25 грудня

Триватиме захід близько 2 годин, а може й довше залежно від настрою)

Запрошуються всі бажаючі поспівати колядок або просто послухати і подивитись.

«…бо прийдуть до тебе три празники в гості…»

Глиняна макітра під кутю, глечик для узвару, солом’яний «павук», різдвяний дідух, рукотворні подарунки для дітей та листівки для рідних, а також веселі колядки від фольклорних гуртів та все для Українського Різдва на ярмарку в Музеї Гончара.

Традиція передріздвяних святкових ярмарків є досить давньою та поширеною у всьому світі. Українці здавна любили гарно ярмаркувати перед найбільшими святами в році. Годилося не лише гарно оздобити оселю, а й бути вбраним у нове та щедро обдарувати рідних.

Відчути смак давньої традиції та тепло Різдвяних свят ви зможете у мистецьких виробах, подарунках та сувенірах, зроблених вправними руками та щирою душею майстрів з різних куточків України, що будуть представлені на Різдвяному Ярмарку. Гончарі та вишивальники, різьбярі та іграшкарі, творці з соломи, ткачі, кравці, ковалі, лялькарі, малярі та витинанкарі створили речі спеціально до Різдва, що можуть стати унікальним подарунком для кожного. Особливі дари чекають на дітей — іграшки з дерева, соломи, глини, тканини, кукурудзиння, льону та паперу. Найкращі книги для дітей та дорослих будуть представлені улюбленими видавництвами: «Грані-Т», Видавництво Старого Лева, Прудкий Равлик, Свічадо та ін...

Крім того, на всіх відвідувачів чекає особлива нагода. Лише перед Різдвом в рамках святкового ярмарку Ви зможе створити подарунки власними руками. Досвідчені майстри навчатимуть всіх охочих та зможуть розкрити таємничу магію справжнього мистецького творіння руками та душею.

Особливу атмосферу свята творитиме «Львівська майстерня шоколаду».
А про давні традиції святкування Різдва, як терти мак і приготувати справжню кутю до Святвечірнього столу навчатимуть учасники етногурту «ДахаБраха» під власний супровід колядок.

Розклад майстер-класів та заходів. Участь безкоштовна!

	23 грудня (п'ятниця)
15:00-16:00	- Вирізання витинанок (Рак Світлана) - Розпис глиняних дзвоників (Наталя Дворяківська)
16:00-17:00	- Ліплення з глини (Наталя Тригубова) - Птахи з ниток (Лариса Мансурова)
17:00-18:00	- Вирізання витинанок (Людмила Проценко) - Лялька-мотанка (Віра Цимбал)
19:00-19:30	Гурт «Царина». Колядки

	24 грудня (субота)
13:00-14:00	Музична казко терапія для малят «Країна сніговія»
14:00-15:00	- Розпис глиняних дзвоників (Наталя Дворяківська) - Ляльки з кукурудзи (Олена Рущак) - Вчимо колядки разом: діти та дорослі (Ольга Карапата)
15:00-16:00 15:00-15:30 15:30-16:30	- Ангел з тканини (Ірина Суліковська) - Ліплення з глини (Наталя Тригубова) «Райгородок» та Сусанна Карпенко. Колядки Вертепні маски та різдвяні зірки: виготовлення та розпис (Іван Приходько)
16:00-17:00 16:30-17:30	- Плетіння з соломи (Ірина Білай) - Птахи з ниток (Лариса Мансурова) - Майстер-клас від знаного художника-графіка, видавця Олега Петренка-Заневського. Видавництво "Сіма". Казки Лірника Сашка та ін.
17:30-18:30	Ігри, колядки та забави для дітей. Гурт "Берегинька"
18:30-19:00	Школа традиційного народного співу. Колядки

	25 грудня (неділя)
13:00–13:45 13:45–14:15	Різдвяна презентація від письменника Сергія Пантюка Різдвяна презентація від видавництва «Веселка»
14:00-15:00 14:15–15:00	- Ляльки з кукурудзи (Олена Рущак) - Лялька-мотанка (Віра Цимбал) - Майстер-клас з виготовлення різдвяної листівки. Видавництво «Братське»
15:00-16:00	- Ангел з тканини (Ірина Суліковська) - Вирізання витинанок (Світлана Рак) - Презентація книги «Від Романа до Йордана»
16:00-17:00 16:00–16:30 16:30-17:30	- Вирізання витинанок (Людмила Проценко) - Плетіння з соломи (Білай Ірина) - Гурт «Рожаниця». Колядки - Презентація проекту «Майстер-клас із зимового анімаційного мультика»
17:30-18:00	Гурт «Роксоланія». Колядки
18:00-18:30	Гурт «Кросна». Колядки
18:30-19:30	Гурт «ДахаБраха»: - Тертя куті - Приготування куті - Колядки - Розповіді про Різдво

Зроби собі та своїм рідним справжній подарунок!
Відвідай Різдвяний Ярмарок!

