Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Косівська писанка Сергія та Віри Борис

Косівська писанка Сергія та Віри Борис
23 липня 2012 23:40

Писанка — яйце декороване з традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох народів світу. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов’язано безліч легенд, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов’язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня. Звідси і їхня назва — «великодні яйця».

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. Предки слов’ян називали розписані яєчка «красними яєчками». Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового мистецтва. В радянський період писанкарство тривалий час було заборонене, але, не зважаючи на це, воно продовжує свої традиції і нині. Писанки усієї України різні, вони не схожі між собою, різняться нанесеними елементами і символами. Найскладніша для розуміння писанка Гуцульщини, яка насичена різною інформацією про життя і вірування людей.

Ми вирішили поспілкуватися із найвідомішими писанкарями Косівщини – Сергієм та Вірою Борис.

Віра та Сергій Борис, косівські писанкарі

— Коли ви вирішили займатися писанкарством?

Почалося все з того, що якось перед Великоднем до нас у гості приїхала Сергієва тітка з Космача. З собою вона мала всі приладдя, які були потрібні для створення писанок. Ми тоді і уяви не мали, як вони малюються. Вона мала таку невеличку електричну плиточку, а на ній була глиняна чашка, в якій був розтоплений віск. Були і такі маленькі писачки – це паличка і скручена залізна лієчка, віск набирався в ту лієчку і так вона малювала. Сергій через тітку намагався перейняти процес виробництва. Майстриня поїхала через тиждень і за цей час основну базу знань вдалося перейняти.

Сергій тим часом змайстрував вже свою плиточку, але вже не електричну, а просто дощечку. До неї був прикріплений патрон з лампочкою і на невеличких дротиках перевернута банка з під кави. У тій банці зверху був зроблений отвір, а на отворі також стояла чашка з розтопленим воском. Чашка нагрівалася за допомогою світла лампочки і ця температура залишалася сталою. Як результат, віск завжди був гарячий.

Спочатку Сергій працював у цій галузі для себе. Пізніше захотілося подарувати свої роботи близьким людям, родичам та друзям. Людям сподобалось і вже пішли комерційні замовлення від клієнтів, але це все було як захоплення Проте з роками все більше було бажаючих отримати нашу писанку. І заказів було так багато, що ми почали малювати разом – Сергій малював початкову стадію – розводив писанку, а я закінчувала – заповнювала остаточні кольори. Коли я йому допомагала мені воно було нецікавим, аж поки я не почала малювати свої власні писанки.

— Скільки років ви вже створюєте ці шедеври?

Ми малюємо писанки вже приблизно 15 років. Писанкарство стало нашим основним хлібом і задоволенням для душі – писанки в нас завжди різні і жодного разу не повторюються. Якби ми їх повторювали і клали на конвеєр суто для заробітку, то воно би було нецікаво працювати.

— Скільки часу йде приблизно на створення однієї писанки?

Куряче яйце пишеться десь 5-6 годин, а це дуже довго. Чомусь вже так повелося, що ми на Косівщині чи не з останніх писанкарів. Якщо хтось і робить одну-дві для себе, то це тільки в час перед Великоднем. Молоді люди не готові до того, щоб приділити 5 годин свого часу для розпису яйця.

— А хіба не малюють багато писанок в Космачі?

Я знала дуже багато майстрів, які робили писанки в Космачі. Але зараз багато старших майстрів померли, а молоді просто не хочуть, бо це довготривалий і низькооплачуваний процес. В нас на Гуцульщині писанка не коштує багато грошей і немає змісту затрачати стільки сил. Люди малюють вечорами, щоб хоч щось капнуло в сімейний бюджет. Я б хотіла, щоб цим видом мистецтва займалось більше творчих особистостей, щоб воно процвітало, а не занепадало.

В Космачі працюють тільки перед Великоднем. Там виробництво писанок на старому рівні і є шкідливим для здоров’я. Анілінова фарба містить хімічні барвники, які є шкідливими і той віск осідає маленькими часточками на легенях. А ми працюємо весь рік і на більш професійному рівні – електричними писачками, то є звичайна пластмасова ручка з захисною насадкою для пальців, щоб не попектися і підключається до розетки. І має змінні насадки різної товщини – від 0.5 мл. і до 1.5-2 мл. залежно від малюнку.

Але ми не можемо ці писачки брати на майстер-класи з собою, тому що підключені до трасформатора. То ми показуємо молоді, як працюється тими давнім способом – звичайним писачком або пропонуємо для дітей взяти таки писачок, яким працюється над свічкою. Там є маленька формочка в якій розігріваєш віск і накладаєш її на яйце.

— Розкажіть детальніше про сам процес малювання писанок.

Біленьке чисте яєчко ми обезжирюємо оцтом, звичайною ганчірочкою знімаємо той верхній нашарування, щоб воно мало чистеньку поверхню і щоб фарба на нього краще лягала. І розводимо по ньому всі основні лінії які є базовими на писанці. Вся основна розводка малюється по білому яйцю.

Бо правильно писати писанки того і назва писанка. Пізніше занурюємо яйце в жовту фарбу – починаємо проробляти деталі. Все дрібне, що ми хочемо зобразити на писанці, ми малюємо по жовтому. Коли всю писанку розбили мілкими деталями, то робимо маленькі вкраплення зеленою фарбою. Ми її даємо маленькими частинками вже пензликом, бо зеленого небагато. І пізніше ці зелені вкраплення зверху покриваємо воском.

Наступна фарба червона. З неї виймаємо писанку вже темну і починаємо її розфарбовувати – заповняємо готові деталі воском. Там, де наша рука взагалі не торкалася яйця, то всі ці площини покриє чорна фарба – остання. Ми опускаємо яйце в чорну фарбу і отримуємо таку дивну темну писанку з масою ліній. Абсолютно не можна здогадатися, що воно ще собою являє поки не дійдемо до завершальної найцікавішої стадії роботи – це витирання писанок.

Якщо ти зробив помилку, тобто забув десь замалювати маленький клаптик чи в тебе мимоволі стекла капля і впала на писанку, то на тому місці вже буде жирна воскова пляма. Повернути процес назад неможливо – це як потяг в один кінець. Ти працюєш і бачиш остаточний результат тільки в кінці. Витираємо ми свої писанки біля полум’я свічки, а не над самим полум’ям, бо воно обвуглюється від чаду і потихесеньку обтоплюється віск. Я раджу витирати писанки серветкою чи маленькою ганчірочкою і тоді ми бачимо готовий орнамент – писанка народжується повноцінно. Появляються всі кольори, які ми закарбували. Остаточно писанку ми ще і лакуємо, щоб закріпити кольори, бо при посвячуванні яйця часто на писанку потрапляє вода і фарба може розтектись

Я вважаю, що робота своїми руками недосконала, але дуже-дуже цінна. І як казали мені студенти: «ми тепер ніколи не будемо торгуватися за ціну писанки того, що виготовивши її один раз бачиш настільки багато праці закладається».

Можу ще сказати, що ми з чоловіком працюємо здебільшого на порожніх яйцях. На протязі року купуємо їх, серединку беремо для їжі, а шкарлупки промиваємо і складаємо пізніше для роботи.

Чому саме на порожніх? Через те, щоб писанка мала довше життя! Кожен з нас знає, як люблять стріляти писанки і тріскати. Чому це відбувається? Часом господиня дому прибирає в хаті і бере з шафи писанки переносить їх в другу кімнату або на вулицю. Яєчко дуже відчуває зміну температури і вибухає. Пам’ятка руйнується і викидається, а ми гарантуємо, що наша писанка може стояти до 100 років, якщо її не тримати на відкритому сонячному промінні, щоб не вигоріла фарба.

За стародавніми повір’ями саму писанку могли освячувати лише повною. Казали, що в порожньому яйці може сховатися нечиста сила. Але ми розуміємо, що це тільки легенда. Не варто такого боятися, бо ми все ж таки християни, ми пропонуємо у ті отвори, які свербляться в писанці, щоб видути яєчко запустити пару зерняток маку або солі і закрити маленьким кусочком парафіну або воску і таке яйце воно вже вважається повним, а не порожнім.

— Розкажіть детальніше про майстер-класи в яких ви брали участь.

По Україні ми дуже часто влаштовуємо майстер класи. В Києві проводяться популярні етно-вечірки, на які запрошують майстрів в різних сферах мистецтва. Це дуже захоплює, адже в наш час люди настільки урізноманітнили свій відпочинок, що зацікавити людей чимось дуже важко. Минулого року нас було запрошено до Тернополя на день міста – ми там мали величезний успіх!

— Чи продаєте ви писанки закордон, окрім України?

В нас є добрі друзі та знайомі, які виїхали закордон жити. Людина в нас купляє писанки, потім везе їх на аукціон в Німеччину, – там ці роботи продаються вже поштучно і за них звісно зростає ціна. Ту суму, яку вклав меценат йому вертається, а отриману від продажу відправляється на благодійність – допомога в лікуванні онкохворим дітям України. Такі акції несуть в собі позитивний зміст і відповідно писанки малюються дуже легко. Наші писанки знаходять в багатьох музеях світу. Німці, наприклад, цікавляться здебільшого трипільськими писанками, бо там багато арійської символіки.

— Чи є серед ваших покупців якісь відомі люди України чи світу?

Найвідоміший напевно Віктор Ющенко! Якось на одній виставці в Києві він хотів купити наші найкращі роботи, які не продавалися багато років. Сергій був проти продажу, бо не знав чи зможе ще намалювати такої високої майстерності писанки, а Ющенко сказав: «Знаю, що зможете і кращі! Я дивлюсь на ваші руки і бачу що ваші писанки безцінні».

Хоча це не були перші наші роботи в його великій колекції писанок. Йому дарувалися наші роботи і раніше. Одні на тему бджолярства, ми робити невеличку колекцію. А колись ще замовник брав писанки для його діточок, щоб на кожній писанці було підписано – для Софійки, Христинки і так далі.

І поки ми малювали ці писанки народився в їх родині ще один синочок – Тарасик. То ми і для нього вже малювали і як виявилось не прогадали!

— А як можна вашу писанку впізнати серед інших – чи є якісь фірмовий знак?

Свої знаки та ініціали ми кладемо тільки на великих страусиних писанках. Поки що в Україні незахищене авторське право і колись я казала чоловікові: «не розміщуй наші роботи в Інтернеті, бо їх зможуть скопіювати» Але зараз я із задоволенням подаю свої роботи в Інтернет для огляду. Люди діляться своїми враженнями, пишуть багато відгуків. Той, хто зможе скопіювати роботу нашого рівня, то я буду тільки рада. А діти нехай вчаться і практикують, адже писанкарство просто пропадає як галузь. Зараз всі свої роботи стараємось фотографувати, адже писанки їдуть і кожна з них унікальна – а в нас навіть не залишалося пам’яті чи зразку.

— Які окрім великодніх і трипільських писанок ви робите?

Ми робимо ще одного виду писанки, але зараз на них не вистачає часу. Малюються вони кольоровим воском. Це такі писанки, які більше притаманні для румунського регіону. Вони малюються воском і ним заповнюються, але кольоровим і відповідно не витираються.

— Яйця яких птахів ви розмальовуєте?

Курячі, гусячі та страусині. Були раніше і перепелині, а також індичачі яйця – вони дуже цікавої форми мають затуплений один кінець і мають такі жовтенькі плями, але вони легко очищаються.

— Де можна переглянути ваші роботи в Інтернеті?

Частково на сайті hucul.if.ua, який створений для популяризації сувенірної продукції Косівщини, але там представлена невелика кількість наших робіт. Краще знайти нас в соц. мережах – «Фейсбук», «Вконтакті» чи «Однокласники». Введіть в пошук «Сергій Борис, писанки» – там є всі найкращі наші роботи сфотографовані і розміщені – можна подивитися, оцінити і залишити якісь відгуки. Мені часто пропонують діти записати в домашніх умовах сам процес виготовлення писанки від «а до я» і помістити відео уроками в Інтернет. Тому будемо щось таке пробувати зробити!

— Які у вас плани на майбутнє?

Є в планах створити свою книжку! Зараз шукаємо меценатів та спонсорів, бо це має бути якісно і красиво – хороший папір, ілюстрації, поліграфія, цікавий текст. Все це коштує грошей і забирає багато часу. Поки ми збираємо матеріал, щоб не тільки були люди знайомі з нашою творчістю, а щоб людина знала і мала змогу десь почерпнути знання про створення писанки.

Тарас Пасимок, газета «Косівський Передзвін»
Світлини
 sensar.if.uagig.if.ua

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити