Хоч і не побалувала київська погода нас у ці дні ошатним білесеньким сніжком, настрій свята на «Країні Мрій Різдвяній» створювали чудесні події з префіксом «най». В перший день гурт «Воплі Відоплясова» зіграв свій найдовший концерт за всю свою 25-літню історію. Презентувавши ексклюзивну фолк-програму (різдвяні пісні «Знову зима», «Щедрик», нові твори «Талалай», «Чудовий світ» і убойні народні хіти «Ой ти, Галю», «Голубка» та інші), більше двох годин хлопці не мали змоги покинути сцену під массовий бадьорий галас шанувальників рок-коляди. Рекордна кількість колядок прозвучала від фолк-гуртів «Божичі», «Кросна»,«Рожаниця», дитячих колективів «Райгородок» та «Цвітень», які систематично відтворювалися багатотисячним різдвяним хором.

В неділю увагу гостей «Країни Мрій» причарувала прем’єра унікального театрального дійства – Різдвяного Зіркового Вертепу, який зібрав на фестивальній сцені найбільшу кількість знаних українських постатєй. Добру вістку людям сповіщали три маленькі пастушки — актор Богдан Бенюк, співак Тарас Чубай та богатир Василь Вірастюк, три царі — поет і видавець Іван Малкович, кобзар Тарас Компаніченко та художник Оля Чубай, янгол — співачка колисанок Росава. Діток лякав цар Ірод — казкар Сашко Лірник, за що був потім привселюдно і високохудожньо покараний. За основу спектаклю був узятий сценарій карпатського дитячого вертепу ХІХ-го століття під назвою «Пастушки», адаптований Іваном Малковичем. Роль ведучого та режисера-постановника вистави взяв на себе Олег Скрипка. Історичну довідку надавав Тарас Компаніченко. Костюми для героїв розробила дизайнер одягу Оксана Якушина.

В кулуарах на репетиції Василь Вірастюк розказав сам про себе анекдот. Силач стверджував, що для того, аби прийняти якесь рішення, він завжди підкидає у повітря «копійку». І коли та падає на землю до гори колесами, це означає «так». І як кажуть, слова згодом матеріалізуються. По закінченні Вертепу Василь поспішав додому та його джип був щільно заблокований двома авто. Цей факт найсильнішу людину планети абсолютно не засмутив. Він досить легко взяв і розсунув голими руками ті злощасні автівки та й поїхав собі по своїх богатирських справах. А свято продовжувалось вже в несамовитих танцювальних ритмах під супровід етно-грув-бенду «Чоботи з Бугая» та етно-диско DJ O’Skrypka. І знову засновника «Країни Мрій» вже в іпостасі діджея більше двох з половиною годин весела танцювальна юрба не відпускала зі сцени.

А ще були співи біля вогнищ, майстер-класи колядок, а на Ярмарковому майдані за ініціативи торгової марки«Bonpoint» було реконструйовано найбільшу в Україні класичну Різдвяну Шопку.

uaculture.com
Світлина mamajeva-sloboda.ua

Організатори:

• Національний музей літератури України
• Родинний центр «МАМАЇ» (с.Хотів, Київська область)

Куті вам смачної, коляди гучної,
Щасливого Різдва і на весь рік добра!

Українська традиція відзначення Різдвяних свят незмінно пов’язана з колядуванням. За звичаєм колядки виконувались для побажання добробуту, злагоди, достатку, величали господарів і славили їхніх діточок. Дорослі та малі, що приходили віншувати господарів, моделювали їхнє благополуччя на цілий рік. Щедрими дарами віддячували тих, хто приніс гарну вістку про Різдво і бажав добра, здоров’я та щастя «цьому дому й усьому роду».

Колядки – унікальне явище народної культури, що давно зруйнувало межі свого традиційного побутування, народивши всесвітньо відомі класичні твори та знайшовши свої прояви у багатьох музичних жанрах.

