Заходи розпочнуться 2 червня із Святкової ходи у вишиванках учасників і гостей до Кремпового колеса і Співочого поля Музею, та 3 червня – з Традиційної літургії на Трійцю у Миколаївському храмі (Експозиція Поділля).

Зустрічаємось на головній зеленій галявині (ярмарковий майдан чи співоче поле), де на Вашу родину чекатимуть:

• Виступи дитячих фольклорних колективів з усіх регіонів України та гості Фестивалю – дитячий фольклорний гурт із Словаччини
• Святкова хода у вишиванках
• Традиційний ярмарок народних майстрів
• Ярмарок дитячої літератури та зустрічі з письменниками
• Унікальна виставка ляльок та народного одягу
• Майстер-класи для дітей:
  — Соломоплетіння
  — Гончарство
  — Писанкарство
  — Ліплення з глини
  — Ляльки-мотанки
  — Слом’яні, кукурудзяні ляльки
  — Витинанки
  — Народний розпис
  — Випікання жайворонків
  — Ткацтво
  — Вишиття
  — Виготовлення та розпис народних іграшок
• Цікаві книжечки від українських видавництв
• Колискові, казки та забавлянки для немовлят
• Забави від Школи козацького бойового звичаю СПАС
• Школа народних танців
• Ігровий майданчик (забави, дражнилки, дитячі іграшки)
• Екологічний майданчик (трав’яні напої та смачні натуральні солодощі для найменших)

Відео презентація Дитячого фольклорного фестивалю «Орелі»

Казкову і теплу атмосферу творитимуть:

* Привабники фестивалю:

Унікальні дитячі фольклорні гурти з різних куточків України – Полісся, Поділля, Слобожанщини, Наддніпрянщини, Гуцульщини, Закарпаття і не лише. З нами також протягом двох днів – довгоочікуваний гурт із міста Попрад (Словаччина), що здивує глядачів унікальними традиційними танцями, народною музикою і співом.

Спеціальний гість відкриття – чарівна ILLARIA. Почути знову її дивовижний голос – гарний початок «Орелей». А скористатись можливістю наживо поспілкуватись із співачкою Ви можете під час робітні із ляльки-мотанки в суботу.

Традиційні Друзі події – Сашко Лірник із химерними казками та дотепним українським гумором, героєм яких може стати кожен, Сусанна Карпенко та Ілля Фетисов – самобутній родинний гурт, учасники ансамблю «Божичі», Максим Бережнюк із унікальною програмою на народних інструментах, Северин Наливайко – майстер українського слова, автентичні народні колективи та інші.

*Фестивальна майстерня:

Разом із Вашими дітьми «Орелі» запрошують Вас узяти участь у більш ніж 20 щоденних майстер- класах з народних ремесел. Крім того, варто відвідати улюблене дітьми кулінарне заняття – випікання жайворонків з тіста.

Екопростір «Тетерівського Коша» представлятиме Найбільшу традиційну народну гойдалку (Орелі) та здорові забави. Весело і радісно стрибаємо, бавимось, гойдаємось, намагаючись торкнутись небес.

Плекальні «Орелі» запрошують батьків почути і навчитись мелодійним колисковим, казкам, примовлянкам та забавлянкам для найменших.

Варто не проґавити також можливість навчитись запальним танцям, поринувши у коло етнічних ритмів автентичних гуртів України.

До народних же ігор від гостей фестивалю можна долучитись протягом двох днів.

* Традиційний ярмарок:

Більше 100 майстрів представлятимуть свої вироби: неповторні дитячі народні ляльки, різноманітні народні іграшки із дерева, соломи, глини, тканини; дримби, сопілки, окарини, розписані дзвоники, писанки, вишиванки й інше етнічне вбрання, гончарний посуд, гутне, вітражне скло, вироби з вовни, жіночі прикраси, скатертини, серветки, витинанки, вінки і багато іншого.

* Читальна гостина:

Інтерактивне спілкування з Головним інформаційним партнером фестивалю – Журналом «Країна», завжди про актуальне і живе.

Цікаві книжки та широка літературна програма від дитячих видавництв «Грані-Т», «Ранок», «Зірка», гуртка «Марко і Харко», дитячого журналу «Яблунька», Олександра Стебляка та багатьох інших, зустрічі із дитячими письменниками, конкурси.

* Сільська анімаційна студія «Орлик» (с. Хотів):

Майстер-класи із дитячої анімації, захопливі подорожі народними сюжетами і образами.