3 грудня сб

11:00 – Відкриття дитячої кімнати:

• Виставка та майстер-класи з виготовлення ляльки: Олени Михайлевич (традиційна ігрова лялька) та Марії Кідиби (модерна м`яка іграшка).
• Виставка дерев`яної іграшки: Василя Луганського (народна традиція) та майстерні «Автівки-крутівки» (сучасна інтерпретація).

12:00 – Виготовлення традиційної ігрової ляльки. Михалевич Олена

Тривалість майстер-класу – 1,5-2 години
Кількість учасників: 6 люд. віком від 9 років
Вартість: безкоштовно
Попередній запис обов’язковий!

14:00 – Виготовлення сучасної м’якої іграшки серії CosmoZoo. Марія Кідиба

Тривалість майстер-класу – 1,5-2 години
Кількість учасників: 6 люд. віком від 9 років
Вартість: безкоштовно
Попередній запис обов’язковий!

4 грудня нд

11:00 — Виготовлення новорічної об’ємної іграшки (або брелка) з бісеру. Дарина Бурлака

Тривалість майстер-класу – 1,5 години
Кількість учасників: 8 людей віком від 8 років
Вартість: 110 грн

13:00 — Виготовлення новорічних декорів: вишивка по пластиковій канві. Дарина Бурлака

Тривалість майстер-класу – 1,5 години
Кількість учасників: 8 людей віком від 8 років
Кількість готових декоративних прикрас обмежена тільки часом МК!
Вартість: 110 грн

10 грудня сб

11:00 – бісероплетіння в техниці Оглала: прикраса (браслет або кольє + теорія, підбір кольору)
Олександра Рубцова (використання чеського бісеру)

Тривалість майстер-класу – 2 години
Кількість учасників: 6-8 людей віком від 12 років
Вартість: 120 грн (браслет) / 150 грн (кольє)

15:00 – Оформлення вечірнього вбрання бісером: вишивка бісером по кружеву (+теорія, підбір кольору)/ Олександра Рубцова (використання чеського бісеру)

Тривалість майстер-класу – 2 години
Кількість учасників: 6-8 людей віком від 12 років
Вартість: 100 грн

11 грудня нд

11:00 — Бісероплетіння: плетіння ґердану жіночого/чоловічого (прикраса-оберіг). Дарина Бурлака

Тривалість майстер-класу – 2 години
Кількість учасників: 8 людей
Вартість: 160 грн

15:00 – Виготовлення іграшки-дракончика в техніці сухого валяння. Анна Соколенко

Тривалість майстер-класу – 4 години
Кількість учасників: 8 людей
Вартість: 200 грн

17 грудня сб

15:00 – Відкриття виставки кращих майстрів з Вишивки до дня Святої Варвари, покровительки вишивання.

18 грудня нд

11:00 — Виготовлення чобітка для подарунків від Святого Миколая: вишивка та декорування готового чобітка з льону (техніки: вишивка хрестиком етнічних орнаментів). Дарина Бурлака

Тривалість майстер-класу – 1,5 години
Кількість учасників: 8 людей віком від 8 років
Вартість: 120 грн

14:00 – виготовлення паперових упаковок для подарунків. Катерина Лук’янова

Тривалість майстер-класу – 1,5-2 години
Кількість учасників: 8 людей віком від 9 років
Вартість: 80 грн.

16:00 – виготовлення іграшки серії CosmoZoo. Марія Кідиба

Тривалість майстер-класу – 3 години
Кількість учасників: 8 людей віком від 9 років
Вартість: 130 грн.

Запис на майстер-класи – за адресою artvertep@gmail.com

Для реєстрації в листі необхідно вказати:

* дату та час проведення МК
* назва, майстер
* контактний телефон та електронну адресу
* наявність знижки від арт-крамниці «Білокнижник»
* необхідні примітки та побажання)

artvertep.com

«Я настроїв бандуру так, як Бог на душу поклав, і грати навчився теж так, як душа того бажала»

Також у програмі:
— Документальний фільм про Михайла Коваля «Фієста». Режисер Ганна Яровенко, 2008 рік.
— Майстер-клас від Михайла Коваля з виготовлення солом’яних брилів та поясів-крайок.

