З нашого боку дідівські традиції захищатимуть два загони: козацький курінь під орудою куріного отамана пана Олега Юрчишина – каскадерська команда якого є найкращою в Європі й неодноразово представляла українських козаків перед королевою Великобританії Єлизаветою ІІ та чамбул (підрозділ) кримськотатарських вершників на чолі з Лєнуром Бей Усеїновим.

Лицарський загін Франції очолює: Шевальє Національного Ордену Франції «За заслуги» співак і громадський діяч Олег Скрипка, також різні провінції Франції будуть представляти відомі українські культурні діячі: брати Віталій та Дмитро Капранови, соліст гурту «Мандри» — Фома (Сергій Фоменко), Тарас Чубай, Тарас Компаніченко.

Команду Італії очолює: Флорентієць сеньойр Маріо Капаччі.

Лицарський загін Швеції очолює: Норманський лицар Альф Кьєльстром.

Більше на mamajeva-sloboda.ua 

Переможець отримає золоті сережки з діамантами для коханої дівчини вартістю у 10000 (десять тисяч гривень) + палкий поцілунок від коханої.
Другий приз: коштовне коралове намисто + палкий поцілунок від коханої.
Третій приз: намисто з перлин (жемчужин) + палкий поцілунок від коханої.

В якості заохочувальних призів, ще додатково 4 пари переможців отримають романтичну вечерю при свічках в «Шинку – коса над чаркою» на «Мамаєвій Слободі», а всі  ж інші отримають палкий поцілунок від своєї коханої дівчини та романтичний незабутній вечір в ніч на Івана Купала біля витоку річки Либідь в серці Києва…

Реєстрація учасників:

Реєстрація відбувається 3, 4 та 6 липня з 10-00 до 19-30 на «Мамаєвій Слободі» (при собі мати паспорти для підтвердження того, що Ви ще не одружені).
Для довідок тел.: 361-98-48; 093-872-48-77
листи надсилати: mamayevasloboda@gmail.com

З історії

За давніми переказами в 1756 році, біля ковбані (озера), з якого бере початок річка Либідь — саме в тому місці, де зараз розташовується козацьке селище «Мамаєва Слобода» -  козацько-гайдамацький загін втопив два барила з золотими червінцями та коштовностями…

Наші прадіди небезпідставно вважали, що в ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогненна квітка папороті. Той, хто її знайде та буде нею володіти – стає знахарем, а відтак зможе знайти будь який скарб, що невидимий для очей інших людей.

Скарби бувають двох видів: закляті та незакляті. Останнім може скористатись кожен хто його знайде, але заклятим, а саме таким і є  клад захований на «Мамаєвій Слободі», заволодіти не так-то і легко. Хоча й місце відоме. Проте це не дає доступу до скарбу. Скарб може з’явитись  в різноманітній личині: старим дідом, вродливою молодицею, конем, клубком ниток, собакою, півнем; штовхніть старого діда, обніміть та пригорніть молодицю, вдарте собаку – вони тутички й розсипляться у вигляді золотих дукачів та червінців... Однак як звичайній людині здогадатись, що це саме скарб? Певний засіб – це червоно-вогненна квітка папороті, власнику цієї квітки все відомо, проте як важко добути цю квітку. Різні перешкоди стають на шляху сміливця: відьми, чорти, вовкулаки, гопирі, сичі, домові, лісовики, русалки. Все це «товариство» збирається в купу в лісі й з реготом, криками й завиваннями перешкоджає у пошуках бажаної квітки…

Квест 

По закінчені заходу та урочистого вручення призів, будуть виловлені решта вінків і продемонстровано, що один або кілька призів, котрі не дісталися жодній парі, були там насправді.

Квест буде проводитись паралельно з відтворенням обряду Івана Купала гуртом «Рожаниця».

Більше на mamajeva-sloboda.ua

Вхідний квиток – 30 грн., партер – 100 грн.

Попереднє замовлення квитків за телефоном 238-28-88

Запитання та пропозиції надсилайте на скриньку:  natalkaskrypka{равлик}gmail.com

Деталі згодом...

Джерело: www.krainamriy.com

На виставці представлені вишукані форми, розписані самобутніми, витонченими за малюнком і колоритом графічними та живописними композиціями; експресивні просторові форми, що демонструють пластичні якості фарфору; декоративно виразні інсталяції.

У проекті бере участь ВАТ “Імператорський фарфоровий завод” (Санкт-Петербург, Росія).

Організатори: Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Міжнародна Арт-студія України.

Підтримка: Посольство Російської Федерації в Україні, Посольство Латвійської республіки в Україні, Благодійний фонд “Культура України і світ”.

Генеральний спонсор – Олег Шевченко, засновник компаній “ System integration ” і “ N — Pay ”.

Міжнародний куратор – Тамара Лі.

