З 27 грудня до 31 березня 2012 року Львів приймає унікальну виставку “Золоті скарби зниклих цивілізацій”, яка презентує колекцію шедеврів української історії. А саме рідкісні, високохудожні вироби грецьких майстрів, предмети побуту, знаряддя праці, зброю та унікальні прикраси кімерійців, скіфів, сарматів та інших племен і народів, які населяли територію сучасної України. Також багата і різноманітна колекція римської доби, часів Візантії, періоду Київської Русі.

Особливу увагу привертають царська гривна скіфського часу, унікальні предмети церковного призначення та жіночі прикраси часів Київської Русі.

Експонати, які наочно надають можливість «доторкнутись» до історії, належать до приватного зібрання Благодійного фонду пам`яті Сергія Платонова “ПЛАТАР”.

Даною колекцією вже захоплювалися у Ватикані, Польщі та США.
Від 27 грудня 2011р. виставка вперше представлена у Львові і безперечно стане однією з найцікавіших культурних події міста 2012 року.

artvertep.com
Світлини gazeta.lviv.ua, uaculture.com

Виставка «Оксанина лялька» – єдина колекція, створена циклами: «Карпатія: дівки, газдині, молодиці», «Князівни і боярині», «Львів'янки – пані та панянки», «Ангельські хори», «Пори року», «Сни серпневого поля» тощо. Оксанина лялька, як і оберіг – без обличчя, а проте відрізняється від звиклих народних ляльок.

Мисткиня створила «каркасну мотанку», поєднавши традицію і новаторство. Власне, за рахунок каркасу, її ляльки дуже динамічні, наче рухомі. Тут навіть не костюми, а самі пози передають характер і типаж, створюють враження живої картини. Колориту додають голівки – очіпки, хустки, чільця, віночки.

Кольори – від яскравих гуцульських мотивів – до бежевих у міських та до білих із сріблом у князівському вбранні, – ніби відбивають українське суспільство з його культурою одягу.

Оксана Смерека-Малик– за фахом філолог-романіст, за посадою – директор Художнього ліцею при Львівській національній академії мистецтв. Лялькарка, писанкарка. Авторка кількох поетичних книг, дипломантка ХІІ конкурсу імені Мирона Утриска.

Мисткиня була учасницею:

• ІІ Львівського фестивалю «Ляльковий світ»
• виставок «Авторська ялинка-2010», «Мистецький вертеп»
• фестивалю «Етнолялька-2011» (Львів)
• фестивалю майстрів народного мистецтва «Україна! ЙоЙ» (м. Южне Одеської області)
• благодійного Аукціону Мрій у Прем`єр Палаці (Київ)
• міжнародного фестивалю майстрів народного мистецтва «Керамздвиг2011» (с.Опішня на Полтавщині)
• виставки «Авторська ялинка-2011».

У 2010—2011 роках відбулися персональні виставки:

• в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ)
• у Художньому ліцеї при ЛНАМ (Львів)
• в Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина» (Дрогобич на Львівщині)
• в Музеї історії Надвірнянщини (Надвірна Івано-Франківської області)
• в Музеї гетьманства в Києві
• в Чернігівському обласному художньому музеї
• в Музеї писанки в Коломиї на Івано-Франківщині
• в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
• в Луганському обласному художньому музеї.

Виставка триватиме до 26 січня 2012 року.

«Мистецтвом писанкарства зацікавилась в 1990 році. В той час майже не було літератури, годі було знайти добрі фарби, не кажучи вже про писачок, який довелося змайструвати з металевого наконечника шнурка до мештів, увіткнутого в дерев’яну паличку. Техніку писання писанок вивчала на власному досвіді, власник помилках та знахідках. Вже пізніше до рук потрапила книжка Ераста Біняшевського „Українські писанки”, яка й досі залишається для мене знаковою.
Тепер мене надихає Віра Манько своєю відданістю темі писанкарства, невтомністю та високим фаховим рівнем».

Походження

Народилася 3 червня 1966 року в місті Сокаль Львівської області. Проживає у Львові.

Освіта

Фізик, Психолог, Психотерапевт.

Досвід

З 2002 року — член об’єднання народних майстрів при Львівському державному обласному центрі народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Виставкова діяльність

2002—2009 — колективні виставки в містах Львові, Тернополі, Кролевці, Києві, Дрогобичі, Трускавці.
2005, 2006 – персональні виставки в музеї Соломії Крушельницької, м. Львів.
2007 – персональна виставка в музеї М. Грушевського, м. Львів.
2008 – персональна виставка в Університеті фізичної культури та спорту, м. Львів.
2002—2006, 2011 — брала участь у Міжнародному фестивалі народної творчості (м.Венгожево, Польща), всеукраїнській конференції з питань символіки та семантики в українській культурі „Зрима пісня” (м.Одеса) та проводила майстер-класи в рамках „Зримої пісні ”.
З 2007 — щороку бере участь в Ягелонському Ярмарку в м. Любліні (Польща).
З 2008 — спільно з львівськими майстрами проводить передвеликодні майстер-класи з писанкарства в Шевченківському Гаї.
2008 — участь у акції «Spotkajmy się — inny nie znaczy obcy», Люблін
2010, 2011 — майстер-класи з писанкарства, книгарня «Є».

Публікації в періодиці «Львівська газета», "Газета по-українськи», «Буко новости»

Де:
7 січня — Музей народної архітектури і побуту (Львів, вул. Чернеча Гора,1),
8 січня — центральна частина міста (Львів, пл. Ринок, проспект Свободи, пл. Святого Юра)

Фестиваль відроджує традицію виготовлення великих різдвяних звізд (1,5- 2 м), які є головним символом Різдва. 7 січня у музеї можна стати учасником вертепних дійств, долучитись до гурту колядників, посмакувати пухкими пампушками та духмяним узваром.
8 січня відбуватиметься святкова хода звіздарів, колядників, учасників вертепного дійства вулицями старого міста.

7-9 січня 2012 — V Міське Свято Пампуха

Де: Львів, пл. Ринок, 1

Протягом Свята на Вас чекають:
«Конкурс за звання «Кращий вертеп 2012»»
Виступи найкращих вертепів Галичини.
Вертепні сценки, які хоча й міняються з часом, у своїй суті передають містерію Різдва та залишаються одними з найкращих оздоб найвеличнішого християнського Свята. Протягом трьох днів Свята Пампуха кожен зможе побачити декілька різдвяних вистав та обрати найкращу для себе.
«Конкурс господинь»
До участі у цьому конкурсі запрошуються усі господині, що мають «фірмовий» рецепт Різдвяного пампушка. З давніх-давен випікання різдвяного смаколика мало містичний характер та вимагало неабиякої майстерності. На Святі Пампуха Ви зможете усією родиною долучитися до випікання Пампушка простонеба та проявити усі свої кулінарні здібності.
«Конкурс пампухоїдів»
Цікаве дійство, в якому беруть участь люди, які полюбляють поласувати різдвяними пампушками.
У кожен день Свята на головній сцені відбуватимуться відбіркові тури серед претендентів на звання «Пампухоїд 2012» , а в останній день буде обрано переможця!

7-29 січня 2012 — XIII Різдвяний Фестиваль «Велика Коляда»

Де: Храм Пресвятої Євхаристії (Львів, пл. Музейна, 3)

Впродовж багатьох років у храмі Пресвятої Євхаристії традиційно проводиться різдвяний фестиваль «Велика Коляда». Мета фестивалю – пізнання та популяризація різдвяних традицій усіх куточків України. Цьогорічний фестиваль заохочує учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів Гуцульщини.

Програма:

• З 7 по 28 січня 2012 – сольні виступи. В понеділок-п’ятницю о 19.00, в суботу о 15.00 окрім 18 січня в день святкування Надвечiр’я Богоявлення ГНІХ (Щедрий Вечір).
• Неділя, 15 січня 2012, 16.00 – гала-концерт вокально-інструментальних, інструментальних ансамблів та фольклорних колективів;
• Неділя, 22 січня 2012, 16.00 – гала-концерт дитячих та юнацьких колективів;
• Неділя, 29 січня 2012, 17.00 – заключний гала-концерт фестивалю.

Програма ярмарку:

• 10 грудня о 18.00 — Урочисте відкриття
  (святкова програма)
• 11 грудня о 18.00 — Вечір ірландської музики
• 18 грудня о 16.00 — Миколай крокує до нас
• майстер-клас з виготовлення ляльки мотанки
• Святкова програма для дітей
• 25 грудня о 18.00 — Святкуємо Різдво з Європою (Виступи етнічних груп)
• 2 січня о 16.00 — Зустріч нового року
• виготовлення коралів з тканини та горіхів
• Ліпка прикрас з глини та малої скульптурної пластики
• Концертна програма
• 6 січня о 15.00 — Різдвяна зірочка, Львівська коляда (виступи вертепів)
• 7 січня о 16.00 — Львівська коляда (виступи вертепів)
• 8 січня
• 13.00 — Майстер-клас з виготовлення вітражних прикрас
• 19.00 — Виступ львівських музик з веселою колядою
• 14 січня о 15.00 — Майстер-клас з Виготовлення прикрас в техніці гарячої перегород частої емалі

Офіційна інформація на сайті: yarmarok.lviv.ua

«Ляльковий світ» — це один з найкращих та найбільш відвідуваних Львівських фестивалів. В рамках фестивалю відбудетьсявиставка-продаж ляльок понад п’ятдесяти авторів зі всієї України, Молдавії, Польщі, Туреччини, Німеччини, США та Нідерландів.

Цьогоріч зірковий гість фестивалю - Івонн Фліпс (Yvonne Flipse). Лялькарка світового рівня з Нідерландів, член міжнародного об’єднання лялькарів DABIDA, учасниця численних виставок і переможець спеціалізованих конкурсів в Європі та поза її межами приїде із своїми ляльками до Львова на чотири дні на запрошення організаторів.

Вона проведе практичну лекцію зі створення ляльки в субботу, 1 жовтня о 16.00 в Палаці мистецтв. Ознайомися із творчістю Івонни Фліпс можна за посиланням http://www.yvonneflipse.nl/

На фестивалі вперше будуть представлені порцелянові ляльки. Лялькарка з Києва Олена Коростельова презентує порцелянові рухомі ляльки, інтерпретації історичного костюму в образі ляльки покаже Неллі Федчун з США, а киянка Тамара Півник привезе ляльок із серії «Цирк».

Доповнять експозицію справжніх «порцелянових леді» ведмедики Тедді, виконані у різних техніках українськими, польськими, турецькими авторами. Гості фестивалю — дерев’яні різдвяні ведмедики з Німеччини (Тюрінгія).

У пору «осінніх весіль» і на фестивалі будуть свої молодята. На окремому стенді організатори підготували для глядачів сюрприз – вони зможуть визначити найкращу ляльку –наречену чи весільну пару. Для цього буде стояти спеціальна скринька для голосувань.

В рамках фестивалю пройде традиційний літературний вечір «Ностальгія за лялькою», який відбудеться 28 вересня о 19.00 в кафе «Світ кави» (пл. Катедральна, 7).

Як розповіла організатор фестивалю «Ляльковий світ» Ганна Гаврилів, ідея створення рекордної ляльки-мотанки виникла для того, аби Львів підтримав свій статус культурного центру. За її словами, спершу планувалося, що розмір ляльки має становити 2,5 метри і виконуватися за традиційною технікою створення вузлової ляльки-мотанки, але в результаті лялька вийшла значно більшою.

Натомість Оксана Смерека-Малик розповіла, тільки на одяг ляльки пішло 10 м. льону, і загалом було витрачено 6 мотків ниток загальною довжиною 1,5 км. Оздобили ляльку намистом, а в якості наповнювача використали звичайне сіно. Разом із Смерекою-Малик ляльку створювали майстер народної ляльки Лариса Теліженко та ще двоє помічників.

