який віддаля нагадує скоропис часів козацької доби. Можливо, з часом буду додавати нові кліпарти, тому стежте за оновленнями на bohdan.com.ua. Гарного всім настрою! :)

Збирав докупи Богдан Гдаль, «Рукотвори»

Встановлення такого своєрідного рекорду відбудеться в рамках великоднього ярмарку. Отож, на території Києво-Печерської Лаври з 21 квітня по 2 травня триватиме благодійний ярмарок «Великодній кошик». Перед Успенським собором на Соборній площі облаштоване ярмаркове містечко.

thisisukraine.org

Програма дійства (з волонтерського сайту):

1 травня:

Офіційні заходи (те, що планувалося як заходи, фінансовані владою):
12:00 — офіційне відкриття Фестивалю.
13:00 — 16:00 — виступи колективів Івано-Франківської та Львівської областей.
16:00 — 19:00 — виступи колективів Косівського району.
12:00 — 19:00 — ярмарок майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

2 травня:

• Водіння хороводів, гаївок, веснянок майстрами з різних областей України;
• виступ японського бандуриста Чарлі Сакума;
• майстер-класи з: 
  • писанкарства;
  • рогозоплетіння (на Україні залишилося близько десятка майстрів);
  • бойового гопака;
  • психологічні;
  • органічного землеробства (вирощування рослин без хімії);
  • вечори української пісні;
  • танцю;
  • забави;
  • розваги;
  • ватра тощо.

Заходи проводитимуться волонтерами — професіоналами...

3 травня:

Сходження на гору Лисина Космацька, де збереглися унікальні прадавні святилища астрономічного характеру (з сонячним годинником), дивовижним рослинним та тваринним світом.

Ну і, звичайно, ярмарок народних майстрів та умільців, гра на трембітах і рогах, екскурсійні тури протягом усього фестивалю!

Додаткова інформація:

На фестиваль, зі слів сільського голови Дмитра Пожоджука, мають з’їхатися народні колективи з Опілля, Бойківщини, Покуття та Гуцульщини. Також очікують багато народних майстрів, які пообіцяли привезти кераміку, народну іграшку, писанки та багато чого іншого.

Космач – найбільше на Гуцульщині село, що має 32 присілки, славиться насамперед своїми майстрами, яких тут три тисячі, – писанкарі, вишивальники, різьбярі, ткачі, боднарі, будівники церков, виготовлювачі дитячих іграшок.

Світлина sumno.com

1-2 травня 2010 року в селі Космач Косівського району Івано-Франківської області відбудеться Міжнародний фестиваль українського традиційного мистецтва «Великдень у Космачі». На відвідувачів чекають виступи місцевих фольклорних колективів, ярмарок виробів народних майстрів, традиційна гуцульська кухня та захоплююча вечірня ватра. Про це «Рукотворам» повідомив сільський голова села Космач Дмитро Пожоджук. 

Програма фестивалю:

1 травня 
10:00
— відкриття ярмарку народних ремесел (народні майстри з Харкова, Запоріжжя, Донецька, Чернівців, Львова, Волині)
— відкриття VI з'їзду писанкарів (візьмуться участь понад 400 майстрів села Космач, а також писанкарі з Донецька, Харкова, Запоріжжя, Львова, Вінниці, Чернівців, Луганської області). Місце проведення з'їзду: актова зала центральної школа села Космач

12:00 — відкриття фестивалю:

• Національний академічний гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія»
• Виступ місцевих чиновників
• Народний аматорський ансамбль пісні і танцю села Космач Косівського району
• Співачка Світлана Весна
• Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив села Великі Ключі Коломийського району

Також братимуть участь місцеві фольклорні колективи й ансамблі з селища Богородчани, с.Радча, с.Угринів, с.Підгороддя, села Фитькіл, села Голинь, села Топорівці, м. Долини, села Гостів, м. Яремче, м. Львів, м. Калуш, м. Червоноград.

Інші культурно-мистецькі заходи:

• У цей день в селі Космач відбудеться справжнє традиційне гуцульське весілля з вінчанням у церкві та обрядами.
• Відкриття трьох меморіальних дошок на честь: художника Григорія Смольського (намалював близько 400 картин про село Космач), етнографа Володимира Шухевича (написав 5-ти томну працю «Гуцульщина», у якій третю частину займає матеріал з Космача), письменника Бориса Антоненка-Давидовича (жив у Космачі 8 років).
• В будинку культури відкриється виставка дніпропетровського художника Станіслава Брунса, який змальовує життя в гуцульських та грузинських горах.

Оріентовно о 21:00 біля річки Пістенька, що на території села Космач, організатори обіцяють запалити традиційну ватру висотою до 30 метрів.

