Хоч і не побалувала київська погода нас у ці дні ошатним білесеньким сніжком, настрій свята на «Країні Мрій Різдвяній» створювали чудесні події з префіксом «най». В перший день гурт «Воплі Відоплясова» зіграв свій найдовший концерт за всю свою 25-літню історію. Презентувавши ексклюзивну фолк-програму (різдвяні пісні «Знову зима», «Щедрик», нові твори «Талалай», «Чудовий світ» і убойні народні хіти «Ой ти, Галю», «Голубка» та інші), більше двох годин хлопці не мали змоги покинути сцену під массовий бадьорий галас шанувальників рок-коляди. Рекордна кількість колядок прозвучала від фолк-гуртів «Божичі», «Кросна»,«Рожаниця», дитячих колективів «Райгородок» та «Цвітень», які систематично відтворювалися багатотисячним різдвяним хором.

В неділю увагу гостей «Країни Мрій» причарувала прем’єра унікального театрального дійства – Різдвяного Зіркового Вертепу, який зібрав на фестивальній сцені найбільшу кількість знаних українських постатєй. Добру вістку людям сповіщали три маленькі пастушки — актор Богдан Бенюк, співак Тарас Чубай та богатир Василь Вірастюк, три царі — поет і видавець Іван Малкович, кобзар Тарас Компаніченко та художник Оля Чубай, янгол — співачка колисанок Росава. Діток лякав цар Ірод — казкар Сашко Лірник, за що був потім привселюдно і високохудожньо покараний. За основу спектаклю був узятий сценарій карпатського дитячого вертепу ХІХ-го століття під назвою «Пастушки», адаптований Іваном Малковичем. Роль ведучого та режисера-постановника вистави взяв на себе Олег Скрипка. Історичну довідку надавав Тарас Компаніченко. Костюми для героїв розробила дизайнер одягу Оксана Якушина.

В кулуарах на репетиції Василь Вірастюк розказав сам про себе анекдот. Силач стверджував, що для того, аби прийняти якесь рішення, він завжди підкидає у повітря «копійку». І коли та падає на землю до гори колесами, це означає «так». І як кажуть, слова згодом матеріалізуються. По закінченні Вертепу Василь поспішав додому та його джип був щільно заблокований двома авто. Цей факт найсильнішу людину планети абсолютно не засмутив. Він досить легко взяв і розсунув голими руками ті злощасні автівки та й поїхав собі по своїх богатирських справах. А свято продовжувалось вже в несамовитих танцювальних ритмах під супровід етно-грув-бенду «Чоботи з Бугая» та етно-диско DJ O’Skrypka. І знову засновника «Країни Мрій» вже в іпостасі діджея більше двох з половиною годин весела танцювальна юрба не відпускала зі сцени.

А ще були співи біля вогнищ, майстер-класи колядок, а на Ярмарковому майдані за ініціативи торгової марки«Bonpoint» було реконструйовано найбільшу в Україні класичну Різдвяну Шопку.

uaculture.com
Світлина mamajeva-sloboda.ua

Програма

7 січня (субота) 

• 10:00 – початок народних гулянь:
  — Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха).
  — Ярмарок майстрів
  — Різдвяні розваги для дітей та дорослих
  — Майстер-класи від народних майстрів
  — Співи біля вогнищ
  — Катання на санчатах
• 16:00 - Відкриття фестивалю «Країна Мрій Різдвяна».
  — Різдвяна Шопка
• 17:00 — Виступ дитячого колективу «Райгородок»
• 18:00 – Різдвяний Зірковий вертеп (за участі відомих особистостей)
• 19:00 – виступ колективу «Божичі»
• 20:00 – виступ гурту «Воплі Відоплясова»

8 січня (неділя) 

• 10:00 — початок народних гулянь:
  — Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха).
  — Ярмарок майстрів
  — Різдвяні розваги для дітей та дорослих
  — Майстер-класи від народних майстрів
  — Співи біля вогнищ
  — Катання на санчатах
• 17:00 — Різдвяна Шопка від Країни Мрій Різдвяної
• 17:30 – дитячий Різдвяний вертеп «Цвітень»
• 18:00 – виступ колективу «Фолькнери»
• 19:00 — виступ колективу «Кросна»
• 20:00 – Dj O’Skrypka

