Заходи розпочнуться 2 червня із Святкової ходи у вишиванках учасників і гостей до Кремпового колеса і Співочого поля Музею, та 3 червня – з Традиційної літургії на Трійцю у Миколаївському храмі (Експозиція Поділля).

Зустрічаємось на головній зеленій галявині (ярмарковий майдан чи співоче поле), де на Вашу родину чекатимуть:

• Виступи дитячих фольклорних колективів з усіх регіонів України та гості Фестивалю – дитячий фольклорний гурт із Словаччини
• Святкова хода у вишиванках
• Традиційний ярмарок народних майстрів
• Ярмарок дитячої літератури та зустрічі з письменниками
• Унікальна виставка ляльок та народного одягу
• Майстер-класи для дітей:
  — Соломоплетіння
  — Гончарство
  — Писанкарство
  — Ліплення з глини
  — Ляльки-мотанки
  — Слом’яні, кукурудзяні ляльки
  — Витинанки
  — Народний розпис
  — Випікання жайворонків
  — Ткацтво
  — Вишиття
  — Виготовлення та розпис народних іграшок
• Цікаві книжечки від українських видавництв
• Колискові, казки та забавлянки для немовлят
• Забави від Школи козацького бойового звичаю СПАС
• Школа народних танців
• Ігровий майданчик (забави, дражнилки, дитячі іграшки)
• Екологічний майданчик (трав’яні напої та смачні натуральні солодощі для найменших)

Відео презентація Дитячого фольклорного фестивалю «Орелі»

Казкову і теплу атмосферу творитимуть:

* Привабники фестивалю:

Унікальні дитячі фольклорні гурти з різних куточків України – Полісся, Поділля, Слобожанщини, Наддніпрянщини, Гуцульщини, Закарпаття і не лише. З нами також протягом двох днів – довгоочікуваний гурт із міста Попрад (Словаччина), що здивує глядачів унікальними традиційними танцями, народною музикою і співом.

Спеціальний гість відкриття – чарівна ILLARIA. Почути знову її дивовижний голос – гарний початок «Орелей». А скористатись можливістю наживо поспілкуватись із співачкою Ви можете під час робітні із ляльки-мотанки в суботу.

Традиційні Друзі події – Сашко Лірник із химерними казками та дотепним українським гумором, героєм яких може стати кожен, Сусанна Карпенко та Ілля Фетисов – самобутній родинний гурт, учасники ансамблю «Божичі», Максим Бережнюк із унікальною програмою на народних інструментах, Северин Наливайко – майстер українського слова, автентичні народні колективи та інші.

*Фестивальна майстерня:

Разом із Вашими дітьми «Орелі» запрошують Вас узяти участь у більш ніж 20 щоденних майстер- класах з народних ремесел. Крім того, варто відвідати улюблене дітьми кулінарне заняття – випікання жайворонків з тіста.

Екопростір «Тетерівського Коша» представлятиме Найбільшу традиційну народну гойдалку (Орелі) та здорові забави. Весело і радісно стрибаємо, бавимось, гойдаємось, намагаючись торкнутись небес.

Плекальні «Орелі» запрошують батьків почути і навчитись мелодійним колисковим, казкам, примовлянкам та забавлянкам для найменших.

Варто не проґавити також можливість навчитись запальним танцям, поринувши у коло етнічних ритмів автентичних гуртів України.

До народних же ігор від гостей фестивалю можна долучитись протягом двох днів.

* Традиційний ярмарок:

Більше 100 майстрів представлятимуть свої вироби: неповторні дитячі народні ляльки, різноманітні народні іграшки із дерева, соломи, глини, тканини; дримби, сопілки, окарини, розписані дзвоники, писанки, вишиванки й інше етнічне вбрання, гончарний посуд, гутне, вітражне скло, вироби з вовни, жіночі прикраси, скатертини, серветки, витинанки, вінки і багато іншого.

* Читальна гостина:

Інтерактивне спілкування з Головним інформаційним партнером фестивалю – Журналом «Країна», завжди про актуальне і живе.

Цікаві книжки та широка літературна програма від дитячих видавництв «Грані-Т», «Ранок», «Зірка», гуртка «Марко і Харко», дитячого журналу «Яблунька», Олександра Стебляка та багатьох інших, зустрічі із дитячими письменниками, конкурси.

* Сільська анімаційна студія «Орлик» (с. Хотів):

Майстер-класи із дитячої анімації, захопливі подорожі народними сюжетами і образами.

* Гудильня (Музичний майданчик):

Майстер-класи з гри та виставка-продаж народних музичних інструментів (сопілки, окарини, свищики, бандури, бубни).