* Гудильня (Музичний майданчик):

Майстер-класи з гри та виставка-продаж народних музичних інструментів (сопілки, окарини, свищики, бандури, бубни).

Програма фестивалю передбачає, що цікаво буде всім!

Дівчаткам зі своїми родинами варто відвідати унікальну виставку народних ляльок та народного одягу, а майбутні ж чоловіки можуть випробувати себе у козацьких забавах від Братства бойового звичаю «Спас», виховуючи мужність і лицарський дух.

Також усі гості фестивалю запрошуються почастуватись традиційними українськими стравами і покататись на підводі територією Музею.

Особливу ж атмосферу фестивалю творитиме гурт волонтерів з Києва та різних куточків України, які щиро віддають свою любов та турботу на користь дітям.

Головні організатори:

• Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»
• Національний музей народної архітектури та побуту України
• Громадська ініціатива «Тетерівський Кіш»

До зустрічі на фестивалі!

Фестиваль у всемережжі:

• http://honchar.org.ua/proekty/festyval-oreli/
• http://vk.com/orelifest
• http://www.facebook.com/events/418910508133577/

Коротка довідка про фестиваль

Всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль «Орелі» заснований у 2008 році УЦНК «Музей Івана Гончара» і є унікальним заходом в культурно-виховному просторі України, що поєднує в собі мистецькі, оздоровчі, музичні, екологічні, освітні, виставкові та інші культурно-розважальні і культурно-просвітницькі програми.

За чотири роки діяльності фестивалю до участі у ньому долучились близько 100 дитячих фольклорних гуртів з різних регіонів України, більше 150-ти майстрів народної творчості, 1000 дітей разом з батьками стали учасниками конкурсів малюнків, великодньої та різдвяної атрибутики, більше 20 000 осіб відвідали заходи Фестивалю. Творчими натхненниками та учасниками Фестивалю є Ніна Матвієнко, Олег Скрипка та Лірник Сашко.

Увага! В програмі можуть бути зміни.

Головна світлина Ольги Годованець 

У Програмі: концерт фольклорних колективів, майстер-класи та дегустація гуцульських, угорських, молдовських, румунських та інших страв, а також: ляльки-мотанки, розпис писанок, виготовлення традиційного українського вінка, косарські змагання (клепання коси, відправка на луки, сінокіс). Всі бажаючі можуть взяти участь у приготуванні на вогні бринзи, сиру, вурди, сироватки, баноша, бограча. Ярмаркова програма від майстрів Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької області; Нагородження переможців конкурсів.

Організатори:
Національний музей народної архітектури та побуту України, ПА «Студія Мистецьких Ініціатив», Музей козацьких Страв (strava.do.am), Туристична агенція «Унікальна Україна».

Довідки та акредитація: +38099-55-98487, +38098-536-3594, +38044-526-56-44

Початок Свята о 12:00 на експозиції «Карпати» (працюють волонтери).

Світлина ukrfoto.net

Вгорі баранець-окарина від Лесі Денисенко-Єременко
Фотографував Богдан Гдаль, «Рукотвори»

У програмі свята (у суботу та неділю):

12.00 − 12.30 − офіційний початок; святкова хода з “кострубатим дідом” з експозиції “Слобожанщина” до ярмаркового поля
12.30 − 16.00

• виступи фольклорних колективів на сцені ярмаркового поля і біля шинку в експозиції “Середня Наддніпрянщина”;
• інтерактивні програми для дорослих і дітей, снігові забави, хороводи, конкурси та інші дійства;
• дарунок для киян та гостей міста − відтворення традиційного обряду Колодія з Волинської та Житомирщини обл.;
• традиційні українські обрядові страви.

12.30 − 15.00 − народні ігри для дітей на дитячому майданчику;
15.30 − 16.30 − майстер-клас з народного танцю для всіх охочих;
16.30 − 17.00 − спалення “кострубатого діда”.
17.00 − завершення свята.

Про свято

Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та заклинаннями можна прогнати Зиму і накликати Весну. Це свято мало стимулювати пробудження людини і природи від зимового сну. Колодій — це давнє божество любощів і кохання, символ родючості та шлюбу. Тож це свято було початком і нового етапу молодіжних знайомств та залицянь. У давні часи в кінці лютого на майдані українці ставили глиняну або дерев'яну статую Колодія, яку дівчата і парубки прикрашали квітами, а потім водили навколо нього хороводи з піснями, забавами та жартами. Головним атрибутом свята є дерев’яна колодка — Колодій.

