Вечорниці, досвітки, молодіжні складки на Наддніпрянщині були традиційними для кінця листопада, початку грудня. Всі ці парубочо-дівочі гуляння були приурочені до однієї мети – майбутнього щасливого шлюбу. Особливо помічними у цьому вважались свята Святої Катерини – 7 грудня та Святого Андрея (Андрія, Святого Андрія Первозваного апостола) – 13 грудня.

Наші прабабусі, коли були ще дівками, сподіваючись на щасливе заміжжя, ворожили на долю. Саме на Святої Катерини зрізали кілька вишневих галузок (гілочок), ставили їх у воду в хаті на покутті перед образами, якщо ж до Нового року (Святої Маланки) 31 грудня (за старим стилем) або 13 січня (за новим) вишні зацвітали, то це означало, що дівчина незабаром вийде заміж.

Тож спробуйте й ви зламати на «Мамаєвій Слободі» гілочку вишні, нагодувати собаку спеченими в печі української хати чарівними балабушками, закликати долю, почути, як кукурікає півень, або ж пограти у веселу гру, скуштувати «Калиту», поїздити на коцюбі, змастити дівок сажею або медом, потанцювати запальні танці під супровід троїстих музик саме так, як це робили наші прадіди.

Початок вечорниць як 7, так і 13 грудня о 19-00.

Дресс код заходу — вишиванка.

Докладніше на mamajeva-sloboda.ua

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» хоче, аби до народних традицій долучалось якомога ширше коло молодих людей, адже наші прабабусі та прадіди на вечорницях вибирали собі пару. Парубки залицялись до дівчат, всі співали пісень, танцювали, розповідали різні небилиці, жартували. Отже вечорниці — це зібрання, де молоді люди проходили своєрідний пробний шлюб, цебто перевірка придатності пар до подружнього життя.

Більше на mamajeva-sloboda.ua

«Раніше, саме з Покрови починалися у селах в Україні вечорниці, які тривали до
Великодня – то ж давайте відновлювати разом забуті традиції!» — наголошують організатори.

PoliКарп
Репертуар гурту PoliКарп, в основному, складається з народної музики Гуцульщини
та Житомирського Полісся, але у власній, сучасній інтерпретації. Свою музику гурт
визначає як етно-арт-рок і шукає ідей не лише у фольклорі – рокові, джазові інші
сучасні ритми дозволяють створювати небанальну та яскраву музику.

ДримбаДаДзиґа
ДримбаДаДзиґа — це осучаснене та вдосконалене колективне бачення української
пісенної спадщини під мотиви етно-року. Різність музичних смаків наштовхує
учасників групи створювати новий саунд. Завдяки вдалому поєднанню
протилежностей музика цього гурту набула справжньої самобутності.

Qamo Грядеши
Перші учасниці гурту — дві професійні вокалістки і фольклористки Евгенія і Світлана.
З самого дитинства співали в дитячому фольклорному колективі “Яворина”, пізніше
продовжили навчання в фольклорному ансамблі “Кралиця”.
Основу репертуару гурту складають пісні записані у фольклорних експедиціях, але
з авторським аранжуванням. «Qamo Грядеши» — сучасний етно-колектив, який на
якісному рівні відроджує українські традиції з їхніх автентичних джерел.

Резервування столиків за тел.: +380 (44) 360 95 94.

Стежте за новинами у vkontakte та facebook.

Програма:

14:00–21:00 Діє інсталяція в холі Центру культури та мистецтв КНЕУ (ЦКМ): фотопрезентація, виставка старожитностей (одягу та рушників).

15:30–16:30 Майстер-клас з ткацтва на верстаті в холі ЦКМ.

16:30 –17:45 В концертній залі:

• Виступ гурту «Хорея козацька» з Тарасом Компаніченком.
• Прем’єра фільму «Весілля…» (документальна стрічка, знята під час реконструкції учасниками СТК «Скіфи» та їхніми друзями весілля за матеріалами дослідження Звенигородщини (батьківщина Т.Г.Шевченка) Агатангелом Кримським на початку ХХ ст).
• Коментар фільму етнографом, та відповіді на запитання.
• Виступ фольклорного гурту «Гуляйгород».

18:00 Вечорниці в холі 2 корпусу КНЕУ разом з гуртом «Хорея козацька» з Тарасом Компаніченком та гуртом «Гуляйгород»:

• Традиційні та стародавні українські танці.
• Ігри, бешкет та різні витівки.
• Вареники та інші пригощання.
• Кусання Калити.