2 травня

• Ярмарок народних ремесел
• Традиційна гуцульська кухня
• Виступ фольклорних колективів Косівського району та рок-гурту «Гуцули»

Світлина community.livejournal.com/ornament_ru/

Програма фестивалю:

1 травня 
10:00
— відкриття ярмарку народних ремесел (народні майстри з Харкова, Запоріжжя, Донецька, Чернівців, Львова, Волині)
— відкриття VI з'їзду писанкарів (візьмуться участь понад 400 майстрів села Космач, а також писанкарі з Донецька, Харкова, Запоріжжя, Львова, Вінниці, Чернівців, Луганської області). Місце проведення з'їзду: актова зала центральної школа села Космач

12:00 — відкриття фестивалю:

• Національний академічний гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія»
• Виступ місцевих чиновників
• Народний аматорський ансамбль пісні і танцю села Космач Косівського району
• Співачка Світлана Весна
• Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив села Великі Ключі Коломийського району

Також братимуть участь місцеві фольклорні колективи й ансамблі з селища Богородчани, с.Радча, с.Угринів, с.Підгороддя, села Фитькіл, села Голинь, села Топорівці, м. Долини, села Гостів, м. Яремче, м. Львів, м. Калуш, м. Червоноград.

Інші культурно-мистецькі заходи:

• У цей день в селі Космач відбудеться справжнє традиційне гуцульське весілля з вінчанням у церкві та обрядами.
• Відкриття трьох меморіальних дошок на честь: художника Григорія Смольського (намалював близько 400 картин про село Космач), етнографа Володимира Шухевича (написав 5-ти томну працю «Гуцульщина», у якій третю частину займає матеріал з Космача), письменника Бориса Антоненка-Давидовича (жив у Космачі 8 років).
• В будинку культури відкриється виставка дніпропетровського художника Станіслава Брунса, який змальовує життя в гуцульських та грузинських горах.

Оріентовно о 21:00 біля річки Пістенька, що на території села Космач, організатори обіцяють запалити традиційну ватру висотою до 30 метрів.

2 травня

• Ярмарок народних ремесел
• Традиційна гуцульська кухня
• Виступ фольклорних колективів Косівського району та рок-гурту «Гуцули»

Світлина community.livejournal.com/ornament_ru/

Журі обирало з понад 150 робіт, які загалом містили близько півтисячі писанок. Витвори учасники надіслали з 13 областей України. Зокрема з Луганщини (міст Алчевськ, Перевальськ, Лисичанськ, Сватове, Сєвєродонецьк), Волинської (Володимир-Волинський), Сумської (Конотоп, Ромни, Ямпіль), Львівської (Стрий), Донецької (Торез), Хмельницької (Хмельницький, Шепетівка), Закарпатської (Хуст), Київської (Обухів, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Васильків), Вінниці, Чернігова, Кіровограда, Миколаєва, Харкова, Хмельницького та столиці.

Окрім того, в межах підготовки до конкурсу на організованих Музеєм майстер-класах розписувати писанки навчилися близько тисячі киян.

Стадниченко Ганна (Центр народних ремесел для дітей та юнацтва, м. Чернігів, студія художнього розпису, керівник – Стадниченко Т.П.)

А сам конкурс передбачав створення писанок, мальованок, писанкових композицій, плетених і наповнених великодніх кошиків, великодніх рушників. Найважливішою вимогою було дотримання традиційності та регіональних особливостей писанкарства.

Роботи оцінювали члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Заслужені майстри народної творчості на чолі з директором Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петром Гончаром.

Гурток «Писанкарство» Конотопської середньої школи №7 ім. Г.Гуляницького, керівник – Тарасенко Оксана

Відзнаки отримали три десятки робіт-переможців у семи номінаціях: «Великодній кошик (плетіння)», «Великодній кошик», «Великоднє деревце», «Великодня композиція», «Збереження та правдиве відтворення регіональних традицій», «Великодня витинанка», «Майбутні майстри», а це — 10 третіх, 8 других і 12 перших місць.

Переможцям подарували набори для малювання, пізнавальні книги і диски, а також рукотвори – плетені кошики, іграшки з дерева, глиняні намиста та свищики.