Програма фестивалю передбачає, що цікаво буде всім!

Дівчаткам зі своїми родинами варто відвідати унікальну виставку народних ляльок та народного одягу, а майбутні ж чоловіки можуть випробувати себе у козацьких забавах від Братства бойового звичаю «Спас», виховуючи мужність і лицарський дух.

Також усі гості фестивалю запрошуються почастуватись традиційними українськими стравами і покататись на підводі територією Музею.

Особливу ж атмосферу фестивалю творитиме гурт волонтерів з Києва та різних куточків України, які щиро віддають свою любов та турботу на користь дітям.

Головні організатори:

• Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»
• Національний музей народної архітектури та побуту України
• Громадська ініціатива «Тетерівський Кіш»

До зустрічі на фестивалі!

Фестиваль у всемережжі:

• http://honchar.org.ua/proekty/festyval-oreli/
• http://vk.com/orelifest
• http://www.facebook.com/events/418910508133577/

Коротка довідка про фестиваль

Всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль «Орелі» заснований у 2008 році УЦНК «Музей Івана Гончара» і є унікальним заходом в культурно-виховному просторі України, що поєднує в собі мистецькі, оздоровчі, музичні, екологічні, освітні, виставкові та інші культурно-розважальні і культурно-просвітницькі програми.

За чотири роки діяльності фестивалю до участі у ньому долучились близько 100 дитячих фольклорних гуртів з різних регіонів України, більше 150-ти майстрів народної творчості, 1000 дітей разом з батьками стали учасниками конкурсів малюнків, великодньої та різдвяної атрибутики, більше 20 000 осіб відвідали заходи Фестивалю. Творчими натхненниками та учасниками Фестивалю є Ніна Матвієнко, Олег Скрипка та Лірник Сашко.

Увага! В програмі можуть бути зміни.

Головна світлина Ольги Годованець 

Крім цього експонуватиметься виставка інструментів, фото і архівних матеріалів, а також книг і дисків про кобзарство. У суботу та неділю, з ранку до обіду, будуть майстер-класи з таких інструментів: старосвітська бандура, кобза, ліра, торбан. Цехові майстри покажуть охочим, як майструвати кобзу чи ліру, поділяться секретами вибору «музичної» верби чи клена. 

Вечорами впродовж фестивальних днів відбуватимуться концерти, ще й будуть танці — традиційні українські, у супроводі троїстих музик. Гості переглянуть фільм «Мамай» Олеся Саніна та документальну стрічку Ганни Яровенко «Фієста» про сучасного кобзаря з Черкащини Михайла Коваля.

Мета фестивалю

сприяння подальшому відродженню, розвитку та популяризації традиційного кобзарського мистецтва, залучення молоді до цієї справи. Привернення уваги громадськості до національних традицій, культурно-історичних надбань українського народу. Організація змістовного та пізнавального відпочинку для сім'ї.

Від організаторів

Не випадково місцем проведення фестивалю обрали Музей Івана Гончара. Його засновник, скульптор і громадський діяч Іван Гончар, ще з 1960х років приймав у себе кобзарів — зокрема, засновника сучасного Київського кобзарського цеху Георгія Ткаченка. А кобза й ліра з колекції приватного музею Гончара слугували зразками для відродження традиційних кобзарських інструментів Серед братчиків Кобзарського цеху небагато професійних музикантів, зате є лікарі, літератори, художники, мовознавці, історики. Адже кобзарство — це не самовираження митця на сцені, а філософська традиція, своєрідний спосіб життя.

Фестиваль буде цікавим кожному, незалежно від віку та виду діяльності, адже нестиме у собі інформацію з глибини віків про одну з унікальних самобутніх ланок національної культури. Кобзарство — це сувора традиція, звичай та незвичайна історія про співців українського народу.

В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У ХVІІ-ХVІІІ ст. мало не в кожній українській хаті були кобзи. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшини грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція — незрячі співці нагадували про козацькі вольності. 

Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши «визвілку» (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. 

Кобзарі мали свою таємну — «лебійську» — мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво. Українське кобзарство майже з часів середньовіччя зберегло традицію, що, як показує час, не вдалося у жодній іншій європейській країні. Однак ця традиція досі була втаємничена, сьогодні нею володіє не більше тридцяти осіб у кількох областях України. Живого діалогу співців із народом, що спостерігався ще на початку минулого століття, немає. А електронні засоби музикування нині, здається, витісняють навіть універсальну гітару.

Інформація від Київського Кобзарського Цеху
Світлина «Рукотворів»

В рамках фестивалю заплановано феєричне кінно-каскадерське шоу із презентацією зброї та гонору обох народів. Щоденно буде проходити лицарський герць (поєдинок) між українськими козаками під орудою кращого кінного каскадера євроазійського континенту Наказного Отамана Олега Юрчишина та польськими крилатими гусарами.

Також впродовж місяця в програмі заходу:

• Виступи фольклорних колективів України та Польщі на кількох сценах «Мамаєвої Слободи». Представлятимуться давні пісні та танці.
• Приготування у великих казанах на відкритому вогні страв обох народів: польський бігус та журик, а також козацький куліш, вареники та рибна юшка «щерба».
• Шляхетський етикет давньої козацької України та Польщі. Дегустація старопанських хмільних напоїв обох народів та майстер-класи з танців.
• Майстер-класи з давніх ремесел та трудових навичок на вибір: ткацтво, ковальство, гончарство, різьбярство та соломкоплетіння.
• Презентація козацького коша. Похідний козацький табір, в якому відбуватиметься стрільба з лука та фехтування на шаблях за участі підрозділу реєстрових козаків Печерської сотні Київського полку під керівництвом отамана Олександра Харченка.У таборі козаки демонструватимуть давню козацьку зброю, одяг, начиння, спосіб приготування їжі у поході, козацький побут та намети. А головне, протягом цілого місяця, у цьому живому таборі козаки Отамана Харченка давніми теслярськими інструментами власноруч виготовлятимуть справжнісінький козацький «байдак» — річковий плоскодонний човен понад 12 м завдовжки.
• В той час, коли виступатимуть фольклорні колективи та гарцюватимуть на конях козаки із польськими крилатими гусарами, на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» проходитиме Великий «Слобідський ярмарок-2012», на який ми щиросердно запросили чиненайкращих майстрів зі всієї України.На ярмарку в «Мамаєвій Слободі» впродовж місяця, під час проведення ЄВРО-2012, можна не лише придбати сувеніри на згадку, але й поспілкуватися зі жвавими перекупками та погуляти на українських вечорницях «до третіх півнів». На Слобідському ярмарковому майдані козацького селища «Мамаєва Слобода» серед циганських кибиток та козацьких возів все співає, шкварчить, булькає, регоче та танцює – хто на що гаразд: «Бо де гопак, там і циганочка – крута гуляночка».У перекупок на ярмарку кожен зможе підібрати собі крам до вподоби для радості серця та сугріву душі…
• Крім того, гості протягом місяця на фестивалі «Ucraina terra cossacorum» — «Україна – земля козаків» зможуть покататись на коні чи возі, поборотись із козацьким богатирем прямо на майдані, залізти на величезний стовп за подарунком, помірятись силами із козаками за кухоль пива, а також взяти особисту участь в інших козацьких розвагах та пустощах... Помилуватись краєвидами витоку річки Либідь, відвідати службу Божу в козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці, познайомитись із життям та побутом козаків, котрі й нарекли цю землю Україною в далекі часи Середньовіччя.

Більше на mamajeva-sloboda.ua

Також організатори підготували цьогоріч цікаві новинки, а саме:

• відкритий Чемпіонат Середньовічних Ігор, в якому організовані команди добровольців будуть змагатися і забавлятися в ігри середньовічної Європи. Чемпіонат такого формату проводиться в Україні вперше і, за задумом організаторів, буде щорічним;
• приготування 200 літрів національної страви – борщу – за найдавнішим рецептом, який вдалося знайти. Готувати буде кулінарний проект «Фестиваль Борщу», який вже 3 роки мандрує Україною і запрошує усіх відвідувачів до безкоштовної дегустації страви;
• показ колекції старовинних костюмів, яка охоплює часи княжої доби, (13ст.), Середньовіччя (14-15ст.), Ренесансу (16ст.), часи гетьманського Львова та добу бароко (17ст), рококо (18ст.), ампіру (поч.19ст.), австрійського та польського Львова (сер.19 – поч.20ст.). Костюми переважно парні (чоловічі та жіночі). Моделями будуть самі ж львів`яни.

Традиційно буде проводитись величезна кількість безкоштовних майстер-класів з народної майстерності, серед яких на особливу увагу заслуговують майданчики плетення кольчужних прикрас, виготовлення «яворівської» іграшки, дощовиці та гутного скла. Для дітей організатори підготували спеціальну автентичну розвагу – дитячий дерев`яний конструктор, з якого можна буде збудувати замки, фортеці та інші середньовічні споруди.

Два дні фестивалю супроводжуватимуть драйвові концерти етно-рок-гурту «VITER» (Львів), пального середньовічного гурту «Кіng&Beggars” (Львів) та душевного етно-гурту «Йо-Гурт» (Київ).

Для отримання детальнішої інформації, коментарів, організації інтерв`ю та акредитації медіа на фестиваль, звертайтеся до контактної особи (Юлія Канюка, моб. (067) 67 244 97, y.kanyuka@promovski.com).

У столиці сквер І. Франка вмістив у собі велику кількість пасхальних символів і вже майже готовий до презентації Великодніх дерев. На стадії завершення перебуває композиція «Великодній кошик», що також зафіксується у книзі рекордів України. Вже готова київська диво-писанка (тримаючи інтригу її презентуватимуть столичним мешканцям у свято Воскресіння).

Дерева скверу вже тримають на собі більше 20 тис. писанок та крашанок, які увесь цей час розвішує оргкомітет із волонтерами. Чекають на відвідувачів і дві диво-альтанки з роботами київських школярів. Також можна буде побачити експозицію унікальних дитячих робіт у закритому приміщені.

За словами організаторів, 15 квітня о 14.00 біля Київдержадміністрації Олександр Попов разом з Ігорем Добруцьким та Олегом Скрипкою презентуватимуть киянам диво-писанку з київським розписом розмірами 3 на 4 метри. Після чого писанку повезуть на возі, запряженому кіньми, через вулицю Хрещатик до скверу І. Франка, де вона й експонуватиметься протягом місяця.

Також на Великдень о 15.00 запланований святковий концерт за участю відомих народних колективів та співаків: Олега Скрипки, Ольги Сумської та Анджеліки Рудницької. Будуть нагороджені переможці Всеукраїнського фестивалю писанок та пройде фіксування рекордів України.

Нагадаємо, фестиваль відбувається в рамках Параду вишиванок 2012, що планується на День Незалежності у Києві. Участь у святковій ході візьмуть майже всі регіони країни, що презентуватимуть на святі свою диво-писанку. Організатор дійства – Ігор Добруцький (почесний голова “Столичних ініціатив).

parad-vyshyvanok.com.ua

«Було прийнято рішення фестиваль «Цвіт вишиванки» проводити 12-13 травня. Чому саме у травні? По-перше, ми хочемо його прив’язати до Дня матері. Тим самим, ми піднімаємо статус цього свята. По-друге, за зиму більшість жінок вишивають і асортимент вишивки на травень є дуже великим», – розповів Євген Філь.

У попередні роки, фестиваль проводився в рамках святкування Дня міста (28 серпня).

У рамках фестивалю цього року відбудеться конкурс на найкращий весільний костюм.

«Костюм повинна представити молода пара. Він має бути виготовлений особисто дівчиною чи хлопцем. Якщо вони його робили спільно – за це отримують додатковий бал. Захист костюму складається з елементів: опис тканини, техніка виконання, значення вишитої символіки, до якого регіону України належить костюм тощо. За перше місце нагорода складатиме 5 тисяч гривень, за друге – 3 тисячі, за третє – 1 тисяча гривень, – додав Євген Філь.

Також в Українському домі «Перемога» відкриють фотовиставку, під час якої репрезентують п’ятирічну історію фестивалю. А ще вперше планують провести аукціон.

Очікується, що участь у фестивалі цього року візьме понад сто вишивальниць з десяти областей України. Окрім вишивок, на фестивалі буде репрезентовано вироби з лози, глини, кераміки та бісеру.

zik.ua

Основні заходи фестивалю

• IV Міжнародний мистецький ярмарок «Гончарний Всесвіт в Україні-2012» («PotteryUniverseUkraine-2012»)
• ІІ Національний ковальський фестиваль «ВакулаФЕСТ–XXI»
• II Національний фестиваль-конкурс гончарського бодіпейнтінгу «BodyCeramicFestUkraine»
• Фольклорний фестиваль
• Гончарські майстер-класи
• Аукціон кераміки
• Дитячі конкурси й розваги
• Мандрівки на кінному возі
• ЕТНОдискоТЕКА

До участі запрошуються: майстри-гончарі, художники-керамісти, керамологи, мистецтвознавці, історики, археологи, етнологи, краєзнавці, музеологи, культурологи, колекціонери, письменники, наукові установи, мистецькі навчальні заклади, творчі спілки, приватні підприємці в галузі художньої кераміки, підприємства художніх промислів, а також усі бажаючі поринути в утаємничений світ гончарства.