Довідки: waldemar_k4{равлик}meta.ua

Світлина Володимира Клюзка

Початок вечорниць як 7 так і 13 грудня о 19-00.

Панянки наші ясноокі! Щиро по-козацьки, повідомляємо тим із Вас, хто палко бажає 7 грудня, в день Святої Великомучениці Катерини — в день «дівочої долі», знайти собі пару, що Вам дійсно варто зібратись гуртом на «Мамаєвій Слободі», аби погадати на долю (нареченого). Для цього Ви, дівчата, обов`язково маєте взяти із собою по маленькій жменці якихось круп. Це може бути гречка, пшоно, ячка, перловка, себто що в кого є…

Перед початком вечорниць, тобто після 19-00, в «Шинку – коса над чаркою» почнуться молодіжні складки. Отож, всю ту крупу, яку Ви принесли, при Вас буде зсипано до горшка, залито водою та поставлено в піч варитись. Парубкам в цей час відводиться роль підносити та підкидувати до печі дрова.

Після того, як каша звариться, а з усього видно, що це буде каша під назвою «Тетеря», кожній дівчині, яка взяла участь у молодіжних складках, буде видано горнятко і рушничок. Панночка зможе набрати в нього щойно звареної каші. З цією кашею, обгорнутою рушничком, потрібно буде бігти в якийсь далекий куток «Мамаєвої Слободи», аби закликати долю… (Інформація про те, як робили це наші прабабусі наведена нижче).

Потім, після гадань, Ви зможете повернутись з цією кашею до «Шинку – коса над чаркою», де парубоцтво із «Братства козацького бойового звичаю «Спас» під супровід троїстих музик «шкварить гоцака» (танцює), взяти у шинкарки дерев`яну ложку, облюбувати собі когось із парубків та пригостити його отією чарівною кашею…

Вдосталь натанцювавшись та скуштувавши хмільного вишняку, все товариство має піти на якусь із садиб козацького селища «Мамаєва Слобода» та у вишневому садку зламати собі по три вишневі гілочки й побажати, щоб вони розквітли до свята Маланки – 13 січня.

Дресс код заходу — вишиванка.

Ворожіння

Наші прабабусі, коли були ще дівками, сподіваючись на щасливе заміжжя, ворожили на долю. Саме на Святої Катерини зрізали кілька вишневих галузок (гілочок), ставили їх у воду в хаті на покутті перед образами, якщо ж до Нового року (Святої Маланки) 31 грудня (за старим стилем) або 13 січня (за новим) вишні зацвітали, то це означало, що дівчина незабаром вийде заміж.

Парубоцтво теж не відставало від дівок, ламали вишневі гілки та ставили їх у глечику до Різдва. Якщо ж вишнева гілка розвивалась але не зацвітала, то ця ознака свідчила, що наречений або наречена будуть скромними, нічим не примітними. Чия ж гілка всихала, тому судилась погана пара: ледача, сварлива й негарна.

На Катерину дівчата варили в горщику кашу, зазвичай, або ж пшоняну або гречану. Опівночі виносили горщик на подвір`я, попередньо обгорнувши рушником, ставили на тин та голосно гукали: «Доле, доле, ходи до нас вечеряти!». Якщо ж на цей палкий дівочий заклик хтось або щось подавало голос у відповідь (гавкав собака, кукурікав півень,щось грюкало або ж хтось далеко співав пісню), то це означало, що «Доля» почула запрошення й усіляко сприятиме дівчині в пошуках нареченого. Якщо ж на вулиці було тихо і ніщо не гавкало і навіть не грюкало, то дівоче серце боязко стискалось від страху залишитись цього року неодруженою. На Святого Андрія дівчата ворожили майже цілу ніч, покладаючись на його пораду, щодо вдалого заміжжя.

Більше про ворожіння на Катерини та Андрія на mamajeva-sloboda.ua

Традиційно  ”Колодія” або ”Колодку” в  Україні справляли цілий тиждень.  У понеділок на Масляному тижні  сходилися жінки до корчми або  до когось у хату і справляли народження Колодія. Клали на стіл сповите в полотно поліно, прикрашали його різнокольоровими стрічками й сухими квітами. Випивали за його здоров’я та співали родильних пісень. У вівторок Колодія хрестили, приспівуючи: ” Щоб такий був багатий, як кожух волохатий”. У середу справляли ”поскребини”, або ”Зноби-баби”. У четвер Колодій помирав. У п’ятницю його ховали, а в суботу — оплакували. Жінки голосили за ним, побивались, що не буде з ким ”волочити колодку”. До того приспівували:

Ой, колодка, колодка,
Ой  яка ж ти солодка.
Цілий рочок треба ждати,
Щоб на тобі погуляти!