У перший день свята в понеділок Колодій народжувався. Заміжні жінки йшли до корчми, чи до когось у хату. Клали на стіл поліно і сповивали його та прикрашали різнокольоровими стрічками й сухими пахучими квітами. Потім вітали одна одну з народженням Колодія і починали святкування, подібно до народження дитини – з частуванням, жартами та піснями: «Ой колодка, колодка, яка ж ти солодка, Цілий рочок тебе ждали, щоб на тобі погуляли». У вівторок хрестили Колодія. У середу справляли похрестини. У четвер Колодій помирав. У п’ятницю його ховали. А ще у п’ятницю існував звичай для зятя — частувати тещу — «щоб її горло не пересихало», тобто щоб не була сварлива. У суботу Колодія поминали. Пізніше у звичаях Масляного тижня з’явилися й інші обряди. Зокрема, святковий тиждень завершувалася днем Прощення, коли односельці ходили в гості один до одного, пригощалися і просили пробачення за заподіяні образи та кривди, щоб з чистою душею вступити у Великий піст.

Цього тижня заміжні жінки ходили по селу, і як засіб жартівливого покарання прив’язували «колодки» (символ продовження Роду) батькам, які «досі не пошлюбили» своїх дітей та парубкам котрі не знайшли собі пари, чим порушили гармонію і лад в природі. Адже за звичаєм наших Предків — усе живе повинно бути в парі. Звісно, що ніхто не бажав волочити за собою колодку — такий собі «ярлик», а тому одразу ж давав жінкам відкупного, тобто пригощав їх.

В цей час незаміжні дівчата носили на своїх нарядах яскраві стрічки, а знімаючи з парубка «колодку» і дарували йому стрічку, як знак прихильності, і приказували: «Я на тебе, Колодію, маю ще надію!» Згодом відбувалися заручини, які завершувалися до Покрови весіллями. З 18 ст. на півночі України це свято відоме ще як Масляна, а тиждень звався Масляний, Сирний або Бабський тиждень, на якому всі чоловіки мали беззаперечно виконувати будь-які забаганки жінок. У давнину це свято було також пов’язане з поклонінням небесним світилам та вшанування предків. Найголовніша традиційна святкова страва в українців – це вареники з сиром та сметаною. Також вживали і інші молочно-масляні страви — млинці, обрядове печиво, пироги, сирні коники. Як відомо, в українському фольклорі вареник у формі Місяця — це «пан-Господар», млинець подібний до Сонця – «його Жона», а пироги з маком (Зорями) — «їхні Діти». Це вічні космічні символи, завдяки яким людина за традицією причащається і таким чином прилучається до життєдайних сил Природи і Всесвіту.

Цього року кияни та гості міста, разом зі своїми дітьми стануть учасниками багатьох давніх обрядів Колодія. Візьмуть участь у народних гуляннях та забавах: катання на фуркалі, на санях, перетягування канату, бої мішками з соломою, кидання колодки (хто далі), діставання призів зі стовпа, снігова фортеця, катання на конях і поні, а також у конкурсах на кращу скульптуру зі снігу, найсмачніший вареник та ін. Кращі фольклорні колективи України покажуть стародавні обрядодійства Колодія, а гурт «Буття» запропонує для гостей майстер-клас з народних танців. На завершення Свята всі учасники стануть свідками спалення солом’яного опудала — символу Зими «Кострубатого діда». Протягом святкових днів всі гості музею матимуть можливість посмакувати смачними варениками, млинцями, кулішем, узваром, цілющими напоями з трав та меду. Також на згадку про веселе і колоритне свято Колодія зможуть придбати собі незабутні сувеніри — вироби кращих майстрів народних ремесел.

Приходьте на свято до Музею в українському національному вбранні!

Світлина: nmnapu.org.ua 

Як повідомили УНІАН у прес-службі О.Бригинця, за його словами, відповідний проект рішення Київради не підтримала очолювана ним комісія.

За інформацією О.Бригинця, у проекті, підготовленому в КМДА, йдеться про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та відведення земельної ділянки музею, площею 111,519 га, для розміщення експозиції музею.

Депутат нагадав, що 17 липня 2008 року Київрада прийняла рішення «Про оформлення права користування земельною ділянкою державній установі «Музей народної архітектури та побуту України Національної академії наук України» для експлуатації та обслуговування експонатів, будівель і споруд музею у с. Пирогів у Голосіївському районі м. Києва», яким прийнято рішення про оформлення музею ділянки площею 131,55 га. Таким чином, прийняттям нового рішення Київради площу музею буде зменшено на 20 га.