10 січня на РІЗДВЯНОМУ КОНЦЕРТІ у МУЗЕЇ ІВАНА ГОНЧАРА прозвучать архаїчні піснеспіви зимового циклу з Поділля, Рівненщини, Чернігівщини, Київщини, Слобожанщини, Волині від фольклорних гуртів «КРОСНА», «БОЖИЧІ», «РОКСОЛАНІЯ», «МИХАЙЛОВЕ ЧУДО», «РОЖАНИЦЯ», дитячих гуртів «БУДИМИР» і «РАЙГОРОДОК», колядки і щедрівки а cappella в класичних та сучасних обробках від молодшого складу хору хлопчиків Муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л.Ревуцького, чоловічого секстету «AD LIBITUM». Пісенна традиція XV-XVIII ст. буде представлена ансамблем стародавньої музики «ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА». Особливим супроводом концерту стане святошний різдвяний дзвін (дзвонник – Роман Захарченко).

Три приватні етнографічні колекції («КРОВЕЦЬ» www.krovets.com.ua, колекції Ігора Перевертнюка та Володимира Щибрі) представлять найкращі зразки традиційного зимового верхнього одягу для етнопоказу, що відбудеться в рамках Різдвяного концерту.

Настрій Різдвяного свята творитиме ЛЬВІВСЬКА МАЙСТЕРНЯ ШОКОЛАДУ.

Вхід – 50 грн.

Згідно Євангелія, після народження Христа першими прийшли поклонитися Йому пастухи, яким про цю подію сповістив янгол.

Ангел (янгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях: надприродня істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. Їх називають синами неба або синами Бога. У християнстві вважається, що кожна людина має свого ангела-охоронця. Існування ангелів було навіть офіційно підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986.

«Рукотвори»
Додатково:  uk.wikipedia.org

Ірина Пастернак-Ковальчук, розпис емалями (Київ):
Ми творчі люди і сказати, що якийсь рік більш вдалий чи менш вдалий... У нас завжди є та робота, яка подобається, тому і цей рік був теж хорошим. Я хочу, щоб в новому році усі інші люди знайшли позитивні моменти і налаштовувалися на краще.

Олександр Ковальчук, скульптури з металу (Київ):
Нещодавно на дні народженні я почув тост, який мені сподобався (хочте друкуйте, а хочте ні): «Душа, щоб прагнула кохання, а тіло прагнуло гріха...». Усім звичайно здоров'я, самого світлого в новому році, творчих наснаг і здобутків.

Ятка Олександра та Ірини Ковальчуків

Кожна пара сережок неповторна

Спілкування із шанувальниками

Зоя Предко, гончарство (Київ):
Побажати хотіла б, щоб люди займалися своєю справою не тільки для заробляння грошей, а й щоб це приносило задоволення душевне, бо якщо немає виходу енергії душі, то дуже важко. Якщо людина гониться за грошима, за статком, за посадою, то вона втрачає свою людяність, можливо навіть своє призначення людини, а найголовніше призначення — це бути людиною, кохати, жити в щасті. Тож чого собі бажаю, то бажаю усім й іншим. А собі нічого поганого не побажаєш...

Зоя Предко з майстром дерев'яних іграшок Іваном Приходьком

Енергетичний дзвоник

Твори Зої Предко

Поєднання кольорів

Оригінальна візитка

Леся Турукіна, писанкарство (Київщина):
Обов'язково усім бажаю здоров'я, бо без нього усе інше стає неважливим. По-друге, миру і радості в душі, тому що без цього наше життя стає сумним і невеселим...

Надія Білик, гончарство (Київщина):
В цьому році вдалося багато чого, а в новому році хочеться ще більше втілення фантазій. Кераміка — це такий матеріал, де можна безмежно творити. Бажаю, щоб кожен день приносив задоволення і творчість, наприклад можна творити настрій або затишок в сім'ї.

Олена Дзіядевич, в'язання з вовни (Київ):
Хочеться побажати всім віри в те, що все, що не йде, буде на краще. Наші терплячі, мудрі, мужні люди на це заслуговують — завжди вірити в те, що яка б не була сьогодні ситуація, для вас вона повернеться таким боком, що ви скажете, так воно повинно було бути. Я вам всім бажаю якнайшвидше дочекатися того моменту і вірити, що вища сила виведе нас на хорошу щасливу дорогу.

В'язане вовняне вбрання Олени Дзіядевич

Вадим Суліковський, дитячі іграшки з дерева (Київ):
Щоб всі були щасливі, здорові, веселі і кохали одне одного.