Довідки та акредитація ЗМІ за телефоном + 38 097 3785960 (Павло)

Більше на krainamriy.com та mamajeva-sloboda.ua

Програма «Країни Мрій»:

7 січня (субота) — перший день «Країни Мрій»:

• 10:00 – початок народних гулянь:
• Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• Ярмарок майстрів
• Різдвяні розваги для дітей та дорослих
• Майстер-класи від народних майстрів
• Співи біля вогнищ
• Катання на санчатах
• 17:00 — Відкриття фестивалю «Країна Мрій Різдвяна»
• Різдвяна Шопка
• 18:00 – Різдвяний вертеп
• 19:00 – виступ колективу «Божичі»
• 20:00 – виступ гурту «ВВ»

8 січня (неділя) — продовження «Країни Мрій»:

• 10:00 — початок народних гулянь:
• Куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• Ярмарок майстрів
• Різдвяні розваги для дітей та дорослих
• Майстер класи від народних майстрів
• Співи біля вогнищ
• Катання на санчатах
• Різдвяна Шопка
• 18:00 – дитячий Різдвяний вертеп
• 19:00 – виступ колективу «Божичі»
• 20:00 – Dj O’Skrypka

13 січня (четвер) – старий Новий рік, Маланка.

• 18:00 – Усі, хто заздалегідь забронював традиційну українську хату або ж місця за столиком у «Шинку — коса над чаркою», матимуть гарну нагоду провести Старий Новий Рік в родинному колі в атмосфері середньовічної Наддніпрянської України, тобто послухати справжнісіньких щедрівників, які, співаючи, щиросердно побажають щастя, радості та достатку господарям та гостям. Будуть відтворені стародавні обряди «Маланки» та «Кози».
• 19:00 – на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» народні гуляння.

14 січня (п’ятниця) – Василя

• 10:00 – ярмарок народних майстрів;
• 11:00 — куштування козацького кулішу та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• Різдвяні розваги для дітей та дорослих
• Майстер-класи від народних майстрів
• Співи біля вогнищ
• Катання на санчатах
• 12:30 — Майстер-клас із засівання, колядок та щедрівок
• 13:00 – різдвяна казка від знаного на всій вкраїні казкаря — Сашка Лірника.
• 14:00 – обряд «Кози» та відтворення сакрального дійства «Щедрування» та «Засівання» за участю фольклорних колективів.
• 16:00 — Усі, хто не полінувався, заздалегідь забронював одну із традиційних українських хат або ж місця за столиком у «Шинку — коса над чаркою», матимуть гарну нагоду провести Старий Новий Рік в родинному колі в атмосфері середньовічної Наддніпрянської України, тобто послухати справжнісіньких щедрівників, які, співаючи, щиросердно побажають щастя, радості та достатку господарям та гостям.
  Будуть відтворені стародавні обряди «Маланки» та «Кози».

19 січня (середа) – Водохреща (Ордань)

• 09:00 – 10:30 – в козацькій церкві церкві «Покрова Пресвятої Богородиці» відбудеться Святкова Літургія.
• 10:00 – ярмарок народних майстрів
• 11:00 — Куштування козацького куліша та печеного на рожнах (вертелі) стокілограмового кабана на відкритому вогні, а також дегустація традиційних хмільних українських напоїв козацької доби (вишняк, слив’янка, дулівка, медовуха)
• 12:30 – народні гуляння:
• усі бажаючі пірнути (шубовснути) в ополонку озера Красавиця, з якого бере початок річка Либідь збираються на березі. Настоятель козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці освячує воду в ополонці та благословляє всіх, хто бажає зануритись в крижану воду. В цей час лунають постріли з козацьких гармат та мушкетів – козаки символічно розстрілюють «нечисту силу», яка в цей час намагається «вистрибнути» з освяченої води. Люди весело та гамірно стрибають у воду, лунають козацькі литаври. Козаки оголошують, що всі, хто прийняв купель в крижаній Хрещенській воді, тепер мають право позмагатись за «Орданський Орден» (вирізаний з криги хрест). Козацький Осавул ділить усіх присутніх на дві лави й роз`яснює правила дружньої сутички. Переможці отримують в нагороду символічний «Орданський Орден» та могорич (відро дулівки) від сторони, яка отримала поразку.
• 16:00 – продовження народних гуляннь. Виконання колядок фольклорними колективами. На берег озера виноситься дідух, де потім відбувається веселе його спалення.

