Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Ольга Костюченко: Щоб традиція жила, її треба трансформувати

Ольга Костюченко: Щоб традиція жила, її треба трансформувати
27 січня 2016 21:59

Наприкінці вересня і протягом жовтня минулого 2015 року в приміщенні Чернігівського Художнього музею ім. Г.Галагана тривала виставка старожитностей колекціонерів Чернігова, а саме: Юрія Дахна, Наталії Черняк, Тетяни Жогалко та Ольги Костюченко. Подія відбулася в рамках семінару-практикуму «Відкриваємо автентичну Чернігівщину», який став продовженням проекту «Відкриваємо автентичну Україну», ініційованого громадською організацією «Всеукраїнська академія автентики». Семінар пройшов за участі колекціонерів та музейників з Києва — Ігоря Перевертнюка, Володимира Щибрі, працівників Музею Івана Гончара та Центру української культури та мистецтв.

Серед експонатів виставки — автентичний одяг: сорочки, кохти, свитки, спідниці, фартухи, пояси, намітки; рушники вишиті, ткані і з вибійкою; ікони з фондів художнього музею, прикрашені божниками з приватних колекцій. А також зразки вишитих орнаментів, характерних саме для Чернігівського регіону.

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Фото з фб-сторінки Олі Костюченко

Фото з фб-сторінки Олі Костюченко

Під час відкриття виставки 25 вересня 2015 року Рукотвори поспілкувалися зі співорганізатором події та майстром з вишивки і вибійки Ольгою Костюченко і ось, що вона нам розповіла.

Сорочки

Одразу кажеш, що це Чернігівщина, коли бачиш білі вишивки з вкрапленням червоного або червоного і чорного, а в Новгород-Сіверському районі бувають дуже яскраві червоні сорочки — червоні вишивки з білим. Оленка Дідик була вишила таку сорочку.

Фото з фб-сторінки Олени Дідик

Фото з фб-сторінки Олени Дідик

На Чернігівщині дуже багато сорочок, в яких використовується рахункова гладь, або ще на Полтавщині кажуть «лиштва». Нею вишивається вся площа рукава, причому візерунок дещо нагадує ткацтво. Ще є вишивки на рукавах сорочок, які нагадують паморозь на вікнах. Я в них просто закохана з дитинства. Також солов'їні вічка, мережки є, вирізувань дуже багато.

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

У нас не вишивалися пазухи. На виставці з усіх сорочок буквально тільки дві сорочки мають на пазусі невелику вишиту смужечку. А всі інші без вишивки. Там передбачався ще нагрудний одяг типу керсеток, кохт, безрукавок.

У нас найдовші сорочки в Україні, тому що це північний регіон і, думаю, що це обумовлено чисто природніми умовами.

Вибійка

Про вибійку дуже мало можу сказати, попри те, що цим займаюся з 2004 року. Відомості є лише у книзі Віри Зайченко.

Чернігівщина

Чернігівщина

Колекції і колекціонери

За словами Олі Костюченко, у своїй колекції вона має небагато автентичних предметів — божник з берегинями, частину плахти і рукав сорочки, пару хусток і вибійчаний рушник, але каже, всі вони прийшли до неї невипадковим шляхом.

Коли я працювала в навчально-методичному центрі культури і мистецтв, в нас була фольклорна експедиція по селах Бахмацького району. Там в одному клубі просто на підлозі, замість ганчірки, ми знайшли шматок плахти. Я кажу: та це ж плахта! А мені: нє, у нас такі рядна ткали. Та ну які ж рядна, якщо там китиці на куточках! Тож ту половину плахти просто довелося мовчки забрати, тому що люди реально не розуміли. Я її випрала. В нас в музеї таких плахт в колекції немає, це суто Бахмацький район, середина 19 століття.

Чернігівщина

Є ще рукав сорочки теж Бахмацького району, судячи з техніки орнаменту, ну і судячи з того, куди були експедиції нашого центру. Тому що цей рукав сорочки я випадково знайшла в нашому центрі культури і мистецтв — ним витирали вікна і батареї. Я теж просто мовчки забрала цю «тряпочку» і все. Її випрала, випрасувала і показую як зразок. Вона вишита доволі складною технікою — косою гладдю.

Чернігівщина

У мене пристрасть — хустки, але дуже давніх маю пару штук, бо купувати мені просто не по кишені.

А вибійчаний рушник мені подарувала вчителька з місцевої школи, просто знаючи мою пристрасть і те, чим я займаюся.

Юрій Дахно, колекціонер, майстер з вишивки. с.Москалі Чернігівського району

Моя наставниця Наталя Черняк побачила його випадково в лікарні. А чому вона звернула увагу, тому що сидить на ліжку чоловік і вишиває. В них зав'язалося знайомство і дружба. Що цікаво, в родині Юри вишивали саме чоловіки, не жінки.

Юра — колишній поштар, троє дітей, сільська хата. Але коли ми поїхали до нього відбирати роботи на виставку, то не думала, що він має аж стільки експонатів у своїй колекції. Людина збирає буквально все, що якимось чином відноситься до його району і до старовини — ліжка, предмети вжитку, якісь предмети письма, документи, фотографії, стародруки. Тут на виставці навіть не десята частина з того, що він має. Ми просто вражені були, людина в тому просто живе.

Юрій Дахно

Фото з фб-сторінки Олі Костюченко


Колекція Юрія Дахна

Фото з фб-сторінки Олі Костюченко


В колишньому магазині у нього музей, причому це все навалено, складено, тому що немає можливості це все гарно оформити в якусь експозицію. Одяг, сорочки, рушники тримає у себе в хаті. Люди цим не заробляють. Просто живуть своєю працею, з землі. Дружина в школі працює вчителькою.