17:00 — Розповідь етнографа Руслана Павлюка (Прорви) про «Ужиткові особливості традиційного одягу серед сучасності»

Це перший захід  спільного проекту Національного музею українського народного декоративного мистецтва та
Мистецького об’єднання “Глечик” під назвою «Вибрана музика».

(14.11 – 18.12, окрім 23 – 27 листопада)

Дата	Майстер-клас	Майстри
П’ятниця 18:00 – 19:30 Субота 11:00 – 12:30	Вивчення традиційних колядок, щедрівок, засівалок, дитячих віншівок	Ольга Карапата (етномузиколог, учасниця фольклорного гурту «Божичі»)
Середа 15:00 – 17:00	Різдвяні зірки та народні маски (виготовлення та розпис)	Іван Приходько (Заслужений майстер народної творчості України)
Вівторок 17:30 – 19:00	Народна витинанка	Людмила Проценко (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Вівторок 16:00 – 17:30	Традиційний пряник (випікання та розпис)	Леоніда Прончук
Вівторок (15.11, 22.11, 29.11) 14:00 – 15:30 15:30 – 17:00 Четвер (17.11, 15.12) 15:30 - 17:00 П’ятниця (09.12) 16:00 – 17:30	Соломоплетіння (янголи, різдвяні «павуки», коники, зірочки, дідухи)	Ірина Білай (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Вівторок 17:30 – 19:00 Субота 16:30 – 18:00	Соломоплетіння (янголи, різдвяні «павуки», коники, зірочки, дідухи)	Раїса Павленко (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Субота 13:00 – 15:00	Традиційний розпис на склі	Світлана Рак (Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України)
Субота (11 грудня, 12:00 – 17:00) Неділя (12 грудня, 12:00 – 17:00)	Створення дитячого анімаційного зимового мультика	Степан Коваль (український режисер, художник-мультиплікатор)

Участь у майстер-класах відбувається лише за попереднім записом (288-92-68; 288-54-19)

Вартість: 35 грн. – для дітей, студентів; 50 грн. – для дорослих.

Усі майстер-класи відбуваються у приміщенні Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»
за адресою вул.Івана Мазепи, 29 (м.Арсенальна, тр.38, авт.24)

Все частіше на вулицях міста можна зустріти модників і модниць у стилізованому національному одязі. А по дорогах раз у раз проїжджають іномарки, розфарбовані в етно-стилі. Що ж, це не дивно, адже все народне нині в моді. Газета «Сегодня» дізналася, де і за скільки в столиці цікавого киянина навчать народним ремеслам, наприклад, робити ляльку-мотанку, розписувати писанку, плести із соломи або вишивати.

У музеях

У Києві посвітитися по-народному пропонують в Музеї Івана Гончара, Музеї українського народного та декоративного мистецтва (МУНДМ), а також у Національному художньому музеї. Потенційні учні можуть пройти не тільки одноденні майстер-класи, а й за бажання стати слухачами довгострокових курсів (це 1-2 роки навчання). Одне заняття (триває 1-2 години) обійдеться в середньому в 50-100 гривень.

Що ж до набору народних ремесел, то в цих місцях (крім художнього музею) він практично однаковий: є вишивка, ткацтво, петриківський розпис, гончарство, плетіння з соломи, лялька-мотанка, писанкарство, а також народні танці та пісні.

Навчають на музейних курсах дуже цікаво. Наприклад, в Музеї Івана Гончара вишивати вчать не тільки за книжками, а й по тих національних костюмах, рушниках і скатертинах, якими багатий фонд цього закладу. До слова, закінчивши курс, кожен учень зможе похвалитися знанням 20 технік вишивання і 100 видів швів.

А, наприклад, після проходження курсу петриківського розпису в МУНДМ учні зуміють розписувати папір, дерево, метал і скло. І, нарешті, на заняттях з писанкарства (в обох музеях) навчать малювати основні українські символи, розкажуть про їх значення і про те, як розфарбовують яйця.

Крім того, в цих місцях проводять етнографічні та народознавчі лекції. Так в МУНДМ розповідають про український рушник, народні традиції у творчості Марії Приймаченко, а в художньому музеї за рік вичитують лекції з історії українського мистецтва (від майстрів Київської Русі до представників авангарду).

1. Музей Івана Гончара

Студія народної вишивки:

для першого року навчання — середа (16.00-18.00) і субота (11.00-13.00), для другого року навчання — четвер (16.00-18.00) і субота (13.30-15.30); заняття -100 грн.;

Писанкарство: четвер (16.00-18.00), заняття — 20-30 грн., Але потрібно сплатити вхідний квиток в музей — 15 грн. (Для дітей і пільговиків – 3 грн.);

Народні танці: середа (19.00-21.00, але в останню середу місяця -18.00-21.00, адреса — вул. Іллінська, 9); навчання безкоштовне, але потрібно сплатити вхідний квиток в музей;

Богуславське ткацтво: середа (11.00-18.00), заняття — 50 грн.