Більше інформації на сайті «Мамаєвої слободи»: http://mamajeva-sloboda.ua/news.php?id=535

Вечорниці, досвітки, молодіжні складки на Наддніпрянщині були традиційними для кінця листопада, початку грудня. Всі ці парубочо-дівочі гуляння були приурочені до однієї мети – майбутнього щасливого шлюбу. Особливо помічними у цьому вважались свята Святої Катерини – 7 грудня та Святого Андрея (Андрія, Святого Андрія Первозваного апостола) – 13 грудня.

Наші прабабусі, коли були ще дівками, сподіваючись на щасливе заміжжя, ворожили на долю. Саме на Святої Катерини зрізали кілька вишневих галузок (гілочок), ставили їх у воду в хаті на покутті перед образами, якщо ж до Нового року (Святої Маланки) 31 грудня (за старим стилем) або 13 січня (за новим) вишні зацвітали, то це означало, що дівчина незабаром вийде заміж.

Тож спробуйте й ви зламати на «Мамаєвій Слободі» гілочку вишні, нагодувати собаку спеченими в печі української хати чарівними балабушками, закликати долю, почути, як кукурікає півень, або ж пограти у веселу гру, скуштувати «Калиту», поїздити на коцюбі, змастити дівок сажею або медом, потанцювати запальні танці під супровід троїстих музик саме так, як це робили наші прадіди.

Початок вечорниць як 7, так і 13 грудня о 19-00.

Дресс код заходу — вишиванка.

Докладніше на mamajeva-sloboda.ua

Батьки зможуть вибрати для своїх дітей майстер-клас із виготовлення особисто малюком печатного медового пряника – «миколайчика» – в одній із хат на території козацького селища, або придбати торбинку-подарунок, в якій обов`язково будуть: або ж печатний медівник у вигляді рибки-карасика, або ж медяник із зображенням Коня, або пряник із козацьким Левом, або ж печатний медовий пряник із зображенням Юрія Переможця. До торбинки-подарунка також входять кілька сюрпризів та українських сувенірів від Святого Миколая. Торбинки-подарунки мають різну вартість в залежності від розміру та ваги печатного медівника.

Проте найголовнішим дарунком для малюка буде те, що Святий Миколай особисто вручить дитині козацьку грамоту-атестат, засвідчену печаткою Війська Запорозького Низового та особистим підписом Святого Миколая, як підтвердження відвідання «Резиденції Святого Миколая» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» біля витоку легендарної річки Либідь.

«Резиденція Святого Миколая» буде працювати з 10 грудня 2011 року до 30 грудня 2011 року (з 10-00 до 16-00) – організованим групам відвідувачів слід здійснювати запис до резиденції Миколая заздалегідь за тел. 044-361-98-48, 093-043-02-77. Всім іншим – вхід у порядку «живої» черги. Листи до Святого Миколая малюки можуть надіслати за адресою: «Резиденція Святого Миколая» на «Мамаєвій Слободі», вул. М. Донця, 2, м. Київ, 03061.

Вартість вхідного квитка до «Резиденції Святого Миколая» залежить від ваги печатного медового пряника – «миколайчика», який входить до обраного Вами подарунка. Відповідно, вартість вхідних квитків до «Резиденції Святого Миколая» (цебто вартість подарунка з печатним медовим пряником) на одну особу складає:

40 грн. (подарунок із малим печатним медовим пряником «рибкою»);

70 грн. (подарунок із середнім печатним медовим пряником «рибкою», або з із зображенням фігури Коня та написом «Мамаєва Слобода», або фігурою казкового Лева);

110 грн. (подарунок із великим печатним медовим пряником «Юрій Переможець»).

Дітлахи, котрі матимуть при собі атестат про відвідування ними «Резиденції Святого Миколая» на «Мамаєвій Слободі» за 2009 та 2010 роки, отримають додатковий подарунок від сучасних українських козаків – квиток на катання верхи на коні.

Аби діти не нудьгували, стоячи в черзі до «Резиденції», яка в хаті Титаря, повідомляємо, що на господарській частині садибі, тобто в хліву, воловні та свининцю, розміщено «зоопарк домашніх тварин»: коза, вівці на чолі з круторогим бараном, давньоукраїнська порода чорних свиней, кури, гуси, качки. Також діти з батьками, що прийшли до резиденції (за наявності квитка на її відвідання) зможуть безкоштовно отримати гарячий трав`яний козацький чай під назвою «гербата» (лат. — збір трав), який козаки будуть варити безпосередньо на подвір`ї на живому вогні.

Докладніше на mamajeva-sloboda.ua

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» хоче, аби до народних традицій долучалось якомога ширше коло молодих людей, адже наші прабабусі та прадіди на вечорницях вибирали собі пару. Парубки залицялись до дівчат, всі співали пісень, танцювали, розповідали різні небилиці, жартували. Отже вечорниці — це зібрання, де молоді люди проходили своєрідний пробний шлюб, цебто перевірка придатності пар до подружнього життя.

Більше на mamajeva-sloboda.ua

Все частіше на вулицях міста можна зустріти модників і модниць у стилізованому національному одязі. А по дорогах раз у раз проїжджають іномарки, розфарбовані в етно-стилі. Що ж, це не дивно, адже все народне нині в моді. Газета «Сегодня» дізналася, де і за скільки в столиці цікавого киянина навчать народним ремеслам, наприклад, робити ляльку-мотанку, розписувати писанку, плести із соломи або вишивати.

У музеях

У Києві посвітитися по-народному пропонують в Музеї Івана Гончара, Музеї українського народного та декоративного мистецтва (МУНДМ), а також у Національному художньому музеї. Потенційні учні можуть пройти не тільки одноденні майстер-класи, а й за бажання стати слухачами довгострокових курсів (це 1-2 роки навчання). Одне заняття (триває 1-2 години) обійдеться в середньому в 50-100 гривень.

Що ж до набору народних ремесел, то в цих місцях (крім художнього музею) він практично однаковий: є вишивка, ткацтво, петриківський розпис, гончарство, плетіння з соломи, лялька-мотанка, писанкарство, а також народні танці та пісні.

Навчають на музейних курсах дуже цікаво. Наприклад, в Музеї Івана Гончара вишивати вчать не тільки за книжками, а й по тих національних костюмах, рушниках і скатертинах, якими багатий фонд цього закладу. До слова, закінчивши курс, кожен учень зможе похвалитися знанням 20 технік вишивання і 100 видів швів.

А, наприклад, після проходження курсу петриківського розпису в МУНДМ учні зуміють розписувати папір, дерево, метал і скло. І, нарешті, на заняттях з писанкарства (в обох музеях) навчать малювати основні українські символи, розкажуть про їх значення і про те, як розфарбовують яйця.

Крім того, в цих місцях проводять етнографічні та народознавчі лекції. Так в МУНДМ розповідають про український рушник, народні традиції у творчості Марії Приймаченко, а в художньому музеї за рік вичитують лекції з історії українського мистецтва (від майстрів Київської Русі до представників авангарду).

1. Музей Івана Гончара

Студія народної вишивки:

для першого року навчання — середа (16.00-18.00) і субота (11.00-13.00), для другого року навчання — четвер (16.00-18.00) і субота (13.30-15.30); заняття -100 грн.;

Писанкарство: четвер (16.00-18.00), заняття — 20-30 грн., Але потрібно сплатити вхідний квиток в музей — 15 грн. (Для дітей і пільговиків – 3 грн.);

Народні танці: середа (19.00-21.00, але в останню середу місяця -18.00-21.00, адреса — вул. Іллінська, 9); навчання безкоштовне, але потрібно сплатити вхідний квиток в музей;

Богуславське ткацтво: середа (11.00-18.00), заняття — 50 грн.

2. Музей українського народного і декоративного мистецтва

Майстер-класи з різних народних ремесел: (лялька-мотанка, розпис на склі, писанкарство, декоративний розпис, плетіння з соломи, художнє ткацтво, витинанка, гончарство, трипільська кераміка, середньовічний український танець, народний спів, дизайн в народному стилі): по суботах о 13.00 (винятки: танці в 11.00, а спів о 15.00), тривалість — 1,5 — 2 години, вартість — 50 грн.

3. Національний художній музей

Лекції з історії українського мистецтва: субота о 14.00 та 16.00, вартість — 10 грн. (Для школярів, студентів та пенсіонерів — 3 грн.)