«Цей проект нібито говорить про виділення земельної ділянки музею, а насправді позбавляє його майже 20 га», — заявив О.Бригинець.

Депутат пояснив позицію комісії тим, що чиновники КМДА, готуючи цей проект, “підмінили поняття і приховали від громадськості справжню мету – перерозподілити особливо цінні землі в інтересах приватних забудовників”.

«Мене дивує позиція керівництва музею, яке погодилась на незаконне зменшення своєї площі. Переконаний, що в даному випадку йдеться або про незаконний тиск на музей, або про змову музейників з потенційними власниками цих 20 га. Сподіваюсь, керівництво музею виявить принциповість і стане на захист свого закладу, не віддавши рейдерам жодного метра заповідних музейних земель», — заявив О.Бригинець.

УНІАН

Мірило успішності сезону у кожного своє. У когось за кількістю проданих речей, у інших за відвіданими дійствами. Хтось придумав нові витвори, а хтось просто не хоче нічого підсумовувати і насолоджується спілкуванням з однодумцями. Висновки різні, і скоріше залежать від настрою того чи іншого майстра.

Віктор Чорний, гончар, Київщина

«Цей рік був успішним, бо я їздив на фестивалі в Косів, сюди в Пирогів... Фестивалів вистачає, а рік ще не закінчується... Он буде свято у Віті Поштовій, день села, потім Прилуки, потім Ніжин... Я і так зараз сутками роблю все... А на ярмарок зазвичай 50 робіт взяв тай вистачає...
А щодо мрій, то хочу у Васильківському районі зробити дворик майстрів, ставочок є, рибу запустив... Аби зібрати друзів і робити отакі фестивалі.»

Ганна Шкрібляк, ткаля, Івано-Франківщина

«Зараз набагато слабше торгівля йде. Люди бідніші стали... Була на Країні Мрій, в Пирогові, на Андріївському узвозі... Найкраще було за Ющенка. Тоді люди більше цим цікавилися. Навіть 2009 року краще торгувалося... А зараз бензин дорогий... На Покрову може ще приїду... Ми всі зроблені вироби беремо з собою... Ми гірські люди... Нас зима спасає, бо є вільний час... Якби купували всі речі, то було б нормально...

Буває вночі пробуджуюся і придумаю якийсь узір, рано намалюю, до того шось додам... Мені від того задоволення і я хочу, щоб це було гарно. Може й не ті гроші, але шоб людина була задоволена. І мені тоді добре. Але що від того, що будеш падати духом. Треба підніматися, треба йти, треба вірити в краще.»

Хаірбєнат Сеіт-Аметова, з родини кераміста Абдюля Сеіт-Аметова, Крим

«Наші недавно їздили в Туреччину. Зараз моя донька поїде в Краків з виставкою. На день Ялти нас запрошували. Але небагато запрошують, бо в Криму більше комерції. Ми дякуємо шанувальникам, що завжди нас чекають. Нам багато дзвонять.

Майстер не може забезпечити всіх. Треба створювати умови, як у інших майстрів, що працюють з учнями. Син працює один і ледь встигає на подібні ярмарки. От ми поїхали з Країни мрій. Минуло 2 з половиною місяці. І тільки до цього ярмарку були готові роботи. Цієї кількості ярмарків для нас вистачає.

Буває до нас заїжджають бізнесмени, що вже відбулися, люди середнього віку. Беруть вироби для представницьких цілей. Їдуть в Америку, в Африку. Вони це цінують, дарують і приїджають до нас зі словами вдячності. Вони задоволені тим, що іншим людям дарують задоволення.»

Віктор Андрощук, гончар, Рівне

«Ми 100% працюємо на замовлення і виставки, ярмарки — це спосіб відпочити. Не дати замовнику виробів, а самому взяти, поїхати і поторгувати. Це ми можемо собі дозволити 3 рази в рік. Ми були на Співочому полі. Ми їдемо заради спілкування, побачити тенденції. Я побачив, що люди більше прагнуть до ужиткових речей. І коли людям розказати, що ми використовуємо природні властивості глини, це відновлення, то люди починають розуміти, що краще шукати щось натуральне. 

В ці дні в першу чергу пішли горшки, супниці, ємності для готування їжі. Традиційно турки йдуть, щоб каву варити, кухлики, і традиційно наші ворони. Нас питають, чи ще ми кудись їдемо. Ми не встигаємо. Навіть не встигли на Сорочинський ярмарок потрапити...

Із останнього, я зліпив такі великі глеки. Мабуть більше 10 літрів. Вони в мене потріскали, бо я мав їхати сюди і не доробив... А ще хочу зліпити глек на 40-50 літрів, щоб можна було самому туди сховатися. Колись такий посуд робили для збереження зерна. Зараз люди ними користуються з декоративною метою. Поставити у дворі... Воно настільки привабливе, має енергетику в собі, що хочеться біля нього постояти, потриматися...»

Олена Дзіядевич, художнє вишивання, Київ

«Виходячи з того, що в мене одяг сезонний, осінній ярмарок для мене і вдалий зазвичай, і люди цікавляться. Я люблю його. Це дійcно підсумок, зустрічаєшся з майстрами, якісь вже задумки на зиму. Ідеї шукаєш. Дещо нове придумала, але ще не розповідатиму, бо ж не вийде. На Рожаницю планую взяти участь, на Покрову. Щодо цього року, то люди може й більше цікавляться, але у них менше змоги купити. Спілкування більше, а от з прагматичної точки зору вже люди не можуть собі дозволити.  Якби була якась державна підтримка, можливість реалізувати вироби. Але справжній майcтер і далі буде творити, які б часи не були. Воно з тебе лізе, і його не природньо в собі душити.»

Анатолій Бровченко, вироби з дерева, Київ

«Я цей рік захистив дисертацію на ступінь, тому не було часу займатися творчою роботою по дереву, їздити по ярмарках. Матеріалу надбав достатньо. Думаю, що взимку надолужу. Та й далеко не заїдеш без автомобіля, в сумках далеко не повезеш. Є тільки плани великі. А що буде далі — побачимо.»

Олександр Титаренко, вироби з дерева, Київ

«В мене зараз більше індивідуальні замовлення. А по ярмарках беруть небагато. Але хочеться звісно, щоб краще купували тут, бо для ярмарків робиш, те що хочеш, як душа лягає. А замовлення — це нав'язується думка і терміни. Це речі, які дещо заважають творчості... В цьому році вийшло так. 

Іншими роками в мене забирали ці роботи з першого ж разу. Найгірший варіант — це коли робота залишається непроданою. А раз багатий покупець „жме“ гроші, то треба переходити на дрібніші речі. Я ось іграшки роблю. Попродавав їх на Країні Мрій. В Копачеві вони пішли. Треба, щоб була інтелігенція багата, середній клас. Бо зараз ці люди тратять гроші на картоплю... Зараз роблю шафу-бандуру, гарбу і вітряк дуже класний.

А так — я плани, які на рік построїв, здійснив, грошей скільки хотів, стільки заробив. Тільки хочеться більше отут працювати, щоб роботи брали. А для цього треба людям гроші платити...»

Зоя Предко, гончарка, Київ

«Цього року я „прілічно“ наміняла речей. І сумочки, і пташечки, і картиночку з маленькою дівчинкою у віночку виміняла. Вона там з кошиком гусяток випасає. Гусятки вищі за неї зростом. На всіх ярмарках приблизно однаково міняється. Хоча на цей раз на осінній ярмарок більше всього. На Країні Мрій намінялася з „петриківцями“. Вони поруч стояли. Дзиґами, шкатулочками маленькими. Де станеш, там і міняєшся (сміється)...

Зараз у мене і кухлики, і тарілочки, ужиткові речі купують. Беруть саме те, чим можна користуватися. В мене цього року успішно все. Я задоволена. Бувало що так в перший день купили, сподобалось дуже, а на наступний день кажуть — нам не вистачило, ми прийшли добрати. Щодо нових робіт, то я ще не робила кицьок, коників. Часом ці речі приходять самі по собі. Просинаєшся і: „О! Треба коників зробити“...

Ще на Мамаєву Слободу хочу. Не була там жодного разу, то хочу і подивитися і поторгувати... Цього року я собі вирішила подарувати літо в майстерні, тому мені виробів вистачає. Але не завжди так виходить. Буває так, чи більше замовлень, чи є якась робота, і воно затягає так, що не встигаєш.»

Варвара Мацелла, лялькарка, Київ

«От ідуть, дивляться, а купляти, то не купляють. На Співочому полі на виставці квітів перші дні було нормально. А потім уже так. Уторгуєш 50-70 гривень, але хіба це гроші. Я раніше не робила тряп'яні ляльки. А це одну зробила, і вона вже брала участь у виставці у мистецькому центрі на Позняках... А ле я працюю. Я не кину ляльки! Вони вже для мене як діти. Мені це подобається!»