2. Музей українського народного і декоративного мистецтва

Майстер-класи з різних народних ремесел: (лялька-мотанка, розпис на склі, писанкарство, декоративний розпис, плетіння з соломи, художнє ткацтво, витинанка, гончарство, трипільська кераміка, середньовічний український танець, народний спів, дизайн в народному стилі): по суботах о 13.00 (винятки: танці в 11.00, а спів о 15.00), тривалість — 1,5 — 2 години, вартість — 50 грн.

3. Національний художній музей

Лекції з історії українського мистецтва: субота о 14.00 та 16.00, вартість — 10 грн. (Для школярів, студентів та пенсіонерів — 3 грн.)

Під відкритим небом

Ще одне місце, де можна повчиться всьому тому ж, що і в музеях, — етнографічні комплекси під Києвом. Це музей в с. Пирогові, Парк Київська Русь, центр народознавства «Мамаєва Слобода», а також етнографічний комплекс «Українське село». Принцип роботи всіх цих місць приблизно однаковий: щоб потрапити напевно на майстер-клас до якого-небудь майстру, варто приїхати туди у вихідні або на національні свята та фестивалі (дати таких урочистостей найкраще дивитися на сайті кожного з комплексів). А в інші дні — найкраще зателефонувати і замовити собі те чи інше заняття. Але, не дивлячись на схожість, у кожного з цих місць є свої особливості.

Так, у Парку Київська Русь можна орендувати на весь день якийсь давньоруський костюм. Це може бути або костюм звичайного городянина, або навіть князівські одежі. Можливість перевтілитися тут коштує від 10 до 100 гривень. А в «Українському селі» для групи від 10 осіб проводять етнотренінги, до програми яких входить екскурсія по комплексу, знайомство з українськими обрядами і традиціями, майстер клас з виготовлення того або іншого виробу та інші просвітницькі заходи. Щодо «Мамаєвої Слободи», то тут є уроки народознавства. На них, наприклад, можна дізнатися про своєрідність національного житла та інтер'єру, про народні особливості святкування календарних свят, про традиційну українську кухню, одязі, прикрасах, а також про світогляд українців.

1. Музей народної архітектури та побуту в с.Пирогів

Майстер-клас на замовлення:
плетіння з соломи, кукурудзи, гончарство, вишивка, кування, різьблення по дереву — від 200 грн. за 1, -1,5 години, плюс вхідний квиток — 20 грн. (Для дітей до 10 років — 5 грн., Для тих, хто старший, і пенсіонерів -10 грн.)

2. Парк Київська Русь

Лялька-мотанка, гончарство, ковальство, плетіння з лози, писанкарство (по сб і нд, 10.00-19.00 або майстер-клас на замовлення) — 30-80 грн. (Ціну встановлюють майстри), плюс вхідний квиток — 40 грн. (Для дітей і пенсіонерів — 20 грн., Для школярів та інвалідів — безкоштовно);

3. Центр народознавства «Мамаєва Слобода»

Гончарство і кування: 50 грн. (Індивід. майстер-клас), 400 грн. (Дитячий колективний) і 700 грн. (Дорослий);
Лялька-мотанка: для дітей — 700 грн. (Група до 10 чол.), 70 грн. з особи. (10-15 чол.), Для дорослих — 120 грн. з особи (10-15 чол.);
Плетіння з соломи: 100 грн. з особи (група 10-25 чоловік); Витинанка: 60 ​​грн. з особи (група 10-25 чоловік), 600 грн. (До 10 чол.);
Писанкарство: 150 грн. з особи (група 10-15 чоловік);
Уроки народознавства: 10 грн. з особи

4. Етнографічний комплекс «Українське село»

Лялька-мотанка, різьба по дереву, плетіння з соломи, гончарство, художня керамічнка, самогоноваріння, писанкарство, петриківський розпис (по вихідних з 11.00 до 17.00 або майстер-клас на замовлення) — 50-60 грн.

У етно-студіях

Курси з народних ремесел є і в окремих київських студіях, де в основному всі вони зібрані «в одному флаконі». Однак є й винятки з правил — місця, що спеціалізуються на якомусь окремому ремеслі (наприклад, ми знайшли гончарну школу та школу лозоплетіння).

Тут, як і в музеях, можна пройти і майстер-клас (в середньому обійдеться в 50-150 грн.) Та записатися на довгострокові народні курси (стоять — 800-3000 грн.). Навіть за мінімальну ціну педагоги обіцяють, що учень засвоїть ази обраного ремесла і понесе з собою додому готовий виріб.