Під відкритим небом

Ще одне місце, де можна повчиться всьому тому ж, що і в музеях, — етнографічні комплекси під Києвом. Це музей в с. Пирогові, Парк Київська Русь, центр народознавства «Мамаєва Слобода», а також етнографічний комплекс «Українське село». Принцип роботи всіх цих місць приблизно однаковий: щоб потрапити напевно на майстер-клас до якого-небудь майстру, варто приїхати туди у вихідні або на національні свята та фестивалі (дати таких урочистостей найкраще дивитися на сайті кожного з комплексів). А в інші дні — найкраще зателефонувати і замовити собі те чи інше заняття. Але, не дивлячись на схожість, у кожного з цих місць є свої особливості.

Так, у Парку Київська Русь можна орендувати на весь день якийсь давньоруський костюм. Це може бути або костюм звичайного городянина, або навіть князівські одежі. Можливість перевтілитися тут коштує від 10 до 100 гривень. А в «Українському селі» для групи від 10 осіб проводять етнотренінги, до програми яких входить екскурсія по комплексу, знайомство з українськими обрядами і традиціями, майстер клас з виготовлення того або іншого виробу та інші просвітницькі заходи. Щодо «Мамаєвої Слободи», то тут є уроки народознавства. На них, наприклад, можна дізнатися про своєрідність національного житла та інтер'єру, про народні особливості святкування календарних свят, про традиційну українську кухню, одязі, прикрасах, а також про світогляд українців.

1. Музей народної архітектури та побуту в с.Пирогів

Майстер-клас на замовлення:
плетіння з соломи, кукурудзи, гончарство, вишивка, кування, різьблення по дереву — від 200 грн. за 1, -1,5 години, плюс вхідний квиток — 20 грн. (Для дітей до 10 років — 5 грн., Для тих, хто старший, і пенсіонерів -10 грн.)

2. Парк Київська Русь

Лялька-мотанка, гончарство, ковальство, плетіння з лози, писанкарство (по сб і нд, 10.00-19.00 або майстер-клас на замовлення) — 30-80 грн. (Ціну встановлюють майстри), плюс вхідний квиток — 40 грн. (Для дітей і пенсіонерів — 20 грн., Для школярів та інвалідів — безкоштовно);

3. Центр народознавства «Мамаєва Слобода»

Гончарство і кування: 50 грн. (Індивід. майстер-клас), 400 грн. (Дитячий колективний) і 700 грн. (Дорослий);
Лялька-мотанка: для дітей — 700 грн. (Група до 10 чол.), 70 грн. з особи. (10-15 чол.), Для дорослих — 120 грн. з особи (10-15 чол.);
Плетіння з соломи: 100 грн. з особи (група 10-25 чоловік); Витинанка: 60 ​​грн. з особи (група 10-25 чоловік), 600 грн. (До 10 чол.);
Писанкарство: 150 грн. з особи (група 10-15 чоловік);
Уроки народознавства: 10 грн. з особи

4. Етнографічний комплекс «Українське село»

Лялька-мотанка, різьба по дереву, плетіння з соломи, гончарство, художня керамічнка, самогоноваріння, писанкарство, петриківський розпис (по вихідних з 11.00 до 17.00 або майстер-клас на замовлення) — 50-60 грн.

У етно-студіях

Курси з народних ремесел є і в окремих київських студіях, де в основному всі вони зібрані «в одному флаконі». Однак є й винятки з правил — місця, що спеціалізуються на якомусь окремому ремеслі (наприклад, ми знайшли гончарну школу та школу лозоплетіння).

Тут, як і в музеях, можна пройти і майстер-клас (в середньому обійдеться в 50-150 грн.) Та записатися на довгострокові народні курси (стоять — 800-3000 грн.). Навіть за мінімальну ціну педагоги обіцяють, що учень засвоїть ази обраного ремесла і понесе з собою додому готовий виріб.

А на дорожчих курсах народне мистецтво вже розкриється у всіх деталях. Наприклад, в гончарній школі потенційного слухача не тільки навчать працювати за гончарним кругом, але також розкажуть йому про властивості глини, різні техніки ліплення і прийоми декорування глиняних виробів.