Вадим Суліковський за роботою

Дитячі калатала

Ірина Суліковська, лялька, вишивка (Київ):
Дуже важливо, щоб в українському домі була хоча б одна річ зроблена своїми руками, бо народне мистецтво — це душа українського народу. Наші очі на кінцях пальців, ми бачимо своїми ручками, наші предки лишили нам дуже великий скарб того, що ми вміємо все творити руками. Ця генетична пам'ять досі в нас, тож давайте її відроджувати.

Вишивка Ірини Суліковської

Майстер-клас зі створення ангелів з тканини

Перший ангелик

Жанна Россипчук, гончарство (Київ):
Я бажаю усім людям світла, радості, добра, щастя; добрих думок і щасливого блиску в очах.

Кераміка Жанни Россипчук

У творі цілий Всесвіт

Людмила Дворяківська, розпис керамічних виробів (Київ):
Щастя, добра, стабільності; щоб не росли ціни. Щоб всі гарно зустріли Різдво (дуже жаль, що Новий рік раніше від Різдва, бо Різдво набагато вище свято)... Щоб вся родина зібралася за одним столом, щоб у кожного на столі був Дідух, і щоб всі ми були щасливі й радісні.

Дзвіночки

Людмила Проценко, витинанкарство (Київ):
Доброго здоров'я, гарного настрою, любити один одного і жити для ближніх.

Людмила Проценко серед своїх паперових творінь

Витинанкові закладки для книг

Лариса Мансурова, плетіння з ниток, народний розпис (Київ):
Душевного спокою і достатку на столі. А душевний спокій означає, що всі здорові і щасливі.

Пташка з ниток. Робота Лариси Мансурової

Олександр Куций, вжиткові вироби з дерева (Київ):
Щоб всі були здорові, йшли до своєї мети через творчість. І з політикою щоб не дружили, щоб політика нам не заважала, щоб народ був самодостатнім. Щоб у кожному пробуджувалася іскра його творчості, те, що в ньому закладено від наших предків, в кожному воно є і в кожному воно повинне виходити назовні.

Марія Вовкула, ткацтво (Київщина):
Здоров'я! Як здоров'я є, то все добре.

Богуславське ткацтво

Оксана Фещак, плетіння вінків:
Отак як ми заквітчуємо свої вироби, щоб оце все поєднувалося в нашій Землі і з нашими напевне керівними органами, політиками. Тому що, насправді, саме отут живе життя, і воно має спільне тільки з духовністю, красою, дитинством.

Оксана Фещак (праворуч) демонструє святковий віночок

Наталя Стельмах, віночки з сухоцвітів та дідухи (Рівненщина):
Щоб більше молодих дівчат виходили заміж у вінках, щоб їхня доля була заквітчана і стелилася, як рушничок.

Юрій Калітієвський, гончарство (Дніпропетровщина):
Здоров'я, в першу чергу. Щоб всі мрії збувалися, щоб діти й онуки народжувалися. Щоб були щасливі, веселі і не забували хто батьків, а хто дідів.

Кераміка Дніпропетровщини

Іван Трачук, трипільська кераміка (Київ):
В цьому році було багато змін, ми почали показувати трипілля у вжиткових речах, зокрема на посуді. Не кожна людина розуміє, що таке оберіг, яким він був тоді і як цим користуватись зараз. Щоб дійти до душі людини, їй треба показати оберіг таким способом, щоб вона побачила його у своїй тарілці чи чашці, в якомусь орнаменті, і я думаю в наступному році подібні речі зроблять великі кроки до кращого.

Трипільська кераміка

Ольга Філатова, вишивка (Київ):
Здоров'я, натхнення, радості і щастя.

Неллі Клаудіо, лялька (Київ):
Здоров'я і постійного потягу до краси.

Юля Анусіна, свічки, ляльки, писанки (Київ):
Натхнення, наснаги втілювати нові проекти, вірити в свої сили. Всім великого успіху в цьому році.
Для нас цей рік був дуже вдалим, бо ми з сестрою відкрили свою власну майстерню і втілюємо її в життя — свою мрію найбільшу. Майстерня називається «Сонцечар», там ми проводимо майстер-класи з писанкарства, створення воскових свічок, лялькарства.

Воскові свічки

Галина Жук, намисто з кераміки (Тернопіль):
Здоров'я, в першу чергу, достатку, спокою, рівноваги в серці, позитивних емоцій.

Олена Попова, ткацтво (Київщина):
Добра, миру, здоров'я усім людям. Творчих успіхів, натхнення, молодості, впевненості в собі та в завтрашній день.

Валерій Даниш, живопис на склі (Київ):
Перш за все, це здоров'я, за яким треба стежити; терпіння, бо без нього витрачатимете багато зайвої енергії, яку варто спрямувати на корисніші справи. І звичайно намагатися відшукати в собі якийсь творчий хист, який, як я вважаю, допомагає нам переходити в якісь інші світи, в зовсім інші відносини. Також всім бажаю більше приділяти уваги своїм рідним, близьким, і знати, що все минає і все буде добре.

Розпис на склі

Ангелики Валерія Даниша

Олена Рущак, вироби з кукурудзи (Київ):
Добробуту, миру, злагоди; щоб були щасливі в новому році й легко вийшли з економічної кризи.

Дзвіночки з кукурудзи Олени Рущак

Світлана Вискочил, писанкарство (Київ):
Хай побільше приходять, побільше цікавляться, побільше бачать і знають наше рідне мистецтво. А ми як майстри стараємся людям більше показувати, розказувати, навчати, щоб самі також ставали майстрами. А вам (Рукотворам — авт.) наснаги витримати такий великий колектив... :-)

На головній світлині пташка Лесі та Юлі Анусіних

Записала Катерина Качур, «Рукотвори»
Світлини — Богдан Гдаль, Богдан Пошивайло, Катерина Качур  

Лише раз на рік випадає нагода відсвяткувати Різдво Христове в автентичній атмосфері українського села кінця ХІХ століття. Побувавши хоч раз на території Музею народної архітектури та побуту під час Різдвяних святок неодмінно хочеться повернутися сюди ще не один раз. Адже саме тут дійсно відчуваєш теплоту і ніжність батьківської господи та неповторний дух українського свята.

Невже Ви жодного разу не бачили як готується Різдвяний пряник «Бариня»? І ніколи не чули спів Переяславських колядників? Й не були на святковій відправі у церкві Святого Георгія, де освячують велетенського Дідуха? Та не танцювали під звуки Пилиповецьких музик на базарній площі? Тоді Вам неодмінно треба побувати на нашому святі.

Вам призначають зустріч кращі фольклорні колективи Середньої Наддніпрянщини, Ви покуштуєте обрядові страви Святої вечері, зігрієтеся пахучим узваром та запашним м’ятно-чебрецевим відваром з медом, затанцюєте українську Ойру, й прославите радість Різдва.

У програмі свята:

• Церковна служба
• Колядки та щедрівки від кращих фольклорних колективів Середньої Наддніпрянщини
• Майстер-класи з виготовлення традиційного обрядового Різдвяного печива
• Катання на санях та возі
• Народні забави
• Традиційні танці

«Христос рождається! — Славімо його!»

Телефони для довідок: (04567) 5 56 41 та 5 53 28
email: eks_buro@ukr.net

«…бо прийдуть до тебе три празники в гості…»

Глиняна макітра під кутю, глечик для узвару, солом’яний «павук», різдвяний дідух, рукотворні подарунки для дітей та листівки для рідних, а також веселі колядки від фольклорних гуртів та все для Українського Різдва на ярмарку в Музеї Гончара.

Традиція передріздвяних святкових ярмарків є досить давньою та поширеною у всьому світі. Українці здавна любили гарно ярмаркувати перед найбільшими святами в році. Годилося не лише гарно оздобити оселю, а й бути вбраним у нове та щедро обдарувати рідних.

Відчути смак давньої традиції та тепло Різдвяних свят ви зможете у мистецьких виробах, подарунках та сувенірах, зроблених вправними руками та щирою душею майстрів з різних куточків України, що будуть представлені на Різдвяному Ярмарку. Гончарі та вишивальники, різьбярі та іграшкарі, творці з соломи, ткачі, кравці, ковалі, лялькарі, малярі та витинанкарі створили речі спеціально до Різдва, що можуть стати унікальним подарунком для кожного. Особливі дари чекають на дітей — іграшки з дерева, соломи, глини, тканини, кукурудзиння, льону та паперу. Найкращі книги для дітей та дорослих будуть представлені улюбленими видавництвами: «Грані-Т», Видавництво Старого Лева, Прудкий Равлик, Свічадо та ін...