Тамара Швець, з родини ложкарів, Київщина

«Останнім часом ми почали робити ложки „кінь зі дзвоником“. А іграшку — після народження внука. Квіти пішли. Пошук триває. Були на Сорочинцях, в Пирогові. Їду в Дніпропетровськ, потім в Київ, в Музей Гончара... Можна назвати успішною участь у ярмарках. Раз людям подобається, то треба працювати (сміється). Доньки роботи в Софіївці. Ми там буваємо. У нас вся сім'я працює: чоловік ріже, донька малює, я шліфую. Це нам подобається і радість приносить.

Мені здається, що коли ти несеш позитив, то він до тебе вертається. Значить треба може полюбити свої роботи. Які б реалії не були, посміхайся, роби, знаходь в усьому позитив і все буде добре. Може людина мати масу грошей і нещасна. Може мати найнеобхідніше і щаслива. Не створюйте собі проблем, і вони вас не будуть шукати...

А щодо смішних історій, то... приходить жінка. А ми продавали ступки. Питає: „А з чого ступка?“ Кажу: „З горіха!“. Вона: „Да? А мені треба для часнику...“. І пішла (сміється)...»

Ірина Пастернак, декоративний живопис, Київ

«В мене ше такі творчі задуми, що я й не знаю... Відвідали багато ярмарків, Пирогів, Країну Мрій, Андріївський узвіз. Ще буде Мамаєва слобода. А ще нас запросили на свято вишиванки у Хотів і в мене трагедія — я одна, а у мене 15 вишиванок (сміється)...

В нас ще підсумків немає. Ще є 2 ярмарки. У нас вічний процес. А по іншому і не виходить. Чоловік ше хоче сорочку з вишивкою і джинсом... Є матеріал, але ще не зібраний в таку сучасну річ. Який підсумок? Давайте так — 31 грудня про підсумок і поговоримо...»

Текст та світлини Богдана Гдаля, «Рукотвори».

Для тих, хто захоче добратися до місця події громадським транспортом, нагадаємо, що у зв’язку зі спорудженням трьох нових станцій метрополітену тролейбус №11 змінив свій маршрут. Тепер він їде від станції «Деміївська». На «Либідську» тролейбус не заїжджає.

До Пирогова також їдуть: від Бесарабського ринку — маршрутка № 156, від станції метрополітену «Дружби народів» — маршрутка № 172, від «Академмістечка» — № 576 та від «Лук’янівської» — маршрутка № 496.

Репортаж з весняного ярмарку та світлини дивіться тут.

Традиційно після жнив в період, пов’язаний з літнім сонцестоянням, наставав час, коли повсемісно гулялися ВЕСІЛЛЯ. Саме цей період укладання шлюбів породив в обрядових піснях тематичні паралелі між весіллям і жнивами: «Свате Миколаю, дай мені короваю, я пшениченьку полола, рученьки поколола». Весільна обрядовість – яскравий показник етнічної ідентичності народу. У ній простежуються пережитки архаїчних уявлень, соціальних та сімейно-шлюбних відносин, що формувалися в різні історичні епохи. Гості фестивалю матимуть змогу особисто долучитися до справжнього українського весілля та відчути об’єднуючу силу весільної та жнивної обрядовостей.

Склад гуртів та розклад фестивальних подій наразі уточнюється.

Основні фестивальні заходи

• Жнива, молотіння зерна та виготовлення борошна жорнами, випічка хліба
• Традиційний обід у полі
• Традиційне Весілля (субота, неділя)
• Майстер-класи з ковальства, соломоплетіння, гончарства, вишивки,писанкарства тощо
• Лекції з народного художнього мистецтва, історії українського вбрання,традиційного українського співу та музикування, історії українського друкарства
• Виступи кобзарів та лірників
• Традиційні українські танці під троїсті музики
• Виступи українських та закордонних фольклорних гуртів
• Посиденьки на кутках села біля «вогнищ» зі співами, танцями та народнимиремеслами
• Народні розваги: дитячі ігри, казки, човен-гойдалка, катання на возі поселу, вироблення дерев’яних іграшок та ляльок-мотанок
• Катрусин кінозал – перегляд українських та світових етнографічних фільмів
• Етно-диско — Етно-ДЖЕМ
• Колиска нової генерації – «Колиска українських геніїв»
• Виготовлення гнізд для лелек
• Ярмарок виробів майстрів-ремісників
• Виставка антикварних речей сільського побуту

У фестивалі братимуть участь автентичні гурти з різних сіл України, професійні ансамблі вторинного виконавства та закордонні worldmusic гурти.

Програма фестивалю

5 серпня (п’ятниця)

ПРИЇЗД УЧАСНИКІВ ТА ГОСТЕЙ ФЕСТИВАЛЮ
ІНФОЦЕНТР
9.00 – 21.00 Реєстраціяучасників, преси, видача буклетів та карти фестивалю, поселення учасників.
ЖНИВА
10.00 – 16.00 Жнива у полі, обрядові жнивні пісні відпровідних фольклорних та автентичних гуртів.
13.00 – 13.30 Традиційний обід у полі.
ТІК, ЖОРНА
14.00 – 18.00 Молотіння зерна ціпами на току, меленняйого на борошно жорнами.
СНІП
16.00 — 19.00 Встановлення святкового снопа на центральному майдані музею.
ЯРМАРОК
10.00 — 20.00 Виставка-продаж виробів майстрів народного мистецтва та ремесел.
КУТОК РЕМІСНИКІВ
11.00 – 19.00 Майстер-класинародних ремесел: виготовлення дідухів, різьбярство, лозоплетіння, ковальство,вишивка, ткання, прядіння, писанкарство, гончарство тощо.
КОБЗАРСЬКА СЦЕНА
14.00 – 18.00 Виступи кобзарів та лірників
ДИТЯЧИЙ КУТОК
15.00 – 18.00 Майстер-класидля дітей з ліплення, соломоплетіння, писанкарства, вироблення народних іграшок.
16.00 – 16.30 Народні ігривід гурту Володар.
16.30 – 17.30 Казки Сашка-лірника.
17.30 – 18.00 Народні ігривід гурту Рай-городок.
КОЛИСКА УКРАЇНСЬКИХ ГЕНІЇВ
10.00 тацілодобово Гойдання діток у колисках в затишних куточках музею та в старовинних хатах.
УКРАЇНА — ЛЕЛЕЧИЙ КРАЙ
15.00 – 19.00 Виготовлення гнізд для лелек.
ЛЕКЦІЇ
14.00 – 18.00 – Лекції з народного художнього мистецтва,історії українського вбрання, традиційного українського співу та музикування, історії українського друкарства в приміщенні старовинної сільської школи.
НАРОДНІ РОЗВАГИ
10.00 – 21.00 Прогулянки мальовничими куточками музеюта околицями на підводі.
11.00 – до ранку Гойдання на човні-гойдалці.
10.00 – 20.00 Катання на човнах по озеру.
КАТРУСИН КІНОЗАЛ
21.00 – 23.00 Переглядукраїнських та світових етнографічних фільмів.
ПОСИДЕНЬКИ НА КУТКАХ
19.00 – 21.00 Вечорниці на кутках музею в старовинних хатах та біля багать.
ЕТНО-ДИСКО
21.30 – 23.00

6 серпня (субота)

ВЕСІЛЛЯ День Перший
8.00 – В хаті Молодого учиняють тісто, бгають тавипікають Коровай та обрядові хліби у традиційній печі. Коровайницькі обрядивід автентичних гуртів Київщини.
11.00 – 12.00 Молодаз дружками запрошують на весілля. В цей же час Молодий з боярами скликають до себе людей.
12.00 – Дружки в хаті Молодої в’ють вильце. Танцюютьпоки не приїде Молодий.
13.00 – Молодий з музиками, боярами і родом приїздитьдо Молодої. Молодих саджають на покуті. Рід Молодого дарує Молоду за хустки. Старша дружка пришиває Молодому квітку до шапки.
16.00 – Сідають вечеряти.
17.00 — Рід Молодого повертається додому. ДружкиМолодої просять у Свахи по чарці, щоб піти додому. Молода лишається у матері.

