Малювання на склі – традиційний жанр українського народного мистецтва, який поширився й набув популярності у ХІХ столітті на Закарпатті, подекуди – на Поділлі. Тематика розпису на склі у ті часи здебільшого релігійна. Понад століття ікони на склі були пріоритетними видами народної образотворчості. Зазвичай, такі роботи зустрічалися у селянських хатах, оскільки церква не визнавала подібного роду малювання ікон.

Хатня ікона

На тлі гобелену "Райський сон"

В експонованих скляних полотнах художник Олександр Ковальчук пропонує своє бачення національної традиції, зображуючи шанованого у народі персонажа народної картини — козака Мамая та біблійну тематику. Майже кожен сюжет має прототип попередньої ікони. Як професійний художник, Олександр Ковальчук іноді вносить до нього свої корективи.

— Ви бачите хатню ікону. В її оригінальний сюжет втручаюся лише трішки. Я дуже багато років копіював, наслідував традиційну ікону, внаслідок чого набув певних здібностей, а з часом почав по троху дозволяти собі певні зміни в композиції, кольорі.

Якщо говорити про гобелен «Райський сон», то я його зробив на основі ікони «Успіння Богородиці». Але гобелен не є іконою. Просто сам сюжет ікони слугував для втілення ідеї в нитці.

"Святий Юрій", зліва:2008, справа:2006. Скло, темпера, олія, сусальне золото

Тема Юрія Змієборця – моя найулюбленіша. На основі ікони Святого Юрія ми можемо прослідкувати відношення українців до теми боротьби Добра і Зла. Бачте, зло переможене, але ж воно не вбите. Добро і Зло – це поняття вічні. Юрій сидить зверху на коні, перемагає зло, але в нього на обличчі немає оскалу зубів, а в змія кров не хлище. Це є символічна перемога. Він перемагає зло силою духу. Білий кінь – це дух, за допомогою якого Юрій перемагає зло.

Гобелени, зіткані на ткацькій рамі

На виставці з-поміж інших представлені два гобелени під назвою «Дерево життя» — один на темному фоні, а інший — на білому. Першу роботу майстер зіткав у 2008 році, а ту, що на світлому тлі — ще 2003. Так само дві, на перший погляд, однакові ікони Святого Юрія (про які йшла мова) писані двічі — 2006 і 2008 років відповідно.

— Це є певне внутрішнє незадоволення попередньою роботою. Та мрія, яку я хотів виконати у матеріалі, була не досягнута, тому той матеріал хочеться якимсь чином поправити, щоб досягнути тої феєрії, тої думки.

На відвідувачів чекають біля 20-ти гобеленів, зітканих руками на ткацькій рамі — з вовни, льону та штучних волокон. Приблизно стільки ж картин, мальованих на склі. Триватиме виставка до 26 березня 2010 року.

Текст та світлини Катерини Качур
Додаткова інформація 20minut.ua

На виставці будуть представлені сучасні ікони із творчого доробку майстрів із Миколаєва. Відвідувачі побачать близько 30 робіт. До експозиції увійшли ікони, виконані в різних техніках, зокрема, авторські інтерпретації прийомів українських та зарубіжних іконописних шкіл, сучасна творча ікона.

Прагнучи  звернути увагу глядача  на сучасну ікону, миколаївські іконописці вдалися до нетрадиційного оформлення експозиційної  зали. Замість звичного яскравого освітлення на відвідувачів чекає напівтемне приміщення і ліхтарики, якими вони освітлюватимуть експонати. Сутінки символізують матеріальний, смертний світ. Людина своїм духовним зором має осягнути в ньому те, що поєднує її душу зі світлом, побачити у промені світла небесний Образ.

Ідейним центром експозиції є ікона-тондо (коло) «Христос – Ангел Великої Ради» – Христос із крилами у колі Світла з розпростертими обіймами. Ми маємо допомогти Йому йти нам назустріч, без наших зусиль це не можливо. Промінь світла – це рух до вічності, до безсмертя.

Особливе  місце на виставці посідають ікони «Богородиця Цілителька» та триптих «Благорозумний розбійник». Іконографія  «Цілительки» значною мірою є духовним пошуком майстрів «Неба на землі». Знайшовши інформацію про ікону, що просяяла у 4 столітті у Грузії, але не збереглася, за словесними описами в літературі вони відтворили цей образ. Перед Богородицею предстали святі лікарі, що були відомі в історії церкви. Від давніх, таких, як Пантелеймон та Агапіт Печерський, до нашого сучасника – Св.Луки Войно-Ясенецького. Триптих «Благорозумний розбійник» є зразком сучасного українського іконопису – поєднання канонів та сприйняття Святого Письма сучасною людиною. За апокрифами, благорозумний розбійник – перша людина, що увійшла до раю. Його образ уособлює непростий шлях християнина, котрий прямує до вічності. Людина, що мечем проколює тіло розбійника – образ спокус сучасного світу.

Шукаючи нові засоби виразності, іконописці майстерні  «Небо на землі» прагнуть дотримуватися давніх технологій – використовують тільки природні матеріали, а фарби готують власноруч із мінералів та пігментів.

Сьогодні майстри-іконописці бачать своїм завданням допомогти людям глибше зрозуміти істинне значення ікони. На думку керівника майстерні отця Сергія Павелка, ікона в наш час сприймається як окультно-декоративний предмет інтер’єру або фетиш (оберіг) у побутових потребах, які не є духовними питаннями. Для того, щоб відчути первинне призначення ікони, потрібно звершити духовну роботу – вернутися до Господа. «Побутує думка, що в іконі немає нічого нового, вона тільки повторює існуючі канонічні зразки, – каже отець Сергій Павелко. – Насправді ж канон не обмежує, а навпаки – надихає на пошук, на нові звершення в ім’я Христове».

Виставка діятиме з 12 лютого до 12 березня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10.00 до 17.30.