1. Студія «У Масяні»

Майстер-класи на замовлення:
лялька-мотанка — 80 грн.,
Бісероплетіння та писанкарство — по 100 грн.;

2. Школа народних ремесел Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

Гуртки: декоративний розпис, кераміка, гончарство, різьба по дереву, лозоплетіння, ліплення з солоного тіста — безкоштовно для школярів (2 р. в тиждень по 3 акад. години), для дорослих: 30 грн. з особи за будь-який майстер-клас (не менше 5 чол.),
плетіння з лози — 80 грн. за навчальний день (друга та четверта субота місяця), курс — 5 місяців.

3. Галерея «Світлиця»

Плетіння з соломи — Вт, 15.00-17.00.
Гобелен — Пт, 16.00-18.00.
Розпис на склі — Пт, 17.00-19.00.
Техніки вишивки — Сб або Нд, 10.00-12.00.
Основи композиції одягу — СБ, 12.00 — 14.00.
Петриківський розпис — Сб, 15.00-17.00.
Плетіння з кореня сосни — Нд, 15.00 — 17.00.
Лялька-мотанка — Вт.-Пт., 13.00-15.00.
Писанкарство — Вт.-Пт., 15.00-17.00.
Бісероплетіння — Чт, 16.00-18.00.
Витинанка — Пт, 16.00-18.00.
Плетіння конячок з ниток — Вт.-Сб. ,14.00-16 .00.
Вартість заняття — 50 грн. (Напередодні передзвонити).

4. Школа-студія «Час кераміки»

Початкове навчання: 2 рази на тиждень по 3 години. Курс — 3000 грн. за 12 занять; розширене навчання: тематичне заняття — 250 грн.; «відкрита студія» (для тих, хто пройшов початковий курс) — 50 грн. за годину;

5. Етностудія «Етносвіт»

Майстер-класи по суботах: етнофлористика, народні ляльки, трипільська кераміка, петриківський розпис, вишивка, писанкарство, народні прикраси та елементи народного одягу — 150 грн. за заняття.

За матеріалами газети «Сегодня»

 ridna.ua

Довідки за телефоном 093-043-02-77, або на ел. адресу: mamayevasloboda@gmail.com

До програми вишколу Козацької лицарської школи характерника Мамая будуть входити наступні  напрямки розвитку:

1. Уроки народознавства на тему: «Україна Козацька Держава».
Під керівництвом Козака Левушківського куреня Війська Запорозького Низового, Генерал-Хорунжого українського козацтва – Костянтина Олійника.
 

1. Козацтво як феномен в українській історії (звичаєво-правова культура).

2. Родина – соціокультурний осередок збереження українських традицій (майнові сімейні звичаї, мораль та етикет, шлюб та шлюбні відносини, форми шлюбу, основні функції сім’ї).

3. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу (обряди перших років життя, педагогіка, дитячий фольклор).

4. Молодь в традиційному українському суспільстві (дівування і парубкування, народна мораль).

5. Свята і обряди народного календаря українців.

а) Лекція, яка знайомить з найбільшими святами календарного року українців. б) «Введення прийде – свят наведе: зимовий цикл народного календаря»

в) «Весна наша красна, що ти нам принесла: весняний цикл народного календаря»

г) «Три місяці ясних, три місяці красних: літній цикл народного календаря»

д) «Прийшла Пречиста – буде по дереві листу чисто: осінній цикл народного календаря»

6. Своєрідність українського традиційного житла та інтер’єру.

7. Українські народні ремесла (ткацтво, ковальство, гончарство).

8. Традиційний український одяг та прикраси.

9. Українська традиційна кухня.

10. Світогляд українського народу (космогонічні уявлення та міфологія).

11. Український національний характер: риси та архетипи.

2. Уроки верхової їзди – козацька джигітовка.
Правила догляду за конем (сідлання коня, підковування коня)
Вправи володіння зброєю на коні (спис, шабля)

Під керівництвом  кращого кінного каскадера Європи – Козака Кущівського куреня Війська Запорозького Низового, Наказного Отамана – Олега Юрчишина.
 

3. Уроки фехтування на козацьких шаблях, стрільба з лука, ладування (заряджання козацьких гармат-фальконетів та мушкетів).
Приготування козацьких страв, облаштування похідного козацького табору.
Лов риби та підготовка човнів до уходницького походу.

Під керівництвом Отамана реєстрових козаків Печерської сотні пана Олександра Харченка.
 

