До цього вічно умиротворена і мовчазна місцина ожила. Хати відчинені навстіж. Ніяких стрічок, які забороняють посидіти за столом господи, визирнути у шибку. Біля озерця кияни годують рибу. Гончар вчить малечу спілкуватися з глиною, а в кузні ковалі приборкують вогонь. Біля містка припрошують скуштувати козацький куліш, а на головному майдані вже готуються до викрутасів козаків-каскадерів.
Керуючи власним центром для дітей та батьків, Ганна переконалася, що давати знання малечі найкраще через казки, і саме народні казки. Щоб було цікавіше, мисткиня робила ляльковий театр з картону. А згодом опанувала техніку фелтінгу, тобто сухого валяння. І за якийсь час зі жмутиків вовни постав цілий ляльковий театр.
У зв'язку з відкриттям «Мамаєва Слобода» шукає працівників. Зокрема, етнографів, етнологів, музикантів (народні інструменти), ковалів, гончарів, ткачів, майстрів з обробки дерева та лозоплетіння та дендрологів (знавців народного квітникарства). Обов'язкова умова працевлаштування — україномовність.
Окутаний яблуневим цвітом центр народознавства "Мамаєва Слобода", що у Києві, наприкінці травня 2009 року відкриє свої ворота для відвідувачів та шанувальників народного мистецтва. А поки є на те час, подаємо підбірку весняних світлин з козацької слободи, що розташована за 7 км від центру столиці України.
Як святили паски і ковбаски у Центрі народознавства "Мамаєва Слобода". Люду було видимо-невидимо. Ще з ночі віряни прийшли до козацької церкви, щоб зустріти Світле Христове Воскресіння.