З цієї нагоди господинями козацького селища «Мамаєва Слобода» було виліплено 16 252 вареники із солодким сиром та 13 628 вареників із солоним сиром, що разом склало 29 880 вареників. Впродовж цього тижня до 25 лютого молодиці та дівчата на Слободі хочуть виліпити ще близько 5 000 вареників, що разом складе до 35 000 смачних українських вареників із сиром та сметаною.

Командні змагання на найшвидше поїдання українських вареників із сиром та російських «блінов» під козацьким гаслом: «Вареники проти млинців»! Початок заходів о 12-00.

Більше на mamajeva-sloboda.ua

У програмі свята (у суботу та неділю):

12.00 − 12.30 − офіційний початок; святкова хода з “кострубатим дідом” з експозиції “Слобожанщина” до ярмаркового поля
12.30 − 16.00

• виступи фольклорних колективів на сцені ярмаркового поля і біля шинку в експозиції “Середня Наддніпрянщина”;
• інтерактивні програми для дорослих і дітей, снігові забави, хороводи, конкурси та інші дійства;
• дарунок для киян та гостей міста − відтворення традиційного обряду Колодія з Волинської та Житомирщини обл.;
• традиційні українські обрядові страви.

12.30 − 15.00 − народні ігри для дітей на дитячому майданчику;
15.30 − 16.30 − майстер-клас з народного танцю для всіх охочих;
16.30 − 17.00 − спалення “кострубатого діда”.
17.00 − завершення свята.

Про свято

Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та заклинаннями можна прогнати Зиму і накликати Весну. Це свято мало стимулювати пробудження людини і природи від зимового сну. Колодій — це давнє божество любощів і кохання, символ родючості та шлюбу. Тож це свято було початком і нового етапу молодіжних знайомств та залицянь. У давні часи в кінці лютого на майдані українці ставили глиняну або дерев'яну статую Колодія, яку дівчата і парубки прикрашали квітами, а потім водили навколо нього хороводи з піснями, забавами та жартами. Головним атрибутом свята є дерев’яна колодка — Колодій.

У перший день свята в понеділок Колодій народжувався. Заміжні жінки йшли до корчми, чи до когось у хату. Клали на стіл поліно і сповивали його та прикрашали різнокольоровими стрічками й сухими пахучими квітами. Потім вітали одна одну з народженням Колодія і починали святкування, подібно до народження дитини – з частуванням, жартами та піснями: «Ой колодка, колодка, яка ж ти солодка, Цілий рочок тебе ждали, щоб на тобі погуляли». У вівторок хрестили Колодія. У середу справляли похрестини. У четвер Колодій помирав. У п’ятницю його ховали. А ще у п’ятницю існував звичай для зятя — частувати тещу — «щоб її горло не пересихало», тобто щоб не була сварлива. У суботу Колодія поминали. Пізніше у звичаях Масляного тижня з’явилися й інші обряди. Зокрема, святковий тиждень завершувалася днем Прощення, коли односельці ходили в гості один до одного, пригощалися і просили пробачення за заподіяні образи та кривди, щоб з чистою душею вступити у Великий піст.

Цього тижня заміжні жінки ходили по селу, і як засіб жартівливого покарання прив’язували «колодки» (символ продовження Роду) батькам, які «досі не пошлюбили» своїх дітей та парубкам котрі не знайшли собі пари, чим порушили гармонію і лад в природі. Адже за звичаєм наших Предків — усе живе повинно бути в парі. Звісно, що ніхто не бажав волочити за собою колодку — такий собі «ярлик», а тому одразу ж давав жінкам відкупного, тобто пригощав їх.

В цей час незаміжні дівчата носили на своїх нарядах яскраві стрічки, а знімаючи з парубка «колодку» і дарували йому стрічку, як знак прихильності, і приказували: «Я на тебе, Колодію, маю ще надію!» Згодом відбувалися заручини, які завершувалися до Покрови весіллями. З 18 ст. на півночі України це свято відоме ще як Масляна, а тиждень звався Масляний, Сирний або Бабський тиждень, на якому всі чоловіки мали беззаперечно виконувати будь-які забаганки жінок. У давнину це свято було також пов’язане з поклонінням небесним світилам та вшанування предків. Найголовніша традиційна святкова страва в українців – це вареники з сиром та сметаною. Також вживали і інші молочно-масляні страви — млинці, обрядове печиво, пироги, сирні коники. Як відомо, в українському фольклорі вареник у формі Місяця — це «пан-Господар», млинець подібний до Сонця – «його Жона», а пироги з маком (Зорями) — «їхні Діти». Це вічні космічні символи, завдяки яким людина за традицією причащається і таким чином прилучається до життєдайних сил Природи і Всесвіту.