Куратор — Наталя Визір, учений секретар Інституту керамології, відділення Інституту народознавства НАН України, науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Довідки за тел.: (05353) 42381, 42416, 42415; 050-0838525

Метою фестивалю є збереження та розвиток лемківського писанкарства народними майстрами, які з покоління в покоління переносять закодоване письмо на добро і щастя, залучають широкі верстви молоді та дітей до вивчення прадавніх звичаїв українського народу.

До участі у фестивалі запрошуються писанкарі з України та з-за кордону.

Програма

30 березня — прибуття учасників фестивалю.

31 березня — відкриття IV Міжнародного фестивалю «ЛЕМКІВСЬКА ПИСАНКА»

9.00-10.00 — реєстрація учасників фестивалю
10.00-11.00 — відкриття фестивалю. Вітальне слово авторів проекту:

• голова Фундації дослідження Лемківщини Петро ГАНДЯК
• голова ВУТЛ Олександр ВЕНГРИНОВИЧ
• голова Львівського обласної організації
• Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Степан МАЙКОВИЧ
• директор Дитячої школи народних мистецтв Галина ВИХОВАНСЬКА
• Виступ фольклорних колективів

11.00-13.30 — Майстер-класи з писанкарства за участю майстрів лемківської писанки. Куратори Марія ЯНКО, Соломія СЕНЧИК, Софія КАНАС, Ольга БАРНА
14.00-15.00 — перерва на каву
15.00-17.00 — Круглий стіл на тему «Лемківська писанка, її символіка, роль у сучасному мистецтві». Проводить заступник директора з методичної роботи Дитячої школи народних мистецтв Лілея КВАСНИЦЯ

1 квітня

10.00-12.00 — спільна молитва на Богослужінні в Лемківській церкві в Шевченківському гаю за адресою м. Львів, вул. Чернеча гора, 1
15.00 — відкриття виставки «Лемківська писанка» і вручення дипломів учасникам фестивалю у Львівському музеї етнографії і художніх промислів за адресою: Проспект Свободи, 15
Закриття фестивалю

ethnos.lemky.com

«This is Ukraine — путівник по Україні» створив «Календар фестивалів України 2012» для тих хто цікавиться фестивалями, хто щороку відвідує їх та для тих, хто живе не простим життям, а фестивальним.

«При його створенні ми намагались зібрати максимум інформації про найбільш відомі (і невідомі) та знакові (і не дуже) фестивалі 2012 року. Через те, що наперед не завжди відомо чи відбудеться фестиваль, частина з них до цього календаря не потрапила. Інші ж не мають точної дати проведення. Тому календар існує у друкованому та електронному варіантах. Інтернет-версія (більш повна, що постійно оновлюється та доповнюється) розміщена за адресою www.thisisukraine.org/calendar-2012» — розповіли керівники проекту This is Ukraine — путівник по Україні".

Друкований варіант «Календаря фестивалів України 2012» вийшов на початку року. Це набір з 12 листівок, що розповідають де і коли відбудуться фести у 2012 році. На фронтальній стороні листівки розміщений — найцікавіший фестиваль місяця. Шість їх них були обрані відкритим голосуванням за результатами рейтингу «TOP Fest 2011». Інші шість — вибір редакції «This is Ukraine» та їх читачів у соціальних мережах. Друкована версія незабаром буде доступна широкій громадськості у туристично-інформаційних центрах міст, та на фестивалях по всій Україні.

Електронну версію «Календаря фестивалів України 2012» можна подивитись он-лайн чи завантажити PDF файлом за посиланням: www.thisisukraine.org/kalendar-festivaliv-ukraini-2012

"Основною ідеєю фестивалю є прикрашання нашої спільної оселі – нашого рідного Львова – за допомогою невід'ємного символу Великодня – Писанки. У цей період наше місто перетвориться на «музей писанки” під відкритим небом, де з різних матеріалів будуть створюватися та оздоблюватися писанки», — кажуть організатори фестивалю.

Протягом трьох тижнів — з 15 березня до 22 квітня — для учасників, що доєднаються до фестивалю, виготовлятимуть писанки з шоколаду, з повітряних кульок, з дерева, з квітів та багато інших цікавих та неочікуваних матеріалів класичного символу Великодня та встановлюватимуть на вулицях та у закладах Львова. Кульмінацією свята стане виставка писанок у ТРК «King Cross Leopolis».

«Таким чином ми зможемо об’єднати найрізноманітніші заклади нашого міста в один великий фестиваль та створити новий оригінальний «Великодній туристичний маршрут» на період святкування одного з найбільших християнських свят», — підсумовують фестивальники.

artvertep.com