А на дорожчих курсах народне мистецтво вже розкриється у всіх деталях. Наприклад, в гончарній школі потенційного слухача не тільки навчать працювати за гончарним кругом, але також розкажуть йому про властивості глини, різні техніки ліплення і прийоми декорування глиняних виробів.

1. Студія «У Масяні»

Майстер-класи на замовлення:
лялька-мотанка — 80 грн.,
Бісероплетіння та писанкарство — по 100 грн.;

2. Школа народних ремесел Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

Гуртки: декоративний розпис, кераміка, гончарство, різьба по дереву, лозоплетіння, ліплення з солоного тіста — безкоштовно для школярів (2 р. в тиждень по 3 акад. години), для дорослих: 30 грн. з особи за будь-який майстер-клас (не менше 5 чол.),
плетіння з лози — 80 грн. за навчальний день (друга та четверта субота місяця), курс — 5 місяців.

3. Галерея «Світлиця»

Плетіння з соломи — Вт, 15.00-17.00.
Гобелен — Пт, 16.00-18.00.
Розпис на склі — Пт, 17.00-19.00.
Техніки вишивки — Сб або Нд, 10.00-12.00.
Основи композиції одягу — СБ, 12.00 — 14.00.
Петриківський розпис — Сб, 15.00-17.00.
Плетіння з кореня сосни — Нд, 15.00 — 17.00.
Лялька-мотанка — Вт.-Пт., 13.00-15.00.
Писанкарство — Вт.-Пт., 15.00-17.00.
Бісероплетіння — Чт, 16.00-18.00.
Витинанка — Пт, 16.00-18.00.
Плетіння конячок з ниток — Вт.-Сб. ,14.00-16 .00.
Вартість заняття — 50 грн. (Напередодні передзвонити).

4. Школа-студія «Час кераміки»

Початкове навчання: 2 рази на тиждень по 3 години. Курс — 3000 грн. за 12 занять; розширене навчання: тематичне заняття — 250 грн.; «відкрита студія» (для тих, хто пройшов початковий курс) — 50 грн. за годину;

5. Етностудія «Етносвіт»

Майстер-класи по суботах: етнофлористика, народні ляльки, трипільська кераміка, петриківський розпис, вишивка, писанкарство, народні прикраси та елементи народного одягу — 150 грн. за заняття.

За матеріалами газети «Сегодня»

 ridna.ua

Найцікавіші моменти

Наталка Фіцич: “У кримських татарів справді багато народних ремесел відроджено і вони активно зараз цим займаються. В Криму познайомилися, напевне, з найстарішим і найшанованішим з кримсько-татарських майстрів Айдаром Асановим, ювеліром-філігранником. Йому за 80. Він єдиний з кримсько-татарських майстрів, який народився в Криму до депортації. Походить з роду ювелірів: його батько, дід, всі дядьки і брати теж були ювелірами. Він пережив депортацію, повернувся в Крим і продовжив займатися ювелірною справою. Відродив кримсько-татарську ювелірну філігрань. Єдиний, хто має неперервану традицію.

Ми з ним ходили по кварталу ювелірів, який розташований трохи вище над Ханським палацом, де жили шановані ювеліри і де зараз нічого не полишалося, де ніхто вже зараз не живе. Радянська влада все там попереривала, бо думала, що десь там має бути закопане, заховане золото.

Також відзняли одних болгарів, одних гагаузів.
У болгарів ми знімали глиняну розписану ляльку, у гагаузів — плетення з вовни, те що російською «вязание». Причому я навіть вівцю стригла вперше в житті. Це такий цирк був, я так переживала, мабуть, більше, ніж та вівця. (сміється)

В одної майстрині ми вчилися цьому ж плетенню, а до іншого майстра ходили за вовною. Ну і для початку стригли вівцю. А там був такий старий гагауз, йому добре за вісімдесят. Причому пара, він і вона. І не зважаючи на поважний вік, вони тримають чимало овець і баранів. Від яких тікали наші оператори, тому з тими баранами треба бути дуже обережними.

А в Карпатах я вперше в житті корову доїла для сирних коників. Ми почали з того, що для сиру потрібне молоко. І треба доїти корову, і це теж був цирк, тому що ми з коровою, здається не зрозуміли, що саме відбулося... (сміється)

Якщо ремесло є доволі сидячим, ми намагаємося його урізноманітнити якимись, як би сказала сучасна молодь, “фішками”, тобто якимись журналістськими ходами, які би додали трішки динаміки, цікавинки і були б веселими.”