Цього року кияни та гості міста, разом зі своїми дітьми стануть учасниками багатьох давніх обрядів Колодія. Візьмуть участь у народних гуляннях та забавах: катання на фуркалі, на санях, перетягування канату, бої мішками з соломою, кидання колодки (хто далі), діставання призів зі стовпа, снігова фортеця, катання на конях і поні, а також у конкурсах на кращу скульптуру зі снігу, найсмачніший вареник та ін. Кращі фольклорні колективи України покажуть стародавні обрядодійства Колодія, а гурт «Буття» запропонує для гостей майстер-клас з народних танців. На завершення Свята всі учасники стануть свідками спалення солом’яного опудала — символу Зими «Кострубатого діда». Протягом святкових днів всі гості музею матимуть можливість посмакувати смачними варениками, млинцями, кулішем, узваром, цілющими напоями з трав та меду. Також на згадку про веселе і колоритне свято Колодія зможуть придбати собі незабутні сувеніри — вироби кращих майстрів народних ремесел.

Приходьте на свято до Музею в українському національному вбранні!

Світлина: nmnapu.org.ua 

«Ой, колодка, колодка,
Ой яка ж ти солодка.
Цілий рочок треба ждати,
Щоб на тобі погуляти!»

Українська традиція святкування останнього тижня перед початком Великого Посту має назву Сиропусна або Масляна, а в народі цей тиждень називали Колодієм. Забава, що тривала сім днів, супроводжувалася танцями, співами, в’язанням та викуповуванням колодки, обходами ряджених та ін.

Дівчата й хлопці влаштовували прощальні вечорниці. Усім неодруженим, що не встигли узяти шлюб до Великого Посту, чіпляли колодки, від яких треба було відкуповуватися: «Не женився єси, то колодку носи!».

Серед ритуальних страв, якими частували в цей тиждень, обов’язково були млинці та вареники з сиром, маслом та сметаною.

У програмі заходу:
17.00 — 18.00 — Майстер-класи з ліплення вареників і виготовлення колодок.
18.00-19.00 – Обрядодійство «Колодія» зі спаленням коструба.
19.00-22.30 – Танці та забави від гуртів «Гуляйгород» і «ТаРУТА».

ВХІД У МУЗЕЙ – 20 грн.

Учасники Свята вирушать з експозиції «Слобожанщина» до центральної співочої площі Музею. Зазвучить пісня «Масляна, оце я йду!». Попереду на санях повезуть «Кострубатого діда», опудало якого встановлять на полі.
Будуть і забави на співочому полі: перетягування канату, катання на ослоні, та ін. Ярмарково-кулінарна частина запропонує святкові українські страви (куліш, узвар, цілющі напої з та ін.). Виставки-продажі виробів українських майстрів. На завершення Свята спалення «Кострубатого діда».

В 2011 році Масляна неділя припадає на 28 лютого — 6 березня.

Джерело: thisisukraine.org
Світлина epochtimes.com.ua

Ще не доліплений козак, а чуба навіть здалеку примітно

Сніговик класичний

На майдані людно

З люлькою та чаркою

Творці

Міфічні істоти

Чим не мара?

Не оминули й політиків: очі з п'яти копійок та в подарунок апельсин

Тваринам розщедрилися на очі по 10 копійок

А цьому сніговику не пошкодували й четвертака

Власне, четвертак

Сніговики спостерігали за людьми

Давня гойдалка

А охорона за сніговиками

Словом, відгуляло й відгуло останнє зимове свято.  Від сьогодні і аж до Великодня (4 квітня) будьмо сумирними, бо ж триватиме найдовший і найсуворіший піст.

Світлини Богдана Гдаля, Рукотвори

Кожна  неодружена дівчина та хлопець отримають на «Мамаєвій Слободі» колодку, яку прив’яжуть до лівої руки. «Власник» цієї колодки на запряжених кіньми санях з вітерцем промчить вулицями козацького селища прямісінько до «Шинку – коса над чаркою», де на них  чекатимуть не тільки троїсті музики, але й частування та жарти веселих молодиць (всі власники «колодок» частуватимуться слив’янкою та варениками із сиром). Також біля «свинячого перелазу», що веде до «Шинку – коса над чаркою» будуть проводитись народні гуляння та варитиметься в здоровезних казанах, із кількох видів круп, славнозвісна козацька каша «Тетеря», вареники з сиром та гречані млинці з різноманітною начинкою…

Більше про свято на www.mamajeva-sloboda.ua

В  цей день у музеї  буде максимально відтворений давній обряд Колодія. Учасники Свята (фольклорні колективи Києва та області разом із музейним гуртом «Джерела») вирушають з експозиції «Слобожанщина» до центральної співучої площі Музею. Звучить пісня «Масляна, оце я йду!». Попереду на санях везуть «Кострубатого діда», опудало якого встановлюють на полі. Довкола «Діда» розпочинається обрядодійство: «Колодка» – чіпляння «колодки» учасникам Свята, а також відвідувачам Музею.

На  майдані біля управи та на співочому полі фольклорні колективи виконують святкові пісні та обряди. Забави на співочому полі: катання на фуркалі, перетягування канату, катання на санях та ослоні, сніжна фортеця та ін.

Показові  виступи Київської  обласної Федерації  стрільби з лука (кожен може спробувати!). Ярмарково-кулінарна частина. Святкові українські страви від гранд-майстера цеху козацьких кошоварів Мирослава Шваба (куліш, узвар, цілющі напої з полтавських трав та ін.). Виставки-продажі виробів українських майстрів.

Уроки танців. Колективні Характерницькі ігрища-взаємодії з Природою.

На  завершення Свята спалення «Кострубатого діда».