Тернопільщина

За легендою, десь у 16-17 столітті після чергового нападу турків чи кримських татар у кількох селах Борщівського району на Тернопільщині були вбиті всі чоловіки. Й жінки, оплакуючи свою гірку долю, поклялися сім поколінь носити вишиті чорними нитками сорочки; їх одягали і на весілля і в свята...

Майстриня з Тернопільщини вишиває, плете з бісеру, творить авторські ляльки на основі народних. Зараз активно працює над створенням ляльок в костюмах різних регіонів України. Етнографічні образи черпає з літератури та старих фотографій.

28 серпня 2011 року о 12:00 в селі Васильківці Тернопільської області розпочнеться свято Вишиванки, з приводу закінчення жнив. У програмі: ярмарок, виставка вишиванок, спортивні змагання, конкурси, концерт.

15-16 січня 2011 року на Тернопільщині відбудеться фестиваль куті та лемківської коляди. Буде представлена кутя за рецептами усіх районів, фольклорних колективів чи господинь, заявлених до участі у фестивалі.

18-19 вересня 2010 року в місті Борщів Тернопільської області відбудеться фестиваль борщу "Борщ'їв-2010". У рамках фестивалю чекайте на виставку-конкурс борщеваріння, де кожне село регіону представить на огляд відвідувачів власний тип борщу - близько 50 видів улюбленої страви українців.

Лялькарка з Тернопільщини. У 2008 році вперше побачила мотанку, яка її дуже захопила. Опанувавши лялькотворення, почала мотати імениті ляльки, присвячені княгині Ользі, Лесі Українці, жіночим образам Тараса Шевченка тощо.

З 1 по 18 квітня 2010 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва триватиме виставка «Борщівська сорочка з колекції Віри Матковської». В експозиції виставки представлено чоловічі та жіночі сорочки, що носилися в будень і на свята, рушники, верети кінця ХІХ–ХХ ст.

Відомий вишивальник, родом з Тернопільщини. Володіє великою кількістю вишивальних технік, якими прикрашає сорочки, рушники, серветки, доріжки. Окрім того, майстер має одну з найбільших колекцій узорів народної вишивки Поділля, Буковини, Гуцульщини, Бойківщини.

Художник і майстер з Тернополя. Вільний від офіційної роботи час присвячує улюбленій справі - виготовленню дряпанок (інші назви - шкрьобанки, скробанки). За допомогою гострих предметів вишкрябує і видряпує на шкарлупі яєчок трипільські і традиційні мотиви, а також експериментує з власними орнаментами.

"Звісно, ковальство має майбутнє. Але якщо починати ним займатися лише заради заробітку, то краще зразу йти в рекетери. Коваль має молитися щодня: «Боже, нехай в Україні будуть багаті та дуже багаті люди!» Черга до коваля має бути такою, як черга за Porshe."