Колодки в’язали парубкам та дівчатам на знак покарання за те, що не одружилися, а  також батькам, що вчасно не оженили  сина чи не віддали заміж дочку.

У програмі вечорниць – колодчані обрядодійства; в’язання, волочіння, чіпляння колодки; майстер-класи з виготовлення колодки; гостини з сирними варениками, узваром та наливкою; колодчані пісні,  музики й танці; стрітенські забави; спалювання зими; народні майстри; церемонії прощення.

На  забаві гратимуть  «Люди добрі» зі Львова

ВХІД  – 60 грн (у  вартість квитка  входить частування  наливкою та полтавськими  сирними варениками  з узваром)

22 грудня святкуємо Ганни, перемогу добра над злом, дня над ніччю, народження сонця,… Словом, причин багато, аби зібратися та в смак розважитися. Від 22 грудня дні починають поступово довшати, а ночі коротшати. Наші предки вбачали в цьому перемогу добра над злом. Також вважали, що цього дня народжувалося Сонце або Коляда і говорили «Сонце на літо, зима на морози». 22 грудня – свято зачаття Святої Анни. Тільки після нього починали підготовку до Різдва. Ми теж будемо чепурити свої хати, мазати печі, готувати домашні ковбаси та згадувати колядки. Тому це буде остання перед Різдвом вечірка. Наступна зустріч відбудеться після 7 січня. Отже, зустрінемося востаннє в цьому році.

Програма:
18:00 – майстер-класи з народних ремесел
18:30 – фільм «Старі люди» (реж. В. Васянович)
18:50 – кобзар Михайло Коваль (Черкаська обл., с. Великий Хутір)
19:45 – школа танців від гурту «Буття»
20:45 – гурт «Очеретяний кіт» (м. Вінниця)
22:00 – етно-дискотека

Очеретяний  кіт

Заснований у 1995 році. Назва походить від однойменної  тварини, яка живе при болоті в  очереті, де є все, що їй потрібно для  існування, вміє плавати. Учасники гурту дуже люблять мандрувати, але принципово хочуть жити у рідній Вінниці, де можуть спокійно займатись творчими експериментами.
http://community.livejournal.com/ocheret_kit 

Валентин  Васянович – український  кінорежисер, автор неігрових фільмів «Старі люди» (2002), «Проти сонця» (2004), «Лінія» (2006). Лауреат численних призів (в тому числі на МКФ у Клермон-Феррані) за фільм «Проти сонця». Навчався у майстер-школі Анджея Вайди (Варшава) на відділі ігрового кіна. Під час навчання знімає свій ігровий дебют «Подорож ідіота».

Журналістів просимо про попередню акредитацію та її обґрунтування: Culture-ns@ukr.net

Вхід – 50 грн., для студентів – 30 грн.

Святкові  знижки 25 % всім Ганнам, Аннам, Аням, Анничкам, Ганнам, Ганнулькам, Гандзям…

Затійники:
Мистецьке об’єднання «Глечик»
Арт — Клуб «КИЇВ»

Зв'язок з виконавцями  проекту:
Анна  Балакир 
+380977033204
+380637038309
e-mail:culture-ns@ukr.net

Валерій Гладунець — керманич проекту
+380936395804
e-mail: etnoevolution@gmail.com

22 грудня святкуємо Ганни, перемогу добра над злом, дня над ніччю, народження сонця,… Словом, причин багато, аби зібратися та в смак розважитися. Від 22 грудня дні починають поступово довшати, а ночі коротшати. Наші предки вбачали в цьому перемогу добра над злом. Також вважали, що цього дня народжувалося Сонце або Коляда і говорили «Сонце на літо, зима на морози». 22 грудня – свято зачаття Святої Анни. Тільки після нього починали підготовку до Різдва. Ми теж будемо чепурити свої хати, мазати печі, готувати домашні ковбаси та згадувати колядки. Тому це буде остання перед Різдвом вечірка. Наступна зустріч відбудеться після 7 січня. Отже, зустрінемося востаннє в цьому році.