Олексій Доля: “В кожній поїздці я й сам вчуся, пізнаю. Попри те, що багато років цим займаюся, не завжди вдавалося побачити всі етапи створення тих чи інших виробів. Тобто теоретично я це все знаю, але як на практиці, не завжди уявляв.

І от коли ми їхали на Луганщину знімати ткацтво рушників, то я тільки теоретично знав, як ця основа намотується, набирається, але ніколи не бачив, як це робиться...

Плетіння з кореня сосни, здається, що все просто. Але коли ми поїхали в ліс і його накопали; потім була перша обробка (тобто чистка), тоді друга і третя, а тільки тоді сам процес плетіння, то це дуже трудоємка праця.

Або мосяжництво в Карпатах. Я знав, що воно є, бачив ці роботи, але мав дуже абстрактне уявлення того, як це робиться, а вже під час зйомок побачив його конкретно в процесі виготовлення.”

Несподіванки під час роботи

Наталка Фіцич: “Ми поїхали у відрядження на Луганщину, знімали ткалю росіянку – ткацтво російських традиційних рушників – Анну Кіндратівну. Але я коли доїхала туди, то вже була хвора, по дорозі видно з Києва десь простудилася і хвороба розібрала з температурою, з кашлем, це якось миттєво перейшло в бронхіт. І зйомки були дуже важкі.

Притому що родзинкою програми було саме складання ткацького верстата, намотування основи, а там роботи й роботи. Сам верстат фізично важко скласти, йому двісті років. Він добряче важкий. А намотування цієї основи – це така величезна штукенція представлена до хати, навколо якої бігаєш і намотуєш нитку туди-сюди. А ви уявіть собі робити це все з температурою за 38. То як так, познімаюсь-познімаюсь, а тоді сяду і трішки перепочину, але в кінці це все було вже так важко, що я боялася, що фінал програми не зможу записати. То коли я отак сиділа перепочивала, бачу, на мене йдуть бики та ще й поспішають. Я з переляку вилізла на огорожу і кричу “Бики”. До мене всі збіглися, а виявилося, що то з паші додому корови йдуть з телятами. Але на тому збудженні програму дописала, хоч і температура була.

Але найтяжче було знімати з травмою у Богуславі. Ми були у майстра, який робить дерев'яні ложки. І там так вийшло, що коли ми били байдики, то я загнала собі сокиру в руку. Все закінчилося лікарнею, швами, але програму ми дозняли. Хоча фізично було дуже важко. Але після зняття швів та рука ще не хотіла працювати, шрам лишився; я і досі на тому пальці нічого тримати не можу, попри те, що це минулого літа сталося…

Ще нелегко мені було навчитися прясти з вовни, ніяк не виходило з кужелі тоненьку ниточку викручувати. Двома руками треба було різні операції виконувати, то для мене це було складно.

Нотатки подорожнього

Скільки зустрічалася з майстрами, ніхто з них не скаржився на фінансові труднощі, хоча більшість живуть доволі скромно.

Україна різна, але в той же час дуже єдина. Скрізь знаходжу однакові риси і питання навіть не в мові. Звісно в кожному селі чи містечку свої традиції чи особливості мови, але всеодно це Україна.

Скрізь спілкуюся українською, ніде не зустрічала нерозуміння, чи щоб хтось десь хамив. А на Луганщині до мене взагалі україномовної ставилися приязніше, як до мого російськомовного оператора.

Коли переступаєш татарський дім, вони одразу пропонують каву з горішками та кизилове варення. Така традиція. А який смачний плов у татар, готують з аличою.

Майстриня яка бува заспіває народну місцеву пісню, то це зовсім по іншому звучить, як зі сцени. Таке враження, що птахи затихають, все навколо затихає, перебуваєш, ніби в іншому вимірі.

Ластівок під стріхами наш оператор полюбляє, буває чекає хвилинами на птахів, які б залетіли чи вилетіли з гнізда. Також котів буває знімаємо, які за процесом спостерігають".

Про зміну поколінь

Більшість майстрів літнього віку, а учнів не всі мають, щоб передати ремесло. Дідові, що займається мосяжництвом, за 80 років. Має дорослого онука, який також гарно топірці робить.

А щодо діда Івана на Полтавщині, то я, мабуть, єдина жінка, яка вміє виготовляти гребінці з коров'ячого рогу...

Плетінням з кореня сосни донедавна займалася лише Раїса Корякіна. Але добре, що була жінка, яка прийшла до майстрині, перейняла ремесло, тепер розвиває.