Він про кожну роботу може розповісти, де він взяв, хто подарував чи у кого купив, чиє ім'я, село, а ще знає родовід тієї людини, може прослідкувати хто родичі, хто де похований, хто роз'їхався. Людина просто унікальна. Недавно він заочно закінчив педагогічний університет історичний факультет — це допомогло йому більш-менш впорядкувати свою колекцію. Не все звичайно, бо я не знаю, скільки там років треба, щоб все впорядкувати.

Було дуже багато зазіхань на ці речі, бо є речі унікальні, дійсно неоціненні. Хочеться якось допомогти, щоб було продовження цього. Тобто хата це добре, але така неймовірна колекція має ж якось жити далі.

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Чернігівщина

Наставниці

Найперша моя наставниця — Черняк Наталя Василівна, зараз їй 76 років. Вона була моєю сусідкою. Ми жили у п'ятиповерховому будинку, квартири через стінку були. Моє спілкування з нею почалося з дитинства. Завдяки цій жінці вишивальна традиція Чернігівщини зберігається. Вона навчила велику кількість жінок вишивати.

Віра Зайченко. Мені хочеться сказати, що і вона моя наставниця. Ми товаришували родинами.

— Скільки вишивальниць в Чернігові постійно працюють в традиційній вишивці?

Всього кілька, разом зі мною.

— Так мало. А в чому причина, як думаєш?

Важко сказати, можливо, люди не бачать подальшого життя цим речам. От ми зробили виставку, це старовинні речі, розкішні, але це речі з колишнього, минулого життя. І вони ніяким чином із сучасним життям не пов'язані. Можливо розуміння прийшло, що це традиція, це треба зберігати, а далі, що з цим робити, вони не побачили. Що можна якось трансформувати, все це переробляти і відтворювати вже в сучасних речах. І що це класно, цікаво.

А взагалі, хто знає Чернігів і тут працює, то знають, що тут дуже важко працювати, а з цим тим більше, тому що однодумців дуже мало, людей, які б розумілися або які б просто підтримували.

— І завдяки чому тобі вдається триматися?

А завдяки вам, я кажу чесно. Якби я не виїжджала на ярмарки в Музей Івана Гончара і просто в Київ... Також я вдячна Олексі Долі, який мене з вибійкою витягнув, тому що вибійкою я займаюся з 2004 року. Тобто коли у 2005 році в стінах цього музею (Чернігівський художній музей ім. Г.Галагана — ред.) була моя перша персональна виставка, то там уже були повноцінні вибійчані роботи. Тоді у спілці майстрів ніякого інтересу до цього мистецтва не виникло.

А вже після фільму «Майстер-клас з Наталкою Фіцич», коли приїхала сюди знімальна група на автобусі з написом Перший національний канал, було багато галасу. І пішов дуже великий резонанс. А Чернігів місто маленьке, всі один одного знають. Передачу знімали у 2011 році, на початку 2012 року показали.

В останні роки у мене вже з'явилися однодумці, учениці, ми об'єдналися і почали разом працювати, відкрили свою майстерню, проводимо майстер-класи. А також вишиваємо на замовлення, робимо вибійчані торбинки, подушки, спідниці, штори, декоративні тканини для вікон.

Фото з фб-сторінки творчої майстерні "Куделя"

Фото з фб-сторінки творчої майстерні КУДЕЛЯ

Під час відкриття виставки старожитностей її співорганізатор та майстер з вишивки і вибійки Ольга Костюченко зазначила:

Оля Костюченко

Оля Костюченко

«Ця виставка — проект, який би розкрив Чернігівщину. Одним із перших завдань проекту було вивчити, показати і донести людям, саме нам чернігівцям, що ж таке справжня традиційна вишивка Чернігівщини. Не червоно-чорні троянди, а це дуже давні білі сорочки, вишиті білими нитками з геометричними орнаментами, „побиті морозом“, таким самим морозом, яким побиті наші шибки взимку.

Наступним етапом є відтвореня — відтворення сучасних колекцій одягу, створення предметів побуту, використовуючи давні вишивки, давні знання.

Третій крок — це навчання людей, підготовка нового покоління. Тому що, на жаль, зараз є криза в нашому місті. Трішечки ми розгубилися, ми переключилися на бісер, на вишивку західної України, на вишиту ікону. А хотілося б всіх повернути до своєї традиційної вишивки».

Дивіться видиво із семінару-практикуму «Відкриваємо автентичну Чернігівщину», який 3 жовтня відбувся в Чернігові. За відео подяка KOZAMEDIA.

Світлина з фб-сторінки Олі Костюченко

Світлина з фб-сторінки Олі Костюченко

Ще трохи світлин з виставки 

Катерина Качур, Рукотвори

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

3 відгуків

  1. Інна Залізнюк says:

    Дуже все гарно описано, чудові фото! Єдине зауваження до правильності та юридичної нормативності формулювання самого статусу семінару-практикуму. Не за участі громадської організації «Академія автентики» (юридична назва «Всеукраїнська академія автентики»), а — в рамках проекту «Відкриваємо автентичну Україну», ініційованого громадською організацією «Всеукраїнська академія автентики»проведено семінар-практикум «Відкриваємо автентичну Чернігівщину»(тобто повна офіційна, юридична, матеріальна, організаційна та ділова підтримка даного заходу). Дякую.

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко
Ярмарок до Миколая в Музеї Івана Гончара

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити