сорочка

Житомирська майстриня вишиває лляні та бавовняні сорочки й подушки. Каже, над композицією довго не думає, в процесі роботи орнамент вимальовується самостійно. Однак не забуває вносити у загальне зображення давню символіку, яка надає сили та зміцнює здоров'я...

"Коли в західній Європі ще в 17 столітті почалася індустріалізація, то поступово мануфактурні товари витіснили рукотворні. І коли нарешті вони спохопилися, щоб щось рятувати - якусь вишивку, якісь узори - то в результаті вже нічого не було"...

За легендою, десь у 16-17 столітті після чергового нападу турків чи кримських татар у кількох селах Борщівського району на Тернопільщині були вбиті всі чоловіки. Й жінки, оплакуючи свою гірку долю, поклялися сім поколінь носити вишиті чорними нитками сорочки; їх одягали і на весілля і в свята...

5 травня в Чернівцях відбудеться День вишиванки. На Центральній площі впродовж півгодини працюватиме гіннесівська лічильна комісія. Вона повинна встановити, чи увійдуть чернівчани в історію та чи перевершать чинний рекорд України у 3 228 людей, що зібралися у вишиванках в одному місці.

З 1 по 18 квітня 2010 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва триватиме виставка «Борщівська сорочка з колекції Віри Матковської». В експозиції виставки представлено чоловічі та жіночі сорочки, що носилися в будень і на свята, рушники, верети кінця ХІХ–ХХ ст.

Відомий вишивальник, родом з Тернопільщини. Володіє великою кількістю вишивальних технік, якими прикрашає сорочки, рушники, серветки, доріжки. Окрім того, майстер має одну з найбільших колекцій узорів народної вишивки Поділля, Буковини, Гуцульщини, Бойківщини.

Майстриня вишивки з Івано-Франківщини, а також студентка, громадська діячка, депутат Городенківської районної ради, матір трьох дітей, дружина священника. І як ця жінка справляється з усім цим?! Але як каже сама майстриня, щоб вона не робила, вишиванка завжди на умі.

Ще одна учасниця тернопільського творчого об'єднання "Берегиня", до якого входять до десяти місцевих майстринь-вишивальниць. Сама ж Марія Максимів вишивальною справою займається понад 60 років, за голку й нитку взялася ще в ранньому дитинстві.

Найрукотворніші полтавчани зібралися разом 15 вересня на творчий звіт, що традиційно відбувся у Палаці "Україна" у Києві. Вони привезли зразки різних видів традиційних промислів - кераміка, різьба, соломоплетіння, вишивка, ткацтво - які характерні саме для цієї області. Та найгустіше рясніло знаменитими полтавськими сорочками, вишитих "білим по білому".

Ця майстриня є справжньою берегинею тернопільського вишиття. З 2005 року очолює однойменне творче об'єднання, до якого входять знані місцеві вишивальниці. Разом вони беруть участь у виставках та фестивалях, експериментують з вишивкою та відроджують давні орнаментальні зразки.