Програма:
18:00 – майстер-класи з народних ремесел
18:30 – фільм «Старі люди» (реж. В. Васянович)
18:50 – кобзар Михайло Коваль (Черкаська обл., с. Великий Хутір)
19:45 – школа танців від гурту «Буття»
20:45 – гурт «Очеретяний кіт» (м. Вінниця)
22:00 – етно-дискотека

Очеретяний  кіт

Заснований у 1995 році. Назва походить від однойменної  тварини, яка живе при болоті в  очереті, де є все, що їй потрібно для  існування, вміє плавати. Учасники гурту дуже люблять мандрувати, але принципово хочуть жити у рідній Вінниці, де можуть спокійно займатись творчими експериментами.
http://community.livejournal.com/ocheret_kit 

Валентин  Васянович – український  кінорежисер, автор неігрових фільмів «Старі люди» (2002), «Проти сонця» (2004), «Лінія» (2006). Лауреат численних призів (в тому числі на МКФ у Клермон-Феррані) за фільм «Проти сонця». Навчався у майстер-школі Анджея Вайди (Варшава) на відділі ігрового кіна. Під час навчання знімає свій ігровий дебют «Подорож ідіота».

Журналістів просимо про попередню акредитацію та її обґрунтування: Culture-ns@ukr.net

Вхід – 50 грн., для студентів – 30 грн.

Святкові  знижки 25 % всім Ганнам, Аннам, Аням, Анничкам, Ганнам, Ганнулькам, Гандзям…

Затійники:
Мистецьке об’єднання «Глечик»
Арт — Клуб «КИЇВ»

Зв'язок з виконавцями  проекту:
Анна  Балакир 
+380977033204
+380637038309
e-mail:culture-ns@ukr.net

Валерій Гладунець — керманич проекту
+380936395804
e-mail: etnoevolution@gmail.com

Для цього здебільшого використовують спосіб гадання балабушками — маленькими булочками. Одна з дівчат, набравши в рот води, приносить її в хату й виливає у тісто. Балабушок роблять за кількістю дівчат і кладуть на ослони парами. Кожну пару  називають «жених і наречена».

Коли балабушки розкладені, до хати впускають собаку, який зовсім не їв цього дня. Дівчина, чию балабушку собака схопить першою, раніше за всіх вийде заміж.

Потім молодь улаштовувала гру «кусання калити» та багато інших ігор, за якими гадали про свого судженого.

"Їду, їду калети кусати!"

"А я буду по зубах писати!"

"Ой, чи будеш, чи ні, а я їду на воронім коні!"

"Засмійся!"

"Не буду!"

Кожна місцина в Україні має свою форму випікання калити. Одна калита — зубчато-промениста (як на світлинах), друга — немов ружа, третя — зоря восьмипроменева. Ці символи є основними елементами майже в усіх жанрах народного мистецтва. 

Світлини Катерини Качур
Текст за матеріалами книги Валерія Войтовича «Українська міфологія» 

• різноманітні ворожіння для дівчат: щоб долю прикликати, у майбутнє заглянути;
• парубоцькі забави: дівчатам заважати гадати, обзивалки на них складати;
• обряд “кусання Калити”: а калита – то калач, маком сиплений, медом мазаний, і стереже його пан Калитинський. Хто на коні до неї доскочить, то щастя, здоров’я і багатства собі на цілий наступний рік відкусить;
• цікаві ігри: щоб хто без пари прийшов, то без пари з забави нашої не пішов;
• народні пісні від гурту автентичного співу “ДоСхідСонця”;
• українські обрядові страви: борщ, пшоняна і гречана каша, пампушки з часником, млинці, узвар, пиріжки з маком, сливами і капустою, вареники. Деяких особливих хлопців чекають пиріжок з перцем, пиріжок з горіхами і вареники з грішми;
• навчання пісень, уроки танців, танцювальна забава від етно-гурту “Родинна капела”.

То ж не баріться, щоб бува у андріївську ніч жодна дівчина вдома не сумувала і жоден парубок без забави не залишився! Особливо на Андріїв чекаємо – їх увагою і частуванням не оминемо – це ж бо їх іменини!

Початок: для дівчат – 16:00, для парубків – 17:30, для родин – 18:00.

Квитки можна придбати:

• Центральні театральні каси (пр. Свободи, 37);
• автокаса (пр. Свободи);
• в організаторів (т. (067)-370-63-20, (093)-46-88-777).

Вартість квитків: 50 грн. (в день заходу 70 грн.). У вартість входить: розважальна та танцювальна програма. Додатково оплачується: українські обрядові страви (харчування).

Одяг: просимо приходити в українських строях.

Довідка: т. (067)-370-63-20, (093)-46-88-777, hubilit@gmail.com

Організатори: Громадська організація “Підкова”, Інститут Громадського Лідерства, Майстерня мистецького простору. Захід проводиться за сприяння Львівської міської ради.

Світлина з batckivchina