МУЗИЧНА ПІДВОДА
17.00 – 19.00 Вулицями музею їздитиме підвода з весільними музиками.
ЯРМАРОК
9.00 -20.00 Виставка-продаж виробів майстрів народного мистецтва та ремесел.
КУТОК РЕМІСНИКІВ
11.00 – 17.00 Майстер-класи народних ремесел: виготовлення Дідухів, різьбярство, ковальство, вишивка, ткання, прядіння, писанкарство, гончарство, народназачіска тощо.
ДИТЯЧИЙ КУТОК
11.00 – 17.00 Майстер-класи для дітей з ліплення, соломоплетіння, писанкарства, вироблення народних іграшок.
15.00 – 16.00 Ігри від ватаги Гуртоправці.
КОЛИСКА УКРАЇНСЬКИХ ГЕНІЇВ
Цілодобово
УКРАЇНА — ЛЕЛЕЧИЙ КРАЙ
11.00 – 14.00 Виготовленнягнізд для лелек та встановлення їх на хатах та стовпах.
НАРОДНІ РОЗВАГИ
10.00 – 20.00 Променад мальовничими куточками музею таоколицями на підводі.
9.00 – 21.30 Гойдання на човнах-гойдалках.
11.00 – 19.00 Катання на човнахпо озеру.
ПОСИДЕНЬКИ НА КУТКАХ
18.00 – 19.00 Вечорниці на кутках музею в старовинних хатах та біля багать.
КАТРУСИН КІНОЗАЛ
Перегляд українських тасвітових етнографічних фільмів.
21.00 – 23.00
СЦЕНА НА МАЙДАНІ
19.00 – 21.00 Етно-ДЖЕМ

7 серпня (неділя)

ВЕСІЛЛЯ День Другий
9.30 – Молодий з боярамизабирає Молоду до вінчання.
10.00 – Вінчання.
11.00 – Повернення до хатиМолодої. Благословіння батьків.
11.30 – Обід. Після нього іод Молодої і од Молодого ідуть у шинок танцювати.
12.00 – Молодий їде до себедодому збирати поїзд.
14.30 – Молодий з боярами і з усим родом прибуває дохати Молодої. Перейми, викупи. Дружко викупає Молоду у її братів. Молодийобдаровує рід Молодої.
15.30 – Поділ Короваю.
16.00 – Вечеря у Молодої. Молода прощається з Дружками.
17.00 – Молоді вечеряють у коморі, їм збирають воза удорогу. Прощання з Батьками і з усим родом. Від’їзд до Молодого.
17.30 – Зустріч Молодих Батьками Молодого. Приготування постелі у коморі.
18.00 – Молодих ведуть у комору. Гості п’ють,танцюють.
МУЗИЧНА ПІДВОДА
18.00 – 19.00 Вулицями музеюїздитиме підвода з весільними музиками.
ЯРМАРОК
9.00 -20.00 Виставка-продажвиробів майстрів народного мистецтва та ремесел.
КУТОК РЕМІСНИКІВ
11.00 – 17.00 Майстер-класинародних ремесел: виготовлення дідухів, різьбярство, ковальство,вишивка, ткання, прядіння, писанкарство, гончарство, народна зачіска тощо
ДИТЯЧИЙ КУТОК
11.00 – 17.00 Майстер-класидля дітей з ліплення, соломоплетіння, писанкарства, виробленнянародних іграшок.
КОЛИСКА УКРАЇНСЬКИХ ГЕНІЇВ
Цілодобово
НАРОДНІ РОЗВАГИ
10.00 – 20.00 Променад мальовничими куточками музею таоколицями на підводі.
9.00 – 21.30 Гойдання начовнах-гойдалках.
11.00 – 19.00 Катання начовнах по озеру.
СЦЕНА НА МАЙДАНІ
18.30 Молодих запрошують на сцену, вітають чеснотуМолодої. Розплітання коси та завивання намітки Молодій. Танці під троїстумузику.
19.00 – 21.00 Виступи українських та закордоннихетно-гуртів.
ЗАКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ.

zhnyvafest.com

Накрапав дощ і було холодно. Але на настрої людей на ярмарку це не відбивалося. Ті, хто зважився прийти у суботу, були обдаровані як усмішками, так і хорошими ужитковими речами.

Світлини та текст Богдана Гдаля, «Рукотвори».

Для тих, хто захоче добратися до місця події громадським транспортом, нагадаємо, що у зв’язку зі спорудженням трьох нових станцій метрополітену тролейбус №11 змінив свій маршрут. Тепер він їде від станції «Деміївська». На «Либідську» тролейбус не заїжджає.

До Пирогова також їдуть: від Бесарабського ринку — маршрутка № 156, від станції метрополітену «Дружби народів» — маршрутка № 172, від «Академмістечка» — № 576 та від «Лук’янівської» — маршрутка № 496.

Нагадаємо, Ви можете подивитися наші попередні фоторепортажі з першого та другого дня весняного ярмарку у Пирогові 2009 року.