Церемонія нагородження переможців, 8.04.2010, НЦНК "Музей Івана Гончара". Петро Гончар вручає нагороду

Відзнаками І першого ступеня нагороджені:

1. Бортник Софія (Київський палац  дітей та юнацтва, майстерня «Лозоплетіння», керівник – Лугова З. І.)
2. Бойко Віта, Коваліцька Наталія(Вінницький державний центр естетичного виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів, керівник – Гавриленко Л.П.)
3. Моспаненко Вікторія (Фастівська школа народної майстерності, керівник – Коломієць Анастасія)
4. Чала Яна (Загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей, хворих на сколіоз №13, м. Харків, гурток «Творча студія СВІТЛЯЧОК», керівник – Ходячих С. Ю.)
5. Дармостук Ольга, Глущенко Ольга, Турукіна Наталія (Центр дитячої та юнацької творчості м. Василькова, зразкова школа писанкарства «Дивосвіт», керівник – Турукіна Л. В.)
6. Родинний центр «Як намалювати птаха...» при Печерській гімназії №75 м. Києва
7. Болдирева Василина, Супрун Інна (Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості, Зразковий художній колектив студія образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Писанка», керівник – Стороженко Т. О.)
8. Крачун Софія (Алчевська приватна школа «Гармонія», керівник – Луткова О. А.)
9. Котляров Іван (Алчевська приватна школа «Гармонія», керівник – Луткова О. А.)
10. Кісліцин Денис (Алчевська приватна школа «Гармонія», керівник – Луткова О. А.)
11. Мірошниченко Михайло (Алчевська приватна школа «Гармонія», керівник – Луткова О. А.)
12. Бульба Тарас, Руднюк Ніна, Артамонова Анастасія, Артамонова Ірина, Бабенко Юлія, Прима Оксана (ДЦЮТ Дніпровського району м. Києва, гурток «Чарівна соломинка», керівник – Павленко Р. А.)

Гран-прі — робота учениць Хмельницького палацу творчості  дітей та юнацтва Шерстинюк Богдани та Войтишиної Віти (гурток «Роксолана», керівник – Делікатна С.М., гурток «Сувенірний», керівник — Воскобойникова І.О.).

Шерстинюк Богдана, Войтишина Віта Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва (гурток «Роксолана», керівник – Делікатна С.М., гурток «Сувенірний», керівник - Воскобойникова І.О.)

Відзнаки ІІ ступеня отримали:

1. Лоскутова Анастасія (Київський палац  дітей та юнацтва, майстерня «Лозоплетіння», керівник – Лугова З. І.)
2. учні 5-го класу Середньої загальноосвітньої школи №6, м. Сєвєродонецьк, керівник – Лісюк С. А.
3. гурток «Писанкарство»  Конотопської середньої школи №7 ім. Г. Гуляницького, керівник – Тарасенко Оксана
4. Махоткіна Анастасія (Київський палац дітей та юнацтва, майстерня «Писанкарство», керівник – Сташук З. В.)
5. Печенюк Ірина (Київський палац дітей та юнацтва, майстерня «Писанкарство», керівник – Сташук З. В.)
6. Стадниченко Ганна (Центр народних ремесел для дітей та юнацтва, м. Чернігів, студія художнього розпису, керівник – Стадниченко Т. П.)
7. Матушевич Наталія (Київський палац дітей та юнацтва, майстерня «Писанкарство», керівник – Сташук З. В.)
8. Глинянчук Данило, Мельник Катерина (Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості, Зразковий художній колектив студія образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Писанка», керівник – Стороженко Т. О.)

Церемонія нагородження переможців, 8.04.2010, НЦНК "Музей Івана Гончара"

Відзнаки ІІІ ступеня отримали:

1. Бортник Антон (Київський палац дітей та юнацтва, майстерня «Лозоплетіння», керівник –  Лугова З. І.)
2. Родина Посполітак (м. Київ)
3. Конолош Тетяна, Фляшко Олеся, Ковач Наталія, Ковчар Наталія (Хустинський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді, гурток «Народні ремесла», керівник –  Пригара О. В.)
4. Лутков Ростислав (Перевальська  дитяча школа мистецтв, керівник – Луткова О. А.)
5. Алєйнік Катерина, Кузьменко Руслана, Зайченко Юрій, Богдан Катерина (Центр народних ремесел для дітей та юнацтва м. Чернігова, студія соломоплетіння, керівник –  Гачегова Н. Ф.)
6. Бай Марія, Данилюк Людмила (Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Кримського, студія «Писанки княжого граду», керівник –  Білик О. С.)
7. Боровікова Лілія (Фастівська школа народної майстерності, керівник – Павленко Н. С.)
8. Гладій Леся, Поліщук Юлія, Шамралюк Софія, Фролова Іванна, Коленчук Владислав (Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, керівники – Елеон Н.Е., Коленчук О.І.)
9. Васянович-Кобальчинська Марія (м. Київ)
10. Бігіч Крістіна (Дошкільний навчальний заклад №387, м. Київ)

Текст — Вікторія Гріго, Мирослава Вертюк
Світлини — Богдан Пошивайло

Цього року Великодній день видався надто мокрим. Освячували людей не тільки священники, а й саме небо. Та попри негоду люди поспішали до церков, ховаючи кошики під парасольками. На Мамаєвій Слободі, як і в попередні роки, на свято було ніде яблуку впасти. Прихожани ставали навколо церкви у кілька рядів. Як тільки перші отримали благословіння на розговіння, підступали інші і так з пів на п'яту ранку і до обіду.

А за кілька днів до Великодня ми завітали до Мамаєвої Слободи, щоб паску спекти і про саме свято розпитати у директора Центру народознавства «Козак Мамай» Костянтина Олійника. За його словами, якщо зараз до церкви йдуть з кошиками, то наші прадіди до церкви їхали возами і на них везли всякі наїдки:

— Раніше родина не обмежувалася двома-трьома особами, а було і по десять і п’ятнадцять людей у сім’ї: дідусь і бабуся, а інколи і прабабуся з прадідусем, батько, мати і семеро дітей – тож однією паскою не обмежувалося. Кожен господар повинен був показати, на скільки він заможний, тому пеклося по кілька солодких пасок, по кілька медових, козацьких, по кілька кислих, по кілька сирних пасок; робилися із збитого масла ягнята, пеклися самі ягнята, начинені і гречкою і мигдалем; пеклися поросята звичайні і з начинкою; кілька видів ковбас, сала як солоного так і свіжого; обов’язково була пика кабана із хроном в роті; освячувалися великі пучки зелені, салату, петрушки, вінки цибулі. І протягом тижня родина оцим усім святкувала.

Освячені страви вдома ховали у спеціальні скрині, в які б не залізла миша. Вважалося, якщо миша з’їсть щось свячене, то вона стає летючою мишею.

Особливо трепетно господині ставилися і до випікання пасок. Замішували паски, як і хліб, у спеціальних дерев'яних діжах.  Коли сходило тісто, то слідкувала за тим, щоб у хаті було тихо й панувала спокійна атмосфера. Готувалося все у доброму настрої та з чистими думками. Як печуть паски на Мамаєвій Слободі, дивіться у попередньому матеріалі, а от до магазинних пасок директор скансену категоричний:

— Це стереотипи нашого урбанізованого суспільства, що ми купуємо паски у супермаркетах, а насправді паска із супермаркету – це не паска, це просто здобна булка, яка зроблена без таїнства.

У Великодній день на Слободі можна було залізти на дзвіницю й спробувати себе у ролі справжнього дзвонаря. На Великдень, це єдиний день, коли кожен бажаючий може залізти на дзвіницю і побамкати у дзвони, — розповідає Костянтин Олійник:

— Це дуже гарна традиція, оскільки дзвін вважається голосом самого Господа Бога. Із дзвоном пов’язано багато різних традицій. Дзвонили, коли бачили ворогів, дзвонили у благовіст, коли була якась радісна подія. Вчені кажуть, що наше вухо не ловить всього спектру дзвону, а він же навіть руйнує оболонку вірусів.

Окрім того, у Великодню ніч недалеко біля церкви розпалювали вогнище. У жида-гендляра напередодні свята навмисне цупили тин або діжку і вкидали у вогонь, який мав очистити людей.

На Паску є багато традицій, пов’язаних з відьомством. І хоча зараз важко повірити у розпатланих жінок, які літають у ступі, проте з часом все міняється, так само і відьми:

— Люди, яких ми зараз називаємо екстрасенсами, раніше звалися відунками, віщунками, ворожками. Відьми намагалися набратися сили, вхопивши священника за рясу, як той тільки вийшов із церкви. Перша відьма повинна була прийти і взятися за клямку церковних дверей, вкрасти недопалки свічок, які ставили у церкві, поцупити святу воду, яка окроплювалася священником. Відьми знали, що у день Великодня відкриваються небеса і Господь Бог сходить на землю, і янголи святкують разом з нами.

Це найсвятіше свято, яке може бути для нас.

Для парубків це також була гарна пора, — сміється у вуса натхненник Слободи. — Коли дівка відмовляла парубку навіть наблизитися до себе, то в даний момент козак, який любив дівчину, міг сміло підійти до неї сказати «Христос Воскрес» і три рази поцілуватися. Жодна дівчина не могла йому в цьому відмовити. І це давало можливість хлопцю та дівчині, якщо вони відчували якесь споріднення душ, по-іншому поглянути на свої стосунки.

Розмовляла Катерина Качур
Світлини Богдана Гдаля