Історію ремесел також подаємо, але думаю над цим чи не найбільше. Бо не скажеш так, як про це написано в книжках чи енциклопедіях. Буває, начитаєшся всього, потім закриваєш книжки і починаєш думати, як би я це розповіла своїй донечці Іринці. Треба, щоб матеріал був доступний глядачеві, який ніколи не чув про те чи інше ремесло.

З кожної поїздки приводжу зроблену власними руками річ. Підвіска найулюбленіша (як для кожної жінки), робили з кримським майстром-ювеліром (який пережив депортацію). Тільки у зброяра ножа не брали, бо він був виточений з дорогої дамаської сталі.”

Олексій Доля: “Я зараз викладаю в університеті Шевченка предмет декоративно-ужиткове мистецтво, то й ці фільми показуватиму студентам. Бо те, що на пальцях покажеш, це одне, а коли студент може все побачити на екрані, зовсім інше сприйняття. Подібних проектів ще не було. Звісно, були сюжети чи окремі фільми про якогось майстра, але це не було системно.

Якщо говорити про фольклор, то в радянські часи була програма «Золоті ключі», коли їздили по селах, записували і люди по радіо це все слухали. А по промислах може щось і було, але я не чув.

Плануючи наперед, які ремесла знімати, ми першочергово визначили те, що найменш відоме і найменш поширене і те, що відходить. Є такі майстри, яких залишилося кілька у тому чи іншому роді ремесла, зокрема, дід Іван Тимошенко з його гребінцями з рогу, Раїса Корякіна, що займається плетінням з кореня сосни.

Ця програма не є чисто наукова, а розрахована на загальне коло глядачів, на людей, які взагалі не мають поняття про народне мистецтво. Тобто мета – ознайомити людей з мистецтвом та показати, що всього можна навчитися, було б бажання.

Ми вже рік працюємо над цим проектом, але ще стільки всього треба зняти. За одну поїздку зазвичай знімаємо дві-три програми, було що й чотири, але це вже дуже складно, важко і фізично і психологічно, і розумово. У роботі з майстром немає постановочних речей, все йде своїм ходом”.

Чому УТ-1?

Наталка Фіцич: “Щиро кажучи, ми намагалися потрапити на комерційні канали першого ешелону. І всі вони виявляли велику зацікавленість... І так само знаючи передісторію моїх попередніх проектів, не виникало ніяких питань. А коли доходило до практичного застосування, говорили: “Шановні, ви знаєте, наші глядачі не зацікавлені в культурі, це буде не той рейтинг”. То що нам залишалося?!..

Я сподіваюся, що комерційні канали рано чи пізно теж прийдуть до розуміння, що це дуже потрібна і цікава глядачам тематика. Коли вони нарешті награються у безкінечні ток-шоу, розважалівки і політику, тоді нарешті прийде розуміння, що глядач хоче ще чогось — цікавого, різноманітного. Це точно відбудеться, просто хотілося, щоб раніше. А рейтинги показують, що ця програма є регулярно в топ десятці, а той на вищих рейтингових щаблях.

Я для себе задумала цей проект і хочу, щоб все відзняте лишилося для історії... От ми знімали діда Івана з Полтавщини, а через пару тижнів він порізав собі пальці на руках і його вже не знімеш. Хотіли знімати Панкова на Волині і не встигли, тому що, царство йому небесне, помер. А скільки таких майстрів...

Майстри переважно старші, хоча є багато й молодих... І поки телеканали докумекають, що це потрібно робити, може виявитися, що пізно, поїзд пішов. Я не хочу, щоб так сталося.

Поки це не буде потрібне нам самим, не буде потрібне нікому. А коли стане потрібне нам, буде потрібне і цілому світу. Тоді всі помчаться до народних майстрів пізнавати народну мудрість, душу народу і ментальність...

А ви знаєте, що майстри навіть не підозрюють, що вони унікальні? Часто трапляється, що він робить, тому що робить. А на запитання, чому він це робить, адекватної відповіді не має. “Мене мама навчила”, — каже мені одна ткаля. А чого це робить? Бо не може не робити. “А хто ж буде робити?” — каже вона мені.

А взагалі, майстри дуже цікаві люди. Вони категорично відрізняються від сірої маси. Вони живуть по маленьких містечках, по селах, іноді по великих містах. Але це завжди захоплені своєю справою люди, які мають великий життєвий досвід і їм завжди є, що розповісти.

Ми побували в тривалому відрядженні в гуцулів в Карпатах, у кримських татарів. Були в Обухові, у Лубнах. На Одещині знімали гагаузів і болгарів. Ми їдемо по географічних напрямках, а вони вже диктують й етнічні спрямування. Бо на Одещині шукали-шукали українських майстрів, але особливо нічого не нарили, а поїдемо на Полтавщину, то будуть тільки українські майстри”.