«Річ не в рекорді, а в акції, в самому факті створення такого об’єкту. Здається, що вона гарно впишеться у площу Ринок». Водночас мисткиня висловила турботу з приводу долі ляльки, адже організатори запланували, що вона стоятиме на літній терасі «На Ринку» до кінця літа, і лише після цього буде передана в музей. За словами Смереки-Малик, таке тривале перебування ляльки на відкритому повітрі може зашкодити їй, і краще було б, якби її передали в музей вже після Дня міста.

Ляльку замірювала уповноважена від «Книги рекордів України» начальник управління туризму Львівської міської ради Оксана Сидор, встановивши рекордний результат – 3 метри.

Як творили найбільшу в Україні ляльку-мотанку

Спершу обговорення, планування та розкрій

На оздоблення ляльки пішло 1,5 км ниток

Лариса Теліженко та Оксана Смерека-Малик біля створеної власними руками ляльки

Сховали від дощу

Зазначимо, попередній рекорд України з розміру ляльки-мотанки був встановлений у Харкові і становив 2 м 15 см.

Нагадаємо, напередодні Великодніх свят, 20 квітня, у Львівському Палаці мистецтв розпочався ІІІ Львівський фестиваль «Ляльковий світ», проект « ETHNO’лялька».

zaxid.net
Світлини Оксани Смереки-Малик, Михайла Дашковича, Ганни Гаврилів

У Львові, під час святкування Дня міста, яке за роки отримало чимало своєрідних традицій, серед яких — театралізовані вуличні постановки, забави, фестивалі. Впродовж трьох днів можна відвідати події на будь-який смак. Від джазу до фольклору, від класики до сучасного мистецтва, від камерних свят до масштабних дійств.

З нагоди Дня міста вулицями Львова пройде великий святковий парад. Участь у ньому візьмуть тисячі учасників, серед них — дитячі колективи, лицарі у латах, актори на ходулях з муніципальних та аматорських театрів, оркестр, «Чудо-поїзд» з дітьми з особливими потребами, карети з ангелятами, молодіжні та спортивні організації, народні танцювальні колективи, представники національних меншин та громадських організацій. Святковий парад щороку об’єднує львів’ян, мешканців та гостей міста.

Програма заходів 7 травня

Проспект Шевченка, проспект Свободи
12.00 — Міжконфесійна молебень за Львів
13.00 — Львівська дефіляда
Площа Ринок
14.30 — Проект «Львів крізь віки»
театралізовані дійства, ярмарок давніх ремесел, відтворення подій різних епох з історії Львова
14.30 — «Легенди давнього Львова»
виступи дитячих та юнацьких колективів
20.30 — Циркове шоу
за участю жонглерів, акробатів та факірів
21.00 — Святкова програма від гурту «Пікардійська терція»

Музей народної архітектури та побуту
15.00 — Етнофестиваль «Гуцульщина»
Площа біля Порохової вежі
15.00 — Захід «Як козаки куліш варили...»;
— козацькі забави;
— приготування та частування святковим кулішем та узваром

Парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького
12.00 — Виставка тварин
13.00 — Місто-мрія для кожної дитини
15.00 — Пластове таборове містечко
16.00 — Перший львівський фестиваль духових оркестрів
15.00 — Графіті пленер
20.00 — DJ-парад

Площа перед Оперним театром
18.00-20.00 — Ретро-вечір
Бальні танці під супровід духових оркестрів в рамках фестивалю духових оркестрів у Львові
Площа Галицька
12.00 — 21.00 — Виставка автомобілів марки «Горбатий Запорожець»
Презентація клубних автомобілів моделей ЗАЗ-965, дитячий художній пленер «Розмалюй улюблене авто»

Проспект Шевченка (біля пам'ятника М.Грушевському)
13.00 — 18.00 — «Львів безпечний для світу» (проведення експрес-тестів на ВІЛ, тематична виставка листівок антиСНІД)

Програма заходів 8 травня

Площа Ринок
13.00 — Ярмарок давніх ремесел
13.00 — Концерт до Дня матері
за участю зразкових дитячих ансамблів Львова, молодіжних колективів
17.00 — Міжнародний дитячий фестиваль «У колі друзів»
20.00 — Виступ Естонського Оркестру мандолін
20.30 — Концерт до Дня матері за участю чоловічої хорової капели Дударик та Наталі Половинки