4. Козацький лицарський епос XVI-XVIII ст...
Гра на кобзі, лірі, старосвітський бандурі. Виконання дум, кантів та псальмів.

Під керівництвом Заслуженого артиста України – кобзаря Тараса Компаніченка.
 

5. Уроки з традиційних бойових козацьких єдиноборств.

Під керівництвом Заслуженого майстра спорту України – козака Іркліївського куреня Війська Запорозького Низового – Сергія Заспи.

 

6. Закон Божий.
Лекції  по вивченню Закону Божого. Роль українського козацтва в обстоюванні дідівської православної віри.

Під керівництвом настоятеля Ставропігійної козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці – Отця Романа Фурдина.

Перед тим як стати справжнім лицарем-оборонцем, це б то козаком, діти із спадкових козацьких родів проходили вишкіл у досвідчених, бувалих козаків. Таких хлопчиків називали джурами, або ж зброєносцями. Хлопчик, котрий успішно пройшов певні випробування та отримав козацькі навички, мав право пройти  ініціацію (посвяту) в козацькі джури (зброєносці). Тільки після цієї посвяти малюк ставав юнаком, це б то козацьким джурою, та міг носити чуба, адже козацький чуб був ознакою юнака-воїна.

В так званому «козацькому поясі» (він простягався вздовж Чорного шляху, яким на Україну здійснювали напади хижі грабіжницькі татарські орди, орієнтовно по лінії міст Тернопіль, Вінниця, Умань, Чигирин на правому березі Дніпра та на лівому березі Дніпра по лінії міст Кременчук, Полтава, Луганськ) існував давній козацький звичай посвяти юнака в козацькі джури (ініціація). Вам, напевне, має бути цікаво знати, що на Поділлі  й до нашого часу цей звичай зберігся.

У наших прадідів – Лицарів Війська Запорозького Низового, цей ритуал заключався в тому, що воді надавали магічне значення. В ніч перед Орданню (Водохреще) 18 січня, тих юнаків, котрих посвячували у джури, після освячення води, бувалі козаки тримали над вирубаною в кризі ополонкою у вигляді хреста догори ногами і тричі по-тричі вмочували чуб хлопця у свячену воду. Такою була символічна присвята майбутнього лицаря-козака дев’яти янгольским чинам, згідно їх ієрархією: Серафими, Херувими, Престоли, Господства, Сили, Влади, Начала, Архангели та Янголи.

Адже вважалося, що коли козак гине на полі брані, то Янголи, саме за чуба, піднімають його до Престолу Господа Бога. Після такої ініціації юнак-джура (зброєносець) мав право вирушити на Січ для подальшого вишколу та здобуття звання козака-воїна, бо ж тоді казали: «Рабів до Раю не пускають!» Тому стає зрозумілим — чому козаки шукали собі красивої смерті на бойовищі...

Хлопчики, котрі успішно здолають перешкоди та складуть іспити Козацької Лицарської Школи Характерника Мамая будуть допущені до ініціації, тобто посвячені в козацькі джури (зброєносці). Також відмінники навчань особисто викують свою першу козацьку шаблю в кузні козацького селища «Мамаєва Слобода».

Докладніше на mamajeva-sloboda.ua

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» минулого 2010 року започаткувала традицію святкування «Дня української козачки». Свято буде проводитись щорічно в останню суботу жовтня місяця. Цьогоріч свято відзначатиметься вдруге і припаде на 29 жовтня. «Мамаєва Слобода» сподівається, що незабаром це свято стане традиційним для всієї України.

Квест «Черевички для коханої козачки»

Умови проведення квесту будуть оголошені безпосередньо після реєстрації учасників.

Нагорода для пари, яка переможе: Новорічний бенкет на двох у «Шинку – коса над чаркою». ( У пропозицію включено: бенкет з розрахунку 1000 грн. на особу + участь у новорічних гуляннях на «Мамаєвій Слободі»)

Нагорода для пари, яка посяде друге місце: Різдвяна романтична вечеря (з 7 по 19 січня 2011 р.) при свічках на двох, з розрахунку 500 грн. на особу, в «Шинку – коса над чаркою».

Нагорода для пари, яка посяде третє місце: Передноворічна романтична вечеря (з 19 по 30 грудня 2011 р.) при свічках на двох, з розрахунку 400 грн. на особу в «Шинку – коса над чаркою» на «Мамаєвій Слободі».