Олексій Доля: “Цікаво також показати, що ще є в Україні, крім українського. Особливо багато для себе відкриваю, коли знімаємо інші народи. Наприклад, гагаузи для мене були таємничі, не знав, що це і хто це... А коли ми поїхали до них, то виявилося, що цей народ живе на території України вже багато століть, а у нас про них мало хто знає. У них різноманіття своїх промислів і ремесел, а також звичаїв і обрядів”.

Наталка Фіцич: “Перед зйомками шукаємо все, що можна знайти про певного майстра, про ці ремесла. Готуюся морально, що мені доведеться робити яку ложку чи ліжник. Дізнаюся попередньо, як це робиться...

Майстри діляться своїм вмінням безкоштовно. На жаль, у програми немає можливості, щоб платити за участь у зйомках. У нас є фінансова підтримка, якої вистачає в притик зйомки програми. Програма не є комерційною, це не програма, на якій можна заробити. Але, слава Богу, вистачає на зйомки і я з того дуже рада.

Специфіка проекту

Ми працюємо з Олексієм Долею, який є нашим науковим консультантом. Він працює з майстрами вже більше двадцяти років. Знає їх добре, тож допомагає нам у відборі. Але всеодно ми ще дивимося, щоб майстер, крім усього, був цікавий для глядача — щоби вмів показати, розказати, бо телебачення є телебачення і тут потрібне трішечки шоу.

Звісно, всіх можна зняти. Станіславський був правий коли казав, що можна зняти і телефонну книгу. Але все-таки треба підбирати людей, які достойно покажуть своє ремесло і при цьому будуть цікавими. Бо специфіка програми в тому, що ми показуємо не тільки ремесло — не тільки, як робиться, ложка, як тчеться рушник, як пишеться писанка – а й історію самого майстра.

Формат програми створили свій, ні в кого не позичали, як це нерідко зараз буває на ТБ.

Приїжджаю з відрядження і два дні очі горять. Кілька днів мій чоловік вислуховує історії про побачене. 10 днів відрядження, по два дні на зйомки. Знімаємо по кілька майстрів за поїздку. Їздимо щомісяця.

Хай би наші телеканали брали хороший приклад з російських телеканалів, створювали та розвивали культурологічні програми. Там це все на державному рівні підтримано, а в нас за це беруться тільки ентузіасти.
Впевнена, прийде час для якісної культури, але хотілося б, щоб це відбулося швидше.”

На головній світлині стопкадр з майстер-класу з обробки шкіри на Гуцульщині у майстра Василя Кіщука.
Подивитися деякі випуски програми можна на Рукотворах у розділі Видиво або ж усі разом у загальному архіві програми на сайті телеканалу УТ-1.

Записали Катерина Качур та Богдан Гдаль

Розклад майстер-класів:

Вартість — 150 гривень. Всі матеріали надаються.

Світлини з попередніх майстер-класів:

Записатися та дізнатися про деталі:
+38(066) 153 41 99
promo(a}rukotvory.com.ua

Заняття відбуваються в галереї «Я.Гретера» за адресою:
Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6
ТРЦ «Більшовик», 3 поверх

Лише у перший день літа вартість на майстер-клас знижена і становить — 99 грн. Всі матеріали надаються. Своїх ляльок кожен забере з собою.

А на світлинах нижче відчуєте атмосферу з попереднього майстер-класу.

Дата: 1.07 (середа)
Час: 18.15
Місце: Заняття відбуваються в галереї «Я.Гретера» за адресою:
Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6
ТРЦ «Більшовик», 3 поверх

Записатися та дізнатися про деталі:
+38(066) 153 41 99
promo(a}rukotvory.com.ua

Світлини з попереднього майстер-класу Анни Луканіної та Катерини Орлової-Гузової 

Розклад найближчих майстер-класів з народної ляльки

22 травня (неділя) Час 12.00-14.00
25 травня (середа)

Вартість — 150 грн. Всі матеріали надаються.
Приведи подругу і отримай знижку — 10%!

Є можливість придбати подарунковий сертифікат на одноразове відвідання майстер-класу з ляльки-мотанки. Сертифікат діє протягом 2 місяців. Його вартість — 200 грн.

Майстер-класи будуть проводиться в разі зголошення щонайменше трьох осіб.
Час узгоджується особисто з майстром.

Заняття відбуватимуться в галереї «Я.Гретера» за адресою:
Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6
ТРЦ «Більшовик», 3 поверх

Записатися та дізнатися про деталі:
+38(066) 153 41 99
promo(a}rukotvory.com.ua

На світлині робота Катерини Орлової-Гузової