Площа біля монументу Слави (вул. Стрийська)
15.00 — Святковий концерт за участю гуртів Антитіла, Тартак, Скрябін
22.00 — Святкові феєрверки

Парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького
12.00 — Гала-концерт міжнародного дитячого театрального фестивалю «Галицька Мельпомена»
13.00 — Виставка тварин
13.00 — Місто-мрія для кожної дитини
16.00 — Змагання «Парковий спецназ»
Музей народної архітектури та побуту
14.00 — Дитячо-юнацький фестиваль народної іграшки «Зроблю матусі подарунок»
у програмі майстер-класи з виготовлення народної іграшки, виступи бандуристів, сопілкарів на галявинах гаю.
15.00 — День матері з Просвітою
Площа перед Оперним театром
16.00 — Виготовлення найбільшої в Україні листівки для мами

Львівська національна галерея мистецтв
15.00 — Презентація фото виставки до Дня матері Андрія Глинського «Благословенне материнство»
Палац Сапєг (вул. Коперника, 40а)
17.00 — ретро-вечірка «Шокаладна бруківка»

Програма заходів 9 травня

Площа Ринок
15.00 — «Студентський вир» виступи колективів студентської художньої самодіяльності.
15.00 — Ярмарок давніх ремесел
21.00 — Театр тіней «Див»
Парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького
15.00 — Спортивні ігри та естафети присвячені ЄВРО 2012

За матеріалами: myrelax.com.ua та thisisukraine.org

Серед понад сотні представлених експонатів – взуття, ремені, сумки, гаманці та інші дрібні вжиткові вироби, які служили доповненням до традиційного вбрання. Різноманітні за кроєм та місцевими назвами. Всі речі пошиті руками вправних майстрів. В тривалому та трудоємкому процесі вони обробляли шкіру домашніх тварин – кіз, овець, коней – й творили з неї все необхідне.

Взуття

«Взуття, яке представлене в експозиції, не повсякденне, а святкове. Деяким парам тут більше, ніж сто років, бо декілька поколінь носило, — розповідає завідуюча відділом науково-дослідної та експозиційної роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва Ольга Новодережкіна. — Це взуття передавалося від діда до онука, оскільки пошити його дуже дорого коштувало. Тогочасне взуття дуже міцне, а не лише красиве й модне, як зараз, якого тільки на сезон чи два вистачає».

Виставка на основі колекції Львівського музею народної архітектури та побуту

Окрім шкіряних виробів, експонується теплий зимовий одяг

Декорували кожухи, відповідно до місцевої традиції

Все робилося руками

Постоли святкові

Повсякденний одяг швидко зношувався, а святковий - берегли

Шкіряне взуття в західному регіоні України різноманітне. Його поділяють на два види: стягнуте і зшите (за способом виготовлення і з’єднання деталей). До першого виду належать постоли (в різних місцевостях їх називали «ходоки», «коріщі», «морщенці»), до другого – чоботи і черевики.

Шите взуття порівняно зі стягнутим характеризується складністю крою, різноманітністю елементів, з яких воно складається. Вибір сировини при пошитті чобіт і черевиків диктувався розміром гаманця їх майбутнього власника. Чоботи були мірилом достатку, що відбилося навіть у прислів’ї: «Видно пана по халявах».

«Чим більше декору, чим вищий чобіт, тим багатша людина у ньому ходила. Бідна не мала можливості носити чоботи. Не випадково на живописних полотнах ми часто бачимо босі ноги. У бідних ще було плетене взуття, таке як лапті, личаки. Але старалися хоча б одну пару на всіх, але мати», — пояснює Ольга Новодережкіна.

Чоботи жіночі

Чоботи чоловічі

Чоботи, декоровані гвіздочками

Представлене на виставці взуття переважно чорного та коричневого кольору, має оригінальний декор і цікаві форми каблуків, добре підкреслена його задня частина. Одразу спадають на думку слова з відомої жартівливої народної пісні: «Дам лиха закаблукам…».

Більшість чобіт, експонованих в музеї, з широкими халявами, але всі без хутра всередині. Однак наші предки мали свої методи утеплення ніг. У холодні дні у чоботи напихали сухі рослини або сіно, які від ока ховали у широких халявах. Науковці твердять, сіно зігрівало не гірше за хутро, а ногам було сухо і тепло.

Чоботи, пошиті з юхти (це такий сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, свиней – авт.) або кінської шкіри, називалися «шкаповими», а в 20-х-30-х роках ХХ століття юхтові чоботи почали поступатися шевровим (з тонкої, м’якої дубленої шкіри кіз та овець) і хромовим («боксовим»). Шкіра з кіз та овець була коричневато-жовтуватою, значно дорожчою за інші – вичинити її дуже тривалий процес.

Чоботи "рисовані". Село Голови, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл.

На Гуцульщині побутували також так звані «рисовані» чоботи, характерною ознакою яких є форма халяв – вузькі, зверху на дві третини футровані, нижня частина м’яка, яка складається з шести-восьми рядів поперечних складок. У Верховинському районі їх називали «совачки», «насовачки», бо при ношенні такого чобота тверда частина халяви зсувалася на м’яку і лягала на передок. Ці чоботи були гарні, проте не зовсім зручні.

На Поліссі у 30-х роках минулого століття були поширені чоботи, відомі під назвою «англійки» чи «гольфи». Це гарне святкове взуття міських і сільських жителів. Їх характерними ознаками були: окремо викроєний задник – вищий, ніж в інших кроях, а халява внизу ширша, ніж у верхній частині. Святкові чоботи були поширені і на Покутті. Вони мали подвійну, набрану зі шматочків шкіри, підошву, завужені до низу каблуки, загострені носки, закочені майже вдвоє халяви.

У перших десятиліттях ХХ століття на всій території Західної України широко побутували черевики. Здавна їх шили із м’якої (хромової або шаврової шкіри) чорного та темно-вишневого кольору. При оздобленні використовували техніки – вистрочки та вирізування (зокрема, на берегах халявок).

Декоровані вирізуванням халяви

Черевики жіночі

Однак не все взуття раніше шили тільки з практичною метою. Деякі черевики виготовляли спеціально для тендітних ніжок модниць, які брали участь у конкурсі краси. Один з таких екземплярів зберігся до сьогодні й також експонується на виставці. У 1905 року Міс Львова на подіум виходила у вишуканих шкіряних туфлях жовтого кольору.

«Збереглося фото, коли вона отримала цей титул і на ній були саме ці золоті черевики, — розповідає Ольга Новодережкіна з Музею народного декоративного мистецтва. — На жаль, колеги забули фотографію з цією жінкою. Але в них ще зберігається одяг з тої події. Правда, вони кажуть, що він зараз не в тому стані, щоб його вивозити і експонувати, бо вже потребує деякої реставрації. Але ці черевики можуть розповісти, що жінка була дуже вишукана, мала тонку ніжку. Й такі черевики напевне дорого коштували».

Взуття із жовтої шкіри носила Міс Львова 1905 року

Інші шкіряні вироби

Окрім взуття, на виставці представлені різного призначення сумки, чоловічі зимові капелюхи, одяг — кожухи короткі та довгі, прикрашені вишивкою, аплікаціями або металом, залежно від місцевих традицій. Етнографи кажуть, жіночий одяг краще зберігався, аніж чоловічий, той скоріше зношувався. Можливо через важку роботу, яку доводилося виконувати чоловікам.

Виставка в Музеї українського народного декоративного мистецтва

Типовий силует кожухів центр. обл. України - прямий перед і розширена спинка, а жителі Українських Карпат мали прямолінійні форми одягу

"Полька з тхорами" весільна

Зліва пояс "черес"

Також окремо слід сказати про представлені пояси, які в Україні називали ременями, рідше, зокрема на Поліссі, попругами. Відомо, що пояс – одна з найдавніших частин одягу, він виконував функцію символу роду, переходив з покоління в покоління. До виробів з «ременю» належали широкі чоловічі ремені – «череси» — з юхтової підошвової шкіри, вдвоє складеної, прошитої у верхній частині тонким ремінцем. Защіпалися «череси» на п’ять-сім, іноді навіть двадцять пряжок. Ці пояси одягали при важких роботах, у них зберігали гроші, а найчастіше використовували як доповнення до святкового одягу. Окрім того, пояс вважався статусною річчю – чим ширший був, чим більше прикрас на поясі – тим вищий соціальний статус того чоловіка, котрий його носив.

