Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Юрій Мельничук: Типажі ляльок-українок творила ясновидиця

Юрій Мельничук: Типажі ляльок-українок творила ясновидиця
11 червня 2009 18:31

Унікальні ляльки в українському народному вбранні, що дивовижно точно уособлюють регіональні особливості українок, їхній характер та красу. Віють самодостатністю та самоствердженням. Мають душу, надихають та зупиняють на собі погляд кожного. Споглядають світ живими очима та заглядають людині в душу. Цей, започаткований 8 років тому, ляльковий феномен став підсумком плідної співпраці художника-скульптора із сорокарічним стажем Ядвіги Василевської та творчої майстерні майстра народного мистецтва з шитва Юрія Мельничука – заступника директора з науково-фондової роботи Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». Одяг для ляльок створювали 17 майстрів під керівництвом науковця. Пан Юрій розповів історію створення колекції.

Марічка (писанкарка). Гуцульщина (Косівський район Івано-Франківської області)

Марічка (писанкарка). Гуцульщина (Косівський район Івано-Франківської області)

— Те конструкторське бюро, в якому Ядвіга Василевська працювала ще за «совєцьких» часів, розвалилося. У 1997 році вона привела мене в позавідомчу художньо-технічну раду «Іграшка» при Міносвіти і науки України. Я на тій раді беру участь як етнолог-музейник. За ті роки, що ми там пропрацювали, жодного разу не затверджувалися зразки, еталони ляльок. В нас призупинилося це виробництво і зараз його, на жаль, немає. Ляльки-манекени, що у нас продаються, це все імпорт з Китаю.

Ті лялькові фабрики, які у нас працювали, а саме «Перемога» в Києві, Дніпропетровська фабрика, зупинилися, тому що виробництво ляльок є дуже трудомістке і не таке рентабельне. Ті ляльки, які вироблялися колись за радянських часів, переважно були ігрові, а не колекційні й сувенірні. В них зовсім інший принцип виконання манекену, простий одяг. А якщо взяти народний одяг, то там і керсетка, і плахта, і фартух, і сорочка — чимало туди треба вкласти праці, попри те, що там може й не бути ні вишиття ні ткання, ні плетіння ручного. Можна звісно робити імітацію, нашивати тасьму, вибійку, але воно буде а-ля, як-то кажуть, українське…

Коли я вже працював у Музеї і у мене накопичився досвід вишивання, то кажу Ядвізі, що давайте все-таки зробимо ляльки. Вона все пручалася, тобто ніби й хотіла, але казала, що ви собі навіть не уявляєте, скільки роботи біля того. Але врешті-решт вона загорілася цією ідеєю.

Надихнула художницю перша виставка «Української традиційної іграшки та ляльки», що відбулася у 2000 році в музеї Тараса Шевченка у Києві. До тієї виставки Юрій Мельничук разом зі своїми майстрами за кілька років підготували колекцію зменшених копій регіонального народного вбрання, який одягли на ляльки-манекени з ниток. За весь час виготовили з півсотні таких ляльок собівартістю у кілька тисяч доларів.

А от ляльки з обличчям, над якими Юрій Мельничук працював разом з Ядвігою Василевською вартують вже по 10 тисяч доларів. Одну з них, киянку Катерину, придбали колись для екс-президента Кучми, а інші знаходяться в приватних колекціях спонсорів і часом виставляються.

Кожна така лялька має своє ім’я, в якому закодовані характерні риси того чи іншого українського регіону. Полісянки Леся та Анастасія, полтавчанка Наталка, киянка Катерина, західнянки Василина та Ярина – мають свою висоту вилиць, розріз очей, колір волосся і навіть форму носа, що є притаманним тільки тому чи іншому регіону.

Портрет Катерини (вишивальниці). Середня Наддніпрянщина (Центральна Київщина)

Портрет Катерини (вишивальниці). Середня Наддніпрянщина (Центральна Київщина)

— Ляльок з обличчям ми зробили всього десяток. Над першою з них – Катериною-киянкою Ядвіга працювала 9 місяців. Виношувала її, як дитину. Над манекенами вона працювала сама –  робила тіло, перуку, розписувала обличчя. Спочатку вона брала італійську глину, але вона дуже важка в роботі. Хоча не потребує випалу, але коли робота висихає, то маленькі ручки, ніжки могли деформуватися. Потім вона спробувала ще якісь матеріали і врешті-решт ми зупинилися на гіпсі. Тобто всі ці ляльки зроблені з тонованого гіпсу.

Тоді, у 2001 році, на початку вересня у Пирогові було закриття сезону і ми цю ляльку повезли на своєрідну презентацію, оглядини. Там зійшлися майстри, «пирогівці-науковці» і почали давати свої поради. Але це класична школа ляльки, яка була у конструкторському бюро в Києві і в якому тривалий час працювала Ядвіга. 

Якщо над самими манекенами художниця працювала з-понад півроку, то над одним костюмом робота тривала приблизно місяць. Колектив Юрія Мельничука працював над вишиттям, тканням, плетінням, пошиттям верхнього вбрання, виготовлення прикрас. Ляльки мають зріст біля 50 см. Цей розмір вибрано, як найменший, у якому ще можливо відтворити всі тонкощі крою та особливості оздоблення. У виготовленні костюмів майстри використовували до 200 різних видів вишивки, які точно відтворювали кожну, незначну, на перший погляд, деталь. Тут — і віночки зі стрічками, і разки з дукатів, і маленькі чобітки, і розшиті сорочки та корсети, і навіть малесенькі кошик та прядка. За нюансами костюму можна визначити не лише конкретний історичний період, але й соціальне становище, достаток, статус, з’ясувати, чи заміжня його власниця. Є тут як святкове, так і побутове вбрання. Саме тому, незважаючи на всі спроби, етнографічну ляльку так і не запустили в масове виробництво. Конвеєром так не відшиєш і не відліпиш.

— Можна зробити і сто і 150 ляльок, але цим треба спеціально займатися. Манекени з ниток зручні тим, що тут акцент йде на костюм. Вони відображають більш давній архаїчний культ ляльки, ляльки-мотанки без обличчя. А коли дивимося на ляльки з обличчям, то тут акцент йде на риси зовнішності, тому важко було їх вдягати. Вони ж дівчата з гонором, з характером.

Юрій Мельничук з нитяною лялькою, на якій відворений

Юрій Мельничук з нитяною лялькою, на якій відворено копію народного вбрання Полісся

З десяти унікальних ляльок дві знаходяться в колекції Юрія Мельничука, чотири в Ольги Атаманенко, а інші розкупили шанувальники.

— Ядвіга зробила для мене дві такі ляльки. А потім її родичі – син і внука — кажуть, що бабусю, ти такі шедеври робиш, а в нас ще нічого немає. Ти хоча б одну зробила. І тут Ядвіга каже, що нікому нічого не роблю, поки собі оцих п’ять не повторю. Вже пройшло, мабуть, три роки і нічого Ядвіга собі не зробила. Обірвалися контакти з нею. Вона різностороння людина, працює в багатьох сферах. Не вистачає, мабуть, часу.

Тепер надія на молодих дизайнерів-лялькарів, — каже пан Юрій, — які зможуть зробити подібні ляльки та передати типажі українців.

— Ядвіга все-таки дуже цікаво працювала. Вона ж сама є ясновидиця. У неї цей внутрішній світ відкривається як на екрані. На якому ляльки, тобто дівчата просто йдуть ніби по подіуму і вона їх під різним кутом роздивляється – знизу, у профіль, зверху, лоб, потилиця, вуха, брови, очі і так далі. Коли вона вже роздивилася одну, то її відпускає, і йдуть наступні. 

Катерина Качур, «Рукотвори»
Додаткові матеріали з http://ukrslovo.com.ua 

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

12 відгуків

  1. Нечайка says:

    Дуже гарні ляльки. І вкрай потрібні нашим дівчаткам. Бо Барбі — чудова лялька, але ж наша Леся не гірша.

    Що стосується молодого покоління, то в Вижниці є молода майстриня Оксана Петращук, яка теж почала працювати в цьому жанрі. Я придбала її ляльку на ярмарку в День Києва. Це лялька-мотанка — грайлива, чепурна, така собі господинька, просто диво!

  2. Нечайка says:

    Знаю — її телефон 8 096 274 48 64. На жаль, у неї немає електронної пошти. Тільки телефон. Вона знає п. Юрія Мельничука,

    Шановна п. Катерино! У мене є фото її робіт (вона ще творить чудоі гобелени та пише батики), хочу подати це на Ваш сайт. Дякую.

    • Катерина says:

      Дякую за телефон. Була б також вдячна, якби ви надіслати про пані Оксану інформацію та світлини її робіт: kateryna (a) rukotvory.com.ua

      • Даринка says:

        Шановно пані Катерино! Мені 16 років, останніх 2 роки ми з мамою збираємо матеріал про ляльку — мотанку, написала я дослідницьку роботу, зайняла в мсті призове місце — перше, проводила майстер — клас для своїх однокласників. На День Незалежності навіть виставляла свої ляльки.Дуже багато відгуків мали.Поки що вони у менє є в альбомі в «Одноклассниках» — я там — Даринка Хорькова. Мене дуже цікавить ця тема. Може, ви знаєте, хто ще займається мотанками. Мрію захистити свою роботу у Малій Академії Наук в Дніпропетровську. Дякую!

  3. Нечайка says:

    Гарно дякую. Зроблю це протягом 3 найближчих днів.

  4. Нечайка says:

    Пані Катерино, чи отримали Ви матеріали про Оксану Петращук? Вона хоче приїхати на «Країну Мрій».

  5. Марія says:

    Доброго дня, п.Катерино. Маю великий інтерес до ляльок-мотанок. Проте як їх придбати? Чи можна десь замовити? Бачу, що подаєте інформацію про Оксану Петращук, а чи можна було б побачити її роботи?

    Маю ще цікаву інформацію про нас. Ми знаходимся у м. Тернополі і займаємся виготовленням художніх вітражів. Нещодавно виставлялися на Міжнародному меблевому форумі у м. Києві з колекцією вітражів з українськими мотивами. Якщо Вам цікаво, можу надіслати фото.

    • Katrusya says:

      Щодо Оксани Петращук, то повноцінної інформації про цю майстриню ще не маємо.

      А світлини своїх робіт та інформацію про себе висилайте нам на скриню.

  6. Катерина says:

    Вибачте, може це не зовсім в тему, але мотанка це не зовсім те саме, що Барбі. Хочеться, щоб в Україні з"явилася своя лялька-модниця (Fashion doll).

    В Россії, до речі, вже кілька років виготовляють та дуже добре продають ляльку марки MOOQLA — www.dollyshouse.ru/wp-con...ooqla-jane-1.jpg, а в Канаді живе майстриня, яка створює дивовижних шарнірних(!) ляльок з порцеляни, Марина Бичкова (вона теж родом з Россії).

    У них є чому повчитися в плані організації та подачі...

  7. Катерина says:

    На ляльок Марини Бичкової можно помилуватися 

    [url=http://www.enchanteddoll.com/index.html]тут[/url]

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко
Ярмарок до Миколая в Музеї Івана Гончара

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити