Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток не має дерев’яних дверей, довгих коридорів чи лекційних аудиторій, адже Інститут колекціонерства – це товариство науковців-дослідників. Їхній творчий доробок вже перевищує три десятки альбомів. Але на цьому львівські мистецтвознавці не зупиняються. У планах на черзі українські килими, рушники та витинанки.

Зараз члени товариства працюють над серією «Українське народне мистецтво». Вивчаються предмети побуту наших пращурів. Нещодавно серія поповнилася черговим детально проілюстрованим томом під назвою «Мальована кераміка Косова і Пістиня 19 – початку 20 століть». Робота над альбомом тривала протягом трьох років. Науковці відвідали близько двадцяти музеїв України і Польщі, стільки ж приватних колекційних збірок було детально проаналізовано, щоб дослідити творчість та біографії гончарів Косова і Пістиня. Як правило, гончарна справа була сімейним спадком. І саме завдяки цьому львівським дослідникам вдалося відкрити 22 імені гончарів. Адже надзвичайно рідко мальовані керамічні вироби підписувалися майстрами. Тим паче, датувалися.

Ще одним відкриттям стали пасківники, також знані як великодні кошики. Всього їх фіксовано чотири екземпляри. Не менше здивував дослідників декор керамічних виробів. Надзвичайно поширеними стали сакральні зображення, як от церква, дзвіниці, святі. З-поміж майстрів, науковці виділяють Олексу Бахматюка. Так, на печах він зображав композиції Страшного Суду, а на його посуді красуються міфічні істоти з народних легенд.

cultureua.com

Керамічні птахи та звірі знакові образи для української культури. У цьому можна було переконатися на власні очі, завітавши на виставку українських майстрів кераміки до . Українське мистецтво дуже тісно пов’язане з казковими героями. Виставка «Керамічний Дивограй» містить цілу серію знакових персонажів українських казок.

Чи бували ви коли-небудь на пташиному весіллі? Уява Ольги Бердник може здійснити будь яку казкову мрію. Глиняні фігурки, вигадливо розписані майстринею з Черкас, миттєво перенесуть Вас до дитячої казки. Пані Ольга представила роботи об'єднані в декілька серій. Це і «Стародавні звірі», «Коти на полюванні», вже згадане «Пташине весілля» та багато інших казкових сюжетів. Майстриня понад двадцять років працює в жанрі керамічної іграшки.

Роботам Анастасії Косяченко притаманне більш сучасне бачення кераміки. Проте її роботи не менш бажанні для колекціонерів українського мистецтва. Обидві майстрині є учасницями багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок. Анастасія Косяченко — член спілки молодих художників та мистецтвознавців, а пані Ольга заслужений майстер народної творчості. У всьому цьому не останню роль зіграла українська казка.

Триватиме виставка до 25 лютого 2012 року за адресою: Центр Української Культури та Мистецтва, м. Київ, вул. Хорива, 19-В, м. Контрактова площа.

Джерело: cultureua.com

Про автора

Віра Томашевська походить з с. Нересниця Тячівського району Закарпатської області. У 1985 році закінчила факультет теорії та історії мистецтва Київського державного художнього інституту. Мисткиня починала свій шлях у мистецтві як художник-монументаліст, але з часом винайшла свій власний, оригінальний й неповторний жанр.

Художниця працює з глиною і різнокольоровими поливами. Майстриня прикріплює на полотно, зазвичай впритул одна до одної об’ємні керамічні деталі, виразні у своїй лаконічності, іноді ювелірної витонченості.

Створюючи декоративні панно, мисткиня наповнює кожен сюжет захоплюючою оповіддю на хвилюючі автора теми: природні стихії, казкові міста, гори та ріки, птахи та квіти, або просто декоративні кольорові композиції. Особливе місце у творчості художниці займають композиції на релігійну тематику.

Керамічний світ Віри Томашевської насичений абсолютною гармонійною довершеністю, захоплює щедрістю та розмаїттям, радістю та гармонією, зрештою, просто красою.

Виставка працюватиме до 29 липня 2011 року.

Світлини arts.in.ua, starlife.com.ua

1990 року мисткиня закінчила Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв).

З 1982 року – учасник художніх виставок у Львові, Києві, Москві (Росія), Вільнюсі (Литва), Варшаві, Вроцлаві, Болеславці, Зґожельці (Польща), Лейпциґу (Німеччина), Ческій Ліпі (Чехія).

Член Національної спілки художників України з 2010 року.

Роботи Тетяни Павлишин-Святун прості та водночас багаточастинні, вона любить модульні структурні елементи, цікаві просторові рішення. Мисткиня добре володіє технікою гончарного круга, що нерідко визначає пластичне рішення її творів. Художниця не любить односторонніх робіт, тому найчастіше її твори – це об’ємно-просторові композиції, які змінюють силуети залежно від точки споглядання.

Роботи Тетяни Павлишин-Святун зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Канаді, Австралії.

Урочисте відкриття виставки відбудеться 19 листопада о 16 год. у приміщенні музею.

Світлина zahid-shid.net

Іван Бобков належить до нової, амбітної генерації художників гончарів, які отримавши професійну мистецьку освіту пов'язують своє майбутнє саме з творчою діяльністю.

Автор є віртуозним гончарем, який не лише майстерно володіє гончарним кругом, але й багатьма техніками оздоблення керамічних виробів. Його фляндровані миски та глеки, скульптурні композиції та дивовижні зооморфні посудини відзначені молодою, свіжою фантазією, наповнені позитивною енергетикою.

Досвідчений майстер своєї справи, Іван Бобков щиро передає знання наступному поколінню творців, закоханих у глину. Понад 13 років талановитий педагог викладає гончарське мистецтво у Державній художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка.

Він  є учасником та лауреатом Всеукраїнських молодіжних симпозіумів гончарного мистецтва в Чигирині (2004, 2005, 2006 років).

У 2006 році за роботу «Клоун на леві» отримав гран-прі на сьомому міжнародному фестивалі скульптури, кераміки і гончарства «Аржиля» у Франції (ім. Румазьєр Любер).

У 2007 році в рамках політики підтримки державою талановитої молоді І. Бобков отримав Президентський грант для реалізації творчого проекту «Керамічне плесо історії»

На своїй персональній виставці художник представить понад три десятки художніх скульптур з глини та понад півсотні розписаних тарелей.

Виставка триватиме до 14 листопада 2010 року.

«Трипільське коло» вирізнялося своєю розкиданістю, різнобарвністю та різнонастроєвістю. Кожен знаходив забаву до душі. Найпрацьовитіші долучали свою дещицю праці до творення глиняної хатини, активні стрибали чимдуж перед сценами. А занурені в себе ловили медитативні нотки у фолькових виступах.

Одним словом, чотири дні давали можливість торкнутися до давнини, скинути тягар буденності і просто знову побути дітьми, відкрито радіючи земним стихіям.

Світлини та текст Богдана Гдаля.

Заняття проведе кераміст Олег Резников.

Початок заняття о 14:00

Майстер-класи дають унікальну можливість зазирнути в таємницю творчого процесу художника, а головне — розкрити свої унікальні здібності, створивши власноруч унікальні шедеври. Кожна людина наділена талантом!

Попередній запис  (кількість місць обмежена).

Довідка за телефонами: (044) 463 66 07, 463 66 87

Або пишіть berva{a}ukr.net

Світлина роботи з виставки гончарної родини Спасьонових-Тодорчуків

Марко Галенко художник різноплановий: йому підвладні як традиційні гончарні форми, так і витончені скульптури, монументальні, просторові композиції.

Роботам майстра притаманні вишуканість і тендітність, елегантність і делікатність, які походять від  особистості самого художника. Його персонажі розумні, доброзичливі, привітні та усміхнені до життя і до кожного глядача.

Про Марка Галенка впевнено можна сказати, що він творить мистецтво позитивних емоцій. Герої його творів колоритні і весело-хитруваті козаки та козачки, які впевнено йдуть життям, працюють і святкують, жартують, народжують дітей, створюючи навколо себе оазу справжності та впевненості.

М.Галенко має неабиякі організаторські здібності. Він є одним із засновників Київського творчого об’єднання „Гончарі” (1978 р.), засновник художнього підприємства та галереї сучасного мистецтва „Грифон” (1988 р.). Викладав в київській школі № 119 і вже понад 10 років навчає дітей майстерності кераміки в гімназії ім. Т. Г. Шевченка.

У 2006 році за роботу „Арлекін” отримав першу премію на міжнародному фестивалі скульптури, кераміки і гончарства „Аржиля” у Франції (м. Румазьєр Лубер). М. Галенко – автор герба Печерського району м. Києва та герба рідного с. Дідовщина Фастівського району Київської області.

Твори художника зберігаються у музеях, приватних колекціях, галереях в Україні та за кордоном (Данія, Іспанія, Італія, Канада, Німеччина, Польща, Росія, США, Франція, Чехія).

Виставка працюватиме до 10 листопада 2009 року.

Мистецька спадщина Олександра Саєнка, яка нараховує понад 500 творів малярства, графіки і монументально-декоративного мистецтва, дістала широке визнання української та міжнародної громадськості, а його ім’я з плином часу набирає все більшої значущості. У 1999 році 100-та річниця від дня народження славетного представника монументального мистецтва ХХ століття відзначалася за рішенням та участю Міжнародної організації ЮНЕСКО, а його ім’я внесено до списку видатних діячів світової культури.

Додаткова інформація: http://www.opishne-museum.narod.ru

Світлина Тетяни Давиденко