Тобівки

Значне поширення мали чоловічі юхтові «тобівки», або «тАбівки»- плоскі сумки на довгому ремені. Давні тобівки були прямокутної форми: одні декоровані способом тиснення по шкірі і металевими накладками, інші суцільно інкрустовані металевими ґудзиками. Зі зміною прямокутних тобівок на напівкруглі їх оздоблення металом суттєво не змінилося. Лінійний орнамент виступав півкругом з основним акцентом на центр, і всю поверхню виробу декорували опуклими кружечками — «бобриками», як їх називають знавці.

На Прикарпатті та Поліссі з тонкої юхти виготовляли калитки, які мали форму невеликої торбинки, стягненої у верхній частині ремінцем. На Гуцульщині такі калитки-«мошонки» багато оздоблювали китицями, поверхня була вкрита тонким карбованим листовим металом.

У побуті гуцулів, особливо пастухів, у ХІХ столітті були відомі мішки з козячої шкіри, так звані «бордюри» для зберігання сиру, м’яса, борошна.

Нерідко, сучасні дизайнери одягу запозичують ідеї від своїх понадстолітніх колег та по-новому втілюють їх у текстилі й шкірі. Ось, зокрема, зимові чоботи автора цієї статті. У декорі впізнаються народні мотиви.

Сучасне взуття з народними мотивами

Катерина Качур, за матеріалами відвідин виставки та інформації з Львівського музею народної архітектури та побуту

«Рідна країна»

До першої п’ятірки новорічних маршрутів потрапили Севастополь-Сімферополь. Південь займає п’яту позицію. Тут не так спекотно, як у Єгипті, але південь виграє у зв’язку з контрастом, тому туристів побільшало на 15%.

Ялта щедра на «гарячі точки», запрошених зірок і грандіозні феєрверки.

Четверте місце посіла Хмельницька область. У Кам’янці-Подільському у новорічну ніч розважають у середньовічному замку. Чекають на сотні гостей.

Екскурсоводи у костюмах ХVI століття відтворюють дух давнього граду, з сюжетом, багаттями та рицарськими змаганнями. Туристів розважають луками, кіньми і привидами. З глибокого колодязя витягнуть відро з шампанським.

Третє місце зайняла Одеса. Навіть відсутність снігу не відлякує туристів. Якщо не буде справжнього, то зроблять штучний. Ялинку обіцяють від художників-авангардистів. Місто гулятиме з розіграшами і одеською кухнею просто неба. На новий рік сюди їдуть з усього світу, — пише ТСН.

Друге місце – Чернівці. Все ж таки – левова частина подорожуючих українців мріє про новий рік поближче до гір і лісу. За цим їдуть у закарпатське Міжгір’я. Разом з ним друге місце ділить Берегово – туди їдуть, щоб потрапити в Угорщину, не перетинаючи кордону.

Більшість закарпатців орієнтується на центральноєвропейський час і спочатку зустрічають український новий рік, а потім закарпатський.

Відень, Прага та Париж одночасно – ось причина популярності Чернівців. Маленьке гостинне містечко і європейські пейзажі дуже вдало поєднуються з провінційними цінами.

Лідером серед українських міст за кількістю охочих потрапити на Новий рік став Львів. Абсолютний фаворит туристичних вподобань. У різдвяні та новорічні дні вулиці Львова заповнюють туристи і з України, і з Європи. Разом з традиційними святами у ці тижні містом править гігантський дідух. Січневий календар взагалі переповнений: фестиваль Велика коляда, парад звіздарів, фестиваль Пампуха, фестиваль льодових скульптур. Львів притягує колоритом і гостинністю. До новорічного напливу у місті готувались ще восени – встановили англомовні вказівники вулиць і мапи.

Джерело: ЗІК
Світлина: BBC