Крім того, на всіх відвідувачів чекає особлива нагода. Лише перед Різдвом в рамках святкового ярмарку Ви зможе створити подарунки власними руками. Досвідчені майстри навчатимуть всіх охочих та зможуть розкрити таємничу магію справжнього мистецького творіння руками та душею.

Особливу атмосферу свята творитиме «Львівська майстерня шоколаду».
А про давні традиції святкування Різдва, як терти мак і приготувати справжню кутю до Святвечірнього столу навчатимуть учасники етногурту «ДахаБраха» під власний супровід колядок.

Розклад майстер-класів та заходів. Участь безкоштовна!

	23 грудня (п'ятниця)
15:00-16:00	- Вирізання витинанок (Рак Світлана) - Розпис глиняних дзвоників (Наталя Дворяківська)
16:00-17:00	- Ліплення з глини (Наталя Тригубова) - Птахи з ниток (Лариса Мансурова)
17:00-18:00	- Вирізання витинанок (Людмила Проценко) - Лялька-мотанка (Віра Цимбал)
19:00-19:30	Гурт «Царина». Колядки

	24 грудня (субота)
13:00-14:00	Музична казко терапія для малят «Країна сніговія»
14:00-15:00	- Розпис глиняних дзвоників (Наталя Дворяківська) - Ляльки з кукурудзи (Олена Рущак) - Вчимо колядки разом: діти та дорослі (Ольга Карапата)
15:00-16:00 15:00-15:30 15:30-16:30	- Ангел з тканини (Ірина Суліковська) - Ліплення з глини (Наталя Тригубова) «Райгородок» та Сусанна Карпенко. Колядки Вертепні маски та різдвяні зірки: виготовлення та розпис (Іван Приходько)
16:00-17:00 16:30-17:30	- Плетіння з соломи (Ірина Білай) - Птахи з ниток (Лариса Мансурова) - Майстер-клас від знаного художника-графіка, видавця Олега Петренка-Заневського. Видавництво "Сіма". Казки Лірника Сашка та ін.
17:30-18:30	Ігри, колядки та забави для дітей. Гурт "Берегинька"
18:30-19:00	Школа традиційного народного співу. Колядки

	25 грудня (неділя)
13:00–13:45 13:45–14:15	Різдвяна презентація від письменника Сергія Пантюка Різдвяна презентація від видавництва «Веселка»
14:00-15:00 14:15–15:00	- Ляльки з кукурудзи (Олена Рущак) - Лялька-мотанка (Віра Цимбал) - Майстер-клас з виготовлення різдвяної листівки. Видавництво «Братське»
15:00-16:00	- Ангел з тканини (Ірина Суліковська) - Вирізання витинанок (Світлана Рак) - Презентація книги «Від Романа до Йордана»
16:00-17:00 16:00–16:30 16:30-17:30	- Вирізання витинанок (Людмила Проценко) - Плетіння з соломи (Білай Ірина) - Гурт «Рожаниця». Колядки - Презентація проекту «Майстер-клас із зимового анімаційного мультика»
17:30-18:00	Гурт «Роксоланія». Колядки
18:00-18:30	Гурт «Кросна». Колядки
18:30-19:30	Гурт «ДахаБраха»: - Тертя куті - Приготування куті - Колядки - Розповіді про Різдво

Зроби собі та своїм рідним справжній подарунок!
Відвідай Різдвяний Ярмарок!

Де:
7 січня — Музей народної архітектури і побуту (Львів, вул. Чернеча Гора,1),
8 січня — центральна частина міста (Львів, пл. Ринок, проспект Свободи, пл. Святого Юра)

Фестиваль відроджує традицію виготовлення великих різдвяних звізд (1,5- 2 м), які є головним символом Різдва. 7 січня у музеї можна стати учасником вертепних дійств, долучитись до гурту колядників, посмакувати пухкими пампушками та духмяним узваром.
8 січня відбуватиметься святкова хода звіздарів, колядників, учасників вертепного дійства вулицями старого міста.

7-9 січня 2012 — V Міське Свято Пампуха

Де: Львів, пл. Ринок, 1

Протягом Свята на Вас чекають:
«Конкурс за звання «Кращий вертеп 2012»»
Виступи найкращих вертепів Галичини.
Вертепні сценки, які хоча й міняються з часом, у своїй суті передають містерію Різдва та залишаються одними з найкращих оздоб найвеличнішого християнського Свята. Протягом трьох днів Свята Пампуха кожен зможе побачити декілька різдвяних вистав та обрати найкращу для себе.
«Конкурс господинь»
До участі у цьому конкурсі запрошуються усі господині, що мають «фірмовий» рецепт Різдвяного пампушка. З давніх-давен випікання різдвяного смаколика мало містичний характер та вимагало неабиякої майстерності. На Святі Пампуха Ви зможете усією родиною долучитися до випікання Пампушка простонеба та проявити усі свої кулінарні здібності.
«Конкурс пампухоїдів»
Цікаве дійство, в якому беруть участь люди, які полюбляють поласувати різдвяними пампушками.
У кожен день Свята на головній сцені відбуватимуться відбіркові тури серед претендентів на звання «Пампухоїд 2012» , а в останній день буде обрано переможця!

7-29 січня 2012 — XIII Різдвяний Фестиваль «Велика Коляда»

Де: Храм Пресвятої Євхаристії (Львів, пл. Музейна, 3)

Впродовж багатьох років у храмі Пресвятої Євхаристії традиційно проводиться різдвяний фестиваль «Велика Коляда». Мета фестивалю – пізнання та популяризація різдвяних традицій усіх куточків України. Цьогорічний фестиваль заохочує учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів Гуцульщини.

Програма:

• З 7 по 28 січня 2012 – сольні виступи. В понеділок-п’ятницю о 19.00, в суботу о 15.00 окрім 18 січня в день святкування Надвечiр’я Богоявлення ГНІХ (Щедрий Вечір).
• Неділя, 15 січня 2012, 16.00 – гала-концерт вокально-інструментальних, інструментальних ансамблів та фольклорних колективів;
• Неділя, 22 січня 2012, 16.00 – гала-концерт дитячих та юнацьких колективів;
• Неділя, 29 січня 2012, 17.00 – заключний гала-концерт фестивалю.

Програма «Країни Мрій»:

7 січня (субота) — перший день «Країни Мрій»:

• 10:00 – початок народних гулянь:
• Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• Ярмарок майстрів
• Різдвяні розваги для дітей та дорослих
• Майстер-класи від народних майстрів
• Співи біля вогнищ
• Катання на санчатах
• 17:00 — Відкриття фестивалю «Країна Мрій Різдвяна»
• Різдвяна Шопка
• 18:00 – Різдвяний вертеп
• 19:00 – виступ колективу «Божичі»
• 20:00 – виступ гурту «ВВ»

8 січня (неділя) — продовження «Країни Мрій»:

• 10:00 — початок народних гулянь:
• Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• Ярмарок майстрів
• Різдвяні розваги для дітей та дорослих
• Майстер класи від народних майстрів
• Співи біля вогнищ
• Катання на санчатах
• Різдвяна Шопка
• 18:00 – дитячий Різдвяний вертеп
• 19:00 – виступ колективу «Божичі»
• 20:00 – Dj O’Skrypka

13 січня (четвер) – старий Новий рік, Маланка.

• 18:00 – Усі, хто заздалегідь забронював традиційну українську хату або ж місця за столиком у «Шинку — коса над чаркою», матимуть гарну нагоду провести Старий Новий Рік в родинному колі в атмосфері середньовічної Наддніпрянської України, тобто послухати справжнісіньких щедрівників, які, співаючи, щиросердно побажають щастя, радості та достатку господарям та гостям. Будуть відтворені стародавні обряди «Маланки» та «Кози».
• 19:00 – на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» народні гуляння.

