Брунс Станіслав Карлович народився в Пермській області Російської Федерації 1946 року. Трудова діяльність автослюсаря, поєднана із образотворчим мистецтвом з юнацьких літ. Відвідував художню студію. Перші роботи написав у розквіті літ. У 2008 році – перша виставка серії робіт, присвячена культурі України та Грузії. Закоханий у красу українського села та його звичаї, Станіслав Карлович продовжує працювати у напрямках наївного малярства, езотерики та реалізму.

Кияни та гості міста вже облюбували писанковий сквер як місце для відпочинку, де можна зробити фото на згадку.

Прикрашатимуть писанки сквер у столиці до середини травня.

Нагадаємо, за планом фестивалю гігантські заготовки для писанок (на зразок київської) мають розмалювати всі регіони України і на День Незалежності привезти до Києва. В рамках Всеукраїнського «Параду вишиванок», що відбудеться у столиці за маршрутом Європейська площа — м. Арсенальна — Співоче поле, представники всіх областей України зі своєю презентацією, танцювальним колективом, духовим оркестром, символікою міста везтимуть на возах гігантські писанки. По закінченню ходи на виставковій площі Співочого поля з-поміж іншого відбудеться розміщення величезних диво-писанок та визначення найкращого міста-учасника параду.

Катерина Качур, Богдан Гдаль (фото), «Рукотвори»

У столиці сквер І. Франка вмістив у собі велику кількість пасхальних символів і вже майже готовий до презентації Великодніх дерев. На стадії завершення перебуває композиція «Великодній кошик», що також зафіксується у книзі рекордів України. Вже готова київська диво-писанка (тримаючи інтригу її презентуватимуть столичним мешканцям у свято Воскресіння).

Дерева скверу вже тримають на собі більше 20 тис. писанок та крашанок, які увесь цей час розвішує оргкомітет із волонтерами. Чекають на відвідувачів і дві диво-альтанки з роботами київських школярів. Також можна буде побачити експозицію унікальних дитячих робіт у закритому приміщені.

За словами організаторів, 15 квітня о 14.00 біля Київдержадміністрації Олександр Попов разом з Ігорем Добруцьким та Олегом Скрипкою презентуватимуть киянам диво-писанку з київським розписом розмірами 3 на 4 метри. Після чого писанку повезуть на возі, запряженому кіньми, через вулицю Хрещатик до скверу І. Франка, де вона й експонуватиметься протягом місяця.

Також на Великдень о 15.00 запланований святковий концерт за участю відомих народних колективів та співаків: Олега Скрипки, Ольги Сумської та Анджеліки Рудницької. Будуть нагороджені переможці Всеукраїнського фестивалю писанок та пройде фіксування рекордів України.

Нагадаємо, фестиваль відбувається в рамках Параду вишиванок 2012, що планується на День Незалежності у Києві. Участь у святковій ході візьмуть майже всі регіони країни, що презентуватимуть на святі свою диво-писанку. Організатор дійства – Ігор Добруцький (почесний голова “Столичних ініціатив).

parad-vyshyvanok.com.ua

Цього року позмагатися у майстерності писанкарства до Києва приїхали майже 50 юних писанкарів з 20 областей. Кіровоградщину на цьому святі представляли вихованці Зразкового художнього колективу, студії образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Писанка» Кіровоградського обласного ЦДЮТ, керівник Тетяна Стороженко.

"Та, що Всесвіт береже"

Переможців конкурсу у двох номінаціях: «Особиста першість» та «Краща композиція» визначало високопрофесійне журі, до складу якого увійшли знані мистецтвознавці, члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України та діячі культури. Голова журі Галина Безкоровайна, науковий співробітник Національного музею українського народного декоративного мистецтва, відмітила, що при визначенні кращих робіт брались до уваги професійність виконання, кольорова гама і повнота розкриття теми конкурсу. Цьогоріч – це образ Богині Берегині.

У номінації «Краща композиція» команди презентували заздалегідь підготовані композиції з писанок, які розкривають значення символу Богині Берегині – охоронниці всього живого на землі. Найбільше захоплення журі і учасників конкурсу викликала робота «Та що всесвіт береже», виконана вихованцями студії «Писанка», яка об’єднала писанкові образи Берегинь з усієї України.

Члени журі відмітили високу художню довершеність і оригінальність кіровоградської Берегині. Саме вона і посіла перше місце конкурсу.

За умовами особистої першості конкурсанти мали за три години намалювати дві писанки – одну канонічну з символом Берегині свого краю, а другу авторську, з використанням того ж символу.

«Моя писанка називається «Жучки», – говорить Владислав Нагорний, учасник конкурсу від Кіровоградщини, – Берегиня на ній зображена досить символічно, і схожа на жучка. Кольори для неї використав традиційні – нашого краю – чорний, червоний і жовтий. Авторську писанку я створив у трипільському стилі, адже саме на території Кіровоградщини було знайдено перші згадки про трипільську цивілізацію. Кольори для неї підібрав близькі до натуральних барвників того часу – оранжевий, червоний і коричневий.»

Завдяки своїй майстерності й оригінальному композиційному рішенню авторської писанки Владислав зумів посісти третє місце у «Особистій першості», залишивши позаду сильних суперників з Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської, Луганської, Чернігівської та інших областей.

Тетяна Стороженко, gre4ka.com.ua

За словами Крафта, його пасхальна колекція спочатку складалася всього з 18 декоративних пластикових яєць, ними він у 1965 році й прикрасив вперше яблуню на своєму подвір'ї. Але так як яблуня стрімко росла і треба було її на рівних прикрашати, то довелося щороку на Великдень поповнювати колекцію новими яйцями, у виготовленні яких брала участь вся сім'я німця.

У 2011 році в колекції Крафта було вже 9800 штук яєць, і тоді він заявляв, що поки не збирається зупинятися на досягнутому. Однак коли цього разу сім'я приготувала ще 200 штук яєць, тепер він іншої думки.

«У мене вже немає місця для їх зберігання. Якщо так піде далі, я буду змушений спати з яйцями», — заявив літній німець.

Чи збирається Фолькер Крафт подати заявку на реєстрацію рекорду колекції великодніх яєць, не уточнюється.

В католицьких країнах Великдень цього року святкується 8 квітня.

За матеріалами life.pravda.com.ua
Світлини Jens Meyer / AP, hungeree.com

Батьки Люби Перчишин виїхали до Сполучених Штатів на початку ХХ-го сторіччя, і все своє життя жінка прожила далеко від України. Вона каже – їй подобається бути українкою. Окрім писанкарства, пані Люба опанувала народні танці та співи, і навчила їх власних дітей.

Як у вправних руках американки з українським корінням народжуються сонце, квіти та візерунки на писанках, що мають нести добро та злагоду до осель, можна побачити на відео на сайті YouTube.

life.pravda.com.ua

Христина Гевко народилася у місті Золочів на Львівщині. Писанкарство, якому її навчила мама, ще змалку стало сімейною традицією та переросло в постійне захоплення, можливість висловлюватися оригінально і творчо.

За роки навчання Христини у Києво-Могилянській академії писанкарство стало для неї не лише художнім самовираженням, але й символом її національної самоідентифікації та містком до древніх традицій наших предків. Це надихнуло Христину Гевко на проведення численних приватних та публічних майстер-класів, зокрема в Києво-Могилянській академії та Золочівському економічному ліцеї і, зрештою, на персональну виставку робіт.

Виставка, яка відкривається до Великодніх свят у Музеї Івана Гончара, розкриває творчі таємниці молодої писанкарки. Відвідувачі зможуть побачити один із аспектів життя наших далеких пращурів і, водночас, познайомитися з проявами нового бачення цього прадавнього мистецтва. Адже писанка не лише музейний артефакт, але й необхідний і доступний кожному українцеві шматочок нашої культури. Зрештою, писанкарство цікаве, неординарне й захоплююче заняття, в якому кожен віднайде щось своє, оригінальне і створить абсолютно нове й самобутнє.

Вхід на відкриття виставки вільний!

Виставка діятиме з 10 по 29 квітня 2012 року щодня,
крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30.

ВХІД У МУЗЕЙ
для дорослих — 15 грн., для дітей та пенсіонерів — 3 грн.

Метою фестивалю є збереження та розвиток лемківського писанкарства народними майстрами, які з покоління в покоління переносять закодоване письмо на добро і щастя, залучають широкі верстви молоді та дітей до вивчення прадавніх звичаїв українського народу.

До участі у фестивалі запрошуються писанкарі з України та з-за кордону.

Програма

30 березня — прибуття учасників фестивалю.

31 березня — відкриття IV Міжнародного фестивалю «ЛЕМКІВСЬКА ПИСАНКА»

9.00-10.00 — реєстрація учасників фестивалю
10.00-11.00 — відкриття фестивалю. Вітальне слово авторів проекту:

• голова Фундації дослідження Лемківщини Петро ГАНДЯК
• голова ВУТЛ Олександр ВЕНГРИНОВИЧ
• голова Львівського обласної організації
• Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Степан МАЙКОВИЧ
• директор Дитячої школи народних мистецтв Галина ВИХОВАНСЬКА
• Виступ фольклорних колективів

11.00-13.30 — Майстер-класи з писанкарства за участю майстрів лемківської писанки. Куратори Марія ЯНКО, Соломія СЕНЧИК, Софія КАНАС, Ольга БАРНА
14.00-15.00 — перерва на каву
15.00-17.00 — Круглий стіл на тему «Лемківська писанка, її символіка, роль у сучасному мистецтві». Проводить заступник директора з методичної роботи Дитячої школи народних мистецтв Лілея КВАСНИЦЯ

1 квітня

10.00-12.00 — спільна молитва на Богослужінні в Лемківській церкві в Шевченківському гаю за адресою м. Львів, вул. Чернеча гора, 1
15.00 — відкриття виставки «Лемківська писанка» і вручення дипломів учасникам фестивалю у Львівському музеї етнографії і художніх промислів за адресою: Проспект Свободи, 15
Закриття фестивалю

ethnos.lemky.com

А коли повернувся з Франції, то за якийсь час отримав письмову звістку звідти. Французи його благали допомогти зупинити дощ, бо заливає виноградники. Тоді він порадив їм намалювати писанки із сонцем.

За словами пана Осадци, кожен значок на давніх писанках має своє значення.

— Усі слов’яни з давніх-давен писали писанки, — каже Ярослав Осадца. – Простих зображень, які б нічого не символізували, немає. Ось, наприклад богиня-берегиня – космічний знак, вужик – захист від мишей, крапочки вказують на те, що божество живе.

Крапельки червоного кольору, за словами пана Осадци, символізують кров, зелені – життя рослин. Загалом символіка не всіх писанок зараз добре зрозуміла. І часто міркування розходяться, каже чоловік.

— Найдавнішою писанкою вважають трипільську, — продовжує він. – Саме на ній і зображені богиня-берегиня, гребінь півня, вужик, колосок, сосна. Таку писанку й досі розписують без змін.

Як же ж правильно розписувати писанку і які таємниці несе за собою кожен символ, дізнатись тепер може кожен охочий. Адже поділитися сокровенним знанням майстри пропонують чи не з усіма тернополянами.

Для початку вони організували майстер-клас для керівників творчих гуртків на базі обласного центру еколого-натуралістичної творчості. А ті, у свою чергу, навчатимуть учнів та всіх охочих майже до самого Великодня.

— За технікою виконання писанки поділяють на «крапанки» — яйця, вкриті кольоровими плямами на фоні іншого кольору, власне писанки — розписані за допомогою воску різними декоративними орнаментами, — продовжує розповідати Ярослав Осадца, розписуючи при цьому яйце папуги, що ледь проглядається з-поміж пальців. — Є й «мальованки» – яйця, розмальовані пензлем, «крашанки» — забарвлені лише одним тоном і «дряпанки» – викарбуваним малюнком на шкарлупі.

Розписують, як каже майстер, великоднє яйце писачком. Він буває шпильковий і лійковий. За словами чоловіка, якщо на писачку є шпилька (булавка – прим. ред.), то лінії виходять краплеподібні. Строгіші лінії виходять, якщо малювати писачком з лійкоподібним кінцем.

— Що ж до орнаментів на писанках, то найстарішими є геометричні — трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо, — каже пан Осадца. — Писанки у кожному куточку України відрізняються і кольорами, і орнаментами. Тож трактуючи однозначно символи на яйці, можна й помилитись.

Але найголовніше, за словами пана Осадци, — розписувати яйце лише у доброму настрої.

— Яйце, кажуть, має здатність вбирати енергію, — говорить майстер. – Тож перед тим, як починати роботу, потрібно заспокоїтись, не нервуватися. Можна й помолитися. Адже з давніх-давен писанки дарували. Тож і передана енергія має бути доброю.

Дізнатися про дати проведення наступних майстер-класів та записатися на них можна за тел. 25-05-46.

nter.net.ua

Умови конкурсу:

1. Конкурс проводиться серед писанкарів однієї вікової категорії – дорослих (людей різних сфер діяльності, студентів вузів, учнів училищ та школярів-старшокласників).
2. На конкурс подаються 3-5 писанок, виконаних традиційним восковим розписом на шкаралупах видутих пташиних яєць, фарбованих природними або хімічними барвниками.
3. На здобуття почесної нагороди – диплому і приза імені Модеста Левицького – приймаються роботи писанкарів-популяризаторів.

До поданих на конкурс робіт додається наступна інформація:

• назва писанки, основні елементи орнаменту, барвник;
• відомості про автора (прізвище, ім'я, по-батькові, рік народження, навчальний заклад або місце роботи на цей час, домашня адреса, телефон, ідентифікаційний код).

Основні критерії оцінювання робіт:

1. Технічний рівень виконання (майстерність).
2. Художній рівень (орнамент, композиційне вирішення, колористика, творчий підхід, ін.).
3. Відповідність візерункових мотивів волинській писанкарській традиції, використання натуральних барвників, традиційного воскового розпису.

Переможці конкурсу будуть відзначені дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів, подяками та цінними подарунками. Диплом і приз імені Модеста Левицького вручається писанкарю-популяризатору цього виду народного мистецтва.

Роботи переможців передаються до фондів Волинського краєзнавчого музею і будуть експонуватися на виставках.

Писанки на конкурс подаються у Волинський краєзнавчий музей (відділ етнографії) до 7 квітня (крім суботи і неділі) за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, 20.
Телефони для довідок: (0332) 24-23-58, 24-56-19
E-mail: volkrmus@lt.ukrtel.net

prostir.museum