Реєстрація: о 14-00 — реєструються всі неодружені пари, а також хлопці та дівчата, що прийшли без пар (котрі в процесі реєстрації зможуть познайомитись та обрати собі пару, одним словом: «хто кому припаде до душі». Вся ініціатива за дівчатами…) Чекаємо на сміливих парубків! Згодьтеся, Ви зможете познайомитись, перемогти та відсвяткувати Новорічну ніч- 2012 р. на «Мамаєвій Слободі» разом, а далі вже й весілля… Хто ж зна?

Умови попередньої реєстрація бажаючих позмагатись у квесті «Черевички для коханої козачки» відбуватиметься з 24 по 28 жовтня включно за тел...044-361-98-48, або за ел. адресою: mamayevasloboda@gmail.com
О 12-00 на «Мамаєвій Слободі» вже вдруге розпочнеться свято — «День української козачки».

На майдані «Мамаєвої Слободи» будуть виступати фольклорні колективи з козацьких земель України, від Луганська й до Львова, а також відбуватиметься ярмарок народних майстрів. Смажитиметься на рожнах (вертел) велетенський стокілограмовий кабан, в казанах варитиметься козацький куліш, каша з гарбуза, а також можна буде почастуватись наливками, настоянками та варенухою.

Свою майстерність продемонструє кращий в Європі кінний козацький каскадерський театр під орудою Наказного отамана Олега Юрчишина.

Фольклорні колективи, котрі бажають взяти участь у святі «День української козачки», просимо повідомити про своє бажання за тел...: 044-361-98-48 або за ел. адресою: mamayevasloboda@gmail.com

В рамках святкування, між дівчатами-козачками буде проведено конкурс на найдовшу косу. Дівчина-переможець, в котрої найдовша коса, отримає нагороду – сюрприз від козацького селища «Мамаєва Слобода». Крім цінного подарунка, дівчину яка переможе конкурсі на найдовшу косу, буде з почестями провезено на білому коні вулицями козацького селища!

Докладніше на mamajeva-sloboda.ua

На цьому велелюдному дійстві, під назвою «Слобідський ярмарок», ми хочемо бачити самобутні вироби народних майстрів, які дійсно не тільки є найкращими, але й гідно презентують матеріальну культуру козацької Вкраїни від Карпат і до річки Дон.

Ярмарок планується проводити щорічно в останню суботу та неділю вересня. Тож від Вас залежить, чи зможемо ми відродити давні традиції наших майстрів, або й надалі будемо підтримувати китайського виробника «українських сувенірів».

Для справжніх українських майстрів сповіщаємо:

Аби забезпечити безкоштовний прохід в козацьке селище «Мамаєва Слобода» та резервування торгового місця для розташування Вашого краму на ярмарковому майдані, необхідно заздалегідь надати інформацію за телефонами: (044) 361 98 48 чи (093) 872 48 77, або ж написати на електронну скриньку: mamayevasloboda@gmail.com

Брати участь у ярмарку на безоплатній основі матимуть змогу лише ті народні майстри, котрі попередньо зареєструються, заповнивши анкету.

Ми хочемо, аби «Слобідський ярмарок» був справжнісіньким ярмарком, як це було у наших прадідів, тобто, щоб окрім сувенірів на ньому можна було придбати все, що заманеться: живе порося, корову, курей, гусей; з`їсти варених раків чи вареників; почастувати кума «чикилдихою» або ж «варенухою»; поторгуватись з перекупками; «спитати» у циганки про долю. Одним словом, все точнісінько так, як вдало описав український ярмарок Микола Васильович Гоголь.

Саме тому посеред ярмаркового майдану буде закопаний семиметровий стовп із прикріпленим до його вершини колесом від дідівського воза. До колеса будуть прив`язані дорогезні подарунки. Тож охочі парубки зможуть дістати для своїх коханих таку бажану лагоминку (якщо, звичайно, в них пуп не розв`яжеться видертись на стовпа!).

Також на Вас чекатимуть фольклорні колективи, козаки та цигани, медовари та ковалі, котрі допоможуть Вам та Вашим друзям поринути у яскраву атмосферу свята «Слобідського ярмарку».

Початок «Слобідського ярмарку» як 24, так і 25 вересня об 11-00.

Джерело: www.mamajeva-sloboda.ua