14 січня (п’ятниця) – Василя

• 10:00 – ярмарок народних майстрів;
• 11:00 — куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• Різдвяні розваги для дітей та дорослих
• Майстер-класи від народних майстрів
• Співи біля вогнищ
• Катання на санчатах
• 12:30 — Майстер-клас із засівання, колядок та щедрівок
• 13:00 – різдвяна казка від знаного на всій вкраїні казкаря — Сашка Лірника.
• 14:00 – обряд «Кози» та відтворення сакрального дійства «Щедрування» та «Засівання» за участю фольклорних колективів.
• 16:00 — Усі, хто не полінувався, заздалегідь забронював одну із традиційних українських хат або ж місця за столиком у «Шинку — коса над чаркою», матимуть гарну нагоду провести Старий Новий Рік в родинному колі в атмосфері середньовічної Наддніпрянської України, тобто послухати справжнісіньких щедрівників, які, співаючи, щиросердно побажають щастя, радості та достатку господарям та гостям.
  Будуть відтворені стародавні обряди «Маланки» та «Кози».

19 січня (середа) – Водохреща (Ордань)

• 09:00 – 10:30 – в козацькій церкві церкві «Покрова Пресвятої Богородиці» відбудеться Святкова Літургія.
• 10:00 – ярмарок народних майстрів
• 11:00 — Куштування козацького куліша та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• 12:30 – народні гуляння:
• усі бажаючі пірнути (шубовснути) в ополонку озера Красавиця, з якого бере початок річка Либідь збираються на березі. Настоятель козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці освячує воду в ополонці та благословляє всіх, хто бажає зануритись в крижану воду. В цей час лунають постріли з козацьких гармат та мушкетів – козаки символічно розстрілюють «нечисту силу», яка в цей час намагається «вистрибнути» з освяченої води. Люди весело та гамірно стрибають у воду, лунають козацькі литаври. Козаки оголошують, що всі, хто прийняв купель в крижаній Хрещенській воді, тепер мають право позмагатись за «Орданський Орден» (вирізаний з криги хрест). Козацький Осавул ділить усіх присутніх на дві лави й роз`яснює правила дружньої сутички. Переможці отримують в нагороду символічний «Орданський Орден» та могорич (відро дулівки) від сторони, яка отримала поразку.
• 16:00 – продовження народних гуляннь. Виконання колядок фольклорними колективами. На берег озера виноситься дідух, де потім відбувається веселе його спалення.

Більше інформації на сайті «Мамаєвої слободи»: http://mamajeva-sloboda.ua/news.php?id=535

(14.11 – 18.12, окрім 23 – 27 листопада)

Дата	Майстер-клас	Майстри
П’ятниця 18:00 – 19:30 Субота 11:00 – 12:30	Вивчення традиційних колядок, щедрівок, засівалок, дитячих віншівок	Ольга Карапата (етномузиколог, учасниця фольклорного гурту «Божичі»)
Середа 15:00 – 17:00	Різдвяні зірки та народні маски (виготовлення та розпис)	Іван Приходько (Заслужений майстер народної творчості України)
Вівторок 17:30 – 19:00	Народна витинанка	Людмила Проценко (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Вівторок 16:00 – 17:30	Традиційний пряник (випікання та розпис)	Леоніда Прончук
Вівторок (15.11, 22.11, 29.11) 14:00 – 15:30 15:30 – 17:00 Четвер (17.11, 15.12) 15:30 - 17:00 П’ятниця (09.12) 16:00 – 17:30	Соломоплетіння (янголи, різдвяні «павуки», коники, зірочки, дідухи)	Ірина Білай (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Вівторок 17:30 – 19:00 Субота 16:30 – 18:00	Соломоплетіння (янголи, різдвяні «павуки», коники, зірочки, дідухи)	Раїса Павленко (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Субота 13:00 – 15:00	Традиційний розпис на склі	Світлана Рак (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Субота (11 грудня, 12:00 – 17:00) Неділя (12 грудня, 12:00 – 17:00)	Створення дитячого анімаційного зимового мультика	Степан Коваль (український режисер, художник-мультиплікатор)

Участь у майстер-класах відбувається лише за попереднім записом (288-92-68; 288-54-19)

Вартість: 35 грн. – для дітей, студентів; 50 грн. – для дорослих.

Усі майстер-класи відбуваються у приміщенні Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»
за адресою вул.Івана Мазепи, 29 (м.Арсенальна, тр.38, авт.24)