В програмі заходу:

• Братній лицарський турнір із показовими виступами кінних каскадерських команд українських козаків та кримськотатарських вершників.
• Виступ гостей з Акмесджит (Сімферополь) – гурту «MAQAM» («Маккам») та гурту «Мерджан» (весільної кримськотатарської музики), що супроводжуватиметься традиційними танцями.
• Українську середньовічну традиційну культуру представлятимуть виступи гуртів «Хорея козацька» та «Рожаниця».
• На майданчику біля вітряка в казанах готуватимуться традиційні страви кримськотатарської та української кухонь.
• Поряд на вигоні біля кузні та гойдалки відбудеться виставка-ярмарка та майстер-класи народних майстрів (гончарі, соломкоплетіння, ювеліри, ткачі, вишивальниці, різбярі та ковалі).

Ввечері 19 червня, після 18-00, розпочнуться «Вечорниці» (танці під традиційну українську та кримськотатарську музику).

Ця ж програма, щоправда в дещо скороченому варіанті (без  офіційних представлень та виступів організаторів) буде відтворена на наступний день.

Завершиться Фестиваль 20 червня о 18-00 показовими виступами кінних каскадерських козацьких та кримськотатарських загонів і виконанням однієї кримськотатарської та української пісні, що максимально показує щиру душу кожного народу…

Більше на mamajeva-sloboda.ua

Серед експонатів — вишивка, традиційні головні убори (очіпки), ткані килими, художня кераміка, кінна збруя, козацьке вбрання, військова зброя, народні ляльки тощо.

Світлина роботи Алли Маркар'ян, голови Полтавського обласного відділення Національної спілки майстрів народного мистецтва України

І.М. Гончар, уже будучи Заслуженим діячем  культури і мистецтв УРСР і господарем хатнього музею українських старожитностей,  щораз повертався в спогадах до пережитої війни, до тих численних втрат, яких зазнав народ України в 1941 – 1945 рр. Іван Макарович у своїх записах неодноразово зазначав, як трепетно і бережливо жителі поруйнованих європейських міст ставилися до своїх культурних цінностей і з болем констатував: «А ми по своєму невігластву нищимо, продовжуємо нищити…».

Краєвиди  Дрездена, Відня, Берліна, Праги, польських  міст – це мелодія каменю, зафіксована на папері. Витонченість готичних храмів підкреслено чіткими прорисовками архітектурних елементів, а складні композиції віденських фонтанів – статично-монументальні і динамічні водночас. Округлість форм і плавність ліній в складних переплетіннях тіл і рухів  є результатом високої рисувальної майстерності митця.

В акварелях часів війни І.М. Гончар показує себе майстром етюду: композиційно довершені краєвиди – українські та західноєвропейські – вражають точністю відтворення зображень  з натури (і це в умовах бойових  дій!), а стримана кольорова гамма, плавні переходи від насичених зеленавих і сіро-рожевих до напівтонів – створюють особливий ефект легкості, притаманний акварелі, і, власне, обов’язковий в цій техніці образотворчості.

Особливої уваги заслуговує серія начерків і акварелей, виконаних в с. Давидовка (Східна Слобожанщина) восени 1942 р. Зворушливо-ностальгійні акварелі в колориті українського осоння, начерки хат під стріхами за плетеними тинами і перелазами, – в них туга за рідною домівкою. Власне, уже в цих роботах І.М. Гончар – художник-фронтовик – визначається як майбутній укладач «Живописної України» ХХ ст.

Погруддя  героїв війни виконані в перші  повоєнні роки в притаманній автору манері портретно-психологічної схожості і відтворюють образ воїна-переможця  – того, хто боронив і відстояв Красу – на всіх фронтах!

Виставка діятиме з 18 по 27 червня 2010 року.

«Ми відходимо від того, що коли приходить до нас відвідувач фестивалю, він тільки може спостерігати... ми від цього хочемо якнайсильніше відійти й більше прийти до того, що відвідувач, коли він переступає поріг „Трипільського кола“, все-таки має бути активним учасником цього фестивалю, самого цього фестивального руху», — сказав він.

Крім цього на фестивалі будуть представлені арабський, японський та інші культурні центри.

Також, планується, що на території фестивалю можна буде дивитися матчі Чемпіонату світу з футболу.

На фестивалі виступлять українські та іноземні колективи «Піккардійська терція», Mad Heads Xl, «Крихітка», «Дахабраха», Osimira (Білорусь), Wadada (Польща), «Атмасфера», «Дримбададзига», «Poliкарп», «Русичі».

У зв'язку з тим, що фестиваль є екологічним, його територія оголошена вільною від алкоголю, тютюнопаління і наркотиків.

З докладною інформацією про фестиваль можна ознайомитися на сайті www.tkfest.com.ua

Джерело: Українські новини